Висновки
За час свого існування буддизм пустив глибоке коріння в азіатських країнах, де він продовжує чинити сильний вплив на суспільне та державне життя. Багато з них буддизм є державною релігією, а Лаосі, Камбоджі та Таїланді глави держав здійснюють керівництво буддійської церквою.
Інтерес до буддизму з боку світової громадськості гостро поставив у наш час питання синтезу західної (раціоналістичної, предметної) культури та східної (споглядальної, нераціоналістичної) індо-буддійської психокультури. Синтез (взаємодія) двох культур здатний духовно збагатити сучасну культуру людства, позбавивши її як крайнощів західного раціоналізму, так і крайнощів східного містицизму і психологізму. На цей час послідовників буддизму у світі з різних джерел налічується від 400 до 700 млн. чол. Релігій та систем вірувань у світі десятки тисяч. Розкрити ж внутрішню суть конкретної релігії може лише душа, яка саме цією вірою.
Неможливо навіть у стислій формі викласти всі фрагменти історії розвитку тієї чи іншої релігії: релігійні війни, хрестові походи, міжрелігійна ворожнеча — все це справи та прагнення людські, а прикриваються вони священними символами чи просто червоними чи чорними прапорами — до питань віри це не стосується . Нерозв’язне завдання знайти аргументи на користь тієї чи іншої релігії.
Для більшості прихильників буддизму характерною є миролюбність, яка відіграє у сучасному світі свою роль у боротьбі проти загрози нової надруйнівної війни. Шлях до миру, за буддизмом, пролягає значною мірою через внутрішнє моральне самовдосконалення особистості, тобто через зречення від усіх земних почуттів і пристрастей.
Великий демократизм буддизму полягає в тому, що він визнає (у більшості своїх течій та сект) за кожною людиною принципову можливість здійснити саме цей життєвий подвиг. Буддизм також викликає повагу до себе вже внаслідок того, що він виявляє надзвичайну толерантність у відношенні до всіх та всіляких шляхів духовного (в даному випадку – релігійного) пошуку.
Будь-яка однозначна характеристика буддизму як релігії буде неповною, оскільки буддизм — це водночас індивідуальна та колективна релігія; релігія, яка поширюється лише за підтримки державної влади і при цьому незалежна від неї; релігія раціональна й містична, чернецька і світська, релігія, яка вбирає будь-які ідеї та вірування, здатна звільнятися від них. Буддизм то спалахує, то згасає у суспільному житті тієї чи іншої країни, спонукає людей і на хибні вчинки, і на акти милосердя.
Список використаних джерел
Любіцева О.О., Романчук С.П. Паломництво та релігійний туризм, 2011
Кочетов, Алексей Николаевич. Буддизм. Рипол Классик, 2013.
Альбедиль, Маргарита Федоровна. "Буддизм." (2007)
Эррикер, Клайв. Буддизм. Гранд, 2003.
Андросов В. П. Буддизм Нагарджуни: Релігійно-філософські трактати. - М., 2000.
https://buklib.net/books/37686/
https://osvita.ua/vnz/reports/relig/20560/
https://tureligious.com.ua/istoriia-vynyknennia-buddyzmu/
https://pidru4niki.com/12800528/religiyeznavstvo/buddizm_istoriya_suchasnist