САНІТАРНА ОЦІНКА. За підозри на сибірку подальший забій тварин припиняють. Від підозрілої туші беруть шматочок селезінки, змінені ділянки тканини, уражені лімфатичні вузли, трубчасту кістку з мозком і направляють у лабораторію для мікроскопічного, бактеріологічного та імунологічного дослідження. До одержання результатів тушу і всі продукти забою ізолюють у відокремлене місце під контролем спеціаліста державної установи ветеринарної медицини.

•За виявлення збудника сибірки за допомогою мікроскопії тушу з органами і шкурою, не очікуючи результатів бактеріологічного дослідження, спалюють.

•Усі знеособлені продукти (ноги, вуха, вим'я, кров тощо), отримані від забою інших тварин, змішані з продуктами забою від хворої тварини на спалюють.

Шкури від здорових тварин, що контактували зі шкурою від тварини, хворої на сибірку, підлягають дезінфекції згідно з інструкцією.

Після видалення туші та інших продуктів забою, уражених збудником сибірки, у забійному цеху проводять дезінфекцію відповідно до нормативних актів.

За виявлення на конвеєрі туші з ознаками сибірки, кількість туш, можливо контамінованих збудником сибірки в ході технологічного процесу, визначається спеціалістом державної установи ветеринарної медицини.

•Туші і продукти забою, підозрілі в контамінації бацилами сибірки в ході технологічного процесу, негайно знезаражують проварюванням, але не пізніше 6 год з моменту забою, у відкритих котлах протягом 3 год з початку закипання, закритих - за тиску пари 0,5 МПа - впродовж 2,5 год. За неможливості проведення знешкодження в зазначений термін ці туші повинні бути ізольовані в приміщення з температурою не вище плюс 10 °С, а потім направлені на знешкодження, як зазначено вище, але не пізніше 48 год. з моменту забою тварин. У випадку невиконання цих вимог усі продукти забою, що підлягають знешкодженню, повинні бути направлені на знищення шляхом спалювання.

•За негативного результату мікроскопічного дослідження продукти забою, підозрілі в контамінації збудником сибірки, ізолюють до одержання результатів бактеріологічного дослідження. Необхідність проведення інших заходів у цеху (дезінфекції тощо) визначається спеціалістом державної установи ветеринарної медицини.

•За підтвердження діагнозу на сибірку бактеріологічним дослідженням, продукти забою, підозрювані в контамінації бацилами сибірки, знищують.

•У випадках забою тварин до 14 днів після щеплення , за умови письмового підтвердження спеціаліста ветеринарної медицини про те, що тварина перед забоєм була клінічно здорова, з нормальною температурою тіла та негативних результатів лабораторних досліджень на сибірку - продукти забою направляють на корм тваринам або утилізують.

•Шкури, що за дослідження за реакцією Асколі реагували позитивно, вважаються ураженими і знищують шляхом спалювання.

За підтвердження діагнозу на сибірку бактеріологічним дослідженням, продукти забою, підозрювані в контамінації бацилами сибірки, знищують.

У випадках забою тварин до 14 днів після щеплення , за умови письмового підтвердження спеціаліста ветеринарної медицини про те, що тварина перед забоєм була клінічно здорова, з нормальною температурою тіла та негативних результатів лабораторних досліджень на сибірку - продукти забою направляють на корм тваринам або утилізують.

Шкури, що за дослідження за реакцією Асколі реагували позитивно, вважаються ураженими і знищують шляхом спалювання.

ЛЕЙКОЗ - (Leucosis, гемобластоз) - хронічна вірусна хвороба пухлиноподібної природи, характеризується лімфоцитозом і злоякісним розростанням кровотворних та лімфоїдних клітин у різних органах.

•Збудник - РНК-вмісний онкогенний вірус (від лат. virus - отрута) типу С (онкорна-вирус), що відноситься до роду

Oncovirus С, родини Retrovindae. Вірус лейкозу великої рогатої худоби, або бичачий лейкозний вірус (БЛВ), морфологічно схожий зі збудниками лейкозу інших видів тварин. Проте є істотні відмінності в антигенній будові.

•Сприйнятливі: ВРХ, інші ссавці, різні види птахів. Хворіє також людина.

•Передається через молозиво, молоко, внутрішньоутробним шляхом.

ПІСЛЯЗАБІЙНА ДІАГНОСТИКА. Збільшені лімфовузли,

набрякла поверхня їх розрізу, сіро-білого або сіро-чорного кольору, інколи з казеозними осередками некрозу, жовтого і коричневого кольору та крововиливами. Такі ж зміни в селезінці, печінці, серцевому м'язі та інших органах. Часто уражуються м'язи., вони ніздрюваті, світло-червоного кольору з жовтуватим або білуватим відтінком. На їх розрізі – сало-подібні й лейкемічні розростання та дегенеративні зміни. У свиней лімфовузли збільшені в 10-40 разів, поверхня їх розрізу набрякла, мозкоподібна, сіро-білого, сіро-чорного, жовтувато-зеленкуватого

Такі ж зміни в легенях, серцевому

Селезінці

Вона значно збільшена (у ВРХ досягає 18-40 кг, у свиней - понад 5 кг), щільна, поверхня розрізу

горбиста з різко помітними збільшеними

фолікулами сіро-білого кольору.

ЗБІЛЬШЕННЯ ФОЛІКУЛІВ СЕЛЕЗІНКИ КОНЯ І РОЗРОЩЕННЯ ЛЕЙКОЗНОЇ ТКАНИНИ У МІОКАРДІ ТА ЕНДОКАРДІ ВЕЛИКОЇ

нирках, печінці та інших органах.

Нирки: сало-подібні вузлики (сіро-білі) з крововиливами в корковому шарі. Маса нирок може досягати 8–10 кг. Печінка за диффузного ураження крихкої і ламкої консистенції, різко збільшена (у ВРХ – до 35 кг, свиней – 7–

• Часто уражуються м'язи, вони

ніздрюваті, світло-червоного кольору з жовтуватим або білуватим відтінком.

• На їх розрізі – сало-подібні й

лейкемічні розростання та дегенеративні зміни.