Тема 4. Біофілотичне районування суходолу

Відповіді на питання для самоконтролю:

1.Поняття про біофілотичні царства.

Всього виділяють 9 біофілотичних царств і 32 області. Ж. Леме виділяє 8 флористичних і фауністичних царств. Біофілоти царств, які розташовані в екваторіальному і тропічному районах, мають більш складну структуру і більш тривалу історію формування.

Біофілотичні царства (наближені до фауністичних) характеризуються ендемічними або майже ендемічними родинами і ендемічними родами. Біофілотичні області –

ендемічними родами і ендемічними видами. Біофілотичні провінції – ендемічними видами (види широко ареальних родів). У всіх випадках необхідно брати до уваги й ступінь відособленості, і древність таксонів. Важко поки що вказати точну межу між «багато» і «дуже багато» ендемічних груп. Для характеристики регіону часто не менш важливими є не лише ендеміки, а й інші географо-генетичні групи. Так, напри- клад, ряд родин підкреслює гондванські зв’язки ряду регі- онів, хоча ні для жодної з них ці родини не є ендемічними.

2.Характеристика Орієнтального царства: територія, флора та фауна.

Орієнтальне царство включає в себе півострів Індостан і Індокитай, Малакку, східні окраїни Аравійського півострова і ряд островів – Суматру, Яву, Калімантан, Філіппіни, Шрі- Ланку і острови Пацифіки: від Каролінських і Маршалових до Туамоту і Гавайських. Межі царства – широка перехідна зона, де відбувається змішування біофілот таких царств (лінія Уолеса між Орієнтальним царством і Австралійським). Царство включає 4 області: Індійську, Індокитайську, Малайську і Тихоокеанську.

В цілому орієнтальна біофілота насичена як древніми, так і більш пізніми таксонами. Особливо яскраво це виявляється в континентальних областях царства – Індійській і Малайській, де найдревніша флора квіткових рослин, а більшість родин тварин якщо й не ендеміки, проте мають тут центри походження або різноманіття. Найбільш різноманітна і багата ендемічними формами флора Великих Зондських островів. На Калімантані нараховується понад 11 тис., на Яві понад 6 тис. видів вищих рослин.

На півострові Малакка розташований центр різноманіття папоротеподібних, які представлені тут різними життєвими формами – деревами, ліанами, епіфітами, травами. В даному регіоні найбільш різноманітні представники субендемічних родин: Dipterocarpaceae, Nepenthaceae. Родина діптерокарпових включає ендемічні роди – Balanocarpus, Isoptera, Dryobalanops та ін.

Центр різноманіття родини Nepenthaceae знаходиться на острові Калімантан, а на півострові Малакка вона представлена лише п’ятьма видами. Ареал родини Nepenthaceae виходить за межі Орієнтального царства в Північно- Східну Австралію, на Нову Каледонію, а 1 вид зростає на Мадагаскарі і Сейшельських островах. Листкові пластинки Nepenthaceae утворюють своєрідні глечики розмірами від наперстка до трилітрової банки.

Численними на Калімантані є представники родини орхідних. Серед ендемічних родів і видів, наприклад гігантська епіфітна тигрова орхідея (Grammatophyllum speciosum).

В Індійській області Орієнтального царства ендемізм флори виявляється, зазвичай, на родовому і видовому рівнях. Значну частку тут становлять малайські види. На пів- ночі вплив має палеарктична флора, а на заході – пустельна (до 36% таксонів), представлена вихідцями із аридних областей Південно-Західної Палеарктики, тут представлені навіть ефіопські елементи. Більш яскраво виражений ендемізм на острові Шрі-Ланка, де із 3100 видів вищих рослин понад 800 ендеміки.

У складі фауни кільчастих червів Орієнтального царства субендемічною є родина Moniligastriidae і п’явки роду Haemadipsa. Багатою і своєрідною є фауна павукоподібних. Із ряду скорпіонів тут мешкає понад 100 видів, причому одна підродина (Cherilinae) є ендемічною. Субендемічний своєрід- ний ряд теліфонів (Uropygi), в складі якого один вид заходить на південний схід Палеарктики. В Орієнтальному царстві цей ряд представлений ендемічним родом Hypotonus. На острові Ява мешкає хвостатий теліфон буро-чорного кольору, довжиною до 9 см. Інші роди родини павуків – птахоїдів (Aviculariadae) поширені переважно в тропіках Південної Америки, це свідчить про древні спільні корені біот цих царств.

Фауна комах Орієнтального царства відрізняється виключним різноманіттям і високим ступенем ендемізму: число родів перевищує 4 тис. видів, а ендемізм на родовому рівні становить близько 40%. Ряд родин має тут центри різноманіття. До них відносяться метелики родини Papilionidae (вітрильники – в складі якої наші представники – аполлон, махаон і ін.) і Nymphalidae (наші представ- ники – адмірал), твердокрилі родин Crabidae (туруни), Buprestidae (златки), Lucanidae (рогачі), Scarabaeidae (пластинчастовусі), Cerambycidae (вусачі). Тут знаходяться також центри різноманіття рядів богомолових (Mantoidea) і паличників (Phasmoidea).

Серед ендемічних видів Орієнтального царства заслуговує уваги гігантський метелик атлас (Atlacus atlas) із родини сатурній (Saturniidae), розмах крил якого досягає 25 см. Знаменитий метелик сухий листок (рід Kallima), складені крила якого дивним чином схожі на сухі листки, також ендемічний для даного царства.Для багатьох комах царства притаманний гігантизм. Так, із ряду паличників деякі ендемічні види досягають величез- них розмірів, наприклад, паличник Parmacia serratipes має довжину до 33 см.

В орнітофауні Орієнтального царства лише одна ендемічна родина – листівкові (Chloropseidae), яка включає 12 видів. Листівкові – яскраві пташки з кісточкою на кінчику язика для збирання нектару.

Ряд родин птахів має в Орієнтальному царстві центри різноманіття і, ймовірно, виникнення. Такими є фазанові (Phasianidae), пітові (Pittidae), білоочкові (Zosteropidae), поширення яких відображає зв’язки Орієнтального царства з Ефіопським і Австралійським царствами.