10. В який період і які організми першими поселилися на суходолі?

Кам’яновугільного періоду (карбону) розвивається активно як у морі, так і на суходолі, який покривається лісами. Ліси й болота стають середовищем для земноводних – стегоцефалів. За багатством болотної рослинності і за давніми земноводними цей період називають “періодом земноводних”. Сприятливий, тобто теплий і вологий клімат, багатство вуглекислого газу в атмосфері сприяли розвиткові древніх форм папоротеподібних, які сягали 30 м висоти, а рослинність була сприятливим середовищем для розвитку наземних членистоногих: павуків, скорпіонів, тарганів, бабок. Наприкінці карбону стегоцефали дали початок першим плазунам, які мали ліпші пристосування до життя на суходолі, а й проникнути в глибину континентів.

11. Назвіть характерних представників мезозойської ери.

Мезозой називають “ерою плазунів”. У морях панують іхтіозаври і плезіозаври, а наприкінці – мезозаври – морські хижаки, які сягали 20 м довжини. У прибережній зоні панують найдавніші крокодили й черепахи. Рептилії, як травоїдні, так і хижаки, в цей час досягають 5-метрової висоти. Деякі динозаври з ящеротазових завойовують не тільки суходіл, а й повітряний басейн. Так птерозаври мали розмах крил до 15–21 м. З пізнього тріасу ведуть свій родовід ссавці, а з юрського періоду – першоптахи.

У крейді вперше з’являються змії, розвиваються риби, а наприкінці крейдового періоду ссавці набувають високоорганізованих плацентарних форм, як і птахи, що стають досконалішими і наближаються до сучасної орнітофауни.

12. З якого часу ведуть свій родовід ссавці?

З пізнього тріасу ведуть свій родовід ссавці.

13. Коли виникли покритонасінні рослини?

У крейдяному періоді панівні позиції займають покритонасінні, які з’явилися на початку цього періоду. Межа між крейдовим і палеогеновим періодами дуже різка. Вона характеризується вимиранням динозаврів. Водночас різко зменшу- ється кількість видів фораменіфер, морських їжаків, кістисих риб, вимирає більшість коралів. З невідомих причин зникає понад 3/4 видів рослин і тварин. Причини цього наймасовішого вимирання вчені з’ясовують протягом декількох століть, висувають космічні, кліматичні, тектонічні, палеогеографічні гіпотези, які дотепер не можуть достатньо аргументувати це феноменальне явище.

14. Які визначні події відділяють кайнозойську еру від мезозойської?

Кайнозойській ері, яка триває й сьогодні, 66 млн років. Тектонічні, геологічні й кліматичні процеси сформували такі фізико-географічні умови, в яких головну роль відіграють серед тварин ссавці і птахи, а серед рослин покритонасінні або квіткові. Наприкінці цієї ери з’явилася людина, яка тепер стала важливим чинником зміни природного довкілля.

Для кайнозойської ери характерний альпійський орогенез, що охопив Євразію і Америку. Гірські системи Альп, Карпат, Кавказу, Паміру, Гімалаїв зайняли акваторію теплого серединного океану Тетіс. Літосферні плити зайняли положення, близьке до сучасного, і стали фундаментом у розподілі океану і суходолу.

15. У якому періоді існували “полтавська” і “тургайська”типи флор?

Протягом палеогену суходіл покривали тропічні й субтропічні ліси, які завдяки дослідженням українського палеоботаніка, академіка А. Криштофовича названі “полтавською флорою”. Полтавська палеогенова флора складалася з магнолій, пальм, вічно- зелених дубів і буків, евкаліптів, фікусів, камфорних лаврів, хлібного і гранатового дерев та інших видів і родів.

Наприкінці палеогену почалося похолодання, яке стало причи- ною витіснення полтавської субтропічної флори широколистяними листопадними лісами, що одержали назву “тургайської флори”. Вона поширилася на території всього сучасного помірного поясу – від Середземномор’я до Далекого Сходу.