За розташуванням вхідних точок і порядком формування цифрової моделі рельєфу можна класифікувати за трьома типами:

•не враховують структуру рельєфу,

•частково враховують структуру рельєфу

•враховують структурну будову рельєфу.

До моделей, які 1. не враховують структуру рельєфу, можна зарахувати:

•регулярні моделі;

•моделі, задані точками з довільним розташуванням.

До моделей, які 2. частково враховують структуру рельєфу, належать:

•регулярні моделі, доповнені точками, розташованими на структурних лініях, і характерними точками;

•моделі, в яких точки розміщені через однаковий інтервал;

•моделі, в яких вихідні точки розташовані за профілями.

Моделі, які 3.враховують структуру рельєфу, поділяють на:

•структурні, в яких вихідні точки моделюють структуру рельєфу;

•моделі, в яких вихідні точки розташовані на ізолініях залежно від їхньої кривини.

Відповідно, точки виміряної поверхні можуть створювати регулярну або нерегулярну сітку. У регулярній сітці точки утворюють квадрати або прямокутники, називають цю сітку GRID. Натомість нерегулярна сітка постає у вигляді сукупності трикутників, і називають її TIN (від англ. Triangular Irregular Network).

Сфери застосування ЦМР

Цифрові моделі рельєфу є предметом розгляду і дослідження у багатьох галузях, наприклад:

•геоінформаційні системи,

•екологія та моніторинг довкілля,

•геологія, ґрунтознавство,

•топографічне картографування,

•будівництво та інженерія (побудова профілів, прокладання оптимальних трас доріг, каналів, водо- та нафтопроводів),

•гідрографія та гідрологія (визначення вододілів та ліній стоку, розрахунок дренажної мережі),

•дослідження ландшафтів (обчислення кутів нахилу та кривини схилів, експозиції схилів),

•розрахунок зон видимості/невидимості та ін.