Тема 1. Геоінформаційне картографування
Розумні люди володіють інформацією,
а мудрі – результатом її обробки.
План.
Вступ. Актуальність ГІС, ГІТ та геоінформаційного картографування. Мета та завдання курсу.
Основи геоінформаційного картографування (ГК).
Відмінності між традиційним і ГК.
Базові поняття та характеристики ГК.
Електронні інтерактивні карти.
Види і типи ГК (галузеве, аналітичне, синтетичне та комплексне.
Мультимасштабне картографування.
Широке застосування сучасних інформаційних технологій, теоретичною базою яких є інформатика та геоінформатика, спричинило бурхливий розвиток геоінформаційних технологій (ГІТ), які інтегрували в собі технічні й апаратні засоби, інформаційне, програмне та кадрове забезпечення.
Сьогодні у світі геоінформаційні системи (ГІС) і ГІТ набули настільки широкої популярності, що навіть важко уявити собі галузі і сфери, де вони не застосовуються або не можуть бути застосовані. ГІТ активно використовуються для розв’язку наукових і практичних задач, включаючи планування та управління на локальному, регіональному і державному рівнях, комплексне багатоаспектне дослідження природно-економічного потенціалу в межах крупних регіонів, інвентаризацію і кадастр природних ресурсів, проектування транспортних магістралей і нафтопроводів, екологічний і економічний
моніторинг, забезпечення безпеки життєдіяльності тощо.
ГІС і ГІТ настільки міцно увійшли в практику, що опанування навичок геоінформаційного аналізу доволі часто є обов’язковою умовою прийому на роботу. Такий високий попит на геоінформатиків і повсюдне використання цих систем змушують людей, що не мають профільної освіти, активно опановувати сучасні геоінформаційні продукти.
Сьогодні геоінформаційні методи, що первісно використовувався лише вузьким колом фахівців, стали надбанням масових користувачів.
Поява "глобальної павутини" – мережі інтернет та її активний розвиток у всіх регіонах Землі сприяють обміну досвідом серед геоінформатиків і популяризації ГІС у широких колах пересічних користувачів мережі за допомогою геоінформаційних Web-сервісів, які дозволяють візуалізувати й інтегрувати різного роду просторову інформацію, здійснювати доступ до даних і їх публікацію. Однак виникнення on-line сервісів з картографічною інформацією далеко не остання тенденція розвитку сучасної геоінформатики. Web-технології дали імпульс до подальшої інтеграції традиційних зв’язків геоінформатики, картографії і дистанційного зондування: з’явились геопортали, геоінформаційні Web-сервіси, засновані на матеріалах космічної зйомки Землі, тощо.
Розвиток суспільства, ускладнення його інфраструктури вимагають від нового покоління більш ефективного і продуманого управління ресурсами, оволодіння новими засобами та методами обробки інформації. Це передусім методи обробки й аналізу просторової інформації, методи оперативного розв’язку задач управління, підтримки прийняття рішень, оцінки і контролю динамічних процесів у природі, суспільстві, економіці.
ГІТ надають нові методи і засоби обробки інформації, які забезпечують високу наочність відображення різнорідної інформації, потужність і зручність інструментарію для аналізу реальності.
Нарешті, не менш важливим чинником є стратегічне значення геоінформатики. Надзвичайно велика зацікавленість до ГІС і ГІТ, стрімкість їх впровадження, широта сфери застосування, включення їх до низки найбільших державних програм останніх років (наприклад, в кадастрову систему), стратегічне значення геоінформатики дають їй всі підстави претендувати на місце однієї з найбільш перспективних інформаційних технологій.
Геоінформатика (GIS science, geographic information science, geoinformatics) вивчає методи аналізу інформації про локалізовані в просторі об’єкти, явища і процеси реального світу. Наукові дослідження в галузі геоінформаційного аналізу набувають все більшого визнання в світі як один з ключових факторів створення інформаційного суспільства.
На сьогодні в світі розроблено сотні ГІС різного призначення і різного просторового охоплення, які забезпечують можливість збереження, доступу, аналізу і картографічного подання просторової інформації у вигляді інтерактивних електронних карт. Одночасно відбувається експоненціальне зростання обсягів цифрової інформації з географічною прив’язкою, що відноситься природного середовища, інфраструктури та суспільства. Візуалізація і аналіз геоданих є ключем до трансформування геоданих у потужну, вкрай корисну інформацію.
У зв’язку з цим виникають завдання освоєння цієї інформації, завдання її комплексної переробки, використання для прогнозу процесів і явищ, добування з геопросторової інформації нетривіальних закономірностей і знань.
Бурхливий розвиток ГІТ визначає актуальність їх застосування в найрізноманітніших сферах людської діяльності, таких як муніципальне управління, ведення кадастрів природних ресурсів, охорона навколишнього природного середовища, геологічна, соціальна, економічна сфери, прогнозування їх розвитку.
Предметом дисципліни є дослідження методів побудови ГІС, створення геоінформаційних проектів для статистичного аналізу, вивчення і подання
просторово-часових даних про природні та антропогенні процеси і їх дослідження за допомогою закономірностей функціонування природних і соціально-економічних систем. Оцінка і прогнозування їх поведінки в умовах антропогенного впливу, а також прийняття управлінських рішень за допомогою ГІТ з раціонального використання та охорони природних ресурсів, обліку ефективності роботу різних галузей економіки держави.
Мета курсу – ознайомлення студентів з основами ГІТ.
Основні завдання курсу – освоєння студентами основ геоінформаційних технологій, набуття навичок побудови геоінформаційних проектів.
Даний курс тісно пов’язаний з іншими дисциплінами інформаційної освіти студентів, у тому числі з інформатикою, цифровою картографією, методами дистанційного зондування Землі, основами ведення кадастрової інформації, організацією моніторингу навколишнього середовища за допомогою ГІТ,
геоінформатики, геомаркетингу, статистики тощо.
Метою є забезпечення фахівців матеріалом як для розробки
аналітичних ГІС, так і для створення предметно орієнтованих геоінформаційних додатків, призначених для просторово-часового прогнозу в фундаментальних дослідженнях і прикладних сферах.