Лабораторна робота № 7

“Дослідження диференціюючих і інтегруючих схем”

1 Мета роботи: Дослідити перехідні процеси, що проходять у дифе-ренціюючих і інтегруючих схемах.

2 Завдання:

2.1 До лабораторної роботи!

 Із довідника Акимов Н.Н. Справочник. Резисторы, конденсат-торы, трансформаторы, дроссели, коммутационные устройства РЭА  Минск: Беларусь, 1994  590 ст, (або аналогічного) записати до теоретичних положень (пункт 3.1) основні електричні пара-метри назву елементів, які досліджуються на лабораторній роботі (конденсатори: С1  КМ-6 Н30 22Н; С2  КМ-6 М1500 2,2Н; С3  КМ-6 М75 0,22Н; резистори: R1  МЛТ-0,125 40 КОм; R2  МЛТ-0,125 100 КОм; діод VD1  Д223), накреслити їх схемне позначення, цоколівку.

 Вирахувати постійні часу R-С ділянок для номіналів зазна-чених у схемі.

2.2 Під час виконання лабораторної роботи:

 За допомогою осцилографа зняти осцилограми на виході RC – ділянки, на резисторі R2 і на конденсаторах C1 ÷ С3 при умові:

τсх = RC << tі вх ; τсх = tі вх; τсх >> tі вх;

 Дослідити вплив Rі і Сп на диференціюючу схему;

 Дослідити дію діодного фіксатора на перехідну RC – схему.

3 Характеристика робочого місця:

3.1 Теоретичні відомості:

 конденсатори: С1  КМ-6 Н30 22Н; С2  КМ-6 М1500 2,2Н;

С3  КМ-6 М75 0,22Н 573ПВ2

Групи по ТКЕ
М75	М1500	Н30
Номінальна ємність (мкФ)
220	2200	0,22

Ємність	Розміри, мм
	А	L,В	H
220	3,5	6,5	4,5
2200	5,0	7,5	6
0,22	5,0	7,5	6

 резистори: МЛТ-0,125 40 КОм; МЛТ-0,125 100 КОм

4

10

Р (Вт)	R(Ом)	Розміри (мм)				Маса (г)
		D	L	I	d
0,125	8,2…3x106	2,2	6,0	20	0,6	0,15

 діод: КД220А

Uпр = 1 В;

Uзв = 50 В;

Іпр = 20 мкА;

Ізв = 1 мкА;

Іімп = 500 мкА;

ƒмеж =20 МГц;

tº = 213÷393 К.

3 .2 Схема електрична принципова:

3.3 Прилади та обладнання:

– Робоче місце № ___;

– Макет лабораторної роботи № ___;

– Генератор Г5-54;

– Осцилограф С1-79;

– Джерело живлення Еж_= 220В;

4.1 Осцилограми:

 вхідного сигналу з генератора

 вихідного сигналу диференційної мережі при С1 і R2

tі

tп

Т

Um = 4,5 В;

tі = 220 мкс;

tп = 220 мкс;

Т = 440 мкс;

F = 1 КГц.

Um

 вихідного сигналу диференційної мережі при С2 і R2

tі

tп

Um

Т

Um = 6 В;

tі = 220 мкс;

tп = 220 мкс;

Т = 440 мкс;

F = 1 КГц.

 вихідного сигналу диференційної мережі при С3 і R2

Um = 6 В;

tі = 220 мкс;

tп = 220 мкс;

Т = 440 мкс;

F = 1 КГц.

Um

tі

tп

Т

 вихідного сигналу інтегруючої мережі при С1 і R1

Um = 0,6 В;

tі = 0,4 мс;

Т = 0,4 мкс;

F = 2,5 КГц.

Um

tі

 вихідного сигналу інтегруючої мережі при С2 і R1

Um = 5 В;

tі = 0,4 мкс;

Т = 0,4 мкс;

F = 2,5 КГц.

Um

tі

 вихідного сигналу інтегруючої мережі при С3 і R1

Um = 6 В;

tі = 220 мкс;

tп = 180 мкс;

Т = 400 мкс;

F = 1 КГц.

Um

tі

tп

Т

 вихідного сигналу диференційної мережі при С3, R2 і VD1

tі

tп

Т

Um = 3,6 В;

tі = 220 мкс;

tп = 220 мкс;

Т = 440 мкс;

F = 1 КГц.

Um

5 Висновок :

На лабораторній роботі підтверджена теорія про те, що:

 при диференціюванні постійної величини результат математич-ного диференціювання дорівнює нулеві, тому при малих значеннях ємності диференційна мережа не спотворює вхідний сигнал, як це спостерігається в інтегруючій мережі, як і описано у підручнику Браммер Ю.А. Импульсная техника  Москва: Высшая школа, 1985  ст. 130  147.

 випрямляючий діод обмежує частину вхідного імпульсу, як видно із порівняння 3 і 10 осцилограм, про що описано у підручнику Гершунский Б. С. Основы электроники и микроэлектроники – Киев: Вища школа, 1987 –ст. 89  92.