- •3. Лексичні, морфологічні, синтаксичні риси наукового стилю. Використання термінології, вживання абстрактних і запозичених слів. Функціональні підстилі наукового стилю. Сфера використання.
- •4. Поняття про документ, його визначення, правове й господарське значення. Вимоги та правила укладання документів.
- •11) Терміни та їх місце у професійному мовленні. Визначення терміна. Стан
- •12) Професійна лексика та професіоналізми у документах. Способи творення
- •13) Застарілі слова в документах. Архаїзми та історизми. Неологізми-терміни, неологізми-професіоналізми, індивідуальні неологізми. Неологізми-абревіатури.
- •14) Синоніми у професійному мовленні: семантичні (ідеографічні), стилістичні, абсолютні, морфологічні, синтаксичні, фразеологічні, фонетичні синоніми. Правила функціонування синонімів-термінів.
- •15) Класифікація паронімів (синонімічні, антонімічні, що мають семантичну
- •2. Антонімічні (прогрес – регрес, адресат – адресант).
- •3. Що мають семантичну близькість (витратити – затратити, вирізнятися – відрізнятися).
- •4. Тематичні пароніми (абонент – абонемент, пам’ятка – пам’ятник).
- •16. Використання канцеляризмів у професійному мовленні. Штампи у слововживанні. Мовні кліше. Тавтологія. Плеоназм. Зайві слова у документах
- •17. Правопис прізвищ. Фонетичні правила передачі іншомовних прізвищ українською мовою. Відмінювання прізвищ. Творення та правопис імен по батькові.
- •1.(Старий правопис)
- •2. Літеру і слід писати:
- •4. Апостроф та м’який знак у прізвищах пишеться за загальними правилами.
- •5. М’який знак пишеться:
- •6. Складні (складені) прізвища пишуться разом і через дефіс:
- •3. Відмінювання прізвищ
- •4.Творення та правопис імен по батькові.
- •18. Складні випадки використання великої літери в документах
- •2.Категорія роду іменників у ділових паперах.
- •3.Рід невідмінюваних іменників
- •20. Закінчення –а (-я), -у (-ю) іменників чоловічого роду другої відміни в родовому відмінку однини.
- •21. Правопис закінчень власних і загальних назв у кличному відмінку при звертанні.
- •22. Абревіатури та графічні скорочення у документах. Вимоги до вживання абревіатур та графічних скорочень.
- •23. Особливості використання прикметників у професійному мовленні. Ступені порівняння прикметників.
- •24. Використання займенників у професійному мовленні. Відмінювання займенників.
- •1. Відмінювання особових займенників.
- •2. Відмінювання особово-вказівних займенників.
- •4. Відмінювання присвійних займенників.
- •5. Відмінювання вказівних займенників.
- •7. Відмінювання питально-відносних займенників.
- •8. Відмінювання заперечних і неозначених займенників.
- •25. Особливості використання числівників у професійному мовленні. Правила запису цифрової інформації в документах.
- •26. . Зв'язок числівників з іменниками у професійному мовленні.
- •27. Особливості використання форм дієслова у професійному мовленні.Творення і вживання дієприкметників. Творення і вживання дієприслівників. Особливості перекладу з російської на українську мову.
- •29. Синтаксичні особливості професійного мовлення. Узгодження підмета з присудком у документах
- •30. Складні випадки керування у професійному мовленні.
26. . Зв'язок числівників з іменниками у професійному мовленні.
У ділових паперах числівники керують певними формами відмінків іменників, з якими сполучаються.
1. Числівник один (одна, одне, одні) узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку, наприклад: одна проблема – однієї проблеми (Р. В).
2. Числівник два має дві форми роду: два протоколи (чол. р.), дві пропозиції (ж. р.).
3. Після числівників два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі Н. в. множини, (чотири путівки, три студенти.)
При сполученні цих числівників з іменниками із суфіксом –ин, який зникає у формах множини, а також коли іменники в однині та множині мають різні основи, останні набувають форми родового відмінка однини,(два громадянина, , чотири друга.)
У непрямих відмінках числівники два, три, чотири, обидва узгоджуються з іменником: (двох підручників, трьом хлопцям.)
4. Після числівника п’ять і наступних іменники вживаються у формі родового відмінка множини: ( сім заяв, п’ять книжок, шістсот сторінок). У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменниками: (у п’яти зошитах.)
5. При числівниках тисяча, мільйон, мільярд, нуль іменники вживаються у формі Р. в. множини у всіх формах: (мільйон карбованців, тисяча гривень.)
6. З неозначено-кількісними та збірними числівниками іменники вживаються у формі Р.в. множини: (декілька років, багато студентів, троє людей.)
7. Після дробових числівників іменники вживаються у формі родового Р. В. однини: (одна ціла і шість десятих гектара (а не гектарів), одна друга площі (Р. в.) – однієї другої площі (Р. в.), десять соти землі (Р. в.) – десяти сотих землі (Р. в.).)
Іменник може вживатись у множині, якщо позначає вимір кількох однорідних предметів, а також коли числівник керує іменником множинної форми: (дві п’ятих Землі (планета) і земель (посівних площ). У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю, третиною характер керування визначається числівником, який виражає цілу частину: (один з половиною день, але п’ять з половиною років, шість з чвертю метрів.)
У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: два і одна третя літра.
8. Числівники півтора, півтори сполучаються з іменниками у формі Р. в. однини, а числівник півтораста – у Р. в. множини,: (півтора року, півтори доби, півтораста центнерів.)
9. У сполученнях, що позначають дати, відмінюється тільки числівник: з Восьмим березня; до Восьмого березня. При поєднанні чисел зі словами дата, свято, день числівник і назва місяця вживаються у Р. в.: поздоровити зі святом Восьмого березня, підготувати до дня Першого вересня.
10. Порядкові числівники узгоджуються з іменником у роді, числі, відмінку: п’ятий документ – п’ятого документа.
Точно визначений час виражається сполученням з прийменником о: о десятій годині; об: об одинадцятій годині. Неточно визначений час виражається сполученням з прийменником на: на шосту годину.
Запитуючи про час, слід уживати вислови: Котра година? О котрій годині? Правильними відповідями є такі: За десять друга. Десять хвилин до другої. П’ять по третій. Четверта нуль п’ять. Восьма година тридцять хвилин. Пів на шосту. Чверть на третю. За чверть сьома. Половина шостої.