- •3. Лексичні, морфологічні, синтаксичні риси наукового стилю. Використання термінології, вживання абстрактних і запозичених слів. Функціональні підстилі наукового стилю. Сфера використання.
- •4. Поняття про документ, його визначення, правове й господарське значення. Вимоги та правила укладання документів.
- •11) Терміни та їх місце у професійному мовленні. Визначення терміна. Стан
- •12) Професійна лексика та професіоналізми у документах. Способи творення
- •13) Застарілі слова в документах. Архаїзми та історизми. Неологізми-терміни, неологізми-професіоналізми, індивідуальні неологізми. Неологізми-абревіатури.
- •14) Синоніми у професійному мовленні: семантичні (ідеографічні), стилістичні, абсолютні, морфологічні, синтаксичні, фразеологічні, фонетичні синоніми. Правила функціонування синонімів-термінів.
- •15) Класифікація паронімів (синонімічні, антонімічні, що мають семантичну
- •2. Антонімічні (прогрес – регрес, адресат – адресант).
- •3. Що мають семантичну близькість (витратити – затратити, вирізнятися – відрізнятися).
- •4. Тематичні пароніми (абонент – абонемент, пам’ятка – пам’ятник).
- •16. Використання канцеляризмів у професійному мовленні. Штампи у слововживанні. Мовні кліше. Тавтологія. Плеоназм. Зайві слова у документах
- •17. Правопис прізвищ. Фонетичні правила передачі іншомовних прізвищ українською мовою. Відмінювання прізвищ. Творення та правопис імен по батькові.
- •1.(Старий правопис)
- •2. Літеру і слід писати:
- •4. Апостроф та м’який знак у прізвищах пишеться за загальними правилами.
- •5. М’який знак пишеться:
- •6. Складні (складені) прізвища пишуться разом і через дефіс:
- •3. Відмінювання прізвищ
- •4.Творення та правопис імен по батькові.
- •18. Складні випадки використання великої літери в документах
- •2.Категорія роду іменників у ділових паперах.
- •3.Рід невідмінюваних іменників
- •20. Закінчення –а (-я), -у (-ю) іменників чоловічого роду другої відміни в родовому відмінку однини.
- •21. Правопис закінчень власних і загальних назв у кличному відмінку при звертанні.
- •22. Абревіатури та графічні скорочення у документах. Вимоги до вживання абревіатур та графічних скорочень.
- •23. Особливості використання прикметників у професійному мовленні. Ступені порівняння прикметників.
- •24. Використання займенників у професійному мовленні. Відмінювання займенників.
- •1. Відмінювання особових займенників.
- •2. Відмінювання особово-вказівних займенників.
- •4. Відмінювання присвійних займенників.
- •5. Відмінювання вказівних займенників.
- •7. Відмінювання питально-відносних займенників.
- •8. Відмінювання заперечних і неозначених займенників.
- •25. Особливості використання числівників у професійному мовленні. Правила запису цифрової інформації в документах.
- •26. . Зв'язок числівників з іменниками у професійному мовленні.
- •27. Особливості використання форм дієслова у професійному мовленні.Творення і вживання дієприкметників. Творення і вживання дієприслівників. Особливості перекладу з російської на українську мову.
- •29. Синтаксичні особливості професійного мовлення. Узгодження підмета з присудком у документах
- •30. Складні випадки керування у професійному мовленні.
6. Складні (складені) прізвища пишуться разом і через дефіс:
а) через дефіс пишуться складені українські прізвища, що утворюються із двох самостійних прізвищ: Нечуй-Левицький, Квітка-Основ’яненко;
б) разом пишуться всі інші складні прізвища: Убийвовк, Добрийвечір, Кривоніс.
2.1.Суфікси слов’янських прізвищ -ск(ий), -цк(ий), -ск(і), -цк(і), -sk(i), -ck(i), -dzk(i), -sk(ý), -ck(ý) передаємо відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий), - дзьк(ий): Бронéвський, Даргомúжський, Маякóвський, Мýсоргський, Острóвський; Гомулúцький,
так само з ь пишемо російські прізвища на -ск(ой), -цк(ой): Луговськúй (Луговськá), Трубецькúй (Трубецькá).
2.Прикметникові закінчення російських прізвищ передаємо так: -ый через -ий; -ий після твердого приголосного — через -ий, після м’якого приголосного — через -ій; -ая, -яя — через -а, -я: Бє́лий, Острóвський, Крáйній; Крáйня.
Закінчення -ой передаємо через -ий: Донськúй, Трубецькúй, але Толстóй (Толстá).
Прикметникові закінчення білоруських прізвищ -ы, чеських та словацьких -ý, польських -y, болгарських, македонських і сербських -и, хорватських -і передаємо через —ий: Бя́лий, Гáртний, Нéврлий, Нóвотний, Пáлацький, Смирнéнський, але Гуля́шки (невідмінюване).
М’якість польських приголосних ń, ś, ć (dź) у прізвищах перед суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий) і м’якими приголосними не позначаємо м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях н, с, ц (дз) пом’якшуються: Виспя́нський, Яблóнський; Свя́дек, Цвік.
В усіх інших випадках м’якість попередніх приголосних передаємо літерами і, ю, я та ь (у кінці слова): Дзісь, Дзюрáвець, Сяткóвський. Апостроф.
Апостроф пишемо після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї: Аля́б’єв, Арéф’єв, Водоп’я́нов, Григóр’єв, Захáр’їн, Луб’я́нцев,Ю́ р’єв, В’ю́жин;
перед йо апостроф не пишемо: Воробйóв, Соловйóв.
Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишемо: Бядýля, Пясéцький, Рю́мін. М’який знак (ь)
М’який знак (ь) пишемо в прізвищах після літер на позначення м’яких приголосних:
1) у прізвищах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н:
а) при роздільній вимові перед я, ю, є, ї: Дья́конов, Панкрáтьєв, Третьякóв, Полóзьєв;
б) перед приголосними: Вóльнов, Конькóв;
в) у кінці слова: Лось, Сóболь. Примітка. Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишемо: Дя́гилєв, Зя́брев, Ляпунóв, Цявлóвський, Тюмéнєв;
2) у прізвищах із суфіксом -ець: Глýховець, Скитáлець.
Примітка 1. М’якість польських приголосних n, s, c, dz позначаємо в українській мові літерою ь лише в кінці слова: Кýронь, Дзісь, Цúрліць, Нéдзведзь, але Урбáнчик, Куснéвич, Свя́дек, Свідзи́нський. 147 Примітка 2. На м’якість приголосного ц у кінці основи слов’янських прізвищ І відміни вказує закінчення -я (Кустýриця, а не Кустýрица). У неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде: Клáузевіц, Лíфшиц, Мóріц
3. Відмінювання прізвищ
1. Українські та інші слов’янські прізвища, що мають закінчення
іменників I відміни, відмінюємо як відповідні загальні назви I відміни, а
прізвища із закінченнями іменників II відміни відмінюємо за зразками
відмінювання відповідних загальних назв II відміни:
Мáйборода — Мáйбороди, Мáйбороді, Мáйбороду й т. д.;
Гмúря — Гмúрі, Гмúрі, Гмúрю, Гмúрею й т. д.;
Гнатю́к — Гнатюкá, Гнатюкóві (Гнатюкý) й т. д.;
Зáєць — Зáйця, Зáйцеві (Зáйцю) й т. д.;
Іваньó — Іваня́, Іванéві (Іваньóві, Іваню́) й т. д.;
Кривонíс — Кривонóса, Кривонóсові (Кривонóсу) й т. д.;
Лéбідь — Лéбедя, Лéбедеві (Лéбедю) й т. д.;
Але без чергування нуля звука з голосним і навпаки:
Швець — Швеця́,Швецéві (Швецю́) й т. д.;
Жнець — Жнеця́, Жнецéві (Жнецю́) й т. д.;
Врýбель— Врýбеля, Врýбелеві (Врýбелю) й т. д.;
Примітка 1. Прізвища на зразок Дідуньó, Іваньó в давальному й місцевомувідмінках мають варіанти закінчень -ев-і (-ьов-і, -ю): Дідунéві (-ьóв-і, -ю́), Іванéві (-ьóв-і, -ю́).
Примітка 2. Усі чоловічі прізвища ІІ відміни в родовому відмінку мають
закінчення -а (-я) на відміну від деяких співвідносних загальних назв: пор. прізвища
Морóз — Морóз-а, Кулíш — Куліш-á, Коровáй — Коровá-я, Чорнотíнь — Чорнотíн-я,Рись — Рúс-я і загальні назви морóз — морóз-у, кулíш —кулеш-ý, коровáй — коровá-ю,тінь — тíн-і, рись — рúс-і.
Примітка 3. За відповідними відмінами відмінюємо неслов’янські змінювані
прізвища: Окуджáва — Окуджáви, Окуджáві й т. д., Шекспíр — Шекспíра, Шекспíрові(Шекспíру) й т. д.,
2. Прізвища прикметникового типу на -ий (-ій) відмінюємо як
відповідні прикметники чоловічого та жіночого роду (твердої чи м’якої
групи):
Авдіє́вський — Авдіє́вського, Авдіє́вському й т. д.;
Кобиля́нська — Кобиля́нської, Кобиля́нській і т. д.
3. Чоловічі прізвища прикметникового типу на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -
ин, -ін (-їн) відмінюємо за такими зразками:
Однина
Н.Пáвлов
Р.Пáвлов-а
Д.Пáвлов-у
Зн.Пáвлов-а
Ор.Пáвлов-им
М...Пáвлов-і (-у)
К.Пáвлов-е
Н. Кирчíв
Р. Кирчéв-а (-чíв-а)
Д. Кирчéв-у (-чíв-у)
Зн. Кирчéв-а (-чíв-а)
Ор. Кирчéв-им (-чíв-им)
М. …Кирчéв-і (-у) (-чíв-і, -у)
Кл. Кирчéв-е (-чíв-е)
Множина
Н.Пáвлов-и
Р.Пáвлов-их
Д.Пáвлов-им
Зн.Пáвлов-их
Ор.Пáвлов-ими
М....Пáвлов-их
К.Пáвлов-и
Однина
Н.Гáршин
Р.Гáршин-а
Д.Гáршин-ові(у)
Зн.Гáршин-а
Ор.Гáршин-им
М....Гáршин-і (-у)
Кл.Гáршин-е
Примітка 1. У відмінкових формах чеських, словацьких і польських прізвищ на -ек суфіксальний -е- зберігаємо:
Гáшек — Гáшека, Гáшекові...,
Лóкетек — Лóкетека,Лóкетекові...
Так само зберігаємо -е- при відмінюванні прізвищ з кінцевими -ер, -ел:
Пéтер — Пéтера…, Пáвел — Пáвела…, але в іменах він випадає: Пéтер — Пéтра…,Пáвел (Пáвол) — Пáвла.
При відмінюванні прізвищ слов’янського походження на -ець
суфіксальний -е- випадає: Кáролець — Кáрольця, Кáрольцеві…, Мáлець — Мáльця,Мáльцеві…
Примітка 2. Жіночі прізвища на приголосний та -о не відмінюємо: Марíї Сéник,Надíї Балíй, з Лíною Костéнко, без Нíни Бáйко.
Аналогічні чоловічі прізвища відмінюєм як відповідні іменники: Василя́ Сéника, Михáйлові Баліє́ві, з Івáном Костéнком, без АндрíяБáйка.
Примітка 3. Від прізвищ прикметникового типу на зразок Романи́шин формоюорудного відмінка відрізняється відмінювання прізвищ іменникового типу на зразок Ру́си́н: пор. Романи́шиним, але Ру́си́ном.