Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ответы УМПС.docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
24.05.2022
Размер:
112.75 Кб
Скачать

6. Складні (складені) прізвища пишуться разом і через дефіс:

а) через дефіс пишуться складені українські прізвища, що утворюються із двох самостійних прізвищ: Нечуй-Левицький, Квітка-Основ’яненко;

б) разом пишуться всі інші складні прізвища: Убийвовк, Добрийвечір, Кривоніс.

2.1.Суфікси слов’янських прізвищ -ск(ий), -цк(ий), -ск(і), -цк(і), -sk(i), -ck(i), -dzk(i), -sk(ý), -ck(ý) передаємо відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий), - дзьк(ий): Бронéвський, Даргомúжський, Маякóвський, Мýсоргський, Острóвський; Гомулúцький,

так само з ь пишемо російські прізвища на -ск(ой), -цк(ой): Луговськúй (Луговськá), Трубецькúй (Трубецькá).

2.Прикметникові закінчення російських прізвищ передаємо так: -ый через -ий; -ий після твердого приголосного — через -ий, після м’якого приголосного — через -ій; -ая, -яя — через -а, -я: Бє́лий, Острóвський, Крáйній; Крáйня.

Закінчення -ой передаємо через -ий: Донськúй, Трубецькúй, але Толстóй (Толстá).

Прикметникові закінчення білоруських прізвищ -ы, чеських та словацьких -ý, польських -y, болгарських, македонських і сербських -и, хорватських -і передаємо через —ий: Бя́лий, Гáртний, Нéврлий, Нóвотний, Пáлацький, Смирнéнський, але Гуля́шки (невідмінюване).

М’якість польських приголосних ń, ś, ć (dź) у прізвищах перед суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий) і м’якими приголосними не позначаємо м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях н, с, ц (дз) пом’якшуються: Виспя́нський, Яблóнський; Свя́дек, Цвік.

В усіх інших випадках м’якість попередніх приголосних передаємо літерами і, ю, я та ь (у кінці слова): Дзісь, Дзюрáвець, Сяткóвський. Апостроф.

Апостроф пишемо після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї: Аля́б’єв, Арéф’єв, Водоп’я́нов, Григóр’єв, Захáр’їн, Луб’я́нцев,Ю́ р’єв, В’ю́жин;

перед йо апостроф не пишемо: Воробйóв, Соловйóв.

Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишемо: Бядýля, Пясéцький, Рю́мін. М’який знак (ь)

М’який знак (ь) пишемо в прізвищах після літер на позначення м’яких приголосних:

1) у прізвищах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н:

а) при роздільній вимові перед я, ю, є, ї: Дья́конов, Панкрáтьєв, Третьякóв, Полóзьєв;

б) перед приголосними: Вóльнов, Конькóв;

в) у кінці слова: Лось, Сóболь. Примітка. Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишемо: Дя́гилєв, Зя́брев, Ляпунóв, Цявлóвський, Тюмéнєв;

2) у прізвищах із суфіксом -ець: Глýховець, Скитáлець.

Примітка 1. М’якість польських приголосних n, s, c, dz позначаємо в українській мові літерою ь лише в кінці слова: Кýронь, Дзісь, Цúрліць, Нéдзведзь, але Урбáнчик, Куснéвич, Свя́дек, Свідзи́нський. 147 Примітка 2. На м’якість приголосного ц у кінці основи слов’янських прізвищ І відміни вказує закінчення (Кустýриця, а не Кустýрица). У неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде: Клáузевіц, Лíфшиц, Мóріц

3. Відмінювання прізвищ

1. Українські та інші слов’янські прізвища, що мають закінчення

іменників I відміни, відмінюємо як відповідні загальні назви I відміни, а

прізвища із закінченнями іменників II відміни відмінюємо за зразками

відмінювання відповідних загальних назв II відміни:

Мáйборода — Мáйбороди, Мáйбороді, Мáйбороду й т. д.;

Гмúря — Гмúрі, Гмúрі, Гмúрю, Гмúрею й т. д.;

Гнатю́к — Гнатюкá, Гнатюкóві (Гнатюкý) й т. д.;

Зáєць — Зáйця, Зáйцеві (Зáйцю) й т. д.;

Іваньó — Іваня́, Іванéві (Іваньóві, Іваню́) й т. д.;

Кривонíс — Кривонóса, Кривонóсові (Кривонóсу) й т. д.;

Лéбідь — Лéбедя, Лéбедеві (Лéбедю) й т. д.;

Але без чергування нуля звука з голосним і навпаки:

Швець — Швеця́,Швецéві (Швецю́) й т. д.;

Жнець — Жнеця́, Жнецéві (Жнецю́) й т. д.;

Врýбель— Врýбеля, Врýбелеві (Врýбелю) й т. д.;

Примітка 1. Прізвища на зразок Дідуньó, Іваньó в давальному й місцевомувідмінках мають варіанти закінчень -ев-і (-ьов-і, -ю): Дідунéві (-ьóв-і, -ю́), Іванéві (-ьóв-і, -ю́).

Примітка 2. Усі чоловічі прізвища ІІ відміни в родовому відмінку мають

закінчення -а (-я) на відміну від деяких співвідносних загальних назв: пор. прізвища

Морóз — Морóз-а, Кулíш — Куліш-á, Коровáй — Коровá-я, Чорнотíнь — Чорнотíн-я,Рись — Рúс-я і загальні назви морóз — морóз-у, кулíш —кулеш-ý, коровáй — коровá-ю,тінь — тíн-і, рись — рúс-і.

Примітка 3. За відповідними відмінами відмінюємо неслов’янські змінювані

прізвища: Окуджáва — Окуджáви, Окуджáві й т. д., Шекспíр — Шекспíра, Шекспíрові(Шекспíру) й т. д.,

2. Прізвища прикметникового типу на -ий (-ій) відмінюємо як

відповідні прикметники чоловічого та жіночого роду (твердої чи м’якої

групи):

Авдіє́вський — Авдіє́вського, Авдіє́вському й т. д.;

Кобиля́нська — Кобиля́нської, Кобиля́нській і т. д.

3. Чоловічі прізвища прикметникового типу на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -

ин, -ін (-їн) відмінюємо за такими зразками:

Однина

Н.Пáвлов

Р.Пáвлов-а

Д.Пáвлов-у

Зн.Пáвлов-а

Ор.Пáвлов-им

М...Пáвлов-і (-у)

К.Пáвлов-е

Н. Кирчíв

Р. Кирчéв-а (-чíв-а)

Д. Кирчéв-у (-чíв-у)

Зн. Кирчéв-а (-чíв-а)

Ор. Кирчéв-им (-чíв-им)

М. …Кирчéв-і (-у) (-чíв-і, -у)

Кл. Кирчéв-е (-чíв-е)

Множина

Н.Пáвлов-и

Р.Пáвлов-их

Д.Пáвлов-им

Зн.Пáвлов-их

Ор.Пáвлов-ими

М....Пáвлов-их

К.Пáвлов-и

Однина

Н.Гáршин

Р.Гáршин-а

Д.Гáршин-ові(у)

Зн.Гáршин-а

Ор.Гáршин-им

М....Гáршин-і (-у)

Кл.Гáршин-е

Примітка 1. У відмінкових формах чеських, словацьких і польських прізвищ на -ек суфіксальний -е- зберігаємо:

Гáшек — Гáшека, Гáшекові...,

Лóкетек — Лóкетека,Лóкетекові...

Так само зберігаємо -е- при відмінюванні прізвищ з кінцевими -ер, -ел:

Пéтер — Пéтера…, Пáвел — Пáвела…, але в іменах він випадає: Пéтер — Пéтра…,Пáвел (Пáвол) — Пáвла.

При відмінюванні прізвищ слов’янського походження на -ець

суфіксальний -е- випадає: Кáролець — Кáрольця, Кáрольцеві…, Мáлець — Мáльця,Мáльцеві…

Примітка 2. Жіночі прізвища на приголосний та -о не відмінюємо: Марíї Сéник,Надíї Балíй, з Лíною Костéнко, без Нíни Бáйко.

Аналогічні чоловічі прізвища відмінюєм як відповідні іменники: Василя́ Сéника, Михáйлові Баліє́ві, з Івáном Костéнком, без АндрíяБáйка.

Примітка 3. Від прізвищ прикметникового типу на зразок Романи́шин формоюорудного відмінка відрізняється відмінювання прізвищ іменникового типу на зразок Ру́си́н: пор. Романи́шиним, але Ру́си́ном.