1. Н азва органа нирка

Опис патоморфологічних змін Нирки при амілоїдозі збільшені, світлого сіруватого кольору, щільної, майже дерев’янистої консистенції («велика біла нирка»). Рисунок на розрізі змазаний, піраміди і мозкова речовина майже не диференціюються. Поверхня розрізу має характерний «сальний блиск».

Визначити характер патологічного процесу Амілоїдоз

Наслідки Амілоїдоз нирок призводить до прогресуючої хронічної ниркової недостатності.

Клінічне значення Ураження нирок (а також печінки, селезінки, слизової оболонки шлунку та кишечника) характерне для реактивного системного амілоїдозу, який нерідко виникає на тлі хронічних інфекцій (туберкульоз, остеомієліт тощо) або ревматичних захворювань. Амілоїдоз нирок призводить до прогресуючої хронічної ниркової недостатності.

2. Назва органа селезінка

Опис патоморфологічних змін «Сальна» селезінка (амілоїд відкладається рівномірно по всій пульпі, й селезінка виглядає збільшеною, щільною, гладкою, коричнево-червоного кольору та має сальний блиск на розрізі).

Визначити характер патологічного процесу Амілоїдоз

Наслідки

Клінічне значення

3. Назва органа серце

Опис патоморфологічних змін серце зменшене в розмірах, тьмяного сіруватого кольору, ущільненої консистенції, верхівка загострена, з-під епікарду зникає жировий прошарок, дуже добре контуруються вінцеві артерії (як дротяні петлі).

Визначити характер патологічного процесу Бура атрофія міокарду.

Наслідки

К лінічне значення

4. Назва органа селезінка

Опис патоморфологічних змін «глазурна» селезінка на капсулі селезінки помітні дуже щільні масивні білуваті нашарування, які (за образним порівнянням) нагадують кондитерську глазур або висохлий клей.

Визначити характер патологічного процесу Гіаліноз капсули селезінки

Наслідки Сам орган (під капсулою) не піддається гіалінозу, функція його не порушується.

Клінічне значення

5. Назва органа печінка

Опис патоморфологічних змін Печінка збільшена у розмірах, дряблуватої консистенції. Поверхня органу гладенька, передній край заокруглений. Печінка жовто-коричневого або жовтого кольору; на розрізі – такого самого кольору, глинистого вигляду.

Визначити характер патологічного процесу Жировий гепатоз (стеатоз, жирова дистрофія печінки, «гусяча» печінка) – парехіматозна жирова дистрофія.

Наслідки

Клінічне значення Жирова дистрофія печінки виникає при надмірному надходженні жирів з їжею (ожиріння), зловживанні алкоголем, цукровому діабеті, білковій недостатності, інтоксикаціях.

6. Назва органа селезінка

Опис патоморфологічних змін «Сагова» селезінка (амілоїд відкладається в лімфатичних фолікулах, і вони на розрізі нагадують зерна саго).

Визначити характер патологічного процесу Амілоїдоз

Наслідки

Клінічне значення

7. Н азва органа легеня

Опис патоморфологічних змін Легені дещо збільшені у розмірах, стають щільно-еластичними, коричневого кольору з яскравими «іржавими» плямами.

Визначити характер патологічного процесу Гемосидероз легень

Наслідки Гемосидероз поступово приводить до фіброзу і рестрикції

Клінічне значення Развивається дихальна недостатність. (враховуючи патогенез: серцево-легенева)

8. Назва органа Множинні ехінококові кісти/ серце з ехінококовими кістами

Опис патоморфологічних змін В ураженому паразитом органі утворюються множинні тонкостінні кісти, вкриті хітиновою капсулою, всередині яких знаходиться прозора рідина, а також голівки і гачки паразитів.

Визначити характер патологічного процесу зараження Echinococcus granulosus

Наслідки

Клінічне значення

Ч астіше ехінокок вражає дітей, які через недотримання гігієни можуть проковтнути паразита, що міститься у фекаліях собаки, на стадії онкосфери. З травного тракту онкосфери через портальну систему потрапляють до печінки (65% випадків) або через лімфатичний грудний проток — до загального кровотоку і зрештою до легень, головного мозку або кісток. В ураженому органі може сформуватися поодинока кіста або велике їх скупчення. За даними гістологічного дослідження виявляють лише хітинову болонку, оточену фіброзною капсулою. Можливе також мультифокальне ураження (більш характерне для E. multilocularis і дорослих пацієнтів) з утворенням численних дрібних кіст, замурованих у щільній фіброзній стромі, що інколи помилково сприймають за злоякісне новоутворення.