2.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів заданого типу
За КТП СЛЧ (таблиця 2.2) та УТП (таблиця 2.1) будуємо кодовану таблицю функцій збудження КТФЗ (таблиця 2.3), з якої вибираємо функції збудження тригерів в досконалих формах.
Таблиця 2.3 – КТФЗ СЛЧ на JK-тригерах
A
x |
Q4 Q3 Q2 Q1 |
0 0 0 0 |
0 0 0 1 |
0 1 0 0 |
0 1 0 1 |
0 1 1 0 |
1 0 0 1 |
1 0 1 0 |
1 0 1 1 |
1 1 1 0 |
1 1 1 1 |
1 |
J4K4 J3K3 J2K2 J1K1 |
0- 0- 0- 1- |
0- 1- 0- -1 |
0- -0 0- 1- |
0- -0 1- -1 |
1- -1 -1 1- |
-0 0- 1- -1 |
-0 0- -0 1- |
-0 1- -0 -1 |
-0 -0 -0 1- |
-1 -1 -1 -1 |
2.3 Одержання функцій збудження тригерів лічильника в досконалій формі
Сигнал k в синхронних лічильниках подається на входи синхронізації всіх тригерів одночасно. Оскільки прості лічильники (підсумовуючі або віднімаючи) виконують тільки одну мікро операцію, на яку орієнтована їх структура, то вони не містять керуючих шин
(l=Іоg2 l= 0 ). Скидання лічильника до нуля будемо здійснювати за допомогою асинхронних установочних входів JK тригерів.
За КТП СЛЧ (таблиця 2.2) та УТП (таблиця 2.1) будуємо кодовану таблицю функцій збудження КТФЗ (таблиця 2.3), з якої вибираємо функції збудження тригерів в досконалих формах:
J4 = (6) = & (0, 1, 2, 3), K4 = (15) = & (9, 12, 13, 14);
J3 = (3,9) = & (0, 1, 2), K3 = (6, 15) = & (12, 13, 14);
J2 = (1,13) = & (0,9, 12), K4 = (6, 15) = & (2, 3, 14);
J1 = (0, 2, 6, 12, 14) = & (-), K1 = (1, 2, 9, 13, 15) = & (-).
Проводимо сумісну мінімізацію функцій збудження за допомогою діаграм Вейча:
Q4
Q3
Q2
Q1
J4 )
-
-
-
-
-
-
-
1
-
-
1
0
-
-
0
0
Q4
Q3
Q2
Q1
J3 )
