- •1.Предмет загальної психології
- •2. Рефлекторний характер психіки
- •3. Завдання сучасної психології
- •4. Сучасна психологія та її місце в системі наук
- •5. Галузі психології
- •Тема : методи психології План
- •1. Загальна характеристика методів психологічного дослідження
- •2. Організаційні методи
- •3. Метод спостереження
- •4. Метод експерименту
- •5. Метод аналізу продуктів діяльності
- •6. Метод опитування
- •Тестування
- •Тема 3. Виникнення та розвиток психіки План:
- •Виникнення та розвиток психіки у нижчих тварин
- •2. Розвиток психіки у хребетних тварин
- •3. Особливості психічної діяльності вищих
- •4. Відмінності психіки людини і тварин
- •5. Походження та розвиток свідомості людини
- •6. Свідомість та несвідоме
- •Тема 3. Мозок і психіка План:
- •1.Загальна будова та функції нервової системи
- •2. Мозок як фізіологічний орган
- •3. Мозок як орган психіки
- •4. Співвідношення психічних і фізіологічних процесів та явищ
- •Тема: Діяльність План:
- •1.Загальна характеристика діяльності людини
- •2. Види діяльності
- •3. Будова діяльності людини
- •4. Знання, уміння та навички
- •Тема : особистість План
- •1.Поняття особистості в психології
- •2. Теорії особистості
- •3. Взаємозв'язок біологічного та соціального в особистості
- •4. Структура особистості
- •5. Мотиваційно-потребнісна сфера особистості
- •6. Спрямованість особистості
- •7. Самооцінка та рівень домагань особистості
- •8. Формування та розвиток особистості в онтогенезі
- •Тема: Увага. План
- •1.Поняття уваги
- •2.Фізіологічні основи уваги
- •4. Види уваги
- •5.Властивості уваги
- •6. Розвиток уваги
- •Тема. Відчуття. План
- •Поняття відчуття
- •2. Фізіологічні основи відчуттів
- •3. Види відчуттів
- •4. Загальні властивості відчуттів
- •5. Пороги відчуття. Чутливість
- •6. Явище адаптації
- •7. Взаємодія відчуттів
- •8. Явище післядії в аналізаторах
- •Тема. Сприймання. План
- •Поняття сприймання
- •2. Фізіологічні основи сприймання
- •3. Властивості сприймання
- •Класифікація сприймань
- •5. Складні форми сприймання
- •Ілюзії сприймання
- •Тема: Пам’ять. План
- •Поняття про пам'ять
- •2. Теорії пам'яті
- •Види пам'яті
- •Характеристики пам'яті
- •Процеси пам'яті
- •Індивідуальні особливості пам'яті та її розвиток
- •Тема: Мислення. План
- •Поняття мислення
- •2.Головні характеристики мислення
- •3.Передумови виникнення мислення у філо- та онтогенезі
- •5.Мислення як процес розв'язання задач
- •Операціональний склад процесу мислення.
- •Участь у процесі мислення різних „мов" переробки інформації.
- •6. Види мислення
- •7. Індивідуальні особливості мислення
- •8. Методи моделювання творчої діяльності та формування творчого мислення
- •Тема: Мовлення. План
- •Загальне поняття про мовлення
- •2.Історичний розвиток мовлення та його основні функції
- •3. Фізіологічні механізми мовлення
- •4. Види мовлення та їх характеристика
- •5. Розвиток мовлення в дітей
- •Тема: Уява. План
- •Поняття уяви
- •2. Фізіологічні механізми уяви
- •3. Типи уяви
- •4. Види уяви
- •5. Психологічні механізми уяви
- •6. Розвиток уяви
- •Тема: Емоції та почуття. План
- •Загальна характеристика емоцій та почуттів
- •2. Функції емоцій та почуттів
- •3. Вияв емоцій та почуттів
- •4. Фізіологічні основи емоцій
- •5. Форми переживання почуттів
- •6. Характеристика вищих почуттів
- •7. Формування емоцій та почуттів
- •Тема. Воля. План
- •1.Загальне поняття про волю
- •2. Природа волі
- •3. Характеристика вольових дій
- •5. Вольові якості особистості
- •6. Розвиток та виховання вольової активності людини
- •Тема:Темперамент. План
- •2. Історія вчень про темперамент
- •3. Головні властивості темпераменту
- •4. Характеристика типів темпераменту
- •5. Проблема мінливості темпераменту
- •6. Роль темпераменту в навчальній діяльності
- •Тема: Характер План
- •1.Вчення про характер
- •2. Вчення про характер
- •3. Риси характеру
- •4. Характер і темперамент
- •5. Акцентуації характеру
- •6. Формування характеру
- •Тема. Здібності. План
- •Поняття здібностей
- •2. Здібності та задатки. Природа здібностей
- •3. Види здібностей
- •4. Структура здібностей
- •5. Розвиток здібностей та їх рівні
6. Розвиток уяви
Людина не народжується з розвиненою уявою, її розвиток здійснюється в ході онтогенезу людини і вимагає накопичення певного запасу уявлень, які стануть підґрунтям для створення образів уяви. Розвиток уяви невіддільний від розвитку особистості взагалі, здійснюється в ході навчання та виховання, а також у єдності з іншими пізнавальними процесами: мисленням, пам'яттю, волею, почуттями тощо.
Розвиток уяви має індивідуальні відмінності, тому визначити конкретні вікові межі її динаміки дуже важко. Історії відомі випадки раннього розвитку уяви: В.-А. Моцарт почав писати музику в чотири роки, І. Рєпін і В. Сєров уже в шість років гарно малювали. З іншого боку, пізній розвиток уяви зовсім не передбачає його низького рівня. Відомі випадки, коли великі люди, зокрема А. Ейнштейн, у дитинстві не відрізнялися розвиненою уявою, однак з часом стали геніями.
Перші вияви уяви пов'язані із сприйманням. Півторарічна дитина ще не здатна слухати простих оповідань або казок, постійно відволікається або засинає, при цьому із задоволенням слухає розповіді про те, що вона сама пережила. У цьому виявляється зв'язок уяви із сприйманням.
Цей зв'язок зберігається і на наступній стадії розвитку, коли дитина в грі починає переробляти одержані враження, видозмінюючи в уяві предмети, сприйняті раніше. Стілець може бути літаком, коробка - автомобілем тощо. Однак перші образи уяви завжди пов'язані з діяльністю. Дитина не мріє, а втілює перероблений образ у свою гру.
Наступна стадія пов'язана з оволодінням мовою, що дає змогу дитині включити в уяву не тільки конкретні образи, але й уявлення та поняття. Крім того, у дитини з'являється можливість описати образи своєї уяви за допомогою мови. Це супроводжується збагаченням практичного досвіду та розвитком уваги, що дає змогу дитині виділяти окремий предмет з великої їх кількості та зосереджуватися на окремих частинах предмета. Головна особливість цієї стадії розвитку уяви - мимовільний характер виникнення образів відповідно до ситуації, у якій знаходиться дитина.
На наступній стадії розвитку уяви з'являються активні її форми. Уява стає довільною. Велике значення в цьому відводиться ініціативі дорослого, який просить дитину намалювати будинок, скласти піраміду з кубиків тощо. При цьому дитині необхідно спочатку створити образ певного предмета чи об'єкта у власній уяві, і лише після цього втілити його в життя. За своєю природою такий образ носить довільний характер, оскільки дитина намагається його контролювати.
Пізніше дитина вже здатна використовувати довільну увагу без ініціативи з боку дорослого. Це знаходить своє втілення в іграх дитини, які стають цілеспрямованими і сюжетними. Речі, що оточують дитину, виступають у вигляді матеріалу для втілення образів її уяви. У чотири-п'ятирічному віці дитина здатна малювати, будувати, уявляти речі і комбінувати їх відповідно до власного задуму.
У шкільному віці відбувається розвиток відтворюючої уяви, що необхідно для розуміння навчального матеріалу. Засвоєння знань стимулює активне використання дитиною власної уяви, що сприяє розвитку здатності до переробки образів сприймання в образи уяви. Іншою причиною розвитку уяви у процесі шкільного навчання є активне одержання нових знань та різнобічних уявлень про об'єкти та явища навколишнього світу. Це стимулює розвиток творчої (продуктивної) уяви школярів.