17.Романські мови. Загальна характеристика.

Романські мови(РМ) – група мов, об’єднаних спільністю походження: всі вони базувалися на розмовній формі латинської мови – народної латини. РМ говорить населення таких країн, як Франція, Іспанія, Португалія, Італія, Румунія, Молдова, а також в країнах Латинської Америки (Чилі, Куба, Південь США, Мексика…).

Спільність походження РМ проявляється в наявності в них спільних елементів, які етимологічно приходять від латинських відповідників. Також спільність походження РМ підтверджується тим, що вони відобразили в своїй структурі зміни, які відбувалися в розмовній латині протягом довгого періоду часу.

На сучасному етапі романська група мов входить до індоєвропейської мовної сім’ї.

Романізація – процес розповсюдження на захопленій Римом території латинської мови та римської культури, який починається з моменту захоплення перших територій. Романія – ареал розповсюдження латинської мови. Ті європейські країни, в яких безперервний розвиток призвів до перетворення латини в романські мови, об’єднані назвою «Стародавня Романія». З утворенням латиноамериканських та африканських держав був утворений новий термін «Нова Романія». В наш час в науковій літературі під терміном «романія» мають на увазі країни романського мовлення в їх сукупності.

РМ у кількісному відношенні. На сучасному етапі найбільшого визнання отримали критерії соціолінгвістичного статусу мовної одиниці та своєрідність її історичного розвитку.

• Мови, які мають статус офіційних або державних на рівні окремої адміністративної одиниці – держави: іспанська, французька, португальська, італійська, румунська, молдавська, ретороманська.

• Мови, які мають статус офіційних в межах автономного товариства, яке входить в склад держави з іншою офіційною мовою: каталанська, галісійська.

• Мова, яка не має соціолінгвістичного статусу, але має історичну традицію – провансальська.

• Мова історико-етнічної групи людей – сардинська (сардська).

• Мови, наріччя з проблемними соціолінгвістичними статусами: гасконська, франко провансальська, арумунська, мегленітська, істрорумунська, сефардська.

• Мертва мова – далматинська.

• Креольські мови, утворені на основі іспанської, португальської та французької мов.

Португальська мова. – Португалія, Бразилія, Ангола, Мозамбік, Гвінея-Бісау, Кабо-Верде, Сан-Томе, Прінсіпі/ =200 млн. осіб

Іспанська мова. – Іспанія, Андорра, Аргентина, Болівія, Венесуела, Гватемала, Гондурас, Домініканська Республіка, Колумбія, Куба, Коста-Ріка, Мексика, Нікарагуа, Парагвай, Перу, Пуерто-Ріко, Сальвадор, Уругвай, Чилі, Парагвай, Екваторіальна Гвінея/ = 400 млн. осіб

Каталанська мова. – Каталонія, Валенсія, Арагон, Балеарські острови, Андорра, Східні Піренеї, м. Альгеро (Італія)/ =6-10 млн. осіб

Галісійська мова. – Галісія, Аустрія, Кантабрія, Країна Басків

Французька мова. – Франція, Бельгія, Люксембург, Швейцарія, Монако, Андорра, Канада, Бенін, Буркіна-Фасо, Габон, Гвінея, Демократична Республіка Конго, Конго, Кот-д’Івуар, Малі, Нігер, Сенегал, Того, Центральноафриканська Республіка, Камерун, Сейшели, Бурунді, Джибуті, Коморські острови, Мадагаскар, Чад, Руанда, Гаїті, Вануату/ =150 млн. осіб

Провансальська мова. – Південна Франція/ = 8 млн. осіб

Італійська мова. – Італія, Швейцарія, Монако, Сан-Марино, о.Корсіка (Франція)/ = 70 млн. осіб

Сардинська мова. – о. Сардинія/ = 1,5 млн. осіб

Ретороманська мова – Швейцарія, міста гір Альпи / = 500-700 тис. осіб

Румунська мова – Румунія, Молдова/ = 22 млн. осіб

Молдавська мова – Молдова/ 4 млн. осіб

Креольські мови почали утворюватися на теренах Америки та Африки, коли негри-раби почали вивчати західноєвропейські мови для розуміння. Вивчаючи французьку, іспанську та португальську, вони утворили мови-піджини.

Португалокреолські мови: Гвінея-Бісау, Кабо-Верде, Прінсіпі, Сан-Томе

Іспанокреольскі мови: Колумбія, Аруба, Банайре, Пуерто-Ріко, Тринідад, Філіпіни

Франкокреольські мови: Гаїті, Гвіана, Гваделупа, Мартініка, о.Сант-Люсія, Маврикій, Реюньйон, Сейшели