47. Формування держав на романізованих територіях.Португалія

В 711 р. На Піренейський півострів через пн. Африку вторглися араби. До середини 8 ст держава арабів включала в себе ряд східних країн , аж до Середньої Азії і пн-зах областей Індії, пн Африку і майже весь Піренейський півостр.Останній став важливою частиною Кордовського емірату, столиця чкого була в пд.Іспанії (Кордова).

Майже водночас з завоюваннями арабами Піренейського півострова, розпочався процес його відвоювання- Реконкіста. Вона розпочалася з пн: араби не завоювали пн-зах частини Астурії, горні райони Кантабрійських гор, та на пн-сх- «Іспанську марку»(Каталонія).

Португалія( її почали так низивати ще в 11 ст), звільнивштсь від арабів, увійшла в склад іспанськ. Королівства Леон, в 11 ст. Вона виокремилась в графство, а в 1140-1143 рр.- внезалежне королівство. В подальшому були неодноразові спроби приєднати Портігалію до іспанії ( кінець 16- поч 17 ст, протягом декількох десятиліть Португ. Належала іспанському королю), але вона змогла відстояти свою незалежність.

48.Взаємовплив романських мов.

Вплив романських мов одна на одну в різні періоди їх історії визначався ходом розвитку нових держав на території колишньої Романії і їх взаємовідносини на різних етапах.

Найбільш помітних вплив франц.мови на італ. Виявився на початку їх історії : в 9 – 10 ст. В мові збереглися традиції того часу, коли французька і пн.італійська територія були частинам однієї франкської держави. В 11 ст. Італія зазнала набіги нормані, що вже романізувалися в франції. В 12 ст. Франція та Італія брали участь в хрестових походах разом. Важливу роль мала церква, що розсилала по Італіє місіонерев з французьких монастирів. З французької в італ. прийшла адміністративна та феодальна термінологія : іт. marchese –фр. Marquis(маркиз). Іт.conte- фр. Comte(граф) , та назви музичних інстроументів= іт.viola – фр.viole. Разом з поезією провансальських трубадурів, приqшла в Італію відповідна термінологія: іт. Trovatore – пров.trobador(трубадур), іт. Giullare- пров.joglar (менестрель).

Періодом найбільшого впливу італ на франц стало 16 ст. Коли разом з популярністю італ. мистецтва в Франц в моду входить і італ мова: фр.grotesque- іт. Grotesco(гротеск), фр. рantalon – італ.pantaloni(брюки), фр. parasol –італ.parasole(зонтик)

Вплив іспанськ на італійськ повязаний іспанськими володіннями в Сицилії та Неаполі в 13- 15 столітті, а також з іспанським впливом в Італії в 16-17 ст. В цей час в італ мову увійшли різні ісп слова: іт.mozzo-ісп. мozо(хлопець), іт. sussiego – ісп.sosiego(спокій)

В епоху великих географічних відкриттів через ісп мову в інші романські мови проникали різні слова з мов народів раніше невідомих земель, що позначали незнайомі для європейів реалії: palata(картошка) cacao і т.д. Аналогічну роль грала і португ мова, через яку прийшло у всі європейські мови слово banana.

Вплив італійськ на ісп був помітним в період Відродження ісп.madrigal-іт. Madrigale мадригал, ісп. pedestal – іт.pedistallo. Багато слів стали поширеними через запозичення іспанськими солдатами під час служіння в Італії.

Запозичення з франц і прованс мов в іспанській і португальськ відносяться до 13- 14ст. Через популярність в Іспанії і Португалії франц літератури і провансальськ лірики. Французи запозичували з іспанськ воєнні термиіни, слова з політичної та торгівельної сфери.

Територіальна близькість, торгівельні відносини, культурні контакти забезпечили взааємовплив іспанськ і португ мов.

В румунській мов, починаючи з 19 століття, відбувається збагачення лексики за рахунок великої кількості запозичень з французьк внаслідок літературних зв*язків , а також впливу франц науки і літературної критики (слова на позначення копювати, картина, ніжність).Менший вплив на румунську мову мала італійська мова.

49.Граматичні зміни. Синтаксис : словосполучення і речення.Грам. в будь-якій мові дуже стійк і піддається змінам під впл. чужих мов лише в рідк.випадк.: Н-Д:1) перенес грам категор з одн мови в іншу. 2) перенес з одн мови в ін словотвірної моделі.3)зміни по аналогії 4) поява нових грам катег Словосп — це синт од, що утв поєднанням 2х або більш кільк повнозначн слів. Слова у словоспо пов'яз підр зв'язк: одне з них головне, інші — залеж від нього. Смисл зв'язок і межі словосп виявляються за доп запит від гол. сл. до залеж. За хар-м гол сл. словосп поділ на іменні (головне слово — іменник, прикметник, займенник або числівник):ввічливий хлопець, цікавий для всіх, кожен з нас, четвертий зліва; дієслівні: співати в хорі, загорілий на сонці, прислухаючись до порад;прислівникові: набагато зручніше. Словосп, до яких вх 2 самост. сл, назив непошир (гарна картина, дуже корисний, читати вголос).Пошир словосп об'єдн в собі більше 2х самост слів (буду говорити коротко, найбільш відомий хірург) Способи зв'язку сл у словосп: . Узгодж(зал. сл вжив в тій самій формі (роду, числа, відмінка) що й гол)Керув(гол сл вимаг, щоб зал сл стояло у певн відмінку) Приляг(зал сл приєдн до гол тільки за змістом) Реч. — це найменш од. спілк., яка є виразом закінченої думки. Види речень1.За_будовою:• двоскл (грам осн скл з підм і прис):Йшов невеликий дощ. • односкл (гр осн має або під, або прис):Дощило. 2.За.метою.вислов:•розпов•питальні•спонукальні 3. За емоц забарвл: •неокличні•окличні4.За.кільк.грам.основ:•прості(мають1граматичну.осн. •складні5.За_наяв.другоряд.чл.реч.:• непоширені • поширені