«Румунія: проблеми, чинники, стан і перспективи взаємин з Україною»
Взаємини між Україною та Румунією мали динамічний характер. Такими вони залишаються і по сьогодні. Минуле обох країн має багато спільного, але наразі не можна оцінити однозначно, чи є вони дружніми чи напруженими. У цьому випадку кожен аспект співробітництва варто оцінювати окремо.
Історія взаємин
Історія україно-румунського співжиття відзначається взаємозбагаченням двох народів культурними та духовними цінностями та встановленням династичних шлюбних зв’язків. Так, Михайло Вишневецький був одружений з донькою Ієремії Могили. В Румунії покояться Іван Мазепа та Пилип Орлик. Петро Могила був нащадком молдовських князів. Україна козацької доби завжди підтримувала дипломатичні зносини Молдовою та Валахією. Українська Народна Республіка обмінювалася посольськими представництвами з Румунією на час свого існування. Схожі стратегічні орієнтири в історії обох країн були постійно. Вони формували і продовжуватимуть створювати основу для зміцнення україно-румунських відносин з орієнтацією на європейські цінності.
Відносини з Румунією посідають особливе місце у зовнішньополітичних інтересах України. По–перше, геополітичне положення Української держави характеризується наявністю семи дер-жав–сусідів першого порядку, серед яких Румунія посідає далеко не останнє за важливістю місце у зв’язку зі спільністю державного кордону. По–друге, історична спадщина має як позитивні так і негативні наслідки. По–третє, є значні резерви і нереалізовані потенційні можливості у сфері торгівельно–економічного розвитку. По–четверте, участь України та Румунії в регіональних і міжнародних організаціях, а також членство Румунії в НАТО та Європейському Союзі, що сьогодні має найбільше значення для розвитку регіональної взаємодії.
Чинники взаємин
Розпад СРСР. Прихід до влади в Румунії демократичних сил і падіння тоталітарного режиму Чаушеску у 1989 р., а також проголошення незалежності України у 1991 р., внесли суттєві зміни в українсько-румунські відносини. Перед румунською владою і країною загалом постала проблема розробки нової стратегії двосторонніх відносин та вирішення територіальних питань. Показовою є думка тодішнього міністра закордонних справ Румунії Т. Мєлєшкану: «Україна — найважливіший сусід Румунії з політичної, економічної точок зору». Тому відносини з Україною з кінця 20 століття носили для Румунії пріоритетний характер.
До питання міжнародного права належить позиція Бухаресту щодо приналежності окремих українських територій. Так, Договір про відносини добросусідства та співробітництва між Україною і Румунією був підписаний тільки в 1997 р., а Договір про режим українсько–румунського державного кордону – в 2004 р. і став результатом тиску на офіційний Бухарест зовнішньо-політичної ситуації: Румунія готувалася стати членом НАТО, тому змушена була закрити всі питання про спірні території. Водночас, на думку українських експертів, з боку Румунії в них були закладені передумови для повернення до таких стратегічно важливих питань, як делімітація континентального шельфу і виняткових економічних зон у Чорному морі, а також статус острова Зміїний і низки островів у річищі Дунаю1 .
3. Російська агресія на Сході України та в Криму. Незважаючи на внутрішньополітичні негаразди в Румунії в період Майдану і російсько-української війни, її очільники демонстрували і демонструють послідовну підтримку територіальної цілісності та державного суверенітету України. Країна також розгладає Росію як пряму загрозу своїй безпеці і національним інтересам та готова відкласти «до кращих часів» розв’язання низки традиційно проблемних аспектів двосторонніх відносин.
Стан взаємин з Україною
Взаємини можна охарактеризувати, як переважно дружні. Є, однак, спірні моменти, що опосередковано пригнічують можливість дружнього співробітництва. На це впливають наступні моменти:
У Бухаресті не сприйняли позитивно ухвалення Україною закону про освіту у 2017 році, адже це не сприяло продовженню спільного діалогу з питань прав національних меншин. Утім, це не спричинило великого конфлікту між Румунією та Україною. Відносини з Угорщиною в цьому аспекті зазнали більшого погіршення.
Відкритість для військового співробітництва. Румунія не хоче, щоб «Чорне море стало російським озером». Павел Гавлічек, чеський аналітик, відзначає Румунію, як основного гравця (крім України) в протистоянні з Росією в цьому регіоні. Будучи членом НАТО, вона лобіює ідею ширшої присутності Альянсу у чорноморських питаннях. До 2014 року безпекова сфера між Україною та Румунією перебувала в стагнації через проблему належності Буковини та Бессарабії. Опісля було розпочато активний діалог як в рамках НАТО, так і на двосторонньому рівні. Щорічно відбуваються спільні навчання Riverian з акцентом на Дунай та Чорне море. Це вже четверте поспіль навчання між ВМС ЗС України та ВМС Румунії, яке відбудеться восени цього року", - ідеться у повідомленні.
Головна ідея навчання ‒ зміцнення регіональної безпеки, покращення рівня взаємодії і сумісності країн-учасниць.
В цьому контексті Румунія лишається найкращим партнером України.
Міністерство закордонних справ Румунії засудило проведення Росією перепису населення на території окупованого Криму.
Румунія підтримує інтеграцію України в ЄС, адже перша прагне практичної співпраці між ЄС і країнами “Східного партнерства”, до яких належить і наша держава.
Україна та Румунія ведуть переговори про підписання документу із визнанням європейської перспективи України.
Як відзначається, Жовква висловив сподівання, що Румунія буде однією з наступних держав ЄС, які визнають європейську перспективу України.
Вже п’ять країн ЄС підписали декларації про визнання європейської перспективи України. Це Польща, країни Балтії, а цього тижня приєдналася Словаччина.