- •Біологія клітини
- •Хімічний склад клітини
- •Будова клітини
- •Днк: організація, реплікація, транскрипція, репарація
- •Відтворення клітин
- •Обмін речовин у клітині
- •Розмноження організмів
- •Ембріональний розвиток тварин
- •Постембріональний розвиток організмів
- •Генетика та селекцІя
- •Закономірності успадкування ознак
- •Мінливість
- •Основи селекції
- •Система органічного світу
- •Віруси
- •Царство Дроб’янки
- •Царство Рослини
- •Царство гриби
- •Царство Тварини
- •Підцарство Найпростіші, або Одноклітинні
- •Підцарство Багатоклітинні
- •Біологія людини
- •Тканини, органи, системи органів
- •Органи та їх системи
- •Опорно-рухова система
- •Нервова система
- •Аналізатори (сенсорні системи)
- •Ендокринна система
- •Внутрішнє середовище організму
- •Кровообіг
- •Дихальна система
- •Система виділення
- •Статева (репродуктивна) система. Онтогенез
- •Вища нервова діяльність
- •Екологія і вчення про біосферу
- •Основи екології
- •Біосфера, її структура та функції
- •Еволюція органічного світу
- •Еволюційне вчення
- •Виникнення і розвиток життя на Землі
- •Додатки
- •Амінокислоти, що входять до складу білків
- •Рівні структурної організації хромосом
- •Генетичний код
- •Загальна схема катаболічних шляхів біоорганічних молекул
- •Схема реакцій циклу Кальвіна
- •Замінні та незамінні амінокислоти в організмі людини
- •Зміна поколінь і ядерних фаз у нижчих спорових рослин на прикладі улотриксу
- •Основні ароморфози царства Тварини
- •Відповіді до тренувальних варіантів
актинії добувати їжу. У цих взаємовідношеннях можна виділити декілька етапів посилення зв’язку між партнерами.
Симбіотичні бактерії кишкового тракту людини (кишкові симбіонти) виробляють вітаміни й амінокислоти. Деякі з них синтезують амінокислоти із сечовини й аміаку, на що тварини не здатні. Це джерело амінокислот особливо важливе, якщо їжа містить мало білків. Так звана мікрофлора людини включає декілька видів стафілококів, які містяться на шкірі та в ніздрях, а також кишкову паличку Escherichia coli.
Екологічна ніша
Спроба описати відношення між видами, що населяють екосистему, привела до появи терміна «екологічна ніша». Екологічна ніша — комплекс чинників, необхідних для існування виду. Поняття екологічної ніші включає чинники живої та неживої природи, а також зв’язки виду з іншими видами угруповань. Ніша, яка займається видом, визначає його поширення і роль в екосистемі. Ніші перекриваються, якщо на один і той самий ресурс одночасно претендують популяції двох або більше видів. Перекриття ніш приводить до конкуренції між видами, яка обмежує число особин у популяціях. Згідно з концепцією екологічної ніші два види, що потребують ідентичних ресурсів, не можуть існувати в одному й тому ж місці в один і той же час. У процесі еволюції види пристосувалися до розділення екологічних ніш у просторі, часі, за ресурсами.
Зміна біогеоценозів
Біогеоценози розвиваються й еволюціонують. Вони змінюються в певному напрямі — від менш стійких до стійкіших, тобто таких, у яких колообіг речовин повніший і збалансованіший.
Послідовну зміну з часом одних біогеоценозів іншими називають сукцесією. Прикладом зміни біогеоценозу може бути заростання водойми:
1)застій води викликає нестачу кисню на глибині та накопичення не цілком окиснених продуктів;
2)на дні відбувається накопичення дрібнозернистого мулу (із залишків планктону);
3)утворюється торф (із залишків рослин прибережної зони);
4)відбувається обміління водойми.
Інший приклад сукцесії — відновлення біогеоценозу ялинника після пожежі. Ялина не росте на пожарищі, оскільки на відкритому просторі заморозки ушкоджують сходи. Тому в перші роки розвиваються трав’янисті рослини й лише пізніше — береза, осика або сосна. Під захистом дерев з’являються тіньові сходи ялини. Досягнувши верхнього ярусу, ялина витісняє листяні дерева приблизно через 100 років після пожежі.
штучні біогеоценози (агроценози)
Агроценоз—екосистема,структурутафункцію якої підтримує людина у своїх інтересах (поля пшениці, сади, городи).
БІОСФЕРА, її СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІї
Структура та властивості біосфери
Біосфера — оболонка Землі, у межах якої існує життя. Біосфера об’єднує тропосферу, гідросферу та верхні шари літосфери.
Живі організми населяють нижній шар атмосфери — тропосферу. На висоті близько 20 км під дією ультрафіолетового проміння кисень перетворюється на озон. Останній розміщується у вигляді озонового екрану, який не пропускає основну частину космічних і ультрафіолетових променів, що у великих дозах згубно діють на живі організми. Найстійкіші до несприятливих умов спори бактерій і грибів рухом повітряних потоків можуть бути занесені на висоту близько 20 км, проте зберігають життєздатність; вище вони гинуть у результаті інтенсивного ультрафіолетового випромінювання Сонця.
Води океанів, морів, річок і озер, які займають близько 70 % земної кулі й утворюють гідросферу, практично повсюдно заселені різноманітними рослинами та тваринами, аж до максимальних глибин — 11 км.
Життя присутнє і у верхніх шарах літосфери — твердої оболонки Землі. Найпримітивніші організми — бактерії виявлені в товщі Землі на глибині 3 км, у зоні залягання нафти.
До складу біосфери входять такі компоненти:
1)жива речовина, тобто самі живі організми;
2)біогенна речовина, що утворюється в процесі життєдіяльності живих організмів;
3)інертнаречовина,щоутворюєтьсябезучасті живих організмів,— базальт, граніт тощо;
4)біоінертна речовина — результат взаємодії живих організмів з інертною речовиною,
наприклад з речовиною літосфери. До біогенних речовин відносять:
1) кисень і вуглекислий газ атмосфери, які утворилися за рахунок фотосинтезу, дихання та руйнування загиблих рослин і тварин;
198
2)кам’яне вугілля і торф, що виникли в реземної поверхні, але робота з переміщення хімічзультаті мінералізації стародавніх або суних елементів, яка здійснюється завдяки їй, вели-
часних рослин; |
чезна. За рахунок енергії Сонця рослини щорічно |
3)вапняк, що утворився з черепашок, скеутворюють 1011 т органічних речовин, перетворюлетів водних тварин та інших викопних зають 18 × 1017 кДж енергії Сонця на енергію хіміч-
лишків. |
|
|
|
них зв’язків, поглинають 17 × 1011 т вуглекислого |
||
Функції живої речовини |
|
|
газу, виділяють 11,5 × 1010 т кисню та випарову- |
|||
|
|
ють 16 × 1012 т води. |
|
|||
Жива речовина біосфери безпосередньо впли- |
|
|
||||
ває на формування вигляду Землі, виконуючи ряд |
Кругообіг карбону |
|||||
важливих функцій. |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
||
газова функція — утворення атмосфери, до |
єдиним джерелом вуглецю, який використо- |
|||||
складу якої входять кисень, що виділяється зеле- |
вується автотрофними організмами для синтезу |
|||||
ними рослинами внаслідок фотосинтезу (20,9 %), |
органічної речовини, є вуглекислий газ CO2, що |
|||||
і карбон діоксид (0,03 %), що утворюється внаслі- |
входить до складу атмосфери або розчинений |
|||||
док дихання живих організмів, бродіння та гнит- |
у воді. У процесі фотосинтезу CO2 засвоюється |
|||||
тя органічних решток. Основний компонент ат- |
зеленими рослинами — продуцентами, перетво- |
|||||
мосфери — азот (69 %) залучається до біотичного |
рюється на органічні речовини (вуглеводи, біл- |
|||||
кругообігу завдяки |
діяльності |
азотфіксуючих |
ки, ліпіди, нуклеїнові кислоти), які переходять |
|||
бактерій. |
|
|
|
по ланках ланцюгів живлення до консументів |
||
Концентраційна функція — поглинання й аку- |
і редуцентів. Повернення CO2 в атмосферу відбу- |
|||||
муляція живими організмами хімічних елементів, |
вається внаслідок дихання, бродіння та спалю- |
|||||
розсіяних у навколишньому середовищі. Росли- |
вання палива. |
|
||||
ни акумулюють під |
час фотосинтезу елементи |
|
|
|||
з ґрунту (K, P, H, N та ін.) та повітря (C), вклю- |
|
|
||||
Кругообіг Нітрогену |
||||||
чаючи їх до складу органічних речовин, з яких |
||||||
|
|
|||||
складаються живі клітини. |
|
|
Основними формами Нітрогену на Землі є га- |
|||
Окисно-відновна функція — перетворення |
зоподібний молекулярний азот атмосфери та |
|||||
хімічних елементів зі змінною валентністю (Fe, S, |
зв’язаний азот літосфери. В атмосфері запаси |
|||||
Mn, N та ін.), наприклад, у процесі хемосинтезу |
молекулярного азоту (N2) оцінюються величиною |
|||||
ґрунтових бактерій. У результаті діяльності цих |
4 × 1015 т. Такий азот не засвоюється вищими рос- |
|||||
бактерій утворюються H2S, деякі види залізняку, |
линами, але може переходити в доступну для них |
|||||
оксиди Нітрогену. |
|
|
|
форму завдяки діяльності азотфіксуючих бактерій |
||
основні властивості біосфери: |
(Rhizobium, Azotobacter). Ці бактерії вступають |
|||||
з рослинами (переважно з родини бобових) у сим- |
||||||
1) безперервність розвитку органічного світу; |
біотичні зв’язки. Рослини поставляють бактеріям |
|||||
2) мозаїчність будови (біосфера складається |
||||||
поживні речовини, а бактерії фіксують атмосфер- |
||||||
з окремих екосистем); |
|
|
||||
|
|
ний азот N2, переводять його в розчинну форму, |
||||
3) швидке відновлення живої речовини; |
яка поглинається коренями. Дуже незначна час- |
|||||
4) кругообіг хімічних елементів, що входять |
тина газоподібного азоту може перетворювати- |
|||||
до складу живих організмів. |
ся на катіони амонію |
або нітрити у результаті |
||||
|
|
|
|
електричних розрядів в атмосфері та потрапляти |
||
Кругообіг речовин і енергії |
в ґрунт з атмосферними опадами. |
|||||
Лише невелика частина літосферного нітро- |
||||||
|
|
|
|
гену зосереджена в ґрунті та доступна росли- |
||
в біосфері |
|
|
|
|||
|
|
|
|
нам. Цей нітроген представлений йонами амонію |
||
Біотичний кругообіг хімічних елементів — це |
та нітратами. Органічний нітроген рослинних і |
|||||
постійнациркуляціяречовинміжґрунтом,гідросфе- |
тваринних решток (основна частина ґрунтового |
|||||
рою, атмосферою та живими організмами. Він відбу- |
азоту) не може поглинатися коренями рослин і |
|||||
вається за участю всіх живих організмів, які населя- |
повинен бути заздалегідь перетворений на фор- |
|||||
ють Землю. Завдяки кругообігу можливе існування |
му NH +. Такі реакції здійснюються амоніфіку- |
|||||
та розвиток життя за обмеженого запасу речовин, |
4 |
|
||||
ючими бактеріями. У цьому випадку нітроген |
||||||
необхідних для забезпечення життєдіяльності. |
органічних сполук спочатку перетворюється на |
|||||
головним джерелом енергії, що забезпечує |
амоніак (NH3), далі нітрифікуючими бактерія- |
|||||
кругообіг речовин на |
Землі, є |
Сонце. Близько |
ми — на нітрити (NO |
–) та нітрати (NO –). |
||
0,1—0,2 % сонячної енергії, що досягла поверхні |
2 |
3 |
||||
Нітроген, поглинений рослинами у складі роз- |
||||||
Землі, використовується рослинами в процесі фо- |
чинних солей, включається у структуру амінокис- |
|||||
тосинтезу. Ця енергія дуже мала порівняно з тією, |
лот, нуклеотидів, коферментів, хлорофілу й інших |
|||||
яка йде на випаровування води або нагрівання |
сполук. Із тканин рослин у складі нітрогенвмісних |
199