МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ННІ ІСТОРІЇ І ФІЛОСОФІЇ

Кафедра міжнародних відносин історії і філософії

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ ГРЕЦІЇ В

VIII-VI СТ.ДО Н.Е. ФОРМУВАННЯ ПОЛІСНОГО УСТРОЮ."

Самостійна робота

студента І-А курсу

Науковий керівник –

Черкаси 2020

ЗМІСТ

Кафедра міжнародних відносин історії і філософії 1

1. ПОЯСНІТЬ ЧОМУ ФОРМУВАННЯ ПОЛІСНОГО ЛАДУ БУЛО ЗМІСТОМ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ В АРХАЇЧНИЙ ПЕРІОД VIII - VI СТ. ДО Н. Е. І ЯКИМИ ПРОЦЕСАМИ ВОНО СУПРОВОДЖУВАЛОСЯ? 3

Архаїчний період є перехідним. У цей період грецька культура здійснила перехід від варварства до цивілізації: утворилася полісна система, відбулася кодифікація законів, зародилося храмове будівництво й філософія, високого розвитку набули поезія й музика.    4

  Подальший розвиток рабовласництва, поділ праці й ріст товарно-грошового господарства, які сприяли виділенню аристократичних родів, тепер починають підривати основи їхнього панування й сприяють подальшому розвитку рабовласницької держави. 4

4

Запровадження нових виробничих відносин на основі розвитку рабовласництва, зубожіння вільних хліборобів і збільшення чисельності населення призвели до появи так званих зайвих людей, що відправляються в далекі країни у пошуках кращого життя й багатства. 4

Переселенці заселяли й освоювали пустуючи землі, засновуючи там поселення – колонії. Колонізація йшла в трьох напрямках: у північно-східному – по узбережжю Геллеспонту , Пропоніди й Понта Євксинського (Чорного моря); у західному – в Італію й Сицилію; у південному – по південному березі Середземного моря. На західному березі Чорного моря найважливішими колоніями були Одесс, Томи, Істр, Тір, Ольвія, у Криму – Херсонес, Феодосія, Пантикопей, Фанагорія й Танаіс.   4

  Цей процес завдав відчутного впливу на всі сфери життя греків. Відбулося подальше зміцнення й розвиток рабовласницького способу виробництва, остаточне відділення ремесла від сільського господарства, розширення товарообміну й перехід на вирощування садово-городніх культур.  4

2. ЯКОЮ БУЛА РОЛЬ ПОЛІСУ В ГРЕЦЬКІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЇ І ЯКІ РИСИ ВІН ПОЄДНУВАВ? 4

3.ОХАРАКТЕРИЗУЙТЕ СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ ЕКОНОМІКИ АРХАЇЧНОГО ПЕРІОДУ. 7

4. ОХАРАКТЕРИЗУЙТЕ СОЦІАЛЬНУ СТРУКТУРУ ГРЕЦЬКОГО СУСПІЛЬСТВА VIII – VI СТ. ДО Н. Е. 8

6. ВИЗНАЧТЕ ПРИЧИНИ ВЕЛИКОЇ ГРЕЦЬКОЇ КОЛОНІЗАЦІЇ, ІІ НАСЛІДКИ І ЗНАЧЕННЯ. У РОЗВИТКУ ГРЕЦІЇ В VIII - VI СТ. 13

7.ВИЗНАЧТЕ, ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ В ПОЛІТИЧНОМУ РОЗНИ ДО Н.Е. МАЛА ДІЯЛЬНІСТЬ ТИРАНІЧНИХ РЕЖИМІВ? 19

1. Поясніть чому формування полісного ладу було змістом історичного розвитку стародавньої греції в архаїчний період VIII - VI ст. До н. Е. І якими процесами воно супроводжувалося? 3

2. ЯКОЮ БУЛА РОЛЬ ПОЛІСУ В ГРЕЦЬКІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЇ І ЯКІ РИСИ ВІН ПОЄДНУВАВ? 4

3.ОХАРАКТЕРИЗУЙТЕ СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ ЕКОНОМІКИ АРХАЇЧНОГО ПЕРІОДУ. 6

4. ОХАРАКТЕРИЗУЙТЕ СОЦІАЛЬНУ СТРУКТУРУ ГРЕЦЬКОГО СУСПІЛЬСТВА VIII – VI СТ. ДО Н. Е.Ф 7

5. ПОЯСНІТЬ, ЯКІ ЧИННИКИ ЗУМОВИЛИ ВИНИКНЕННЯ КЛАСІВ І НОВИХ СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН У ГРЕКІВ У VIII — VI СТ. ДО Н.Е.? ОХАРАКТЕРИЗУЙТЕ ЕТАПИ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ. 10

6. ВИЗНАЧТЕ ПРИЧИНИ ВЕЛИКОЇ ГРЕЦЬКОЇ КОЛОНІЗАЦІЇ, ІІ НАСЛІДКИ І ЗНАЧЕННЯ. У РОЗВИТКУ ГРЕЦІЇ В VIII - VI СТ. 13

7.ВИЗНАЧТЕ, ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ В ПОЛІТИЧНОМУ РОЗНИ ДО Н.Е. МАЛА ДІЯЛЬНІСТЬ ТИРАНІЧНИХ РЕЖИМІВ? 19

1. ПОЯСНІТЬ ЧОМУ ФОРМУВАННЯ ПОЛІСНОГО ЛАДУ БУЛО ЗМІСТОМ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ В АРХАЇЧНИЙ ПЕРІОД VIII - VI СТ. ДО Н. Е. І ЯКИМИ ПРОЦЕСАМИ ВОНО СУПРОВОДЖУВАЛОСЯ?

Архаїчний період є перехідним. У цей період грецька культура здійснила перехід від варварства до цивілізації: утворилася полісна система, відбулася кодифікація законів, зародилося храмове будівництво й філософія, високого розвитку набули поезія й музика.   

  Подальший розвиток рабовласництва, поділ праці й ріст товарно-грошового господарства, які сприяли виділенню аристократичних родів, тепер починають підривати основи їхнього панування й сприяють подальшому розвитку рабовласницької держави.

Запровадження нових виробничих відносин на основі розвитку рабовласництва, зубожіння вільних хліборобів і збільшення чисельності населення призвели до появи так званих зайвих людей, що відправляються в далекі країни у пошуках кращого життя й багатства.

Переселенці заселяли й освоювали пустуючи землі, засновуючи там поселення – колонії. Колонізація йшла в трьох напрямках: у північно-східному – по узбережжю Геллеспонту , Пропоніди й Понта Євксинського (Чорного моря); у західному – в Італію й Сицилію; у південному – по південному березі Середземного моря. На західному березі Чорного моря найважливішими колоніями були Одесс, Томи, Істр, Тір, Ольвія, у Криму – Херсонес, Феодосія, Пантикопей, Фанагорія й Танаіс.  

  Цей процес завдав відчутного впливу на всі сфери життя греків. Відбулося подальше зміцнення й розвиток рабовласницького способу виробництва, остаточне відділення ремесла від сільського господарства, розширення товарообміну й перехід на вирощування садово-городніх культур. 

2. ЯКОЮ БУЛА РОЛЬ ПОЛІСУ В ГРЕЦЬКІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЇ І ЯКІ РИСИ ВІН ПОЄДНУВАВ?

Основною форма економічної, соціальної, політичної і

ідеологічної організації давньогрецького суспільства є поліс.

Характер і особливості, котрий визначає все своє образу

неповторність еллінської (грецької) цивілізації.

Поліс - унікальне і принципово нове явище давньогрецької цивілізації, її вище досягнення.

Ця типова грецька соціально-політична структура забезпечила створення раціональної економіки, функціонування складних форм соціальної життєдіяльності, республіканської, у тому числі і

демократичну, форму управління, безперервні та досконалі

досягнення в культурній області.

Прийнято вважати, що поліс - це особливий тип загальних, а саме

община громадян-землеробів; причому, у відмінності від загальних даних Стародавнього Сходу, включаючи в себе виключно сільське господарство, грецький поліс включавяк стан із селян - землеробів, так і з міських жителів.

Самі давні греки не сумнівалися у тому, що поліси, в рамках

які вони живуть,

використовуючи конкретний тип об'єднань, якоїсь

загальної структури, створеної для «доброго життя» громадянина, її складові, структуру, здатну к, незалежній сутності і процвітанню.

Головними структурованим елементом грецького полісу,

визначили умови його розташування та зміни, були наступні.

• Передусім цього економічна підстава будь-якого поліса - внутрішньополісна

• Форма власності, в якій органічно зливаласьвласність як

державна так і власна приватна,

причому приватна була опосередована державна.

• Відтак обов'язково витікало те, що безперервна і безумовна, надзвичайна права власності на землю в полісі була приналежність до чинного громадянина цього загального об'єднання.

У класичному полісі лише його громадянин може бути

власником землею і, відповідно, кожен громадянин повинен був бути володіти певною територію землі на полісної території.

Верховний правоконтроль і правоволодіння, основне виробництво засобів античного часу,належало колективу громадян,або клективній общини .

Антична форма власності ніколи не знаходилась у статистиці, вона розвивалась разом із наступним розвитком економіки Греції в напрямок до повної приватної власності.

В залежності від рівня розвивати античну форму власності визначає і якісний стан всіх елементів полісної конструкції: від зародження полісу в архаїчну епоху, через епоху його розквіту в класичному часі, період кризи, через розвиток повної приватної власності,при чому, в сутності, вже неможливо було чітке функціонування античного поліса і його структуробудуючих складових.

Важливим невід’ємною межою полисної організації був

інститут громадянства. Населення поліса стану з повноправних, неповноправних і безправних категорій жителів. Але тільки громадяни, входили в склад полісних общин, і мали всі набори прав - економічних,політичних, і соціальних.

Саме громадяни поліса представляли, таким чином, найбільш привілегійованакатегорія населення поліса.