15. Пояснення незнайомих слыв.

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ВВЕДЕННЯ НОВОГО СЛОВА ДО АКТИВНОГО СЛОВНИКА ДИТИНИ

(консультація для вихователів)

Для свідомого оволодіння поняттям «слово» слід організувати спостереження дітей за такими істотними ознаками цієї мовної одиниці:

— слово виділяється в усному і писемному мовленні;

— більшість слів мають самостійне значення;

— більшість слів можуть змінювати свою початкову форму, при цьому їх значення залишається незмінним;

— кожне слово відіграє певну роль у реченні і в тексті, які складаються зі слів;

— кожне слово має звукове, а на письмі — буквене оформлення.

У результаті такого підходу в дошкільнят розвивається лексико-семантичний погляд на слово, який передбачає вміння виділяти в ньому лексичне значення і встановлювати семантичні (смислові) зв'язки певного слова з іншими лексичними одиницями.

Слово — головна одиниця мовлення. Діти ще до школи засвоюють значну кількість слів, але предметом вивчення слово стає у школі.

Діти повинні усвідомити, що мова потрібна людям, щоб розмовляти, повідо­мляти один одному свої думки, почуття, бажання, дізнаватися про події, враження і думки інших людей. Без мови було б важко, а то й просто неможливо разом на­вчатися, працювати, гратися — взагалі жити в суспільстві.

Але для того щоб розмовляти, потрібні слова. Мовлення без слів не буває. Слова — це позначення, назви, імена всього того, що ми бачимо, відчуваємо, сприймаємо у світі, який оточує нас. Словами та їх сполученнями позначаються конкретні предмети, дії, ознаки (калина, читати, блакитний). Слово є назвою, позначенням не одного якогось предмета, а загальною назвою для цілої низки схожих предметів, як би вони між собою не відрізнялись. Наприклад, словом стіл називають різні за призначенням столи — обідній, письмовий; зроблений із дерева, заліза, пластмаси і скла; домашній і класний тощо. Однак слова позначають не тільки те, що існує насправді, а й те, що ми можемо собі тільки уявити, вигадати. Для прикладу, у казках розповідається про Котигорошка, Бабу Ягу, лісовика. Їх ніколи не існувало насправді, вони є народною вигадкою, фантазією, однак мають свої назви. Слова позначають і абстрактні поняття (радість, гордий). За допомо­гою слів людина може передавати свої почуття, емоції. Будь-яке висловлювання людини оформлюється за допомогою слів, розташованих у певній послідовності відповідно до задуму і ситуації висловлювання.

Слів у кожній мові стільки, скільки потрібно людям, щоб позначити, назвати все те, про що вони говорять, думають, що собі уявляють.

Усі слова мови утворюють її словниковий склад, або лексику (від грецьк. слова Іехіх — «слово»).

У навчанні мови дошкільнят необхідно домагатися, щоб вихованці усвідом­лювали об'єктивно існуючу відмінність між навколишньою дійсністю, об'єктами, які її оточують і наповнюють, їхніми якостями, залежностями, що існують між ними, та словами, які позначають елементи цієї дійсності.

Звичайно, весь цей матеріал діти засвоюють у доступній їм, часом ігровій формі.

Важливим завданням вихователя в роботі над словом є поповнення словнико­вого запасу вихованців, що має велике значення в мовленнєвому розвитку дитини, оскільки він ґрунтується саме на словниковому запасі дітей, бо дає змогу вільно оперувати словами під час висловлення думки, орієнтуватися на стильову і ситуативну особливість продуктивного висловлювання.

Дитина постійно стихійно поповнює свій словник. Джерелом його попов­нення є навколишнє середовище, в якому перебувають діти: мова батьків, інших дорослих, товаришів, мова літературних творів, кіно- і мультфільмів, радіо- і те­лепередач та ін. Проте відомо, що з побутового мовлення друзів, дорослих діти засвоюють часом діалектизми, жаргонізми, просторічні слова. Навіть із мови художньої літератури, теле- і радіопередач вихованці інколи можуть засвоїти слова, недоречні в дитячому побуті. Тому позитивним і надійним джерелом збагачення словника дітей має стати цілеспрямована робота вихователя, в арсеналі якого є до­сконалі твори художньої літератури, спеціально розроблені лексичні вправи.

У роботі над формуванням словника визначаються такі основні напрями:

— збагачення словника дітей, тобто засвоєння нових слів, яких вони раніше не знали зовсім, чи нових значень тощо;

— уточнення словника, тобто поглиблення розуміння вже відомих слів, з'ясування їхніх відтінків, різниці між синонімами, антонімами, аналіз багатознач­ності, введення окремих слів у контекст, засвоєння емоційно забарвлених слів;

— активізація словника, тобто залучення якомога ширшого кола слів у мов­лення кожного дошкільника, з'ясування доречності використання того чи іншого слова;

— усунення нелітературних слів (діалектизмів, жаргонізмів, просторічних і знижених за значенням слів), які нерідко вживаються дітьми, виправлення вад вимови, наголошування слів.

У збагаченні й уточненні словника дитини важливу роль відіграє робота над ознайомленням із лексичним значенням слова. У поясненні значення слова, як і в будь-якій навчальній діяльності, необхідно керуватися загальними дидактичними настановами, спрямованими на підвищення ступеня самостійності і пізнавальної активності самих вихованців.

Завдання вихователя у проведенні словникової роботи полягає в тому, щоб діти правильно сприйняли незнайоме слово, зрозуміли це слово з усіма його відтінками, засвоїли і закріпили у процесі виконання різних вправ і, головне, вжили його самостійно в потрібній ситуації.

Сучасній методиці відома низка способів і прийомів пояснення значення слова. Їх використання залежить від віку і загального рівня розвитку дітей, ха­рактеру пояснюваного слова.

Слова з предметним значенням можна пояснити, скажімо, прийомом демон­страції малюнка чи макета, а слова з абстрактним значенням вимагають інших прийомів: розгорнутого опису, добору синонімів тощо.

Для пояснення семантики нових слів вихователі найчастіше вдаються до таких способів:

— показ предмета чи його зображення (малюнок, слайд, макет);

— використання контексту;

— найпростіший словотвірний аналіз;

— тлумачення слів (коротке пояснення, використання тлумачного словника тощо).

Кожний спосіб може бути здійснений одним із кількох різних прийомів за­лежно від конкретного випадку.

Пояснення значення слів за допомогою демонстрації (показу) можна здій­снити, використавши такі прийоми:

а) показ натуральних предметів (бриль, мушля);

б) показ малюнків, діапозитивів, слайдів (альтанка, дзиґарики, пінгвін);

в) показ опудал, макетів, муляжів (тетерук, кажан, екскаватор).

Пояснення значення слів шляхом використання контексту здійснюється за допомогою різних прийомів:

• самостійне пояснення значення слова дітьми. Цим прийомом вихователь ко­ристується тоді, коли прозорий контекст підказує дітям значення слова. Так, слово чемно в реченні Чемно вітаюся: «Доброго ранку!» діти пояснюють як «увічливо», «з повагою»;

• конкретизація значення слова, поясненого дітьми на основі контексту, не зовсім точна. Наприклад, у реченні Періщить дощ, як із відра діти пояснюють слово періщить як «іде», «ллє». Насправді ж, уточнює вихователь, періщить — сильно б'є, січе;

• введення невідомого слова в контекст.

Питання 20. Скласти конспект фрагменту мовленнєвого заняття: навчання дітей складання розповіді з власного досвіду

Друга молодша група

Програмовий зміст: удосконалювати уміння відповідати на запитання вихователя, складати невеличкі розповіді з власного досвіду; стимулювати дітей супроводжувати свої дії відповідними словесними поясненнями; вдосконалювати навички діалогічного мовлення, вживання іменників із прийменниками; формувати уміння передавати об’ємну форму в процесі ліплення, розкачувати шматочки глини; розвивати зв’язне мовлення, увагу, уміння сприймати мовлення однолітків; виховувати охайність, бажання допомагати.

Словник: збагатити словник дітей словами на позначення предметів посуду: тарілка, ложка, виделка, чашка, хлібниця, серветниця, чайник, блюдце; сприяти засвоєнню узагальненого слова посуд.

Матеріал: казковий будиночок, інтер’єр житла, посуд, стіл, скатертина, шапочки жабки і мишки, зайчик-іграшка, глина, дощечки.

Хід заняття Тема. Допоможемо звірятам сервірувати стіл. Заняття в дошкільному навчальному закладі. Розвиток мовлення. Друга молодша група

(У групі стоїть казковий будиночок.)

(Діти заходять до групової кімнати і розглядають будиночок.)

Вихователь. Що це в нас таке?

— Хто в ньому живе? (Міркування дітей.)

— Давайте запитаємо. А як потрібно запитати?

Діти. Хто, хто у хатинці живе? (Діти запитують хором і по одному.)

(З’являються діти в шапочках звірят.)

Мишка. Я — Мишка-норушка.

Жабка. Я — Жабка-шкреботушка. А ви хто?

Діти. А ми — дітки з дитсадка. Добрий день!

Мишка і Жабка (разом). Добрий день.

Діти. А кого ви чекаєте?

Мишка. Зайчика-пострибайчика. Але не знаємо, як приготуватися.

Вихователь. Діти, допоможемо Мишці та Жабці?

(Створюється інтер’єр житла.)

Вихователь. Подивіться уважно і скажіть, який посуд є у звірят? Давайте його поставимо на місце.

— Що ти робиш? (Ставлю чайник на піч, ставлю тарілки у шафу тощо.)

— А тепер давайте мишці та жабці допоможемо накрити на стіл.

— Що слід зробити спочатку? (Постелити скатертину.)

— Що ми поставимо на стіл для чаю? (Чашки, блюдця, ложки, чайник.)

— Якого вони кольору?

— Якими солодощами будемо пригощати Зайчика? (Цукерками, печивом тощо.)

— Розкажіть, як ми сервірували стіл.

(Розповіді 2–3 дітей.)

Мишка. Ой! А у нас немає солодощів!

Вихователь. Діти, давайте допоможемо звірятам. Ми виліпимо цукерки для зайчика. Із чого будемо ліпити?

(Вихователь показує відповідні дії й пояснює особливості їх виконання і значення.)

(Робота дітей.)

(Діти ставлять цукерки на стіл.)

Вихователь. А ось і Зайчик прибіг.

(Діти вітаються із Зайчиком і грають у сюжетно-рольову гру «В гостях у звірят».)

Питання 18. Скласти конспект фрагменту мовленнєвого заняття з навчання дітей опису іграшки, вказати вікову групу

Програмовий зміст: навчати дітей уважно розглядати й обстежувати іграшки, виділяти характерні риси, складати невеликі описові розповіді за запитаннями вихователя; закріплювати навички використання речень із 3–4 слів; розвивати увагу, кмітливість, зв’язне мовлення, мислення; виховувати уміння слухати одне одного, любов і бережливе ставлення до тварин та іграшок.

Словник: активізувати вживання слів: круглий, пухнастий, гладенький, вусатий, м’якенький, білий, стрибає, котиться, летить, ходить, бігає, умивається, їсть, грається, спить, нявкає, п’є, ловить.

Матеріал: мішечок; 2–3 м’ячі різного кольору й розміру; іграшка-котик; ворітця

Хід заняття 24. Тема. Опис іграшки. Заняття в дошкільному навчальному закладі. Розвиток мовлення. Друга молодша група

— Діти, подивіться, що це з’явилося у нас в ігровому куточку? Це незвичайний, чарівний мішечок.

Як ви думаєте, що в ньому?

(Діти оглядають мішечок, але не заглядають у нього, висловлюють свою думку.)

— Давайте подивимося, що там.

(Знаходять 2–3 м’ячі.)

— Що це? Які вони за кольором? А за формою? Що м’ячик уміє робити? (Стрибати, котитися, підстрибувати.)

— Давайте пограємося з м’ячиком.

По галявці лісовій

Скаче м’ячик, мов живий.

А за ним веселі діти

— Нумо м’ячика ловити!

Підбігають усі враз:

«Хто спіймає перший з нас?»

Першість — то похвальне діло.

Нумо, діти, нумо сміло!

(Діти ловлять м’ячик.)

— Чуєте, хтось шкребеться? Хто це? (Котик.)

— Михайлик прочитає нам віршик про котика.

Котик-воркотик,

Вуса, мов дротик,

М’якенькі лапки,

Ходить без шапки.

— Котик який? (Пухнастий, сірий, м’якенький, грайливий, вусатий, маленький.) (Намагатися, щоб діти відповідали реченнями з 3–4 слів.)

Дидактична вправа «Що вміє робити?»

Діти передають іграшку одне одному і говорять, що вміє робити котик: ходити, бігати, вмиватися, їсти, спати, нявчати, гратися тощо.

— Діти, котик прийшов до нас, бо шукає свій м’ячик, яким любить гратися. Але у нас багато м’ячиків. Діти, ви опишете, які вони, а котик скаже, який із них його.

(2–3 дитини описують м’ячі.)

Запитання для опису

— М’ячик який за формою?

— Який за кольором?

— Який за розміром?

— Що робить?

Котик «обирає» свій м’ячик, діти грають у гру з котиком «Прокоти м’яч у ворота».

Гра «Прокоти м’яч у ворота»

— Діти, у мене м’яч зелений. Він котиться.

Діти, отримавши м’яч, підходять до визначеної межі і котять його у ворота.

Підсумок

— Хто сьогодні приходив до нас у гості? Що шукав котик? (Відповіді дітей.)

Питання 19. Скласти конспект фрагменту мовленнєвого заняття: навчання дітей складання описової розвповіді за картиною в молодшій групі

Тема. Зустріч із весною. Заняття в дошкільному навчальному закладі. Розвиток мовлення. Друга молодша група

Програмовий зміст: удосконалювати уміння дітей розглядати картину, відповідати на запитання за її змістом, складати невеликі розповіді; формувати навички імітування звуків навколишнього середовища; вчити говорити у різному темпі (швидко, повільно); формувати навички вживання слова бути на означення дії у майбутньому часі; вчити виразно декламувати невеликі за обсягом вірші; розвивати мовне дихання, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу.

Словник: збагатити словник дітей іменниками: весна, трава; дієсловами: розтанув, зазеленіли, закрапав.

Матеріал: картина «Надійшла весна», штучні квіти, хмарка (площинне зображення).

Хід заняття 42. Тема. Зустріч із весною. Заняття в дошкільному навчальному закладі. Розвиток мовлення. Друга молодша група

Вихователь. Чому це так яскраво світить сонечко, стало тепло, весело заспівали пташки? (Бо настала весна.)

(Заходить Весна — вихователь.)

Весна. Добрий день, діти!

Діти. Добрий день, Весно!

Ішла весна-красна

У синій хустинці.

Несла весна-красна

У скриньці гостинці.

Ягнятам — травицю,

Гусятам — водицю,

Каченятам — ряску,

А малятам — ласку.

— Що ж принесла весна? (Відповіді дітей.)

Весна. А ще принесла я вам картину. Погляньте уважно і скажіть, що відбувається в природі навесні?

Запитання для складання розповіді

— Яка пора року зображена на картині?

— Куди подівся сніг?

— Якою стала земля?

— Що відбулося з деревами?

— Що з’явилося на землі?

(Діти складають розповіді.)

Весна. Подивіться, що це на галявині? (Квіти.)

— Що з ними трапилось? (Опустили голівки.)

— Який настрій у квіточок?

— Що слід зробити? (Полити, покликати дощик.)

(Діти розповідають віршик.)

Дощику дрібненький,

Дощику тепленький.

Просять тебе діти:

Поливай нам квіти,

Щоб було в садочку

Гарно, як в віночку.

Весна. Прилетіла хмарка і закрапав дощик.

— Як він почав капати?

— А потім став сильніший. Як закрапав?

— А потім зовсім сильний. (Діти імітують.)

— А коли пройде дощик, що буде?

Дидактична гра «Що будете робити?»

(Будемо гуляти, будемо бігати, будуть цвісти дерева, буде зеленіти трава.)

Весна. Ось і пройшов дощик. Які стали квіти? Який став у них настрій? А у вас який настрій? То давайте розкажемо весні вірші про неї.

1-а дитина

Задзвеніли на галявині

Перші квіточки біляві:

«Дінь-дон! Дінь-дон!

Проминув зимовий сон».

2-а дитина

Лугом поміж квітами я іду,

Пісеньку-весняночку я веду.

Склала я цю пісеньку голосну

Про гаряче сонечко, про весну.

3-я дитина

Надійшла весна прекрасна,

Многоцвітна, тепла, ясна,

Наче дівчинка в вінку.

Весна. Дякую вам, діти! Мені сподобалось у вас. Але час іти далі. До побачення!

(Діти прощаються з Весною.)

Питання 21. Конспект навчання дітей творчому розповіданню

Усі розповіді можна умовно поділити на розповіді на наочній і словесній основі, за змістом — на фактичні й творчі.

Найважчі — творчі, вигадані розповіді, вони проводяться в старшій та підготовчій групах. Дітям треба дати знання про типову структуру таких розповідей. Спочатку (експозиція) називається герой або герої), іноді дається опис їх зовнішнього вигляду; потім розповідається, коли, де відбувалася дія (зав'язка), далі дія розвивається, встановлюються зв'язки між епізодами, після чого йде закінчення (розв'язка).

Велике значення у навчанні розповіданню має зміст розповіді. Це можуть бути розповіді за сприйманням (опис іграшки, предмета або картинки, які діти розглядають), по пам'яті (про те, що сприймали до моменту роз-повідання), розповідь за уявою (придумана розповідь, яка побудована на основі роботи уяви). Розповіді за сприйманням і по пам'яті мають фактичну основу, в них розповідається про реально існуючі речі, подїі, явища; роз-повіді за уявою — творчі, які потребують від дитини уміння використовувати свій досвід, створювати нові образи і ситуації. Творчі розповіді можуть спи-ратися і на наочну основу (придумати події з героєм картини, що виходить за її межі; придумати казку про іграшку), і на словесну (придумати розповідь на запропоновану тему, наприклад: «Як діти виручили з біди свого товариша», «Як слоненя вчилося кататися на велосипеді»).

У навчанні дітей розповіді застосовуються різні прийоми, основними з яких є: зразок розповіді вихователя, план розповіді, складання розповіді за частинами, колективне складання розповідей та ін.

Зразок розповіді — це опис предмета, події, явища, доступний для наслідування дітьми як за змістом, так і за формою.

Зразок розповіді є найлегшим прийомом навчання, тому що він показує дітям головний результат, до якого вони повинні прагнути, допомагає підібрати аналогічний зміст для їхньої розповіді.

План розповіді — це два-три основних запитання, які визначають зміст і послідовність викладу.

У навчанні розповіді використовується і такий-прийом, як закінчення дітьми розповіді, розпочатої вихователем. Розвитку у дітей фантазії сприяє підказування варіантів сюжету, обставин дій та ін.

Запитання як прийом навчання в розповіданні займає другорядне місце. Запитання дітям ставляться, як правило, після закінчення розповіді для уточнення або доповнення її.

Зразок творчої розповіді.

Розповідь вихователя за картиною.

« У кішки Мурки є кошенята. Кішка лежить на килимку і дивиться на своїх малят – кошенят. Сіреньке кошеня хлебче молоко з тарілочки, а руде стрибнуло й перкинуло кошик із нитками. Зкошика покотились на підлогу клубки ниток. Кошеня почало весело гратися синім клубком ниток. Чорне з білими смужечками кошеня згорнулося біля мами – кішки і заснуло. Кішка дивиться на своїх кошенят і муркоче «Мір – мур – мур!».

Питання 22. Скласти фрагмент конспекту мовленнєвого заняття: навчання дітей складання казки за опорною схемою, вказати вікову групу

(орієнтована модель заняття: Складання речень за схемами

Мета: вправляти дітей у складанні речень за схемами, узгоджувати прикметники з іменниками вроді, числі й відмінку. Розвивати зв’язне мовлення.

Алгоритм роботи

1. Розгляд ілюстрацій.

2. Бесіда за змістом.

3. Складання 2-3 речень за ілюстрацією.

4. Пропозиція скласти речення за схемою.

5. Розгляд дітьми опорних схем, пояснення незрозумілих символів.

6. Наведення вихователем зразка складання речення.

7. Складання речень дітьми.

8. Дидактична гра «Виправ помилку»)

Орієнтовна модель заняття: Складання казок.

Мета: учити колективно складати нову казку за допомогою знаків-символів, розповідати складену в такий спосіб оповідку, використовуючи речення різних граматичних конструкцій, виразну інтонацію. Розвивати зв’язне мовлення дітей.

Алгоритм роботи.

1. Створення емоційної атмосфери.

2. Пропозиція вихователя придумати казку.

3. Висловлювання дітьми своїх думок.

4. Зразок початку казкової розповіді, поданий вихователем.

5. Продовження казки дітьми.

6. Запис казки за допомогою символів.

7. Розповідь казки за символами.

Якщо виникають труднощі в придумуванні окремих умовних позначень змісту казки, їх можна поступової замінити буквеними позначеннями.

Практика засвідчує доцільність використання карток-символів під час розвитку зв’язного мовлення, формування пізнавальної активності.

Питання 23. Скласти конспект фрагменту заняття з ознайомлення дітей з голосними/приголосними звуками

Тема: Голосні та приголосні звуки. Позначення їх умовними знаками. Формування навичок звукового аналізу простих за будовою слів. Моделювання звукової структури слів.Складання речень

Мета: сформувати в учнів початкове уявлення про голосні та приголосні звуки; вчити

розрізняти їх на слух, позначати умовно фішками; розвивати вміння правильно

артикулювати звуки; виховувати любов до природи.

Обладнання: буквар, малюнки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Гра «Відшукай схему»

Учні мають відгадати загадку, знайти на дошці складову схему до слова-відгадки.

 У каструлі бурчить,

У тарілці мовчить,

Молоком заллєш —

Язик проковтнеш. (Каша)

 Йде від села до села, від міста до міста,

Та ніколи не зрушить з місця. (Дорога)

 Живе у ванні,

Робить обливання,

Залізний вуж,

Називається... (душ).

 Світло в дім несе воно,

Називається... (вікно).

III. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Спостереження за діяльністю органів мовлення

— Діти, вимовимо по черзі звуки [л], [е], [в]. Спробуємо їх вимовити злито, так, щоб

вийшло слово. (Лев) Подивимось у дзеркальце, як працюють наші органи мовлення, коли ми вимовляємо різні звуки в цьому слові. (Учні спостерігають за положенням губ, щелеп,

язика, бачать, що вони працюють по-різному.) Коли ми вимовляємо звуки і слова, то через

рот проходить повітря й утворює голос або шум. Щоб відчути струмінь повітря, приставимо долоню близько до губ і вимовимо повільно слово лев.

2. Формування практичного уявлення про голосні звуки

— Коли вимовляємо одні звуки, повітря проходить через рот вільно, а під час

вимовляння інших воно натрапляє на різні перешкоди. Давайте вимовимо ті звуки, при

вимовлянні яких повітря не натрапляє на перешкоду, коли губи відкриваються і вільно

пропускають повітря. Шляхом спостережень учні виявляють усі шість голосних звуків, під час вимовляння яких струмінь повітря не натрапляє на перешкоди. Вони фізично (на долоні) та аркуляційно відчувають струмінь видихуваного повітря, а в дзеркальце бачать, що губи при цьому створюють для нього вільний прохід.

— Отже, звуки [а], [о], [у], [и], [е], [і],— голосні. Ми позначатимемо їх на схемі кружечками.

3. Формування практичного уявлення про приголосні звуки

— Вимовте звук [д]. Чи можна цей звук вимовити протяжно, проспівати. Повторіть за

мною звуки: [б], [д], [з], [м], [п], [н] дивлячись у дзеркальце. Чому ці звуки не можна

проспівати чи вимовити протяжно? (Повітря натрапляє на перешкоди.) Такі звуки

називаються приголосними. Їх на схемах позначатимемо рисочкою.

Фізкультхвилинка

Рано-вранці крокодили на зарядку всі ходили.

А за ними вирушали тигри, леви і шакали.

Поспішали кенгуру, несли в торбах дітвору.

Антилопи і горили теж зарядку там робили.

Слон поволі, наче робот, піднімав свій довгий хобот.

Раз і два, і три, й чотири — присідали крокодили.

Лиш ледачі бегемоти не вилазили з болота.

В. Кравчук

4. Робота за Букварем (с. 17)

— Розгляньте малюнок.

— Куди ми помандруємо?

— Хто з вас бував у зоопарку?

— Що найбільше запам’ятали з цих відвідин?

— Назвіть тварин, яких ви бачите на малюнку.

— Назвіть голосні звуки в кожному слові.

— Назвіть слова, у яких один склад. (Лев, слон, тигр)

— Назвіть перший звук у слові лев, останній — у слові тигр. Які це звуки? Чому ми їх

відносимо до приголосних?

— Скільки звуків у слові тигр? Назвіть голосний звук, який є у цьому слові.

— Скільки складів у слові жирафа? крокодил?

— Складіть речення за поданою схемою. Скільки в ньому слів?

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

— Скільки голосних звуків в українській мові?

— Хто може їх назвати?

Питання 24. Скласти конспект фрагменту заняття з ознайомлення дітей з наголосом у слові

Мета:

навчити дітей визначати ударний склад і ударну голосну. Продовжити роботу з визначення кількості слів у реченні, кількості складів у слові. Виховувати увагу, мислення, активність.

Хід заняття.

1. Розглядання картини та складання по ньому пропозицій. Визначення кількості слів у реченні і складання схем речень.

Перед дітьми виставляється картина "Родина"(тато,мама,дідусь, бабуся,донька,син і немовля;всі члени сім'ї зайняті своїми справами)

Діти складають речення: "Тато дивиться телевізор"

- Скільки слів у цьому реченні? (3)

- Яке перше слово? (друге? третє?)

(Діти малюють схему речення в зошитах, вихователь - на дошці)

|____ ____ ____.

-Чому на початку схеми ви поставили вертикальну риску? (Початок речення пишеться з великої букви.)

-Чому в кінці схеми стоїть крапка? (В кінці кожного речення ставиться крапка.)

(Далі по картині складаються пропозиції про інших членів сім'ї і складаються схеми.)

2.Придумывание по картині слів, що складаються з одного, двох і трьох складів.

син мама бабуся

дочка тато картина

онук кішка кубики

стіл чайник машина

стілець крісло тарілка

(Називаючи слова, діти отхлопывают кількість складів у долоні).

3.Физкультминутка.

Руки вгору,

Руки вниз,

Долоньки на бочок

І стиснули в кулачок. (Повторити кілька разів).

4.Понятие про наголос.

Послухайте одну цікаву історію. Зібралися якось слова на великому аркуші паперу. Лист був такий великий, що його довелося винести в полі, бо тільки там він помістився в розгорнутому вигляді. Слова на цьому аркуші були різні, траплялися серед них і слова - близнюки: пишуться однаково, а означають різне. Спробуй розберися! Раптом у небі з'явилася темна хмара і пішов дощ. Був він не довгим і рідкісним, а коли виглянуло сонечко, то виявилося, що над однією з голосних літер в словах з'явилися маленькі рисочки: ніби крапелька дощу хотіла вдарити голосну, але передумала, та так над нею і застигла. Рисочку цю з тих пір стали називати наголосом. Ударний гласний з тих пір виділяють в словах голосом - він вимовляється голосніше і довше інших звуків в слові. Склад з таким голосним називають ударних. (Показати голосом приклад).

(Вихователь показує дітям іграшку "лисичку")

-Хто це? (лисичка)

- Скажіть це слово і послухайте,з однаковою силою голосу вимовляється кожна частина цього слова? (один зі складів вимовляється з більшою силою голосу)

-Який же це склад? (другий, "са")

-Цей склад виділяється в слові силою голосу, протяжним вимовою: цей склад - ударний.

/

____|_____ (схема слова)

-Скільки виділено частин? (2)

-Над якою частиною зверху коса риска? (над другою)

-Яка частина вимовляється з більшою силою голосу, протяжно? (друга)

-Яку частину слова падає наголос? (на другу)

-Який склад ударний? (другий)

5. Вправа в знаходженні наголошеного складу в слові.

(Вихователь показує картинки, діти називають слова і визначають наголос у ловах. Наприклад: книжка - ударний перший склад, медаль - ударний другий склад).

-Наголос дуже допомогло словами - близнюкам, значення яких можна зрозуміти тільки правильно поставивши наголос. Давайте визначимо наголос у словах - близнюках.

Рись йде на м'яких лапах,

Рись видобутку чує запах.

Швачка стачала спідницю в швах,

А ззаду зробила запах.

На гілку дуба сіли білки,

Влаштувавши в гаю вечорниці.

Шеф-кухар просить нас: "Синки!

Для торта збили б білки!"

Лікували кішці обидва вуха,

Боялися, що позбудеться слуху.

У кока легка рука:

З щук відмінна вуха!

З тіста зробили гуртки,

З них зліпили пиріжки,

Компот налили в гуртки:

- Покуштуйте, подружки!

6. Фізкультхвилинка

Діти стоять у колі. Вихователь кидає м'яч, називає слово з наголосом на першому складі, а діти називають слова з наголосом на кінці.

Запах, стрілки, бавовна, борошно, орган, гуртки, козли, замок, полиці, ірис.

7. Дидактична гра: "Де ховається наголос?"

(Дітям роздаються картки з предметними малюнками і схемами слів.

Дитина повинна поставити наголос над відповідним складом. Потім дитина називає слово, каже, де стоїть наголос і придумує з цим словом речення).

8. Підсумок заняття.

Питання 25. Скласти конспект заняття з розучування віршованого твору в середній групі

Мета: закріплювати знання дітей про їжака, формувати вміння відокремити та охарактерізувати особливості зовнішнього стану тварини, образу їх життя. Виховувати бережливе ставлення до природи. Активізувати мову дітей словами: намистинки, хитрячок, затишна місцина. згорнувшись, накопичений.

Матеріал: листя дерев, намальовані ялинки, картина А.Н.Комарова "Їжачок", колюча зелена верхівка плодів каштану, пластилін.

Хід заняття:

- Діти! Яка зараз пора року?

- Так. А чому ви вирішили, що зараз осінь?

- Вірно. Ось про ці найголовніші прикмети осені російська письменниця Марія Ходакова склала маленького віршика:

Если на деревьях

Листья пожелтели,

Если в край далёкий

Птицы улетели,

Если небо хмурится,

Если дождик льётся -

Это время года

Осенью зовётся.

- Діти! А чому птахи відлітають в теплі краї?

- А чому тварини не бояться холоду та голоду?

- Так. Тому вони залишаються в лісі і готуються до зими, при чому кожна тварина по-своєму. І ось сьогодні я вам розповім (а ви мені допоможете), як готуються до зими деякі тварини. А про кого буде йти мова, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку:

В мене шубка з колючок,

В мене сіра спинка.

Ніс, як чорний п*ятачок,

Очі - намистинки.

- Діти, хто це?

- Так, це їжачок. А для того, щоб краще познайомитися з цією твариною, давайте поїдемо на екскурсію в ліс, але цей ліс не простий: він казковий. А тому ми потрапимо туди незвичайно. Для цього треба заплющити очі, покружитися навколо себе і сказати слова: крекс, пекс, фекс.

- Ну, ось ми з вами і потрапили у казковий ліс. Все тут не звичайно: і ялинки, і листя, і навіть тварини - всі вони теж казкові. Ой, а звідкіля з*явилася ця картина? Мабуть, сам цар Їжачок-хитрячок прислав нам її. Подивіться, і справді, на цій картині зображено їжачка.

Діти уважно дивляться на картину. Потім розповідають по картині за планом:

1. Хто зображений на картині?

2. що є у їжачка на голові?

3. Чим вкритий його тулуб?

4. Що ще є в їжачка?

5. Що він робить?

- Молодці! А зараз послухайте, що я вам розповім.:

Восени їжак стягує у затишну місцину сухе листя і траву. Згорнувшись у клубок, він спить усю зиму і температура тіла в нього знижується іноді до 6 градусів тепла. Але у великі морози їжакові доводиться прокидатися й "зігріватися" - на це витрачаються запаси накопиченого за осінь жиру. А тому морози йому не страшні.

А зараз ми з вами вивчимо віршика, який написав Платон Воронько. Він так і називається: "Їжачок-хитрячок". Уважно послухайте його:

Їжачок-хитрячок

Із голок та шпичок

Пошив собі піджачок.

І у тому піджачку

Він гуляє по садку.

Натикає на голки

Груші, яблука, сливки.

І до себе на обід

Він скликає цілий рід.

- Діти! А чому Платон Воронько назвав їжачка хитрячком?

- Так, тому, що замість сумки він використовує свої голки. А зараз уважно послухайте цей вірш ще раз.

Після читання вірша вихователь задає дітям питання, домагаючись того, щоб діти відповідали на них словами вірша:

1. Із чого їжачок-хитрячок пошив собі піджачок?

2. Що він натикає на голки?

3. Кого він скликає на обід?

- Молодці, діти! Ви уважно слухали вірш. А тепер спробуйте розповісти його самі (вихователь викликає 3-4 дитини).

- Ну, ось і пора нам повертатися в садок. Давайте всі разом заплющимо очі, покружимось і скажемо слова: крекс, пекс, фекс.

- Ну, ось ми і дома. Але подивіться на столи: що це таке? Мабуть, ці плоди каштану подарував нам Їжачок-хитрячок. А, може, хто-небудь знає, навіщо він подарував нам ці плоди?

- Так, зараз ми з вами зробимо з них їжачків. Спочатку подивіться, як це буду робити я, а потім зробите це самі. Добре? (спочатку робимо йому ніс, потім очі та лапи).

- Ой, які гарні їжачки вийшли у всіх вас. А тепер візьміть кожний свого їжачка і дайте йому ім*я.

- Молодці, діти! Я переконана, що вашим їжачкам дуже сподобались їх імена.

Підсумок. - Діти! Кого ми сьогодні розглядали на картині?

- Як називається вірш, який ми з вами вивчили?

- Так, вірно. А зараз ми підемо і подаруємо наших їжачків малюкам, які ще не вміють робити таких гарних їжачків.

Питання 26. Скласти конспект заняття з розучування віршованого твору в старшій групі

Конспекту заняття з дітьми по заучуванню вірша Т.Г.Шевченка «Зацвіла в долині»

Програмний зміст:

Навчальні завдання:

- продовжувати знайомити дошкільників з віршиками Тараса Шевченка для дітей;

- вчити малюків уважно слухати поетичний твір, відповідати на запитання за його змістом;

- вчити виразно та з інтонацією розказувати вірш «Зацвіла в долині» напам’ять.

Розвивальні завдання:

- розвивати увагу, уяву, память

Виховні завдання:

- виховувати цікавість до творчості Т.Шевченка;

- виховувати любов до рідного краю, природи України

Матеріал:

портрет Т.Г.Шевченка, ілюстрації до вірша «Зацвіла в долині», малюнки-схеми для заучування.

План заняття.

1. Звернути увагу дітей на портрет Т.Шевченка у куточку книги.

2. Зацікавити дітей книжечкою, де є вірш «Зацвіла в долині» (розглянути малюнки в книжці).

3. Розказати дітям вірш напамять

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

Почула дівчина

І в білій свитині

З біленької хати

Вийшла погуляти

У гай на долину

4. Провести бесіду за змістом твору та пояснити нові слова:

- Як називається вірш?

- Про яку пору року розповідається?

- Де зацвіла калина? (в долині)

–Як ви уявляєте собі долину?

- Як розумієте «любо, любо, стало»?

- Як у віршику написано про те, що пташечка заспівала (защебетала)

- А чому зраділа пташечка?

- Хто почув спів пташечки?

- У що була одягнена дівчинка?

- Звідки вона вийшла?

5. Прочитати дітям вірш ще раз та запропонувати його запам’ятати

6. Діти розказують вірш напам’ять: «мікрофон», «ланцюжком», «я почну, а ти - продовжуй» та ін.

7. Підсумок заняття: намалюємо ілюстрації до віршика і ви вдома його розкажете напам’ять!

Питання 27. Скласти конспект заняття з розповідання казки в молодшій групі

заняття в ясельній групі «Ріпка»

Конспект ігрового заняття в ясельній групі «Ріпка»

Ігрове заняття в ясельній групі дитячого садка (для дітей третього року життя), тема: «Ріпка»

Цілі:

Викликати інтерес до казки «Ріпка».

Вчити рахувати за зразком дорослого.

Формувати стійкі уявлення про поняття «великий-маленький», «верх», «дін-багато», «спочатку-потім».

Вчити грати роль персонажа казки з допомогою дорослого.

Закріпити знання про жовтому і зеленому кольорах.

Ввести в словник дітей слова зі зменшувально-пестливими суфіксами.

Продовжувати вчити дітей малювати крейдою, ліпити з солоного тіста.

Формувати у дітей уміння уважно слухати.

Розвивати увагу, мовлення, почуття ритму, дрібну моторику, координацію рухів.

Виховувати дружні стосунки з однолітками.

Конспект ігрового заняття в ясельній групі «Ріпка»

Обладнання:

Персонажі для настільного театру «Ріпка».

Солоне тісто. Силуети ріпки.

Картонні силуети ріпки з зеленими прищіпками-бадиллям, підноси жовтого і зеленого кольорів.

Картонні великі і маленькі «ріпки» і «кошики».

Дошка. Крейду.

Картинки-розмальовки «Ріпка», зелені і жовті воскові крейди.

Великий жовтий м’яч з приробленою із зеленої гофрованого паперу бадиллям.

Парасолька.

Лялькова посуд (каструлі, тарілки, ложки), серветки, крупа.

Аудіозапис пісні «Дружба». Бубни.

Атрибути для інсценізації казки: капелюх, хустка, фартух, шапочки «Собака», «Кішка», «Мишка».

Хід заняття:

Вітання «Наші розумні головки»

– Здрастуйте, хлопці, як добре, що ви всі сьогодні прийшли!

Наші розумні головки

Будуть думати багато, вправно.

Вушка будуть слухати,

Ротик чітко говорити.

Ручки будуть плескати,

Ніжки будуть топати.

Спинки випрямляються,

На подушечки сідайте.

Міцно тримайтеся за руки

Раз, два, три, чотири, п’ять

Казку будемо починати.

Настільний театр «Казка «Ріпка»

Вихователь розповідає казку, пересуваючи на столі іграшки-персонажі.

Дидактичний вправа «Один-багато»

– Скільки ріпок виросло? Виросла одна ріпка. А скільки людей і звірів тягнули ріпку? Багато. Давайте порахуємо їх. Дід, бабка-два, внучка-три, Жучка-чотири, кішка-п’ять і мишка-шість. Ось як багато людей і звірів тягнули ріпку.

Зміг дід один витягти із землі ріпку? Ні, один дід не зміг. А всі разом, дружно змогли.

Динамічна пауза «Посадили ріпку в городі»

Ми крокуємо один за одним

Лісом і зеленим лугом

(ходьба)

Перед нами город

(руки витягнути вперед)

Дід на допомогу кличе нас

(махи руками)

Ось ми посадили ріпку

(нахилитися)

І водою її полили

(імітація руху)

Виростала ріпка хороша і міцна

(розвести руки в сторони)

А тепер її потягнемо

(імітація руху)

І з ріпи зваримо кашу

(імітація руху)

І будемо від ріпки здорові і міцні

(показати силу)

Швидко впорається зуміли

І на місце тихо сіли.

Ліплення «Ріпка на грядці»

Діти розгортають зелене тісто прямими рухами долонь. В отриману товсту ковбаску-грядку встромляють-садять ріпки-картонні силуети.

Дидактична гра «Що спочатку, що потім»

Ось посадили в землю маленьке зернятко.

(Сісти на коліна і згрупуватися)

А потім ріпка росла-росла і виросла велика-превелика.

(Встати на ноги. Руки підняти вгору)

– Ось перед вами ріпки. Скільки їх? Порахуємо: один, два. Скільки ріпок? Дві ріпки.

Ріпки різні — одна мала, друга велика.

Яка спочатку була ріпка? Спочатку ріпка була маленька.

Візьміть маленьку ріпку і покладіть в маленьку корзинку.

А який ріпка стала потім? Потім ріпка стала великою. Візьміть велику ріпку і покладіть у велику кошик.

Обговорювання заклички «Дощик-дощик»

– Щоб ріпка скоріше виріс великий, потрібно поливати її. Давайте покличемо дощик, щоб він полив нашу ріпку.

Дощик-дощик, лей сильніше.

Ріпку нашу ти полів.

Малювання крейдою на дошці «Дощик»

На дошці намальована хмаринка. Діти крейдою наносять короткі штрихи — малюють дощик.

Динамічна пауза «Все під парасольку»

– Ой, який дощик полив. А як можна сховатися від дощу? Під парасольку можна сховатися. Вихователь розкриває парасольку. Діти біжать ховатися під парасольку.

Інсценізація казки «Ріпка»

Дітям надягають атрибути (шапка, хустка, фартух, шапочки «Собака», «Кішка», «Мишка». Далі діти виконують свою роль під слова казки, яку розповідає вихователь.

Малювання восковими крейдами «Ріпка»

– Ось яка ріпка виросла на цій картинці. Потрібно її розфарбувати.

Якого кольору крейду ми візьмемо для того, щоб прикрасити ріпку? Жовтий крейду.

А яким кольором закрасимо листя-бадилля? Зеленим.

Діти зафарбовують силуетне зображення ріпки восковими крейдою.

Дидактична гра з прищіпками «Очистимо ріпку від бадилля»

– Давайте з допомогою прищіпок покажемо, яка бадилля-листя у ріпки. Прикріпіть прищіпки до верхньої частини ріпки. А ось якого кольору прищіпки ми виберемо? Листя якого кольору? Зелені. Значить прищіпки якого кольору ми візьмемо? Зелені прищіпки.

Діти прикріплюють прищіпки до картонним силуетах ріпки.

– Щоб зварити кашу, треба ріпку очистити від гички — зелених листочків.

Діти знімають з картонних силуетів ріпки зелені прищіпки.

– Ріпки якого кольору? Жовтого. Ось і складіть ріпки на жовтий піднос. А прищіпки-бадилля якого кольору? Зеленого. Складіть їх на зелений піднос.

Вправа «Передай ріпку по колу»

Діти передають м’яч-ріпку один одному.

Динамічна пауза «Каша»

Ось з ріпки наша каша.

(Долоні скласти човником перед собою)

Пар над кашею піднявся.

(Підняти руки вгору)

А де ж каша?

(Потиснути плечима)

Немає! Вся!

(Негативно похитати головою і розвести руки в сторони)

Вправа «Переклади кашу з каструлі в тарілку»

– Візьміть серветочки, постеліть їх перед собою. Зверху на серветочку поставте тарілочку. А тепер покладіть в тарілку каші.

Діти ложкою пересипають крупу їх ляльковий каструль у тарілочки.

Словесна гра «Назви лагідно героїв казки»

Вихователь просить дітей повторювати за нею.

Ріпка — репонька.

Дід — дідусь.

Бабця — бабуся.

Внучка — онучка.

Собака — собачка.

Кішка — кішечка.

Миша — мишка.

Музично-ритмічне вправа «Дружба»

Під пісню діти відбивають ритм бубнами.

Скачати конспект ігрового заняття в ясельній групі дитячого саду «Ріпка»