12. Теорія циклічного розвитку м.І.Туган-Барановського

Теорію економічних криз Туган-Барановського визнають першою науковою теорією цього явища, бо до нього природу криз пояснювали переважно випадковими зовнішніми обставинами. Туган-Барановський вперше показав ендогенний механізм економічного циклу капіталістичної системи, що також дозволило йому сформулювати і рецепти долання кризової фази без зміни суспільного ладу. Розуміння причини „хвороби” дозволило запропонувати і „ліки”.

М.І.Туган-Барановський проаналізував різні підходи щодо пояснення циклічного характеру розвитку виробництва і дійшов висновку, що перешкодою для безперервного кумулятивного розвитку виробництва є не стільки зовнішні обмежувальні фактори скільки внутрішні властивості економічної системи, які власне і породжують циклічність її розвитку. Такими властивостями є циклічні закономірності у відтворенні основного капіталу країни.

Він показав, що промисловий цикл корелює з динамікою ціни заліза: в міру пожвавлення торгівлі зростає і ціна заліза - криза і реакція виражаються втратою цієї ціни. Ця залежність пояснюється тим, що залізо - найважливіший матеріал, з якого споруджуються машини, інструменти, рейки, кораблі і взагалі знаряддя виробництва та транспорту. За попитом на залізо і його ціною можна робити висновок про розширення основного капіталу країни.

Теорія циклу М.І.Туган-Барановського пояснює, чому існують окремі періоди, протягом яких спочатку нагромаджуються великі маси позичкового капіталу, які не знаходять собі застосування, а потім відбувається бурхливе їх інвестування.

13. Теоретичні розробки циклічного розвитку м.Д.Кондрат’єва

Російський учений М. Д. Кондратьев, продовжуючи дослідження в галузі кризових явищ в економіці капіталістичних країн, ще у 20-ті роки XX ст. розробив теорію довгострокових циклічних коливань, відомою як теорія "довгих хвиль". Він проаналізував сукупність макроек. показників в динаміці (% ставка на кредит, обсяг експорту, динаміка з/п, інфляції тощо) провідних країн світу Франції, Англії, США, Німеччини та виявив наявність довгого циклу економ-ної кон'юнктури. В процесі аналізу він виділив 3 типи хвиль: короткі (3-5 років), середні (6-10 років), довгі (40-50 років).

Основною закономірністю великих циклів М. Кондратьев уважав науково-технічні винаходи, відкриття, зміни технологічного укладу, які впливають на соціально-економічне життя суспільства, утворення нових ринків, нових країн тощо.Цією теорією встановлено, що матеріальною основою довгих хвиль в економіці є структурне оновлення технологічного способу виробництва. Воно здійснюється подвійно: еволюційно, коли поступово поліпшуються і вдосконалюються існуючі технології, та революційно, коли відбуваються докорінні якісні зміни в матеріалізації наукових знань, часткові (в окремих галузях) або загальні технічні революції.

Зазначені процеси взаємопов'язані, доповнюють і зміцнюють один одного: еволюційний шлях дає можливість повною мірою використовувати потенціал існуючих технологій та підготувати умови для стрибка в їхньому розвитку. Науково-технічні революції змінюють перехід до нових технологічних принципів, які потім поширюються еволюційно. Врешті-решт науково-технічні революції стають серцевиною революції у продуктивних силах, знаменують їх піднесення на якісно новий рівень розвитку. Вони супроводжуються якісними змінами у розвитку людини як головної продуктивної сили суспільства, зростанні ефективності та продуктивності її праці.

М. Кондратьев увів поняття «технічна революція як тяглова сила» циклу, розробив теорію «інноваційних» пакетів і показав, що нововведення розподіляються в часі нерівномірно і з'являються групами.

Зміни в техніці зумовлені попитом виробництва, створенням таких умов, за яких застосування винаходів стає можливим і необхідним. Війни і революції не падають з неба, а є наслідком створених економічних, соціальних і політичних обставин, які породжують черговий цикл.