Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
+МПРФСЕ.Тести підкреслені.docx
Скачиваний:
18
Добавлен:
08.06.2021
Размер:
94.67 Кб
Скачать

16.Стратегії реіндустріалізації і неоіндустріалізації як умови ефективного економічного розвитку набули поширення:

а) на початку 1990-х років;

б) наприкінці 1990-х років;

в) у кризовий період 2008-2009 рр.;

г) у посткризовий період2009-2010 рр.

17.При деіндустріалізації виникає ефект «4д»:

а) дестабілізація, деградація, дезорганізація, декваліфікація;

б) дезорганізація, дезінтеграція, дестабілізація, децентралізація;

в) децентралізація, дезорганізація, декваліфікація, декомпліцірування;

г) дезорганізація, деградація, декваліфікація, декомпліцірування.

  1. Промислова політика – це:

а) цілісна та скоординована система заходів державних органів влади, що направлена на розвиток промисловості в цілому та окремих (пріоритетних) її галузей;

б) політика держави щодо формування умов, сприятливих для ефективного науково-технічного розвитку країни, зокрема цілі, форми та методи діяльності держави у науково-технічній сфері;

в) система заходів, спрямована на розв’язання господарських проблем з метою збалансованого розвитку суспільного виробництва;

г) система заходів, спрямованих на інтенсивний розвиток продуктивних сил, на вдосконалення або докорінну зміну існуючих там форм власності, на поліпшення умов життя та побуту жителів села, на забезпечення сировиною промисловості.

  1. Дві основні стратегії сучасної промислової політики – це:

а) деіндустріалізація і реіндустріалізація;

б) реіндустріалізація і неоіндустріалізація;

в) глобалізація і реіндустріалізація;

г) модернізація і індустріалізація.

  1. Концепція неоіндустріалізації:

а) орієнтована на посилення позицій галузей V технологічного укладу з нарощуванням елементів VI технологічного укладу;

б) базується на відновленні та модернізації національної промисловості з урахуванням визначення взаємозв'язку функціонування різних галузей з економічним зростанням;

в) спрямована на використання ще не реалізованих можливостей 3-го та 4-го укладів та інтенсивний розвиток нових;

г) зосереджена на становленні ключових напрямків 6-го ТУ.

21. Технологічний уклад – це:

а) сукупність технологій та виробництв одного рівня, які поєднуються у стійку цілісність, що самовідтворюється;

б) принципова якісна перебудова матеріальної технічної бази виробництва та перехід на цій основі від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрично-заводської індустрії.

в)завжди якісний стрибок у розвитку, що характеризується швидкими суттєвими змінами, на відміну від еволюції, коли розвиток відбувається повільно, поступово;

г) цілісна та скоординована система заходів державних органів влади, що направлена на розвиток промисловості в цілому та окремих (пріоритетних) її галузей.

22.Класичною країною, у технічному базисі якої раніш усіх відбулися зміни, що призвели до становлення першого ТУ, була:

а)Англія;

б) Швейцарія;

в) Німеччина;

г) США.

23. Вкажіть період домінування другого ТУ:

а)1680-1720;

б)1790-1830;

в) 1890-1940;

г) 1840-1880.

24. Вкажіть який ТУ домінував в період 1890-1940 рр:

а)1-ий;

б) 2-ий;

в)3-ий;

г) 4-ий.

25. У наш час в Україні домінує відтворення:

а)1-готехнологічного укладу;

б) 2-го технологічного укладу;

в) 3-го технологічного укладу;

г) 4-го технологічного укладу.

26. Промисловий переворот (промислова революція) – це:

а) завжди якісний стрибок у розвитку, що характеризується швидкими суттєвими змінами, на відміну від еволюції, коли розвиток відбувається повільно, поступово;

б)сукупність технологій та виробництв одного рівня, які поєднуються у стійку цілісність, що самовідтворюється;

в) цілісна та скоординована система заходів державних органів влади, що направлена на розвиток промисловості в цілому та окремих (пріоритетних) її галузей, що підкріплюється відповідними механізмами реалізації (стимулювання, регулювання та контроль через відповідні інститути держави та ринку), спрямованими на розв'язання стратегічних і тактичних завдань розвитку реального сектора;

г) принципова якісна перебудова матеріально-технічної бази виробництва та перехід на цій основі від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрично-заводської індустрії.