Скачиваний:
23
Добавлен:
26.04.2021
Размер:
979.11 Кб
Скачать

3.Виконання договору перевезення (сплата провізних платежів; видача вантажів; розшук вантажів; комерційний акт; залогове право залізниці).

4.Зміна договору перевезення (право і порядок зміни договору; перешкоди до перевезення і видачі вантажу).

5.Відповідальність залізниць (межі відповідальності; обмеження відповідальності при нестачі маси вантажу; розміри відшкодувань; виплати сум відшкодувань).

6.Претензії, позови. Претензійна і позовна давність.

7.Розрахунки між залізницями.

8.Загальні постанови (розрахункова тарифна валюта; застосування внутрішніх законів; публікація, зміни і доповнення Угоди; ведення справ; учасники Угоди; термін дії Угоди і заключні положення). Додатки до СМГС.

Перевезення вантажів у міжнародному сполученні між державами СНД і Балтії відбувається на умовах Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) з урахуванням особливостей застосування її окремих норм, викладених у додатках до цієї Угоди. Особливості полягають у тому, що деякі статті та додатки СМГС не застосовуються або застосовуються не у повному обсязі.

Правила перевезень вантажів у вагонах у міжнародному прямому залізнично-поромному сполученні через порти Іллічівськ – Поті/Батумі між Україною і Грузією регулюють умови перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів у вагонах у міжнародному прямому залізничнопоромному сполученні через Чорне море між портами Іллічівськ (Україна) і Поті/Батумі (Грузія), а також права, обв’язки і взаємовідносини залізниць, судноплавних підприємств, відправників та одержувачів вантажів і визначають принципи розрахунків за перевезення вантажів.

Ці правила ґрунтуються на положеннях Угоди про міжнародне вантажне сполучення (СМГС), Службової Інструкції до неї.

Договори перевезення з відправниками укладаються залізницями країн відправлення.

Від імені транспортних підприємств (залізниць і судноплавних підприємств) взаємовідносини з відправниками і одержувачами здійснюються:

Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею);

ООО “Грузинська залізниця” (ГР);

Судноплавною компанією “Укрферрі”;

Пароплавством “Болгарський морський флот ЕАД” (БМФ ЕАД).

13.2.2 Організація і умови перевезень

Вантажі, що перевозяться в міжнародних сполученнях, поділяються на експортні, імпортні і транзитні. Відповідно до цього поділу плануються перевезення вантажів у міжнародних сполученнях, а саме: транзитні вантажі, що приймаються з інших країн, плануються як імпортні, а транзитні вантажі, що здаються в інші країни – як експортні.

Експортні вантажі приймають всі станції України, якщо перевезення передбачено планом і станція відкрита для виконання відповідних вантажних і комерційних операцій. Деякі вантажі дозволено приймати до перевезення в міжнародних сполученнях тільки при попередньому узгодженні з іноземними залізницями. До них відносять негабаритні, великовагові, довгомірні і окремі хімічні наливні вантажі.

До перевезення в прямому міжнародному сполученні не допускаються вантажі, перевезення яких заборонено хоча би в одній із країн, залізниці якої повинні приймати участь у перевезенні.

У прямих міжнародних сполученнях вантажі перевозяться такими відправками:

вагонною;

дрібною;

у великотоннажних контейнерах;

контейнерною відправкою.

Дрібна відправка – це вантаж, що пред’явлений до перевезення за одною накладною, загальна маса брутто якого не перевищує 5000кг.

Вантажі, що потребують тари або упакування для їх захисту від втрати, псування, пошкодження або зниження якості, а також попередження пошкодження транспортних засобів або інших вантажів, нанесення шкоди людям, повинні пред’являтися до перевезення в тарі або упакуванні, що повністю забезпечують ці вимоги. Відправник несе відповідальність за всі наслідки або незадовільний стан тари і упакування.

Крім того, відправник зобов’язаний нанести на вантажні місця написи (або бирки) з вказівкою в них таких даних:

знаки (марки) вантажних місць і їх номери;

станція і залізниця відправлення;

станція і залізниця призначення;

відправник і одержувач;

кількість вантажних місць (якщо відправка дрібна).

При перевезенні вантажів дрібними відправками маркується кожне вантажне місце.

Навантаження вантажів на станції відправлення здійснюється:

при перевезенні в критих та ізотермічних вагонах і вагонах-цистернах

згідно з внутрішніми правилами, що діють на залізниці відправлення;

при перевезенні на відкритому рухомому складі – згідно з Правилами навантаження і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі або інших правил, узгоджених залізницями, що приймають участь в перевезенні.

Для пломбування вагонів повинні використовуватися пломби (ЗПП), зняття яких неможливе без їх пошкодження; пломби (ЗПП) повинні бути накладені таким чином, щоби була виключена можливість доступу до вантажу без їх пошкодження.

Якщо вагон пломбується відправником, то пломби повинні мати такі знаки:

назва станції;

дата накладання пломби або контрольні знаки;

скорочена назва відправника.

Крім того, відправницькі пломби можуть мати скорочену назву залізниці відправлення.

При пломбуванні вагонів залізницею пломби повинні мати ті самі знаки, але замість скороченої назви відправника вони повинні містити скорочену назву залізниці відправлення, а також номер лещат, якщо пломби не мають контрольних знаків.

ЗПП, незалежно від того, ким здійснюється пломбування, повинні мати такі знаки:

скорочена назва залізниці відправлення;

контрольний знак.

Додатково ЗПП можуть мати назву станції відправлення і відправника (можливо – скорочену).

Відправник зобов’язаний оголосити в накладній у графі “Оголошена вартість вантажу” вартість вантажів, передбачених Угодою, серед яких золото, срібло, платина, коштовне каміння, картини, цінні хутра, антикваріат і т.п.

13.2.3 Документальне оформлення перевезень

Договір перевезення вантажів у міжнародних сполученнях оформляється накладною єдиного зразка. Накладна (комплект перевізних документів) складається з таких аркушів:

1.Оригінал накладної;

2.Дорожня відомість;

3.Дублікат накладної;

4.Аркуш видачі вантажу;

5.Аркуш повідомлення про прибуття вантажу.

Крім того, складається необхідна кількість додаткових примірників дорожньої відомості, а саме:

-два примірники для залізниці відправлення;

-одного примірника для кожної транзитної залізниці, що приймає участь у перевезенні.

Аркуші 1, 2, 4, 5 накладної супроводжують вантаж до станції призначення. Аркуш 3 (дублікат накладної) повертається відправнику після укладання договору перевезення.

Бланки накладної мають формат А4 і друкуються:

при перевезенні вантажів малою швидкістю – шрифтом чорного кольору на білому папері;

при перевезенні вантажів великою швидкістю - шрифтом чорного кольору на білому папері з нанесенням червоних смуг шириною 1см з обох боків біля верхнього і нижнього країв.

Вибір відправником відповідного виду бланку накладної вказує, якою швидкістю повинен бути перевезений вантаж.

Бланки накладної друкуються на мові країни відправлення, а також на одній із двох робочих мов (російській, китайській) Угоди.

Дані, що вносяться в накладну, повинні бути написані розбірливо чорнилами, кульковою ручкою, або надруковані на друкарській машинці, комп’ютері, або нанесені штемпелем, якщо це не заборонено внутрішніми правилами залізниці відправлення.

Всі дані в накладну повинні бути внесені відправником або залізницею у відповідні графи.

Накладна заповнюється згідно з поясненнями щодо заповнення накладної СМГС.

На кожний завантажений вагон складають вагонний лист на бланках і за правилами внутрішнього сполучення залізниці відправлення.

Договір перевезення може бути оформлений електронною накладною. Електронна накладна – це набір даних в електронному вигляді, який виконує функції паперової накладної як договору перевезення. Порядок внесення даних у електронну накладну узгоджується між залізницею і відправником. При необхідності паперова копія електронної накладної і додаткові її аркуші можуть друкуватися за формами додатків СМГС.

Відправник зобов’язаний додати до накладної супроводжувальні документи, необхідні для виконання митних та інших правил на всьому шляху перевезення вантажу, а також у випадку необхідності – сертифікат і специфікацію.

Перевезення вантажів з України до держав, з якими немає угод про прямі міжнародні сполучення, оформляються перевізними документами СМГС до одної з вихідних прикордонних станцій залізниць-учасниць СМГС. В якості одержувача в накладній вказується начальник цієї станції, а в графі “ Особливі заяви і відмітки відправника ” – фактичний одержувач вантажу на кінцевій станції призначення і його адреса. На основі цих даних вихідна прикордонна станція складає нові перевізні документи, за якими відправляє вантаж на станцію призначення.

13.2.4 Тарифи і визначення провізних платежів

Провізні платежі – це плата за перевезення вантажу, за проїзд провідника, додаткові збори та інші витрати, що виникли за період від приймання вантажу до перевезення до його видачі одержувачу.

Провізні платежі визначаються за тарифами, що діють у день укладання договору перевезення:

у сполученні між станціями залізниць сусідніх країн за відстані перевезення залізницями країн відправлення і призначення – за внутрішніми тарифами, що діють на залізницях цих країн, або за прямим тарифом, якщо цими залізницями встановлений прямий тариф;

у сполученні через транзитні залізниці за перевезення залізницями країни відправлення і країни призначення – за внутрішніми тарифами, що діють на залізницях цих країн, а за перевезення транзитними залізницями – за тарифами, що діють на транзитних залізницях.

Провізна плата визначається за відстань перевезення, що визначена за напрямом через ті прикордонні станції, які вказані в накладній відправником.

Провізні платежі за перевезення вантажів залізницями країни відправлення і країни призначення визначаються в місцевій валюті, а платежі за перевезення транзитними залізницями – у валюті транзитного тарифу, що застосовується зацікавленими залізницями даного міжнародного перевезення.

Тарифи на транзитні перевезення вантажів залізничним транспортом України встановлюються “Тарифною політикою залізниць України” (ТПУЗ) на кожний фрахтовий рік. Положення ТПУЗ і ставки, встановлені у вільно конвертованій валюті, застосовуються при перевезенні вантажів залізницями транзитом через Україну, в т.ч. за участю різних видів транспорту, незалежно від форм перевізних документів. Ставки ТПУЗ встановлюються на базі Міжнародного транзитного тарифу (МТТ) із врахуванням рівня ставок за минулий фрахтовий рік. Валютою тарифу є швейцарський франк. Платежі за перевезення для нерезидентів України здійснюються в доларах США.

Провізні платежі стягуються:

за перевезення залізницями відправлення – з відправника на станції відправлення за внутрішніми правилами;

за перевезення залізницями призначення – з одержувача на станції призначення за внутрішніми правилами;

за перевезення транзитними залізницями – з відправника на станції відправлення або з одержувача на станції призначення, або з платника (експедиторської організації, фрахтового агента і т. ін.), який має договір із транзитною залізницею про сплату провізних платежів.

13.2.5 Терміни доставки вантажів

Термін доставки визначається залежно від відстані перевезення вантажу за такими розрахунками:

1. Для великої швидкості:

1.1. час на відправлення – 1 доба 1.2. час на перевезення вантажу дрібною відправкою на кожні

200 тарифних кілометрів у межах кожної залізниці – 1 доба 1.3. час на перевезення вантажу вагонною відправкою або відправкою великотоннажного контейнера на кожні 320 тарифних кілометрів у межах кожної залізниці – 1 доба

2. Для малої швидкості:

2.1.час на відправлення – 1 доба

2.2.час на перевезення дрібною відправкою на кожні 150 тарифних кілометрів у межах кожної залізниці – 1 доба

2.3.час на перевезення вантажу вагонною відправкою або відправкою великотоннажного контейнера на кожні 200 тарифних кілометрів у межах кожної залізниці – 1 доба

Термін доставки починається з 0 год. доби, наступної за добою, в якій вантаж і накладна прийняті до перевезення.

Термін доставки визначається за дійсно пройдену вантажем відстань між станцією відправлення і станцією призначення.

Термін доставки збільшується на 2 доби у випадках:

перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії;

перестановки вагонів на візки іншої ширини колії;

перевезення за участю поромної переправи вагонів. Крім того, термін доставки вантажу збільшується на час:

затримки для виконання митних і інших правил;

перерви в сполученні, що виникла не з вини залізниці;

затримки, що виникла в результаті зміни договору перевезення;

затримки, що виникла з вини відправника або одержувача, а також інших затримок, передбачених СМГС.

13.2.6 Відповідальність за перевезення

Відправник несе матеріальну відповідальність за правильність даних, внесених в накладну.

З відправника стягується штраф у випадках неправильного, неповного або неточного внесення даних у накладну, в результаті чого:

1.були прийняті до перевезення вантажі, що не допускаються до перевезення згідно з СМГС;

2.вантажі, що допускаються до перевезення тільки з дотриманням особливих умов, були прийняті до перевезення без дотримання умов, передбачених для даного вантажу;

3.під час навантаження вантажу відправником було допущено завантаження вагону зверх його максимальної вантажопідйомності.

Штрафи за пунктами 1 і 2 стягуються в п’ятикратному розмірі провізної плати за перевезення залізницею, на якій було виявлено таке порушення.

Штраф за пунктом 3 стягується в п’ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу залізницею, на якій був виявлений цей надлишок.

Ці штрафи залізниця стягує незалежно від відшкодувань можливої шкоди

іінших штрафів, що сплачуються відправником (одержувачем) згідно з СМГС. Залізниця несе матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату

вантажу, зменшення маси, псування, пошкодження або зниження якості вантажу, прийнятого до перевезення, крім випадків, коли вона звільняється від відповідальності згідно з СМГС.

У будь-якому випадку залізниця не повинна відшкодовувати збитки в більшій сумі, ніж при повній втраті вантажу. Залізниця повинна відшкодувати суму, що відповідає зниженню вартості вантажу за наявності її вини.

За прострочення доставки вантажу залізниця сплачує одержувачу штраф, розмір якого визначається розміром провізної плати, сплаченої тій залізниці,

яка допустила прострочення, і тривалістю прострочення, що визначається як відношення прострочення в добах до загального терміну доставки, а саме:

6% провізної плати, якщо прострочення не більше одної десятої загального терміну доставки;

12 % провізної плати, якщо прострочення більше одної десятої, але не більше двох десятих загального терміну доставки;

18 % провізної плати, якщо прострочення більше двох десятих, але не більше трьох десятих загального терміну доставки;

24 % провізної плати, якщо прострочення більше трьох десятих, але не більше чотирьох десятих загального терміну доставки;

30 % провізної плати, якщо прострочення більше чотирьох десятих загального терміну доставки.

Якщо вантаж одними залізницями прослідував із простроченням, а іншими – раніше встановленого для них терміну, то при визначенні тривалості прострочення повинен бути виконаний залік вказаних термінів.

Штраф за прострочення сплачується лише в тому випадку, якщо не був дотриманий загальний термін на перевезення від станції відправлення до станції призначення.

Залізниця не сплачує штраф за прострочення доставки вантажу одержувачу, якщо той не отримав вантаж протягом доби після повідомлення залізницею про прибуття вантажу.

13.2.7 Робота прикордонних станцій

Прикордонні станції можуть виконувати як технічні, вантажні і комерційні операції, так і операції, що не властиві іншим станціях. До таких операцій відносять прикордонний, митний, фітосанітарний і інші огляди, які виконуються органами, не підзвітними залізниці, а також передача вантажів та вагонів на залізниці інших держав, їх облік.

У відповідних випадках на прикордонних станціях виконують заадресування вантажів, складають нові перевізні документи, здійснюють перестановки колісних пар або перевантаження вантажів із вагонів одної ширини колії у вагони іншої ширини колії.

Прикордонні станції можуть бути:

перевантажувальними – окремо в кожній із прикордонних країн (коли залізниця кожної країни має свою станцію для перевантаження імпортних вантажів, що прямують у цю країну, і виконання митних операцій);

безперевантажувальними – окремо в кожній із прикордонних країн;

об’єднаними перевантажувальними – де вся робота з перевантаженням виконується на одній станції. Утворення об’єднаних перевантажувальних пристроїв потребує менших капіталовкладень і поліпшує використання вагонів;

об’єднаними безперевантажувальними.

Для виконання необхідних робіт із передачі і перевантаження вантажів, а також для перестановки візків прикордонна станція повинна мати відповідний колійний розвиток та відповідне технічне оснащення, що залежить від розмірів

і характеру вантажопотоку. Якщо об’єм перевантаження значний, то утворюються прикордонні перевантажувальні райони в складі декількох взаємодіючих станцій, які можуть бути спеціалізовані по перевантаженню окремих видів вантажів.

Прикордонні перевантажувальні станції бувають із паралельним, послідовним та комбінованим розташуванням приймально-відправних, сортувальних колій, пасажирських і перевантажувальних пристроїв.

Для перевантаження в залежності від роду вантажу і об’єму роботи застосовують:

при безпосередньому перевантаженні тарних і штучних вантажів із вагону у вагон – перехідні містки між дверима вагонів на наближених коліях; криті і відкриті високі платформи (при невеликих об’ємах роботи – бокові, до яких на суміщену колію подають послідовно вагони різної ширини колії, при значних об’ємах роботи – острівні, коли колії різної ширини розташовані з обох боків);

для цінних вантажів – криті склади ангарного типу (з внутрішнім введенням колій);

для вантажів, що швидко псуються – криті склади ангарного типу зі спеціальним обладнанням, що регулює температуру і вологість всередині приміщення;

для контейнерів і великовагових вантажів – крани відповідної вантажопідйомності на відкритих площадках;

для вугілля і руди – бункерні і безбункерні естакади, підвищені колії, вагоноперекидувачі, грейферні крани і т. ін.;

для машин на колісному ходу – перевантажувальні платформи;

для наливних вантажів – пристрої (естакади) для переливання, очищення, промивання і пропарки цистерн.

При необхідності встановлюють вагонні ваги, габаритні ворота, платформи для перевантаження тварин тощо.

Робота прикордонних станцій здійснюється на основі технологічного процесу.

Передачу вантажів і вагонів, а також перевантаження вантажів або перестановку візків виконують, як правило, на прикордонній станції приймаючої залізниці. На об’єднаних прикордонних станціях технічні, комерційні, перевантажувальні операції, прикордонний і митний контроль здійснюються сумісно посадовими особами обох країн, що значно скорочує стоянку поїздів і прискорює виконання комерційних операцій.

Залізниця, що здає вантажі, складає передавальну відомість на вантажі в 6-ти примірниках: три для себе і три для залізниці, що приймає вантажі. Кожна сторона один примірник передавальної відомості передає в свої митні органи, другий залишає в пункті передачі прикордонної станції, а третій пересилає в управління своєї залізниці.

З моменту підписання передавальної відомості представником сторони, що приймає вантажі, вони вважаються переданими їй, і вона несе відповідальність за їх збереження. Передачу вантажів підтверджують

накладанням календарного штемпеля на передавальних відомостях, накладних, дорожніх відомостях.

Вантажі у вагонах за пломбами (ЗПП) передають без перевірки маси і кількості місць. Вантажі на відкритому рухомому складі без пломб передають у присутності агента сторони, що здає, з перевіркою кількості місць і стану тари та вантажу.

При виявленні пошкодження тари, упакування або вантажу, нестачі місць, невідповідності даних перевізних документів стану відправки або нестачі доданих документів, агент сторони, що приймає, складає комерційний акт, який підписує і агент сторони, що здає вантаж. Якщо втрата, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок технічної несправності вагону, то крім комерційного складають і технічний акт.

У прийманні вантажів може бути відмовлено, якщо:

стан або упакування вантажу не допускають подальшого перевезення;

ввезення вантажу в сусідню державу або перевезення його транзитом заборонено;

сторона, що здає, не дотримала особливих умов перевезення даного

вантажу;

вантажі прибули без перевізних документів, або документів, що додаються до накладної;

при втраті, псуванні або пошкодженні вантажу сторона, що здає, відмовляється підписати комерційний акт;

вантаж передається не через ту прикордонну станцію, що вказана в накладній;

вагон не придатний для передачі згідно з технічними умовами;

сторона, що здає, відмовляється замінити несправні пломби (ЗПП) і передати вантаж із перевіркою кількості місць і маси.

Відмову від приймання прикордонна станція сторони, що приймає, оформлює актом загальної форми, про що робить відмітку в передавальній відомості. Акт складається в 3-х примірниках (по одному для кожної сторони, а третій примірник додається до перевізних документів).

Неприйнятий вантаж повертається на прикордонну станцію сторони, що здає, за спеціально складеними передавальними відомостями з відміткою про акт загальної форми.

Митний і прикордонний контроль рекомендується проводити на роз’їздах, розташованих перед прикордонними станціями або в парках приймання цих станцій. Митний контроль домашніх речей, дрібних відправок і вантажів у контейнерах здійснюється на місцях перевантаження і на контейнерних майданчиках. Про результати митного контролю робиться відмітка в перевізних документах. При виявленні митницею сторони, що приймає, порушень митних правил прикордонна станція, що прийняла відправку, відразу повідомляє прикордонну станцію сторони, що здає, яка зобов’язана отримати пояснення у відправника. Отриманий матеріал передається митниці.

Про заборону митниці на прослідування вантажу прикордонна станція телеграфом сповіщає станцію відправлення з вказівкою причин заборони. Станція відправлення сповіщає про це відправника.

Митне оформлення експортних вантажів здійснюється відправником у митниці, в зоні діяльності якої знаходиться станція відправлення і передбачає складання експортної вантажної митної декларації, сплату митних платежів, а також у разі необхідності, проведення ветеринарного, фітосанітарного або іншого виду контролю.

Імпортні вантажі пропускаються на територію України за умови наявності в центральній базі даних митниці відомостей про конкретного одержувача вантажу – учасника зовнішньоекономічної діяльності. Дозволом на видачу вантажів одержувачу є відбиток особистої номерної печатки інспектора митниці, який він проставляє після митного оформлення (сплати платежів, оформлення митної декларації, проходження необхідних видів контролю і т. ін.) на перевізних документах.

Перевезення вантажів транзитом через територію України здійснюється під митним контролем. Пропуск транзитних вантажів здійснюється за умови:

складання транзитної вантажної митної декларації (ВМД);

надання митним органам гарантій щодо обов’язкової доставки вантажів до митниць призначення.

Транзитна вантажна митна декларація оформляється у пункті декларування на партію транзитного вантажу, який прибуває на митний кордон

уодному або декількох вагонах. Два примірника транзитної вантажної митної декларації додаються до накладної і вилучаються митницею на вихідній прикордонній станції.

Порядок митного оформлення вантажів, що підлягають ветеринарному контролю, передбачає перевезення вантажів, що підконтрольні ветеринарній медицині, за умови наявності ветеринарних документів (ветеринарні свідоцтва, сертифікати, довідки) встановленого зразка, які видаються установами ветеринарної медицини на місцях.

Порядок митного оформлення вантажів, що підлягають фітосанітарному контролю передбачає перевезення вантажів, що підконтрольні карантинній службі, за умови наявності фітосанітарного сертифікату, який оформлено в країні відправлення (а в окремих випадках – і карантинного дозволу на імпорт або транзит).

Фітосанітарний контроль проводять у спеціальних приміщеннях, в яких є лабораторне обладнання для проведення цих операцій.

Правила митного оформлення вантажів розглядаються в розділі Транспортно-експедиційне обслуговування.

Між прикордонними станціями курсують передаточні поїзди, що обслуговуються бригадами сторони, що приймає або здає, в залежності від того, якою колією прямують вагони. В місцях зупинки передаточних поїздів біля державного кордону встановлюють сигнали зупинки.

Крім інформації про підхід поїздів і вантажів, що отримується з дирекції і з сусідніх станцій, прикордонні станції отримують попередню і точну інформацію про підхід поїздів із-за кордону. Попередня інформація містить

Соседние файлы в предмете Грузовые перевозки