Досвід - «дитя» помилок

Критично оцінюючи власну діяльність та роботу правління ВАТ, колишній керівник визнав, що помилок припустилися всі. Вони, на жаль, є результатом відсутності досвіду роботи у ринкових умовах, коли не те що виробничу програму, а будь-яку мінімальну операцію доводиться прораховувати «від» і «до», роблячи чимало похибок і зазнаючи непередбачених витрат.

Збори, що тривали кілька годин, закінчилися обранням нового голови правління.

Новообраний голова правління поволі попрямував до свого знайомого кабінету, де протягом кількох років він працював на посаді заступника голови правління ВАТ. Він розумів, що повинен спрямувати підприємство в необхідне русло, тому що далі працювати збитково просто неможливо. «Зменшення обсягів продажу, зменшення власного капіталу ВАТ (обумовленого «непокритим збитком») свідчать про необхідність змін у діяльності ВАТ. Ми використовуємо лише 13 % потужностей, - подумки повторював він. - Оздоровлення діяльності ВАТ передусім вимагає збільшення обсягів продажу з відповідним і послідовним нарощенням потужностей, покращення системи збуту за чіткого регулювання запасів. Для підвищення обсягів продажу необхідно здійснювати постійний моніторинг цін у регіонах, визначити групи продукції і саме на них концентрувати свою увагу. Крім цього, необхідно зменшити витрати на проведення вибухових робіт коштом впровадження спеціальних безпечних речовин і механізмів, збільшити виробництво карбонатних порід і натуральних будматеріалів, збільшити випуск кам'яного відсіву для потреб теплоізоляційної продукції (ринок збуту - Костопільське підприємство Теплокомуненерго), зменшити залишки виготовленої продукції на складах шляхом пошуку нових споживачів щебеневої продукції, зменшити площі відведених під кар'єри земель за рахунок рекультивації і передання іншим користувачам. Здійснення комплексних заходів дозволить підприємству отримувати стабільні прибутки, сприятиме підвищенню прибутковості продажів».

Проте все це були слова і думки, котрі необхідно підтвердити цифрами. «Можливо, це справді так? Можливо, я щось пропустив? А що думають наші економісти?», - на цій думці голова правління зупинився. Він вирішив розпочати завтрашній день саме з засідання правління.

Історія розвитку підприємства

Відкрите акціонерне товариство «Тернопільський кар'єр» засновано відповідно до рішення голови Державної корпорації «Укрбудматеріали» від 3 лютого 1994 року шляхом перетворення Державного підприємства «Тернопільський кар'єр» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15 червня 1993 року.

Історія підприємства починається у 1954 році. У 1974 році до підприємства приєднався Максимівський дробильно-сортовий завод, а у 1987 році - Старо-Збаразький та Скала-Подільський кар'єри.

У 1998 році особливо гостро постало питання «бути чи не бути». ВАТ «Тернопільський кар'єр» зіткнулося з радикальними змінами свого ринкового середовища, що призвело до зниження попиту на продукцію компанії і, відповідно, до зменшення виробництва понад 50 %. Однією з основних причин зменшення попиту є розпад системи постачання нерудних будівельних матеріалів. Якщо раніше продукція постачалася у віддалені куточки України, то тепер кожен шукав собі постачальника, що знаходиться якнайближче до виробництва. Окрім цього, істотно зменшилося виробництво силікатної цегли, зупинилася значна кількість залізобетонних заводів, знизився рівень будівництва на селі, зменшився випуск деталей із використанням продукції кар'єру. Тоді правління та спостережна рада могли піти шляхом меншого опору - закрити два збиткові (Максимівський і Скала-Подільський) цехи. При цьому майже 200 працівників втратило б роботу. Звільнення значної кількості працівників певною мірою могло б виправити фінансову ситуацію - у тому випадку, коли б звільненим не виплатили розрахункових. Проте від такого способу покращення фінансової ситуації відмовилися. Обрахувавши суму, необхідну для виплати розрахункових, правління замість повного закриття цехів ухвалило компромісний варіант - Максимівський і Скала-Подільський цехи перепрофілювали, звільнивши незначну частину працівників.

Організаціна структура емітента. До складу товариства на правах цехів входять Галущинецький, Максимівський, Старо-Збаразький, Скала-Подільський кар'єри з видобутку вапняків та Чернихівський піщаний кар'єр.

Процес виробництва. Технологічний процес виготовлення бутощебеневої продукції є однаковим на всіх кар'єрах і складається з ряду етапів, представлених на рис.1.

Гірничі роботи

Дробильно-сортувальні роботи

Розривні роботи, які ведуться екскаватором протягом року

Подання гірничої маси з кар' єру самоскидами у приймальний бункер

Буро-вибухові роботи ведуться за оперативним планом -графіком, який складається щомісяця за умови забезпечення двотижневого запасу якісної гірничої маси

Подрібнення конвеєрами №1, №2, №3

Транспортування на дробильно-сортувальні заводи

Подання готової фракції на склад готової продукції

Рисунок 1 - Технологічний процес виготовлення бутощебеневої продукції

Щебінь зберігається на відкритих складах готової продукції. Переміщення готової продукції на складах здійснюється бульдозерами.

Відвантаження готової продукції здійснюється автомобільним та залізничним транспортом. Вага вантажу визначається шляхом обміру.

Аналіз продукції здійснюється в лабораторії цеху і щоквартально у випробувальному центрі сертифікації будматеріалів.

Ринок збуту, споживачі та конкуренти. Споживачами продукції ВАТ «Тернопільський кар'єр» є: будівельні організації; шляхові організації; житлово-комунальні господарства; цукрові заводи; населення.

До ринків збуту відносяться Тернопільська, Хмельницька та Рівненська області.

Основні конкуренти ВАТ - Полупанівський кар'єр, Лопушинський кар'єр, Негінський кар'єр, Закупнянський кар'єр - знаходяться за межами Тернопільської області.

Організація бухгалтерського, управлінського та податкового обліку. Бухгалтерський облік у товаристві ведеться з використанням журнально-ордерної форми обрахунку відповідно до чинних нормативних та інструктивних документів.

Трансформацію бухгалтерського обліку проведено згідно з листом Мінфіну від 23 лютого 2001 року та Методичними рекомендаціями щодо визначення підприємствами і організаціями показників вступного сальдо балансу у 2000 році. Облік майна і результатів роботи ведеться методом подвійного запису бухгалтерських операцій згідно з Планом рахунків. Це означає, що кожна господарська операція проходить облік і двічі відбивається в однаковій сумі: у дебеті одного та кредиті іншого рахунку. Записи в регістрах бухгалтерського обліку відображаються на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій і дозвіл на їх проведення.

Первинні документи, складені вручну, містять такі реквізити: назву, номер, дату складання, зміст і вимірники господарської операції, посади та підписи осіб, що відповідають за здійснення тієї чи іншої операції.

Для відображення та звітності майно і господарські операції оцінюються у національних грошових одиницях України.

Для забезпечення вірогідності обліку підприємство періодично проводить інвентаризацію майна (раз на рік), а також коштів і фінансових зобов'язань.

Сплата податків відбувається за надходженням коштів відповідно до нарахованих сум платежів до бюджету.

Відповідальним за ведення бухгалтерського, управлінського та податкового обліку є головний бухгалтер.