30.04.2010Р. О 1800 годині в актовому залі школи.

Порядок денний

1. Успішність і поведінка учнів 7-А класу (доповідає класний керівник Іванюта І.М.).

2. Лекція: «Індивідуальні особистості фізичного і психічного розвитку дітей, врахування їх у виховній роботі в сім’ї». (Лектор: Зубко Г.М., шкільний психолог).

3. Огляд виставки «Умілі ручки».

4. Звіт творчих самодіяльних колективів 7-А класу.

Чекаємо Вас з радістю

Батьківський комітет

Класний керівник

Запрошення учні вкладають у конверти і вручають своїм батькам.

Якщо батьки впевнені, що на зборах класний керівник, учителі не виявляють нетактовності в оцінці діяльності конкретних учнів, не будуть влаштовувати «судилище над ними», принижувати їхню гідність, відчувають, що кожні збори — розумна школа педагогічного виховання, де всі батьки і вчителі зацікавлено, із взаємною повагою шукають шляхи розв’язання складних питань виховання дітей, вони з бажанням і цікавістю будуть брати участь у таких зборах.

Важливо продумати й інші організаційні питання: хто і як зустрічатиме батьків при вході до школи, хто проведе до кімнати, де відбуватимуться збори.

Провідне місце на зборах мають посідати питання психолого-педагогічної просвіти батьків. З лекціями, повідомленнями з проблем сімейного виховання, повинен, як правило, виступати класний керівник. Він, як ніхто інший, знає і відчуває ті труднощі, на які наштовхуються батьки у вихованні своїх дітей певної вікової групи. Інтерес батьків до педагогічної інформації зростає, коли педагог ілюструє теоретичні положення яскравими прикладами з життя і діяльності учнівського колективу, або проблем сімейного виховання, не називаючи конкретних імен, використовує педагогічні ситуації, до розв’язання яких залучає батьків, вони допомагають заохочувати батьків до цікавих розмірковувань, висловлювати нестандартні судження. В залежності від тематики батьківських зборів, в них можуть брати участь шкільний психолог, медичні працівники, а також працівники правоохоронних органів.

Наприкінці зборів батьків запрошують оглянути виставку учнівських робіт. У ролі екскурсоводів мають виступати самі учні. Батьки з цікавістю сприймають творчі звіти своїх дітей.

Батьківські збори можуть проводитись у формі лекції, диспуту, усного журналу, круглого столу, рольової гри тощо.

Важливою формою роботи з батьками є батьківська конференція, що, як правило, проводиться в кінці навчального року. Її метою є систематизування, узагальнення, розширення, закріплення знань батьків з певної теми.

Конференцію можна проводити з батьками одного класу, але, як свідчить досвід, більш ефективною вона буде, коли до участі запросити батьків з паралельних класів.

Це дає можливість охопити більшу кількість батьків, організувати широкий обмін досвідом. Іноді конференцію проводять за віковим принципом, тобто конференцію для батьків учнів початкових класів.

Теми необхідно добирати вузькі, злободенні, посильні, які б викликали жвавий обмін думками. Учитель добирає теми, основні й додаткові запитання разом з батьківським активом класу. Про час проведення конференцій батьків повідомляють за місяць. Доповіді розподіляються між батьками, враховуючи їхні бажання, досвід виховання дітей, уміння поділитися своїми думками. Під час підготовки до конференції з батьками проводяться консультації, на яких увага звертається на саме суттєве.

Конференція починається вступним словом вчителя або когось з батьківського активу, хто користується загальною повагою, вміє організувати аудиторію, спрямувати її роботу в потрібне русло.

Потім ще раз батькам нагадують основні питання, які підлягають обговоренню. На закінчення конференції обов’язково треба зробити підсумок, розпитати батьків щодо їхніх побажань на майбутнє.

Орієнтовна тематика конференції.

1. Книга і читання у вашому домі.

2. А.С. Макаренко радить батькам.

3. В.О. Сухомлинський про виховання дітей.

4. Сім’я — колиска гуманізму і милосердя.

Ось які , наприклад, питання доцільно винести на батьківську конференцію з теми: «Заохочення і покарання дітей у сім’ї».

1. Яка роль заохочення у вихованні дітей? Наведіть приклади позитивного впливу різних видів заохочення на Вашу дитину.

2. Які види заохочення Ви використовуєте в сімейному вихованні?

3. Чи потрібна міра у заохоченні дітей? До чого призводить надмірне захвалювання дітей?

4. Згадайте своє дитинство. Чи карали Вас у сім’ї? Як ви ставитесь до покарання? Чи запобігало покарання Вашим небажаним вчинкам?

5. Як ви ставитесь до фізичних покарань? Яка реакція дитини на них?

6. Чи існує взаємозв’язок між фізичним покаранням і формуванням негативних рис характеру Вашої дитини.

7. Яке значення має єдність вимог батьків у заохоченні і покаранні?

8. Які висловлювання відомих педагогів про роль заохочення і покарання у вихованні дітей Вам зрозумілі і близькі?

Досить ефективними, але такими, що не дуже часто трапляються в практиці роботи шкільних учителів з формування педагогічної культури сім’ї є семінари. Ця форма може застосовуватися як підсумкове заняття після вивчення певного кола питань, або як заняття, метою якого є підвищення педагогічної культури батьків через самоосвіту (самостійне опрацювання рекомендованої психолого-педагогічної літератури з питань, які не розглядалися раніше або розглядалися не повністю).

Власне заняття починаються вступним словом учителя, в якому він нагадує завдання семінару, порядок його проведення, рекомендує на що слід звернути особливу увагу. Обговорення змісту семінару може проводитись по-різному: у формі розгорнутої бесіди, доповідей, повідомлень. Закінчується заняття заключним словом учителя, який наголошує на позитивних моментах і недоліках, і спільно з батьками відзначає способи подання останніх.

З метою пропаганди педагогічних знань серед батьків організовують лекції на педагогічну тематику.

Матеріал, який викладається батькам має бути доступним, актуальним для даної аудиторії. Виклад теоретичного матеріалу бажано ілюструвати життєвими прикладами з практики виховання дітей, при потребі підтвердити статистичними даними, реальними і зрозумілими для батьків. Крім розкриття проблем, текст повинен містити певні рекомендації для батьків. Мова лектора має бути гранично правильною, відповідати мовленнєвим нормам. Темп викладу матеріалу – середній.

Важливою умовою є емоційність подачі, урахування реакції аудиторії, уміння встановлювати зв’язок з нею.

День відкритих дверей для батьків у школі. Цей вид роботи потребує єдності діяльності школи, батьків, учнів. Цього дня в школі проводять батьківські збори, лекції, консультації, екскурсії тощо, присвячені питанням морального, трудового, естетичного виховання дітей. Підготовку цього заходу очолює батьківський комітет і комісія з питань педагогічної пропаганди. Його доцільно починати з лекцій, доповідей, конференцій, в яких задіяні всі батьки.

Глибокому пізнанню методики сімейного виховання сприяють тематичні вечори і вечори запитань і відповідей, на які запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів та інших фахівців, причетних до проблем виховання підростаючого покоління.

Використовують також інші традиційні й нетрадиційні види пропагування педагогічних знань:

• педагогічний десант (виступи педагогів з актуальних проблем виховання дітей на підприємствах, в організаціях, де працюють батьки);

• дерево родоводу (зустрічі поколінь, роздуми над проблемами виховання, звернення до джерел народної педагогіки);

• у сімейному колі (анкетування батьків, індивідуальна допомога родинам через консультації, практичний показ, зустрічі з лікарями, психологами, юристами);

• дні довір’я (у визначені дні педагоги, лікар, психолог ведуть прийом батьків і консультують їх з проблем виховання);

• день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей) тощо.

Таким чином, педагоги загальноосвітніх навчальних закладів не повинні припускатися формалізму у роботі з батьками, а мати в майбутньому обов’язок – організовувати спільну діяльність школи і сім’ї на відповідному рівні, використовуючи самі різноманітні форми і методи роботи з батьками учнів, адже від цього залежить не лише успішне навчання й виховання школярів, а й створення сприятливих умов для роботи педагогічних колективів, підвищення престижу сучасних освітніх закладів.