Тема 6 «місце і роль комунікації в управлінській діяльності»

Комунікації є невід’ємною частиною всіх основних видів діяльності людей і виступають їх сполучною ланкою. Керівники витрачають на комунікаційний процес до 50-90% свого часу, оскільки вони виконують ролі міжособистісного спілкування, інформаційні ролі і ролі, які пов’язані із прийняттям рішень, а також виконанням управлінських функцій. Уміння спілкуватися, усувати барʼєри комунікації і будувати відносини у колективі сприяють продуктивності та ефективності його функціонування. Ефективні комунікації необхідні для успіху організації, колективу і для кожного працівника, який може в повній мірі себе розкрити.

План викладу матеріалу:

6.1. Комунікація: специфіка і функції.

6.2. Елементи та етапи процесу комунікації.

6.3. Види комунікацій.

6.4. Говоріння і слухання у вербальній комунікації.

6.5. Особливості структури каналів комунікації в соціальній групі.

6.6. Невербальні знакові системи комунікації.

6.7. Бар’єри в комунікації.

6.8. Стилі ділового спілкування: специфіка та особливості.

6.1. Комунікація: специфіка і функції.

Комунікація – це складний процес, в ході якого інформація формується, передається, отримується, уточнюється, переробляється і т.д. Крім того через комунікацію здійснюється взаємодія двох і більше людей, яка передбачає обмін інформацією пізнавального і емоційно-оціночного характеру. Тобто, це означає, що людина думає перед тим, як виголосити інформацію, як донести її до співрозмовника, як він отримає та інтерпретує її, а також відреагує на інформацію. Основною метою комунікації є досягнення взаєморозуміння під час обміну інформацією і вплив на співрозмовника, орієнтований на контроль та розуміння.

Функції комунікації по різному визначаються вченими. Виділяють три основні функції комунікації: інформаційно-комунікативну, регулятивно-комунікативну і емоційно-комунікативну. В окремих ситуаціях чи подіях вони можуть поєднуватися, відігравати основну або другорядну роль. На визначення функцій комунікації впливає безліч чинників.

Найповнішу класифікацію функцій комунікації створив Р. Якобсон, який орієнтувався в першу чергу на учасників комунікації і обрані ними засоби спілкування.

Інформаційна функція зосереджується на змісті повідомлення, наскільки повно в ньому відображається дійсність і інформація щодо теми комунікації.

Експресивна функція пов’язана з відправником, дозволяє висловити власну думку, точку зору, свої емоції щодо предмету розмови.

Функція впливу орієнтована на адресата, здійснення впливу на співрозмовника, може відбуватися з допомогою наказової форми.

Фатична функція сприяє встановленню контактів в ході комунікації між співрозмовниками, готовності підтримувати процес комунікації.

Металінгвістична функція здійснює науковий аналіз мови і розкриває значення понять, повідомлення тощо.

Поетична функція найбільш важлива в мистецтві, оскільки направлена на форму повідомлення заради самого повідомлення, важливим в ній є те, як було виголошено інформацію.

Перераховані функції не є вичерпними. Комунікативний контроль дозволяє розподілити контроль між учасниками бесіди. В даному випадку, контроль виступає як набір обмежень, які люди накладають один на одного в ході виголошування інформації. Кожна людина контролює іншу, ефективним контроль буде, якщо вона це робить доречно, послідовно і логічно, а також обмежує наступні її вчинки. Для цього вона використовує різні слова, ввічливі форми, запитання тощо. Афіліація визначається через намагання людини бути в товаристві інших людей та приєднатися до них через виголошення особистої інформації, що в подальшому може призвести до більш довірливих, інтимних стосунків. Даний процес є надзвичайно складним, оскільки співрозмовник, що бажає налагодити довірливі стосунки, може виголошувати занадто інтимну інформацію, а це навпаки відштовхне співрозмовника.