- •Теоретична частина
- •Загальні відомості з оцінки радіаційної обстановки
- •Норми радіаційної безпеки
- •Методика оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Методика оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування
- •Прогнозовані зони забруднення
- •2.3.2. Методика оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки
- •При оцінці радіаційної обстановки проводять такі роботи:
- •Б. Прогнозують рівні радіації на час t.
- •Коефіцієнти зниження рівня радіації місцевості після аварії на аес
- •В). Визначають можливі дози опромінення.
- •Середні значення коефіцієнта послаблення доз радіації Таблиця 3.
- •Г). Визначають допустиму тривалість перебування людей на забрудненій території.
- •Д). За захисними критеріями захистити робітників і особовий склад формувань цз, прийняти рішення.
- •3. Практична частина: розв’язання типових задач по оцінці радіаційної обстановки при можливій аварії на аес
- •Теоретична частина
- •Основні види небезпечних хімічних речовин (нхр), їх характеристика, умови зберігання
- •Методика оцінки хімічної обстановки при аваріях ємності з нхр.
- •Розглянемо методику оцінки хімічної обстановки.
- •Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючою концентрацією сдяр, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру – 1м/с). Місцевість відкрита
- •Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Середня швидкість перенесення хмари, м/с . Таблиця 10.
- •Фізико-хімічні і токсичні властивості сдяр
- •2. Практична частина: розв’язання типових задач по прогнозуванню хімічної обстановки
- •Vпер , як правило, в 1,5-2 рази більше швидкості вітру. Користуючись табл.10 уточнюємо реальну швидкість перенесення хмари хлору:
- •Практичне заняття №3
- •Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •2.1. Аптечка індивідуальна медичного захисту (аімз)
- •Знеболюючі засоби
- •Протибактеріальні засоби
- •Ентеросорбенти
- •Седативні засоби
- •2.3. Індивідуальні протихімічні пакети
- •2.4. Індивідуальний перев’язочний пакет
- •Практичне заняття № 4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Радіоактивні випромінювання і методи їх вимірювання.
- •1.2. Класифікація дозиметричних приладів і принцип їх дії
- •1.3. Індикатор радіоактивності дп-64
- •1.4. Рентгенметр - радіометр дп-5а, дп-5б, дп-5в
- •1.4.1. Теоретична частина
- •1. 5. Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в (дп-24)
- •1.5.1. Теоретична частина
- •2. Прилади хімічної розвідки
- •2.2. Військовий прилад хімічної розвідки (впхр)
- •2.3. Прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб (пхр-мв)
- •Роль і значення цз в сучасних умовах
- •2. Загальні принципи організації та структура цз України
- •3. Сили цз та порядок їх формування.
- •4. Визначення надзвичайних ситуацій (нс) та їх класифікація
- •5. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •1. Ядерна зброя та її уражаючі фактори. Осередки ураження.
- •1.1. Класифікація ядерної зброї
- •1.2.Уражаючі фактори ядерноговибуху, їх дія на людей,будови та споруди
- •Особливості радіоактивного забрудненя при аварії на аес
- •Характеристика осередку хімічного ураження
- •Характеристика осередку бактеріологічного (біологічного) ураження
- •Основні принципи і способи захисту населення
- •Сучасне оповіщення населення
- •Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту
- •3.1. Режими радіаційного захисту
- •Захист населення у разі ядерної аварії
- •3.3. Способи захисту населення при хімічному заражені місцевості
- •Захист населення в захисних спорудах
- •Евакуація і розосередження населення
- •Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів н.Г.
- •Методика оцінки стійкості об’єктів проти впливу уражаючих факторів
- •Оцінка фізичної стійкості об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •Методика оцінки стійкості об’єкту проти впливу хімічних речовин
- •7.050.106, 8.050.106 – Облік і аудит;
- •7.050.201, 8.050.201 – Менеджмент організацій
- •Тема 1. Система управління охороною праці……………………………….. 6
- •Тема 2. Аналіз умов праці в сільському господарстві……………………. 18
- •Тема 3. Загальні вимоги безпеки працівників у сільському
- •Тема 4. Гігієнічна характеристика негативних факторів при роботі з комп’ютерами та оргтехнікою………………………………………………… 58
- •Тема 5. Безпека праці при використанні комп’ютерів та оргтехніки….. 67
- •Передмова
- •Тема 1. Система управління охороною праці Питання
- •1.1. Система управління охороною праці в державі, у галузі, на підприємстві.
- •1.1. Система управління охороною праці в державі, у галузі, на підприємстві
- •1.2. Служба охорони праці підприємства та її завдання
- •1.3. Органи державного нагляду і контролю в системі управління охороною праці
- •Посадові особи органів державного нагляду мають право:
- •1.4. Штрафні санкції за порушення нормативних актів з охорони праці
- •Розміри штрафів
- •1.5. Соціальний захист працівників
- •1.6. Застосування економічних методів управління охороною праці
- •Тема 2. Аналіз умов праці в сільському господарстві Питання
- •2.1. Аналіз умов праці в сільському господарстві
- •2.1.1. Класи умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •2.1.2. Аналіз умов праці в рослинництві, овочівництві, садівництві та виноградарстві
- •2.1.3. Аналіз умов праці у тваринництві Аналіз умов праці на фермах по виробництву молока
- •Аналіз умов праці на свинофермах
- •Аналіз умов праці на вівцефермах
- •Аналіз умов праці на птахофермах і птахофабриках
- •2.2. Професійні захворювання працівників апк, спричинені виробничими факторами
- •Професійні захворювання викликані дією фізичних факторів
- •Професійні захворювання викликані дією хімічних речовин
- •Професійні захворювання викликані дією пилу
- •Професійні захворювання викликані дією біологічних факторів
- •Професійні дерматози
- •2.3. Профілактичні заходи щодо поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості праці
- •2.4. Втрати від травматизму, захворювань та аварій (2009–2010 рр.)
- •Виробничий травматизм
- •2.5. Економічна і соціальна ефективність заходів з охорони праці
- •2.5.1. Економічне і соціальне значення заходів з поліпшення умов і охорони праці
- •2.5.2. Розрахунок економічної ефективності заходів з охорони праці
- •Тема 3. Загальні вимоги безпеки працюючих в сільському господарстві
- •3.1. Потенційні небезпеки в с.Г. Виробництві
- •3.2. Загальні вимоги безпеки до обслуговуючого персоналу, виробничих і побутових приміщень у тваринництві
- •3.3. Загальні вимоги безпеки при виконанні робіт в рослинництві
- •3.4. Загальні вимоги безпеки при роботах з пестицидами та мінеральними добривами
- •Тема 4. Гігієнічна характеристика негативних факторів при роботі з комп’ютерами та оргтехнікою
- •4.1. Електромагнітні та інші випромінювання і поля
- •4.2. Шум, освітлення та їх вплив на працюючих
- •4.3. Мікроклімат приміщень з комп’ютерами та оргтехнікою
- •Нормативні рівні концентрації іонів у приміщеннях з вдт та пеом
- •4.4. Інформаційне та нервово-психічне перевантаження, вплив на очі та кістково-м’язовий апарат
- •4.5. Профілактичні заходи щодо поліпшення умов праці і підвищення працездатності
- •Вимоги до режимів праці та відпочинку
- •Профілактичні медичні огляди
- •Профілактичні вправи для поліпшення зору, мозкового кругообігу, роботи рук і хребта
- •Психофізіологічне розвантаження
- •Зменшення негативного впливу шкідливих випромінювань і речовин
- •Зниження шуму
- •Забезпечення необхідного освітлення
- •Забезпечення нормального мікроклімату
- •Тема 5. Безпека праці при використанні комп’ютерів та оргтехніки
- •5.1. Вимоги до виробничого персоналу
- •5.2. Вимоги до виробничих приміщень та їх обладнання
- •Колір стін і підлоги відповідно до сторін світу
- •5.3. Вимоги безпеки при організації та обладнанні робочих місць
- •Санітарні норми розміщення комп’ютерів
- •5.4. Вимоги безпеки при експлуатації обладнання
- •5.5. Електробезпека при експлуатації комп’ютерів та оргтехніки
- •5.5.1. Дія електричного струму на організм людини
- •5.5.2. Класифікація електроустановок і приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •5.5.3. Основні правила безпечної експлуатації комп’ютерів та оргтехніки
- •5.6. Заходи пожежної безпеки при експлуатації електричних установок
- •Профілактика пожеж від кз передбачає такі заходи:
- •Профілактика пожеж від перевантажень передбачає такі заходи:
- •Профілактика пожеж від перехідних опорів передбачає наступні заходи:
- •Додаток
2.3.2. Методика оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки
Другий етап роботи – це виявлення фактичної радіаційної обстановки та її оцінка.
Для спостереження за радіаційним та хімічним станом на кожному об'єкті народного господарства створюються пости радіаційного і хімічного спостереження (РХС).
Оцінка радіаційної обстановки – це розв’язання основних завдань різних варіантів дій в умовах забруднення, аналіз одержаних результатів і вибір найбільш доцільних варіантів дій, які б виключали радіаційне ураження людей, тварин і забруднення радіоізотопами урожаю.
Для прикладу розглянемо оцінку радіаційної обстановки після можливої аварії на АЕС.
При оцінці радіаційної обстановки проводять такі роботи:
а. Вимірюють рівні радіації у різних місцях, приводять їх до єдиного часу (еталон – одна доба після аварії), наносять на карту (схему) зони забруднення.
Рівні радіації на єдиний час (одна доба) розраховують за формулою:
Р1 = Рt / Кt , (2)
де Кt = коефіцієнт зниження рівня радіації (табл. 2 ).
Приклад 1: На 2 добу після аварії на АЕС рівень радіації був Р2 = 150 мР/год. Визначити рівень радіації на першу добу після аварії і зону забруднення.
Відповідно табл. 4 К2 = 0,76, тому Р1 = 150 / 0,76 = 197 мР/год, це зона А.
Б. Прогнозують рівні радіації на час t.
Для цього слід також використовувати табл. 2. Згідно формули 2
Рt = Р1 * Кt
Приклад 2: Визначити рівень радіації на сьому добу після аварії, якщо рівень радіації на першу добу був Р1 = 197 мР/год.
Відповідно табл.2 К7 = 0,46, отже Р7 = 197 · 0,46 = 96 мР/год.
Таблиця 2.
Коефіцієнти зниження рівня радіації місцевості після аварії на аес
Час після аварії, діб
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
К
1
0.76
0.64
0.57
0.52
0.49
0.46
0.43
0.41
0.4
Час після аварії, діб
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
К
0.38
0.37
0.36
0.35
0.34
0.33
0.32
0.315
0.31
0.3
Час після аварії, діб
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
К
0.295
0.29
0.285
0.28
0.275
0.27
0,269
0.267
0.263
0.25
Час після аварії, діб
60
90
180
рік
К
0.19
0.16
0.125
0.09
В). Визначають можливі дози опромінення.
Визначення доз опромінення проводять за формулою:
Д = РСР · tОПР / КПОСЛ , (3)
де РСР - середній рівень радіації за час опромінення t ОПР;
КПОСЛ - коефіцієнт послаблення рівня радіації (табл.3).
Середній рівень радіації визначають за формулою:
РСР = (РП + РК ) / 2 , (4)
де РП - рівень радіації на початок опромінення;
РК - рівень радіації на кінець опромінення.
Час опромінення визначають за формулою:
t ОПР = tК – tП , (5)
де tП - час початку опромінення;
tК - час кінця опромінення.
Отже, дозу опромінення визначають за формулою:
Д = ((РП + РК ) / 2 КПОСЛ )* tОПР . (6)
Середні значення коефіцієнта послаблення доз радіації Таблиця 3.
Будівлі, транспорт, умови знаходження людей
КПОСЛ
Розміщення на відкритій місцевості
1
Відкриті щілини, траншеї
3-4
Перекриті щілини
30-50
Протирадіаційні укриття (ПРУ)
100 і >
Герметичні сховища
1000 і >
Автомобілі, автобуси, вагони вантажні
2
Кабіни тракторів, бульдозерів, екскаваторів, грейдерів
4
Виробничі одноповерхові будівлі
7
Житлові кам’яні одноповерхові будинки
10
Підвали в кам’яних одноповерхових будинках
40
Житлові кам’яні двоповерхові будинки
15
Підвали в кам’яних двоповерхових будинках
100
Житлові дерев’яні одноповерхові будинки/підвали
2/7
Приклад 3: На початок опромінення рівень радіації РП =100 мР/год. Час опромінення tОПР – 7 діб. Коефіцієнт послаблення радіації будинком КПОСЛ = 10. Початок опромінення tП - 4 доба після аварії. Визначити дозу опромінення.
Д = ((РП + РК ) / 2 КПОСЛ ) * tОПР
РП = Р4 ; РК = Р11
Визначаємо рівень радіації на першу добу:
Р1 = РП : К4 = 100 : 0,57 = 175 мР/год.
Визначаємо рівень радіації на кінець опромінення ( РК = Р11).
РК = Р11 = Р1 · К11 = 175 · 0,38 = 66,5 мР/год.
Визначаємо отриману дозу, користуючись формулою 6:
Д = ((РП + РК ) / 2 КПОСЛ ) * tОПР = (( 100 + 66,5) / 2*10) *7*24 = 1399 мР
або Д = 1,4 Р.
Г). Визначають допустиму тривалість перебування людей на забрудненій території.
Рішення такої задачі необхідно для визначення доцільних дій на забрудненій території.
Для цього можна використовувати формулу 3. Згідно формули 3 визначається час перебування t ПЕР на забрудненій території
t ПЕР = ( ДДОП* КПОСЛ ) / РП, (7)
де Д ДОП– допустима ( або задана ) доза опромінення;
РП - рівень радіації на відкритій місцевості.
Приклад 4. Визначити допустиму тривалість перебування аварійної команди в будинку під час рятувальних робіт, коли рівень радіації на початок робіт на відкритій місцевості був РП = 20 мР/год, КПОСЛ = 10, допустима доза опромінення Д ДОП= 20 мР. Початок роботи t П – 4 доба після аварії.
t ПЕР = ( ДДОП* КПОСЛ ) / РП = ( 20*10 ) / 20 = 10 годин.
За цей час рівень радіації практично не змінився і допустиму тривалість перебування аварійної команди в будинку під час рятувальних робіт можна вважати 10 годин.
Д). За захисними критеріями захистити робітників і особовий склад формувань цз, прийняти рішення.
Під час ліквідації наслідків аварії незалежно від зони необхідно дотримуватися основних заходів радіаційного і дозиметричного контролю, захисту органів дихання, профілактичного прийому йодистих препаратів, санітарної обробки особового складу, дезактивації одягу і техніки.
У зоні А – помірного радіоактивного забруднення – виходячи з умов обстановки, треба намагатися скорочувати час перебування особового складу на відкритій місцевості, застосовувати засоби захисту органів дихання.
У зоні Б – сильного радіоактивного забруднення – люди повинні бути в захисних спорудах.
У зоні В – небезпечного радіоактивного забруднення – перебування людей можливе тільки в дуже захищеній техніці протягом кількох годин.
У зоні Г – надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення – навіть короткочасне перебування людей недопустимо.
3. Практична частина: розв’язання типових задач по оцінці радіаційної обстановки при можливій аварії на аес
Задача 1. У період проведення регламентних робіт на 4-му енергоблоці Південно-Української АЕС виникла непередбачувана ситуація. Керована реакція ядерного палива перетворилась у некеровану. Виник тепловий вибух, у результаті якого було викинуто біля 10% ядерного палива. Тип ядерного реактора – ВВЕР-1000. Місце знаходження АЕС – Вознесенськ. Кількість аварійних реакторів – 1. Астрономічний час аварії – 4 год. 20 хв. Метеорологічні умови: швидкість вітру на висоті 10 м – 5 м/с; напрям вітру – у бік населеного пункту (місто Комінтернівське); стан вертикальної стійкості атмосфери – ізотермія..
Визначити: розміри можливих зон радіоактивного забруднення місцевості, користуючись таблицею 1. і нанести на карту прогнозовану радіаційну обстановку. Зробити висновок
Задача 2. Прогнозування дози опромінення на осі сліду радіоактивної хмари.
Початкові дані: Аналогічно задачі 1.
Характеристика умов перебування людей: 50% населення у полі, 50% – у одноповерхових кам’яних приміщеннях, 70% особового складу формувань ЦЗ знаходяться на відкритій місцевості, 30% – у виробничих одноповерхових будівлях. Тривалість роботи – 7 годин.
Визначити: дози опромінення, які можуть одержати люди під час перебування в районі радіоактивного забруднення. Зробити висновок.
Примітка: Скористатися табл. 3.
Задача 3. Визначення допустимої тривалості перебування людей на забрудненій території.
Початкові дані: Аналогічно задачі 1.
Визначити:тривалість роботи (перебування людей) на забрудненій території. Зробити висновок.
Задача 4. Оцінювання наслідків ураження.
Початкові дані: Аналогічно задачі 1.
Визначити: радіаційні втрати населення (імовірність втрати працездатності людей) і розробити заходи щодо захисту населення умовах р/а забруднення при ядерній аварії.
Використати критерії для прийняття рішення про заходи захисту населення на ранній фазі розвитку аварії (табл. 4) згідно з рекомендаціями МАГАТЕ.
|
|
|
|
|
Критерії для прийняття рішень на ранній фазі розвитку аварії Таблиця 4. |
||||
|
|
|
|
|
|
Дозові критерії (доза за перші 10 діб), бер |
|||
|
|
|
|
|
Захисні заходи |
Все тіло |
Окремі органи |
||
|
|
|
|
|
|
нижній |
верхній |
нижній |
верхній |
|
рівень |
рівень |
рівень |
рівень |
Укриття, захист органів дихання |
0,5 |
5 |
5 |
50 |
і шкірного покриву |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Йодна профілактика» |
|
|
|
|
- дорослі |
- |
- |
5 |
50 |
- діти, вагітні жінки |
- |
- |
5 |
25 |
Евакуація |
|
|
|
|
- дорослі |
5 |
50 |
50 |
500 |
- діти, вагітні жінки |
1 |
5 |
20 |
50 |
Примітка: З метою зменшення іонізуючого випромінювання на людей всі заходи мають бути спрямовані на зменшення потрапляння р/а речовин в органи дихання, травлення і на поверхню тіла.
Практичне заняття № 2. Оцінка хімічної обстановки