- •ГЛАВА 3
- •3.1. Морфологічні особливості видів роду Crataegus
- •СЕКЦІЯ MESPILUS
- •Crataegus germanica (L.) Kuntze
- •Crataegus ×media Bechst.
- •Crataegus meyeri Pojark.
- •Crataegus rhipidophylla Gand.
- •Crataegus songarica K.Koch
- •Crataegus azarolus L. var. azarolus
- •Crataegus azarolus var. pontica (K.Koch) K.I. Chr.
- •Crataegus azarolus var. chlorocarpa (Moris) K.I.Chr.
- •Crataegus orientalis Pall. ex M.Bieb.
- •Crataegus ×pojarkovae Kossych
- •Серія Pinnatifidae
- •Crataegus pinnatifida Bunge
- •Crataegus pinnatifida var. major N.E. Br.
- •Серія ×Orientigynae
- •Crataegus ×pseudoazarolus Popov
- •Серія ×Orientaegus
- •Crataegus ×tournefortii Griseb.
- •Глід Турнефора
- •Crataegus chlorocarpa Lenné & K.Koch
- •Crataegus rivularis Nutt.
- •Crataegus punctata Jacq.
- •Сrataegus holmesiana Ashe
- •Crataegus coccinea L.
- •Серія Macracanthae
- •Crataegus succulenta Schrad. ex Link
- •Серія Molles
- •Crataegus mollis (Torr. & Gray) Scheele
- •Crataegus submollis Sarg.
- •Глід м'якуватий арнолдівський
- •Crataegus pennsylvanica Ashe
- •Серія Rotundifoliae
- •Сrataegus chrysocarpa Ashe
- •Серія Tenuifoliae
- •Crataegus flabellata (Bosc ex Spach) K.Koch
- •Crataegus schuettei Ashe
- •Сrataegus ×mordenensis Boom
- •3.2. Сезонний розвиток
- •Таблиця 7. Фенодати достигання плодів видів роду Crataegus, 1993–2009 рр.
- •достигання плодів
- •3.3. Життєздатність пилку та особливості запліднення і зав'язування плодів
- •Таблиця 9. Життєздатність пилку видів роду Crataegus, 2005 р.
- •3.4. Стійкість до абіотичних і біотичних чинників
- •Мал. 13. Crataegus azarolus var. azarolus
- •Таблиця 11. Якість плодів сортів ‘Китайський 1’ та ‘Людмил’ залежно від умов вирощування
- •3.5. Помологічна характеристика
- •Таблиця 13. Розподіл видів роду Crataegus за масою плодів
- •Таблиця 14. Розподіл видів роду Crataegus за діаметром плодів
- •Таблиця 15. Розподіл видів роду Crataegus за вмістом м'якуша в плодах
- •Мал. 16. Феноспектр плодоношення різних видів глоду.
- •3.6. Біохемічна характеристика плодів
- •Таблиця 17. Уміст аскорбінової кислоти (мг/100г) в плодах видів роду Crataegus у різних географічних пунктах
- •‘Старий Крим’. Форму дібрано поміж зразків C. ×tournefortii. Вихідний матеріал отримано з Криму. Названо за місцем природного зростання (м. Старий Крим).
- •Достоїнства – рясне плодоношення, доволі великі інтенсивно забарвлені плоди. Недоліки – посередній смак.
Crataegus orientalis Pall. ex M.Bieb.
Глід східний
Молоді пагони густо повстисто опушені, з нечисленними колючками 1–1,5 см довжини. Багато вкорочених пагонів перетворені в облиснені колючки 5–10 см довжини. Листки видовжено-яйцеподібні або оберненояйцеподібні, 3–5 см довжини і 2–4 см ширини; клиноподібні, знизу трилопатеві, вище 5–7- глибокороздільні, з цілокраїми, вузькими, великозубчастими на верхівці частками; на вегетативних пагонах 3–7-роздільні, з ширококлиноподібною основою, з більш широкими частками, нижні з яких іноді з глибоким бічним надрізом, з обох боків густо й м'яко сіруватоопушені, на недовгих черешках. Квітки 1,5–2 см в діаметрі, з білими пелюстками, зібрані в білоповстисті суцвіття 4–5 см в діаметрі; чашолистки трикутні, довгозагострені, іноді з шилоподібною верхівкою, повстисті; тичинок 20 з фіолетовими пиляками; маточок 4–5. Плоди кулясті, приплюснуті з полюсів, трохи п'ятигранні, 1,5–2 см в діаметрі, черво- но-жовтогарячі, масою 2–6 г (мал. 16, вклейка).
Трапляється в Малій Азії, Греції, Криму. Зразки отримано з Росії (Mosqua, HBP) та України (Kyiv, HBA; Reserv Karadagensis).
Crataegus ×pojarkovae Kossych
(= C. orientalis Pall. ex M.Bieb. subsp. pojarkovae (Kossych) J.I. Byatt).
Глід Пояркової
Молоді пагони густо повстисто опушені, з нечисленними колючками або без них. Листки видовжено-яйцеподібні або оберненояйцеподібні, 3–5 см довжини і 2–4 см ширини, на коротких черешках; на генеративних пагонах клиноподібні, знизу трилопатеві, вище 5–7-глубокороздільні; на вегетативних пагонах 3–7-роздільні, з ширококлиноподібною, іноді усіченою основою, з ширшими частками, густо опушені. Квітки 1,5–2 см в діаметрі, з білими пелюстками, зібрані в повстисті суцвіття; чашолистки трикутні, загострені, білоповстисті; тичинок 20, з фіолетовими пиляками; маточок 4–5. Плоди кулясті або грушоподібні, приплюснуті з полюсів, трохи ребристі, 1,5–2,5 см в діаметрі, жовті, масою 2–7 г (мал.17, вклейка).
Трапляється в Криму та на Кавказі. Колекційні зразки отримано з Карадазького природного заповідника та Нікітського ботанічного саду.
Занесений до Червоної книги України, Червоного списку МСОП, Європейського червоного списку (Федорончук, Лєтухова, 2009). Написання видового епітету "pojarkovіae", яке трапляється в окремих працях (Косых, 1964в; Циновскис, 1971; Мякушко, 1987; Черепанов, 1995; Цвелев, 2001) є невірним, бо згідно ст. 60 Мельбурнського кодексу (ICN, 2012), епітет від прізвища, яке закінчується на -а, утворюється шляхом додавання –е, тобто від Pojarkova – pojarkovae.
94
Серія Pinnatifidae
Crataegus pinnatifida Bunge
Глід пірчастий
Молоді пагони голі або майже голі, молоді гілки пурпурово-брунатні, пізніше сірувато-брунатні, з колючками 1–2 см довжини або без колючок. Листки широкояйцеподібні або трикутно-яйцеподібні, рідше ромбічно-яйцеподібні, 5–10 см довжини і 4–7,5 см ширини, з гострою або трохи усіченою верхівкою і клиноподібною основою, глибоко пірчасті; лопаті в основі листка роздільні або майже розсічені, з 3–5 парами видовжено-трикутних, гостро двоякопилчастих часток. Квітки 1,5 см в діаметрі, з білими пелюстками, зібрані в суцвіття 4 –8 см у діаметрі; чашолистки трикутно-яйцеподібні до ланцетних, гострі, голі; тичинок 20, з рожевими пиляками; маточок 3–5. Плоди кулясті, 1–1,5 см в діаметрі, червоні, масою 1–2 г (мал. 18, вклейка).
Трапляється в Північному Китаї, Кореї. Зразки отримано з Білорусі (Minsk, HBA), Росії (Meshczerskoje, St Exper Select Sylv-Stepp), Словаччини (Lednice, I Horticult), Узбекистану (Toshkent, HBA) та України (Donetzk, HBA; Kyiv, HBA).
Crataegus pinnatifida var. major N.E. Br.
(= C. bretschneideri С.К. Schneid.)
Глід пірчастий великий
Пагони здебільшого без колючок. Листкові пластинки лопатеві до глибоко пірчастих, гостро двоякопилчасті. Квітки 1,5 см в діаметрі, з білими пелюстками; тичинок 20, з рожевими пиляками; маточок 3–5. Плоди майже кулясті або грушоподібні, близько 2–3 см у діаметрі, червоні, зі світлими бородавками, масою 5–15 (30) г. Від типового різновиду вирізняється більшими плодами (мал. 19, вклейка).
Трапляється в Північному Китаї, Кореї. Зразки отримано з Білорусі (Minsk, HBA), Росії (Rossosh, St Exper Horticult), Словаччини (Lednice, I Horticult), України (Ja.Kovaljov, Krasnodon).
Серія ×Orientigynae
Crataegus ×pseudoazarolus Popov
(= C. ×cinovskisii Kassumova, C. ×nikitinii Essenova)
Глід несправжній азароль
95
Молоді пагони густо опушені, зеленувато-брунатні, лискучі, з нечисленними колючками або без них. Листки сизо-зелені, на генеративних пагонах нижні клиноподібно-обернено-яйцеподібні, на верхівці великонадрізані, верхні ромбоподібні, глибоко 5–7-роздільні, з ширококлиноподібною основою, на черешках 1–1,5 см довжини. Листки вегетативних пагонів яйцеподібні, мають листкові пластинки 4–5 см довжини і 4–5 см ширини, 5–7-роздільні, на верхівці трилопатеві або великонадрізано-зубчасті. Квітки 1,5–2 см в діаметрі, з білуватими пелюстками, зібрані в повстисто опушені суцвіття; чашолистки широкотрикутні, коротко загострені на верхівці, опушені; тичинок 20, з рожевими пиляками; маточок 3–5. Плоди майже кулясті, трохи приплюснуті з полюсів, 1,5 см в діаметрі, помаранчево-червоні до бордово-червоних, масою 2–3 г (мал. 20, вклейка).
Трапляється в Закавказзі та Центральній Азії. Зразки отримано з Туркмені-
стану (Aşgabat, HBA) та України (Jalta, HB Nikitensis; Kyiv HBA).
Серія ×Orientaegus
Crataegus ×tournefortii Griseb.
(= C. orientalis var. sanguinea (Schrad.) Loudon, C. orientalis var. tournefortii
(Griseb.) C.K. Schnied., C. schraderiana Ledeb.)
Глід Турнефора
Пагони темно-червоні, густо волохаті, з нечисленними колючками 0,5–1 см довжини; частина коротких пагонів перетворена в облиснені колючки 4–5 см довжини. Листки яйцеподібні до широкояйцеподібних, 1,5–4,5 см довжини і 1–3,5 см ширини; на генеративних пагонах знизу цілісні або трилопатеві, вверху 5–7-роздільні, з ланцетними, зубчастими на верхівці частками, з клиноподібною основою; на вегетативних пагонах 3–7-роздільні, з ланцетними або довгастими частками, густо опушені. Квітки 1–1,5 см в діаметрі, на довгих квітконіжках, зібрані у волохато-волосисті суцвіття 3–5 см в діаметрі; чашолистки трикутні, загострені на верхівці, сильно опушені; тичинок 20, з рожевими пиляками; маточок 4–5. Плоді кулясті, сплюснуті з полюсів, 1,5–2 см в діаметрі, трохи ребристі, темно-вишневі, масою 1–3 г (мал. 21, вклейка).
Трапляється в Криму, на Кавказі та Пелопонесі. Зразки отримано з Криму
(Staryj Krym, V.Letuchova, 2006).
Кристенсен (Christensen, 1992) вважає глід Турнефора синонімом глоду східного (C. orientalis subsp. orientalis). Пояркова (1939) спочатку припускала його походження від схрещування глоду східного з глодом п'ятистовпчиковим, але пізніше (Пояркова,1950) відмовилася від цього припущення, вважаючи що
96
іншу батьківську форму треба шукати не в серії Pentagynae, а поміж видів ряду
Erianthae серії Crataegus.
СЕКЦІЯ SANGUINEA Серія Sanguinea
Crataegus chlorocarpa Lenné & K.Koch
(= C. altaica (Loudon) Lange, p.p., C. wattiana Hemsl. & Lace)
Глід зеленоплодий
Пагони брунатно-червоні, лискучі, з нечисленними колючками 1–4 см довжини або без колючок. Листки широко трикутно-яйцеподібні до округлих, 3,5-12 см і ширини 2,5-10 см, з гострою або тупою верхівкою й усіченою або ширококлиноподібною основою, неглибоко 5–9-лопатеві, часто глибоколопатеві або майже розсічені в основі, гостропилчасті, голі. Квітки 15 см в діаметрі, з білими, майже округлими пелюстками, зібрані в багатоквіткові голі суцвіття 3–8 см в діаметрі; чашолистки трикутно-яйцеподібні або трикутно-ланцетні, зазвичай цілокраї, голі; тичинок 20, з білими або блідо-жовтими пиляками; маточок 4–5. Плоди майже кулясті, близько 1 см в діаметрі, жовті і жовтогарячі, з м'яким борошнистим м'якушем, масою до 1 г (мал. 22, вклейка).
Трапляється в Центральній Азії. Зразки отримано з Росії (Mosqua, Park) та України (Artemivsk, St Exper Horticult; Donetzk, HBA).
СЕКЦІЯ DOUGLASIANA Серія Cerrones
Crataegus rivularis Nutt.
(= C. douglasii Lindl. var. rivularis (Nutt.) Sarg.).
Глід річковий
Пагони голі, з прямими, червоно-брунатними колючками, 2–4 см довжини. Листки чергові, ланцетоподібні або видовжено-оберненояйцеподібні, 4–6 см довжини і 2–4 см ширини, лопатеві або зубчасті. Квітки 1–1,5 см в діаметрі, з білими пелюстками, зібрані в голі або слабо опушені суцвіття; чашолистки короткі, широкотрикутні, загострені, на верхівці залозистопилчасті; тичинок 10, з рожевими пиляками; маточок 4–5. Плоди майже кулясті, близько 1 см в діаметрі, спочатку темно-пурпурові, потім чорні, лискучі, масою близько 1 г (мал. 23, вклейка).
Трапляється на заході Північної Америки. Зразки отримано з Білорусі
(Minsk, HBA) та України (Donetzk, HBA).
97