довкілля. Повне розуміння закономірностей росту й морфогенезу буде досягнуто після докладного вивчення молекулярних та інших рівнів організації.

3.1.3. Опис інтродукованих видів. Ми досліджували види глоду, що становлять цінність як плодові та декоративні рослини, тобто вирізняються великими плодами, добрим смаком чи особливо декоративними махровими квітками. Найцікавішими з них є наступні види:

СЕКЦІЯ MESPILUS

Серія Mespilus

Crataegus germanica (L.) Kuntze

(= Mespilus germanica L.)

Глід німецький, або чишка (чишкун)

Пагони густо повстисто опушені, червоно-брунатні, з віком сірі, з нечисленними колючками. Листки еліптичні або ланцетні, 5–14 см довжини і 2,5–7 см ширини, з гострою або тупою верхівкою і клиноподібною або округлою основою, залозисто і дрібнопилчасті, інколи цілокраї, зверху матові, зісподу білоопушені. Квітки 3–3,5 см в діаметрі, з білими пелюстками, по 1–2 на верхівці коротких пагонів; чашолистки лінійно-ланцетні, пилчасті; тичинок 10, з рожевими пиляками; маточок 3–5. Плоди кулясті до еліпсоподібних, 1,5–3 см в діаметрі, з широко відкритим вічком, з неопадаючою чашечкою, бурі, терпкі, масою 4–10 г і більше (мал. 8, вклейка).

Трапляється на Кавказі, півночі Ірану, в Малій Азії, Південно-Східній Європі та Криму. Досліджувані зразки отримано з Білорусі (Minsk, HBA), Італії

(V.Rocco, Stanghella), Росії (V.Svecznikov, Donetzk), Угорщини (Budapest, I Horticult & Ornament), України (O.Tychevicz, Charkiv; Donetzk, HBA; Lutzk, Locus Expl Volyn U; Ja.Kovaljov, Krasnodon; M.Kondratjev, Kurortne).

СЕКЦІЯ CRATAEGUS Серія Crataegus

Crataegus ×media Bechst.

(= C. laevigata (Poir.) DC. × C. monogyna Jacq.)

Глід середній

Пагони голі або більш-менш волосисті, червоно-брунатні, без колючок або з колючками 0,5–2,5 см довжини. Листки більш-менш волосисті вздовж головних жилок зверху і в кутах жилок зісподу; на генеративних пагонах оберненояйцеподібні або еліптичні, з притупленою верхівкою й клиноподібною осно-

90

вою, нижні цільні, лише на верхівці зубчасті, інші у верхній частині 3–5- неглибоколопатеві, з бородчасто-зубчастими лопатями, 1,5–4,5 см довжини і 1–5 см ширини; на вегетативних пагонах більші й глибоко роздільні. Квітки до 1,5 см в діаметрі, з білими або рожевими чи червоними пелюстками, зібрані в неопушені суцвіття; чашолистки широкотрикутні до видовжено-трикутних, волосисті; тичинок 20, з рожевими пиляками; маточок (1)–2–(3). Плоди еліпсочи яйцеподібні або майже кулясті, нечітко гранчасті, близько 1 см в діаметрі, бу- рувато-червоні або червоні, масою до 1 г (мал. 9, вклейка).

Трапляється в Європі. Широко у сортовій культурі. Колекційні зразки отримано з Білорусі (Minsk, HBA), Росії (St.Peterburg, HB BI), України (Kyiv, HBA; Kyiv, HBA, Kyiv, Park; Kurortne, Park Reserv Karadagensis).

Crataegus meyeri Pojark.

Глід Мейєра

Молоді пагони темно-вишневі, волохато-волосисті, пізніше майже голі або голі. Колючки 1–2 см довжини; частина вкорочених пагонів перетворилися у облиснені колючки. Листки широкояйцеподібні або оберненояйцеподібні, 2–6 см довжини і 0,5–4,5 см ширини, з клиноподібною основою, 3–7-лопатеві, з обох боків опушені; лопаті яйцеподібно-ланцетні, загострені, з гострими виїмками. Квітки 1,5 см в діаметрі; чашолистики довгасто-ланцетні; тичинок 20; маточок звичайно 1–2. Плоди дзвоникоподібні, тупо п'ятигранчасті, іноді в основі розширені, з рогоподібними виростами, 1–2 см довжини, червоні, масою 1–2,5 г (мал. 10, вклейка).

C. meyeri sensu Pojark. трапляється в Малій Азії, Закавказзі, на півночі Ірану. Згідно з Кристенсеном (Christensen, 1992) глід Мейєра може бути результатом давньої гібридизації між двома невідомими видами серії Crataegus. Він включає до його складу як синоніми C. eriantha Pojark., C. stankoviiKossych,

C. taurica Pojark. C. ucrainica Pojark. Інші ботаніки (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999; Цвелев, 2001) вважають їх за окремі види. Зразки глоду Мейєра отримано з ботанічних садів України (Donetzk, HBA; Kyiv, HBA), глоду таврійського – з

Криму (Kurortne, Park Reserv Karadagensis), глоду українського – з Полтавської області.

Crataegus rhipidophylla Gand.

(= C. curvisepala Lindman, C. oxyacantha L. 1753, C. pseudokyrtostyla

Klokov, C. subrotunda Klokov)

Глід віялолистий

91

Пагони голі або трохи волосисті, червонувато-брунатні, с нечисленними колючками 0,5–1,5 см довжини або без колючок. Листки яйцеподібні, 3–6 см довжини і 2–5 см ширини, з клиноподібною або ширококлиноподібною основою, 5–7-роздільні, з пилчастими лопатями; численні зубці на нижніх частках звичайно сягають середини основи. Квітки 1,5 см в діаметрі, по 5–15 в щитк о- подібних, голих або трохи волосистих суцвіттях; тичинок 15–20, с пурпуровими пиляками; маточка 1. Плоди еліпсоподібні або яйцеподібні, близько 1 см довжини, червоні, масою біля 1 г (мал. 11, вклейка).

Трапляється в Європі та на більшій частині України. Зразки глоду віялолистого зібрано у природі в Полтавській області.

Crataegus songarica K.Koch

Глід сонгарський

Пагони пурпурово-брунатні, голі, з колючками 1–1,5 см довжини. Листки яйцеподібно-ромбоподібні до широкояйцеподібних, 3,5–6,5 см довжини і 2,5– 5,5 см ширини, з гострою верхівкою і клиноподібною або ширококлиноподібною основою, з 2–3 парами г либоких видовжених лопатей або з дрібними верхівковими лопатями, пилчасті, молоді опушені з обох боків, потім майже голі. Квітки 1,5 см в діаметрі, з білими пелюстками, зібрані в багатоквіткові, злегка волосисті або голі суцвіття 3–5 см в діаметрі; чашолистки трикутно-яйце- подібні або широколанцетні, майже голі; тичинок 15–20; маточок 2–3. Плоди кулясті, іноді еліпсоподібні, 1,5 см в діаметрі, червонувато-чорні, крапчасті, масою 2 г (мал. 12, вклейка).

Трапляється в Центральній Азії. Зразок отримано з Казахстану від садів- ника-аматора.

Crataegus azarolus L. var. azarolus

Глід азароль

Пагони опушені, з колючками 0,5–1,5 см довжиною або без колючок. Листки оберненояйцеподібні, зверху притиснутоопушені, зісподу голі; на генеративних пагонах нижні листки тільки на верхівці великозубчасті або трилопатеві, верхні 3–7 см довжини і 2,5–6,5 см ширини, глибоко трилопатеві, з видовженими, цілокраїми або на верхівці зубчастими лопатями; на вегетативних пагонах 3–4,5 см довжини і 3–4 см ширини, п'ятилопатеві, з 1 зубцем на нижніх лопатях. Квітки 1,5 см в діаметрі, зібрані у волосисто або повстисто опушені суцвіття 3–5 см в діаметрі; тичинок 20, з білими пиляками; маточок 2–3. Плоди кулясті, приплюснуті з полюсів, 1,5–2 см в діаметрі, червоно-помаранчеві, масою 1,5–4 г (мал. 13, вклейка).

92

Трапляється на півдні Європи. Зразки отримано з Росії (Mosqua, HBP) та Франції (M.Maroselli, Seyne sur Mer).

Crataegus azarolus var. pontica (K.Koch) K.I. Chr.

(= C. pontica K.Koch)

Глід азароль понтійський, або глід понтійський

Молоді пагони густо опушені, з колючками 0,5–1,5 см довжиною або без колючок. Листки яйцеподібні, з обох боків розсіяно притиснутоопушені, потім іноді майже голі; на генеративних пагонах нижні листки обернено- яйцеподібно-клиноподібні, на верхівці велико-надрізанозубчасті до трилопатевих, верхні ромбічні або широко-оберненояйцеподібні, 3–7 см довжини і 2–6 см ширини, глибоко 5–7-роздільні; лопаті довгасті, цілокраї або на верхівці з 1–6 (–8) великими зубцями; на вегетативних пагонах листки 3–6 см довжини і 3,5–6 см ширини зазвичай 7–9-лопатеві, глибоко розсічені. Квітки 1,5–2 см в діаметрі, зібрані у волосисті або повстисто опушені суцвіття 3–5 см у діаметрі; тичинок 20, з білими пиляками; маточок 2–3. Плоди кулясті, приплюснуті з полюсів, 1,5–3,5 см в діаметрі, жовті до помаранчево-жовтих, часто з рум'янцем, масою 2–8 г. Від типового різновиду вирізняється забарвленням плодів та опушенням листків зісподу (мал. 14, вклейка).

Трапляється в Центральній і Передній Азії, на Кавказі. Зразки отримано безпосередньо з Туркменістану (Aşgabat, HBA) та вирощено з насіння україн-

ської репродукції (Jalta, HB Nikitensis).

Crataegus azarolus var. chlorocarpa (Moris) K.I.Chr.

(= C. linnaeana Pojark.)

Глід азароль жовтоплодий, або глід Ліннєїв

Пагони біло-повстисті, як правило, без колючок. Листки зверху негусто притиснуто-волосисті, зісподу короткоопушені; на генеративних пагонах обер- нено-яйцеподібно-клиноподібні, верхні 5–7,5 см довжини і 3–5,5 см ширини, глибоко 3–5-лопатеві; лопаті цілокраї або з 1–2 (–4) зубцями на верхівці; на в е- гетативних пагонах листки 6–7 см довжини і 4–6 см ширини, глибоко 5-лопате- ві, зубчасті. Квітки 2 см в діаметрі, у повстисто опушених суцвіттях близько 5 см в діаметрі; тичинок 20, з білими пиляками; маточок 2–3. Плоди кулясті, еліп- соподібно-кулясті, яйцеподібні або приплюснуті з полюсів, 1,5–3 см в діаметрі, жовті, іноді з рум'янцем, масою 2–5 г. Від типового різновиду вирізняється забарвленням плодів та опушенням листків зісподу; від різновиду понтійського меншою розчленованістю листків (мал. 15, вклейка).

Трапляється на півдні Європи. Зразки отримано з Франції (M.Maroselli, Seyne sur Mer) та Італії (V.Rocco, Stanghella).

93