
- •Тема 1. Теоретико-методичні основи формування мовної
- •Тема 1.
- •§ 1. Лінгводидактичні основи методики
- •§ 2. Філософські основи методики
- •§ 3. Природничі основи методики
- •§ 4. Психологічні основи методики
- •§ 5. Предмет та завдання курсу
- •§ 6. Закономірності та принципи навчання дітей рідної
- •Тема 2.
- •§1.Становлення методики в пожовтневий період.
- •§ 2. Розвиток методики навчання дітей рідної мови
- •§ 3. Є.І.Тихєєва — основоположник методики
- •§ 4. Внесок в.О.Сухомлинського в розвиток
- •Тема 3.
- •§ 1. Завдання з розвитку мови дітей
- •§ 2. Зміст і завдання роботи з розвитку мовлення
- •§ 3. Засоби навчання дітей рідної мови
- •§ 4. Мова вихователя – засіб навчання дітей рідної
- •Тема 4.
- •§ 1. Заняття як основна форма навчання дітей рідної
- •§ 2. Класифікація занять залежно від дидактичної
- •Тема 5.
- •§ 1. Характеристика методів розвитку та
- •§ 2. Прийоми розвитку мови у дітей
- •§ 3. Умови успішного розвитку мови дітей
- •Тема 6.
- •§ 1. Поняття зв'язного мовлення і розвиток
- •§ 2. Розмова вихователя з дітьми
- •§ 3. Методика проведення
- •§ 4. Види дитячих розповідей
- •§ 5. Методика навчання дітей
- •§ 6. Методика роботи дидактичною картиною
- •§ 7. Методика навчання розповідей з власного
- •§ 1. Закономірності становлення слова у дітей
- •§ 2. Особливості словника дітей 1 завдання
- •§ 3. Принципи словникової роботи
- •§ 5. Бесіда за картинами
- •§ 6. Методи опосередкованого ознайомлення
- •§ 7. Дидактичні ігри та вправи
- •Тема 8.
- •§ 1. Становлення граматичної будови мови у дітей раннього віку.
- •§ 2. Закономірності засвоєння граматичних
- •§ 3. Типові помилки в мовленні дітей
- •§ 4. Дитяче словотворення
- •§ 5. Шляхи формування граматичної правильності
- •§ 6. Методи формування граматичної правильності
- •Тема 9.
- •§ 1 Поняття звукової культури мови.
- •§ 2. Поняття звукової культури мови
- •§ 3. Методика виховання звукової
- •Тема 10.
- •§ 1. Особливості сприймання дітьми художніх
- •§ 2. Методика художнього читання і розповідання
- •§ 3. Методика проведення бесід на морально-етичні
- •§ 4. Методика роботи з поетичними творами
- •Тема 11.
- •§ 1. Методика роботи з ілюстраціями в дитячому садку
- •§ 2. Методика показу діафільмів і кінофільмів .
- •§ 3. Драматизація та інсценування художніх творів.
- •§ 1. Методика роботи з ілюстраціями в дитячому
- •§ 2 Методика показу діафільмів і кінофільмів
- •§ 3. Драматизація та інсценування художніх творів
- •Тема 12.
- •§ 2. Роль завідуючого та методиста в організації
- •§ 3. Робота з розвитку мови у відділах народної
- •Тема 13.
- •§ 1. Методика навчання дітей звуковому аналізу слів.
- •§ 2. Методика навчання читання.
- •§ 3.Новітні методики навчання грамоти дітей на сучасному
- •§ 1. Методика навчання дітей звуковому аналізу слів
- •§ 2. Методика навчання читання
- •§ 3.Новітні методики навчання грамоти дітей на
§ 5. Бесіда за картинами
У роботі з дітьми використовують як предметні картини, так і
сюжетні дидактичні картини. Високо оцінив значення предметної
картинки для словникової роботи К. Д. Ушинський. Він писав: «Вчіть
дитину будь-яким п'яти невідомим їй словам, і вона буде довго й
даремно мучитися над ними, а пов'яжіть з картинками двадцять
таких слів – і дитина засвоїть їх на льоту». Отже, картинка є
чудодійним педагогом, який навчає дитину легко й просто.
Дидактичні картини, які використовуються в дитячому садку,
об'єднують за такими темами: суспільно-політичні, життя дітей у грі
та праці, ігри та іграшки, дитячий садок, дитячі розваги, праця
дорослих, будівництво, життя людей, побут, транспорт.
Всі ці теми представлені у відповідних серіях (Зеленко Н. І.
Картини для розвитку дітей дошкільного віку. – К., 1976; Бойко В. Д.,
Головань Г. Г., Остапович Л. В. Картини з навколишнього життя. – К.,
63
1971; Гербова В. В. Картинки по развитию речи детей старшего
дошкольного возраста. – М., 1985, та ін.) та альбомах (Остапович Л.
В. Картини з розвитку мови дошкільників. – К., 1986; Арте-мова Л. В.
Професії твоїх батьків. – К,, 1978, та ін.), у наборах предметних і
сюжетних роздавальних та демонстраційних картин.
Під час розгляду картини дітей краще посадити півколом,
показувати зображене на картині указкою, а не пальцем.
На заняттях по ознайомленню з навколишнім картину показують
дітям тільки після повідомлення теми і мети, щоб не зник інтерес до
змісту картини.
Є. І. Тихєєва рекомендує проводити такі види занять з
предметними картинками: назва предметів, їх частин, дій, якостей,
ознак, властивостей; описування картинок, зіставлення та
порівняння картинок, систематизація (групування, класифікація)
картинок. Всі ці види занять, як правило, проводять у вигляді
дидактичних ігор («Підбери картинку», «Що схоже, а що різне»,
«Лото», «Доміно», «Загадки»).
За сюжетними демонстраційними картинами на заняттях по
ознайомленню з навколишнім проводиться бесіда. Щоб активізувати
дітей на розглядання картини на початку заняття, Е. П. Короткова
рекомендує використовувати наступні прийоми '.
Коротка вступна бесіда, яка готує дітей до сприймання
зображеного. Так, перед тим як розглянути картину «Зимові
розваги», вихователь запитує у дітей: Яка зараз пора року? Яка
погода взимку надворі? Чим зайняті діти взимку? Як ви
розважаєтесь взимку?
Звернення до минулого досвіду дітей. Так, діти напередодні
заняття (за один-два дні) були на екскурсії на будівництві, а сьогодні
їм пропонується сюжетна картинка про будівельників. Перш ніж
показати картину, вихователь запитує дітей, куди вони ходили, що
бачили, з ким познайомились. Заняття можна почати з загадки, з
читання уривків вірша чи оповідання, які допоможуть зрозуміти зміст
картини, з розглядання наочності.
Дітям старшої групи можна запропонувати придумати назву до
картини, розділити її на частини й до кожної придумати назву. Після
бесіди вихователь узагальнює відповіді дітей у формі короткої
розповіді за змістом картини.
На заняттях по ознайомленню з навколишнім діти не складають
розповідей за картиною. Вже знайома картина використовується на
заняттях з розвитку мови, де дітям пропонують складати різні види
розповідей (описові, сюжетні, творчі).
Репродукції художніх картин як вид образотворчого мистецтва
використовуються на заняттях по ознайомленню дітей з явищами
64
навколишнього життя. Художня картина відображує дійсність в
образній формі. Проте художній образ не є простим копіюванням
дійсності, він повніше і глибше відбиває суть речей та явищ
оточуючого на основі узагальнення художником характерних рис
того, що він спостерігає. Тому репродукції художніх картин
вимагають художнього їх сприймання на відміну від дидактичних.
У процесі ознайомлення дітей з репродукціями художніх картин
розв'язуються такі завдання: а) формування здібності художнього
бачення картини; б) формування цілісного сприймання її змісту; в)
розвиток естетичних уявлень і почуттів; г) виховання оцінювального
сприймання змісту картини; д) збагачення словника яскравими
образними виразами, епітетами, метафорами, порівняннями.
Дітям старшого дошкільного віку доступні репродукції художніх
картин, які зображують суспільно-політичнії події, життя та побут
людей, життя й ігри дітей у дитячому садку, працю дорослих,
портретний живопис (пейзажі та натюрморти використовують на
заняттях по ознайомленню дітей з природою). Це такі картини:
«Хліб»» «Слухаючи казку», «В українському дитячому садку» Т.
Яблонської; «Діти тікають від грози» К. Маковського; «Дівчинка з
лялькою» В. Тропініна, «Альонушка» В. Васнецова; «Ранок» Б.
Кустодієва; «Мати партизана» С. Герасимова: «Московський
дворик» В. Поленова; «Вечеря трактористів» Л. Пластова;
«Стрекоза» І. Решил; «Дівчинка з персиками» Серова; альбом
портретів М. Жукова; «Діти», «Трійка» В. Перова.