2.3 Результати дослідно-експериментальної роботи

Ефективність проведеної експериментальної роботи доведено на контрольному етапі, який проводився за тими ж методиками, що і на констатуючому етапі. Проведені з групою другокласників дослідження показали наступні результати.

За відповідями на запитання тестування з'ясувалося, що:

1. Велика частина класу показала зацікавленість у проведенні різних тестів, анкет і бесід.

2. Дітям подобаються веселі та неординарні завдання.

3. Дітям подобається яскрава наочність.

4. Роль сім'ї у розвитку естетичного сприйняття дуже важливі.

Результати виявлення компонентів естетичних орієнтацій дітей обох груп представлені в таблиці 4.

Таблиця 4

Група	Показники (%)
	Високий	Середній	Низький
Експериментальна	40	50	10
Контрольна	35	40	25

Процентне співвідношення експериментальної групи наступне: 40% мають високий рівень розвитку естетичного сприйняття, 50% - середній рівень, 10% - низький рівень.

У процесі тестування подібного роду розвиваються не тільки естетичні, але інтелектуальні, моральні, вольові якості особистості випробовуваних, проявляється і удосконалюється кругозір, активізуються задатки і здібності дітей.

Уявімо цю таблицю у вигляді діаграми і у відсотках:

Діаграма 2

 

Як видно з таблиці 4 і діаграмі 2, рівень розвитку компонентів естетичних орієнтацій дітей експериментальної став майже на одному рівні з контрольною групою. Після формуючого етапу в ній з'явилося 40% дітей з високим рівнем естетичних орієнтацій, середній рівень - 50%, коли у контрольній групі залишився таким же 35% (з 35%).

На другому етапі контрольного експерименту проводилося анкетування батьків, щоб виявити, як змінилася роль сім'ї у розвитку естетичного сприйняття дитини після проведено формуючої роботи з розвитку естетичного сприйняття навколишнього світу на організованих уроках з ознайомлення з навколишнім світом.

Таблиця 5 відображає результати анкетування батьків.

Таблиця 5

Група	Показники (%)
	Високий	Середній	Низький
Експериментальна	20	35	45
Контрольна	28	42	40

Діаграма 3

 

Таким чином, в результаті проведених досліджень, нами були виявлені рівні розвитку естетичного сприйняття природи молодшими школярами. Як видно з таблиці 5 і діаграми 3, рівень розвитку естетичного сприйняття дітей експериментальної групи став набагато вище, ніж у контрольної. В експериментальній групі відсоток дітей з високим рівнем естетичного сприйняття мистецтва після формуючого етапу підвищився.

На третьому етапі контрольного експерименту нами також виявилися елементарні,образні уявлення дитини про музику в цілому. Результати контрольного експерименту представлені в вміщеній нижче в таблиці 6.

Оцінка результатів	Контрольна група (25 дітей)	Експериментальна група (23 дітей)
Високий рівень	8	7
Середній рівень	9	10
Низький рівень	8	6
Правильно відповіли на всі питання	8	7
Правильно відповіли на 4 запитання	8	10
Правильно відповіли менш, ніж на 2 питання	7	6

Таблиця 6 наочно відображає пропорційне співвідношення рівнів естетичного сприйняття на уроках в обох групах після формуючого етапу. По ній видно, що рівень естетичного сприйняття у дітей експериментальної групи набагато підвищився.

Дані дослідження повністю підтвердили гіпотезу про те, що розвиток естетичного сприйняття музики молодшими школярами досягається за допомогою творчого,нетрадиційного підходу до уроку музики,а також з провадженням додаткових занять,які спонукають до музичного сприйняття і розуміння музики.

Висновки

Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі есте­тичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з мистецт­вом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.

Педагог повинен не тільки докладати зусиль до формування естетичних знань, але й розвивати в дітей такі вміння:

- Бачити красу природи, вміти радіти їй (блакитне небо з білими хмарами, забарвлення метеликів різна, яскрава, квіти добре пахнуть);

- Сприймати красу звуків у природі: дзюрчання струмка, спів птахів, і т.д.;

- Помічати зміну пір року в природі: ніжну зелень навесні, яскраві фарби квітів влітку, золоті листя восени, білизну снігу взимку тощо.

Метою музичної освіти в початковій школі є формування музичної основи як важливої  і невід’ємної духовної культури особистості і тісному зв’язку  з культурою її народу у програмах реалізована концепція музичного виховання школярів на основі української національної культури.

Завдання музичного виховання випливають з видів музичної діяльності на уроках.

1.    Введення учнів в світ добра і краси який відбитий в музичній літературі, засвоєння ними музичних знань про особливості художньо образної мови музичного мистецтва формування музичної грамотності.

2.    Розвиток чуттєво-емоційного сприймання навколишнього світу крізь призму музичного мистецтва, приучення учнів до животворного джерела людських почуттів, переживань втілених у музиці.

3.    Збагачення емоційного естетичного досвіду учнів підведення їх до осягнення художнього образної суті музичного мистецтва його найпростіше втілення.

4.    Сприяння розвитку образного мислення, уяви, загальних та музичних здібностей учнів.

5.    Формування здатності до різних видів активної музично-творчої діяльності (повноцінне сприймання музично правильний емоційний спів, гра на дитячих музичних інструментах, рух під музику) опанування елементарних практичних умінь і навичок.

6.    Формування універсальних (духовних, моральних, громадських, естетичних) якостей творчої особистості.

7.    Виховання особисто-ціннісного ставлення до музичного мистецтва формування музичних потреб. 

Естетичне виховання спрямоване на розвиток у зростаючої особистості широкого спектра почуттів — здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва. Важливим є сприймання об'єктів довкілля як естетичної цінності, ерудиція у галузі мистецтва (володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів, адекватне сприйняття художніх творів, творча діяльність в мистецькій сфері), власний погляд на світ, здатність радіти за інших як ознака духовної зрілості.