1.2 Процес формування особистості учнів та основні етапи естетичного виховання.
Основним у формуванні особистості дитини повинна бути правильна організація його життя і діяльності, досвід позитивного, морального, соціально-прийнятної поведінки, який набуває дитина під керівництвом дорослого, вихователя. А для цього необхідні знання дитиною певних правил і норм поведінки, позбавлених «морального формалізму» (Бойко А.Н) [3, с. 32]
Однак, на підставі правильної, соціально-прийнятної форми поведінки можуть формуватися різні якості особистості в залежності від мотивів, якими вони керується:
- критика з принципових питань виробляє риси: чесність, принциповість,твердість.
- критика з бажання перекласти провину на чужі плечі виробляють егоїзм, підлість.
- критика заради зведення особистих рахунків - мстивість, підступність, безчесність.
- критика, щоб догодити вихователю - догідництво, лицемірство.
Наступним етапом є формування системи стійких, домінуючих мотивів поведінки, що представляють спрямованість особистості, в якій домінуюче місце повинен займати морально цінний мотив.
Для того щоб формувалася позитивна спрямованість особистості дитини (система стійких мотивів поведінки) необхідно щоб він: знав, як треба чинити, бачив, що так роблять шановні їм люди, хотів би правильно чинити (тобто знав б суспільну цінність відповідної форми поведінки), надходив правильно у всіх ситуаціях і обставинах у вправлявся правильній поведінці.
Успішність формування моральної стійкості особистості багато в чому визначається ефективністю впливу вихователя на морально-емоційну сферу дитини, формування і розвиток його моральних почуттів і мотивів, яке можливе за наявності правильних моральних уявлень і понять. Необхідно формування переконань.
Переконання - це такі знання, положення, судження, думки, які пов'язані із глибоким визнанням і переживанням їх істини,безперечною переконливості. Переконання - це не тільки те, що зрозуміле, осмислено, але глибоко відчути, пережито. [17, с. 54 ]
На цьому етапі становлення особистості найважливіше завдання виховання - формування у дитини переконань та ідеалів, які відповідають вимогам моралі суспільства людей, в якому він зараз живе.
З позицій своїх переконань та ідеалів дитина починає тепер оцінювати себе і всіх навколишніх, може протистояти негативному впливу навколишнього середовища, набуваючи свого роду моральний імунітет до негативних впливів. Подальший процес формування особистості дитини полягає в тому, що виникла в нього система моральних переконань та ідеалів, тобто його моральне свідомість, стають домінуючим фактором, що визначає його високу громадську активність навіть у тих ситуаціях. які пов'язані з небезпекою для як відомо, молодший шкільний вік вважається особливо благодатним для формування основ культури поведінки. Діти цього віку більш свідомо, ніж дошкільники, спроможні сприймати вимоги до своєї поведінки. До того ж вони характеризуються підвищеною сприйнятливістю до зовнішніх впливів, здатністю до наслідування. Власний моральний досвід молодших школярів відносно обмеженим. Тому вони надзвичайно вірять у істинність того, що говорять дорослі, насамперед учитель, у безумовність і необхідність моральних норм. Саме це й відіграє вирішальну роль в успішному сприйнятті дітьми правил культурної поведінки.
Важливою умовою успішного формування культури поведінки учнів молодших класів є продумана система у виховній діяльності вчителя. Таким чином можна сказати, що естетичне виховання базується на основі формування загальної культури особистості. У процесі естетичного виховання формуються естетична свідомість і поведінка школяра.
1.Естетична свідомість — форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах.
Одним з основних завдань шкоди на сучасному розвитку естетичного виховання є створення його системи. Під системою розуміється живий, цілеспрямований, організований і контрольований процес художньо-естетичної освіти, розвитку, виховання дітей, побудований на основі сукупності методологічних принципів,психолого-педагогічного обґрунтування методичних документів, які забезпечують здійснення у нерозривному зв’язку з естетичним вихованням особистості, її моральний і трудовий розвиток. [3, с. 31]
1.3 Шляхи та засоби естетичного виховання молодших школярів.
Процес естетичного виховання триває впродовж всього життя людини і напрямки цієї роботи багатогранні. Виділимо найбільш суттєві з них:
1. Життя і діяльність дитини в сім'ї. Тут закладаються основи формування естетичних смаків, естетичних почуттів. Організація естетичного побуту в оселі, одяг, краса взаємин між членами сім'ї, оцінка старшими предметів, явищ оточуючої дійсності з позицій естетики, безпосередня участь в естетичній діяльності, іграшки тощо — все це так чи інакше впливає на формування естетичних почуттів і смаків дитини. На цьому етапі позитивний вплив можуть мати знання батьків у галузі народної педагогіки. Український народ з покон віку цінував і дбав про красу побуту (красиво прибране житло, використання картин, рушників, килимів, інших творів прикладного мистецтва, охайність одягу, упорядкованість садиби); участь у звичаєвих обрядах, які містять у собі значний емоційний заряд (свято народження дитини, її хрещення, заручини, весілля та ін.); пісні. Відтворення народних традицій, обрядів, звичаїв може позитивно впливати на естетичне виховання дітей. [1, с. 240 ]
Завдання естетичного виховання вирішуються шляхом залучення школярів до різних видів діяльності: оволодіння змістом навчальних дисциплін, позакласної виховної роботи, що містить в собі естетичне навантаження.
В умовах школи естетичне виховання так чи інакше стосується всієї системи навчально-виховної роботі. Учні передусім оволодівають естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних дисциплін. Мова, література, історія, дисципліни природничого циклу несуть в собі естетичний потенціал.
Особливе місце серед навчальних дисциплін школи займають музика й образотворче мистецтво. Вони не лише сприяють формуванню естетичних почуттів і смаків, але й готують вихованців до естетичної діяльності. Можна лише шкодувати, що увага до цих предметів дещо послаблена. [16, с. 54 ]
Останнім часом у школах і гімназіях створюються спеціалізовані класи гуманітарно-естетичного напрямку. Це має сприяти піднесенню естетичної вихованості школярів.
Певне місце у системі шкільного виховання посідають факультативні заняття з проблем образотворчого мистецтва, музики, кіно, театру, прикладного національного мистецтва.У рамках загальноосвітніх навчально-виховних закладів широко практикується залучення учнів до різних видів позакласної виховної роботи з естетичним змістом. Це участь учнів у роботі танцювальних гуртків, хорових колективів, студій образотворчого та літературного мистецтва тощо.
Навчально-виховна робота позашкільних дитячих виховних закладів (будинки і палаци дитячої та юнацької творчості, студії, дитячі музичні та художні школи та ін.), спрямована на задоволення інтересів дітей, розвиток здібностей, залучення до активної естетичної діяльності. Щоправда, лише невелика кількість дітей має змогу займатися в позашкільних виховних закладах.
Певне місце у системі естетичного виховання має займати самоосвіта. Але й для цього необхідне педагогічне керівництво та матеріальне забезпечення.
Діяльність професійних навчально-виховних закладів, де майбутні фахівці продовжують оволодівати естетичними знаннями, беруть участь удіяльності мистецьких аматорських колективів, набувають вмінь у естетичній діяльності. Проте і тут можливості обмежені й простежується деякий скептицизм (за винятком мистецьких ВНЗ) до проблем естетичного виховання молоді. [26,с.9]
Окремим напрямком естетичного виховання можна назвати вплив засобів масової інформації: художня і наукова література, газети, журнали, радіо, кіно, телебачення, концертна діяльність. Але тут є великі труднощі. Хоча є специфічні програми радіо, телебачення, які розраховані на дітей певного віку, все ж засилля так званої "масової культури" не завжди сприяє формуванню здорових естетичних смаків. Тут потрібна копітка, цілеспрямована виховна робота вихователів (батьків, шкільних педагогів).
До засобів естетичного виховання входять такі види:
навколишнє природне середовище;
література;
музика;
образотворче мистецтво;
архітектура;
театральне мистецтво;
кіномистецтво та ін.
До основних засобів естетичного виховання належать:
1. Художнє виховання — двоєдиний процес художнього навчання і художньої освіти. Художнє навчання слід розпочинати з раннього віку. Спочатку воно тісно зв'язане з дитячою грою (насамперед такими її різновидами, як дитяче малювання та ігрова драматизація). Змістовною основою цих експресивних проявів дитини виступають казки, міфи, легенди та інші історії, що їх вона чує від дорослих, а також — реальні стосунки в сім'ї, на вулиці, в дитсадку і т. ін. У цей період важливо, по-перше, збагатити уяву дитини за допомогою народних казок та творів інших жанрів літератури, а по-друге, всіляко сприяти її образотворчій активності з метою вироблення в неї потреби в художній діяльності.
В міру завершення періоду спонтанної дитячої творчості необхідно органічно перевести інтерес дитини від самого процесу творчості на її продукт і розпочати навчання основам професійних навичок художньої творчості у тому чи іншому виді мистецтва. Із зростанням дитини та розвитком її здібностей доцільно переходити від навчання одним видам мистецтва до навчання іншим (беручи до уваги нахили і здібності дитини). Одночасно відбувається художня освіта дитини — її знайомство з надбанням кожного з видів мистецтва, який вона засвоює: з творами живопису, скульптури, театру, літератури, музики, кіно.
Саме завдяки художньому вихованню мистецтво набуває для людини статусу смисложиттєвої цінності. Тому воно і є найдійовішим засобом естетичного виховання.
2.Дійовим засобом естетичного виховання є естетична та мистецтвознавча освіта — опанування естетичною теорією, вивчення історії та теорії розвитку мистецтва, окремих його видів, ознайомлення з життям та творчістю видатних митців минулого й сучасності.
Музичне виховання — одна з складових естетичного виховання, що відіграє особливу роль у всебічному розвитку особистості, унікальний засіб формування єдності емоційної й інтелектуальної сфер особистості, і на цій основі — світоглядних уявлень і ціннісних орієнтацій. Завдяки специфічній інтонаційно-процесуальній природі музики як засобу естетичного впливу, музичне виховання позначається не тільки на художній сфері, а й на загальному духовному розвитку особистості, розкриваючи в процесі активних занять музикою такі здібності, як образна уява, пам'ять, творче мислення, фантазія тощо. Ефективний шлях реалізації виховного потенціалу музичного мистецтва полягає у використанні інтонаційних особливостей його як форми суспільної свідомості, характерних для музики механізмів впливу на особистість; визнанні пріоритетності сприймання як основи творчого процесу у пізнанні й інтерпретації мистецтва, форми вияву активного ставлення до мистецтва і дійсності.Крім класичною мистецтва важливим засобом естетичного виховання є фольклор. Власне перші стадії естетичного розвитку характеризуються засвоєнням саме фольклору (казки, приказки, колискові та інші народні пісні, традиційні форми побуту, одягу, іграшок тощо).
3. Процес естетичного виховання особи важко уявити без цілеспрямованого поширення, популяризації та пропаганди найвищих досягнень художньої культури людства, ознайомлення широких народних мас з видатними мистецькими творами минулого та сьогодення, творчістю вітчизняних і зарубіжних художників. Значну роль у цьому відіграє літературно-художня критика, яка, з одного боку, робить мистецтво зрозумілішим для публіки, а з другого — регулює сам художньо-творчий процес.
4. Значний вплив на естетичний розвиток особи справляє навколишнєестетичне середовище: природне оточення і предмети побуту, знаряддя праці й засоби виробничої діяльності, житло і міський або сільський ландшафт, архітектурні форми й форми засобів пересування, сфера дозвілля і прояви моди тощо. Естетичне середовище впливає на людину переважно на підсвідомому рівні, але тим дійовішим та безпосереднішим є цей вплив.
5. Естетичному вихованню особи сприяють також естетичні аспекти фізичної культури і спорту, а також культурний туризм, який дає змогу прилучитись до якомога більшої кількості культурних цінностей, відкрити для себе прекрасні та піднесені явища рідної природи, ознайомитися з культурою, традиціями та сучасним життям інших народів.
6. Дійовим засобом естетичного виховання є художня самодіяльність.Особливістю цієї форми прилучення до художньої культури є те, що учасники художньої самодіяльності з тих, хто сприймає мистецтво, перетворюються на його творців.Художня самодіяльність є живильним грунтом для професійного мистецтва - як з боку поповнення лав професіоналів із середовища любителів, так і з боку підготовки більш освіченої та зацікавленої аудиторії мистецтва.Гра — вид людської діяльності, в якому в умовних ситуаціях відтворюються, засвоюються та вдосконалюються специфічні для людської культури форми та способи буття. За допомогою гри індивідам передається досвід життєдіяльності старших поколінь. [3, с. 52]
Таким чином можна сказати,що естетичне виховання потрібно формувати залучаючи всі види і прийоми,цілеспрямовано і планомірно.Музичний засіб виховання грає велику роль у гармонійному розвитку естетичного виховання дитини.
Розділ 2. Дослідницька-експериментальна робота з реалізації завдань естетичного виховання під час переддипломної практики.
2.1. Аналіз роботи школи з формуванням естетичної культури учнів.
Експеримент проводився, щоб проаналізувати ефективність проведення виховної роботи , а саме естетичного виховання в молодшій школі.
Аналіз плану виховної роботи показав, що в ЗОШ №1, І-III ступеня,значне місце приділяється саме національно-патріотичному та громадянському вихованню (Додаток А),метою якого є виховання гуманної, толерантної, миролюбної, всебічно розвиненої особистості; формування національних цінностей, чіткої громадянської позиції і патріотичних почуттів; забезпечення глибокого засвоєння вихованцями духовних надбань українського народу, гуманних міжнаціональних взаємин; наближення дітей до дорослого життя, розвиток первинного соціального досвіду; практичних організаційних та комунікативних вмінь; почуття гордості та поваги до своїх батьків, роду, народу, формування активної особистості майбутнього громадянина та правової культури, усвідомлення приналежності до української держави і народу.
Така мета громадянського виховання потребує чітко спланованих дій, спрямованих на формування ціннісного ставлення особистості молодшого школяра до держави та суспільства. Виховна робота реалізується за модулями, які відображені в виховному плані закладу та класних керівників та мають наступні форми роботи:
- дитячі міні-проекти «Історичні куточки рідного міста»;
- бесіди краєзнавчого, громадянського, патріотичного характеру;
- ознайомлення з народно-прикладним мистецтвом України у спеціальних творчих лабораторіях;
- тиждень української мови та писемності;
- участь в виборах шкільного та класних активів дитячого об’єднання
«Пізнайко» - Тижні права; свята за народним календарем; день рідної мови.
2.2. Дослідницька-експериментальна робота на уроках музики під час проходження переддипломної практики.
Дослідно-експериментальна робота проводилася з метою перевірки впливу естетичного виховання на молодших школярів на уроках музики. Базою дослідження став 2 «Б» клас Білгород-Дністровської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1. Класний керівник Сіденко Вікторія Іванівна. В експерименті брало участь 23 дитини у вигляді експериментального класу.
Клас під час спостереження був менш активний. Учні повільно засвоюють матеріал.
В якості контрольної групи був задіяний 2«А» клас тієї ж школи. В якому навчаються 25 учнів.
Клас був дуже активний, більшість дітей піднімали руки і намагалися відповідати на поставлені питання. Вони мали певні навички правильного сприйняття музики, із задоволенням співали пісні під акомпанемент вчителя.
Мета експерименту - створити умови для ефективного розвитку процесу естетичного сприйняття молодших школярів.
Завдання експериментального дослідження:
- Ознайомити та охарактеризувати особливості естетичного сприйняття дітей експериментальної та контрольної груп;
- Визначити основні показники естетичного сприйняття у молодших школярів;
- Проведення експерименту;
- Аналіз.
Для визначення напрямку роботи по дослідженню основних якостей естетичного сприйняття у дітей молодшого шкільного віку та визначення його показників були використані наступні методи діагностики:
- анкетування;
- спостереження;
- бесіда;
- кількісний аналіз результатів дослідження;
- якісний аналіз результатів дослідження.
Робота була спрямована на виявлення естетичного сприйняття дитини - її естетичних уподобань, смаків.
1. Опитувальник на виявлення компонентів естетичних орієнтацій дітей.
Критерії оцінки рівня естетичного сприйняття дітей молодшого шкільного віку:
- Низький рівень - відсутність або слабко виражений інтерес до музики в цілому. Наприклад,відсутність знань елементарних музичних визначень ;
- Середній рівень - виявляється у наявності інтересу до жанрів музики,елементарні відомості композиторів,інтерес до самостійного виконання улюблених пісень.
- Високий рівень - яскраво проявлений інтерес до пізнання музичної грамоти,виконання пісень,займається пошуком свого жанру музики. Володіє елементарною музичною теорією.
Результати виявлення компонентів естетичних орієнтацій дітей обох груп представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
|
Група |
Показники (%) | ||
|
Високий |
Середній |
Низький | |
|
Експериментальна |
25 |
30 |
45 |
|
контрольна |
45 |
35 |
20 |
Як видно з таблиці 1, рівень розвитку компонентів естетичних орієнтацій дітей експериментальної та контрольної груп дуже різняться між собою, в кожній групі є діти з високим рівнем естетичних орієнтацій але різна кількість:
експериментальна 25%; - контрольна 45%.
Під час проведення дослідження ми також з’ясували, що в експериментальному класі дуже низькій рівень естетичного виховання 45%, це суттєво впливає на активність та рейтинг класу у школі.
В результаті порівняння відповідей, отриманих в контрольному та експериментальному класах, було виявлено наступне:
1. У контрольному класі діти краще знають програмний матеріал з музичного виховання.
2. На питання: «Чому вчить музика»? відповіді, як в контрольному, так і в експериментальному класах, знаходяться на різному рівні. Велика частина відповіла-співати.
Також в цих двох класах був проведений тест, що виявляє у дітей знання про характер і жанри музики. (Додаток А)
Результати констатуючого експерименту представлені у таблиці 2.
Таблиця 2
|
Оцінка результатів |
Контрольна група (25 дітей) |
Експериментальна група (23 дітей) |
|
Високий рівень |
11 |
4 |
|
Середній рівень |
9 |
8 |
|
Низький рівень |
5 |
11 |
|
Правильно відповіли на всі запитання |
11 |
4 |
|
Правильно відповіли на половину запитань |
8 |
9 |
|
Правильно відповіли менше, ніж на 2 запитання |
4 |
10 |
Як показує таблиця 2, в експериментальній групі 11 дітей мають низький рівень розвитку естетичного сприйняття, а у контрольної лише 4 дитини
Діаграма 1 наочно відображає пропорційне співвідношення рівнів розвитку естетичного сприйняття музики дітей молодшого шкільного віку в обох групах.
Діаграма 1
Підводячи підсумок, можна зробити висновок про те, що діти знайомі з естетичним сприйняттям навколишнього «Музичного світу». Вони розуміють, який вплив на людину робить музика. У молодших школярів є прагнення пізнавати і розуміти музику,відчувати,сприймати, іноді відтворювати музику на музичному інструменті,чи співати за власною ініціативою. Тому в подальшій роботі ще необхідно формувати музичний смак,виховувати любов до музики, вміння характеризувати і аналізувати музичні твори. Адже естетичне сприйняття - це цілеспрямований творчий процес в результаті, якого відбувається формування творчої активної особистості дитини, здатного сприймати й оцінювати прекрасне в житті і мистецтві, жити і творити «За законами краси». Дітям молодшого шкільного віку властиво унікальна єдність знань і переживань, яке дозволяє говорити про можливість формування естетичного виховання.
2. На другому етапі констатуючого експерименту проводилося анкетування батьків.
Мета:виявити роль сім'ї у розвитку естетичного сприйняття дитини. (Додаток Б)
Показники ефективності ролі батьків, виявлені при обробці їх відповідей на питання анкети, спрямованої на вивчення рівня розвитку естетичного сприйняття учнів початкової школи. Результати, виявлені за підсумками 2-й методики, відображені в таблиці 3.
Таблиця 3
|
Група |
Показники (%) | ||
|
Високий |
Середній |
Низький | |
|
Експериментальна |
10 |
40 |
50 |
|
Контрольна |
20 |
35 |
45 |
Як видно з таблиці 3, рівень розвитку естетичного сприйняття батьки експериментальної трохи нижче, ніж у контрольній групі: якщо в експериментальній групі немає батьки з високим рівнем естетичного сприйняття, то в контрольній групі – 10%, середній рівень 40% в експериментальній групі і 35% в контрольній групі.
За підсумками констатуючого експерименту були зроблені наступні висновки.
1. У дітей експериментальної групи виявлено недостатній рівень естетичного сприйняття, так як в сім'ї приділяється мало уваги естетичному розвитку дітей.
2. У програмі початкової школи зазначається, що для правильної організації роботи з естетичного виховання молодших школярів, доцільно визначити конкретні вимоги, відповідні загальним завданням виховання для дітей молодшого шкільного віку.
2.2. Зміст роботи з розвитку естетичного сприйняття музики.
Мета формуючого етапу - створити ефективні умови щодо розвитку естетичного сприйняття молодших школярів на уроках музики.
Разом з вчителем музики була спланована система роботи з учнями. До цієї системи були включені розробка уроків, занять, індивідуальної роботи, спрямованої на перевірку гіпотези та здійснення завдань дослідної роботи. Під час формуючого етапу ми ставили мету порівняти результати роботи в експериментальному і контрольному класах, які мали відмінності в організації навчального процесу.
В експериментальному і контрольному класах процес формування музичного сприйняття проводився за різною навчальною програмою. Різниця була в тому, що в експериментальному класі музичного сприйняття проводився за допомогою уроків музики та позакласних заходів з уклоном на українську культуру (українських народних пісень), традиції та звичаї, а в контрольному класі звичайні уроки та позакласні заходи за планом.
Формуючий експеримент почався через тиждень після проведення констатуючого. Першим його етапом було проведення уроків музики на теми: «Українські жартівливі пісні», (Додаток В) «Вербова дощечка», «Козак». Ці уроки показали учням та допомогли їм усвідомити важливе значення музичних творів – пісень, що стали для дітей символами української культури; на прикладі пісень «Вишиванка» та «Козак», «Веселі чобітки» підкреслити непересічну і духовну роль музики в житті дитини. Допомагали формувати вокально-хорові навички та розвивати інтерес до патріотичних образів у музичних творах На уроках був проявлений високий рівень активності дітей на уроці, розуміння навчального матеріалу. Також діти бажали аналізувати відповіді товаришів, тим самим було вирішено питання дисципліни на уроці. Разом з тим, в процесі взаємодії на уроці в учнів розвивались такі якості як уважність і доброзичливість, підтримка, колективізм, патріотизм, кращі моральні та духовні якості.
Наприклад, на уроці музики на тему «Мова, яку ми розуміємо без слів» (Додаток Г), діти досить добре порівнювали контрастні за характером музичні образи. Зацікавились українською народною музикою та глибоким відчуття втілених у музичних творах настроїв. Вдалось закріпити поняття та засоби музичної виразності за допомогою яких змальовується образ України. Учні зацікавились темою та почали пропонувати назви інших творів, що за своїм контрастами, виразним і мелодичністю схожі з музикою українського народу.
Також на уроках музики проводилась вокально – хорова робота по розучувані та вивчені українських пісень, що сприяло підвищенню естетичного розвитку,вмінню спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів, порівнювати ти відтворювати контрастні за характером музичні образи.
Дуже емоційно учні сприйняли твір «Колискову» Я.Степового, так як він виконувався на фортепіано «в живу». Учнів вразила техніка виконання, передавання зміст твору та емоційний стан піаніста. Вони аплодували та просили на біс, хоча життя та творчість їх не дуже зацікавила. Це дає змогу зробити висновок,що дітям на уроках музики мало дається зразків класичних творів в виконанні «в живу», тому вони часто відволікаються під час прослуховування творів на засобах технічного навчання.
Перший етап мав організаційну направленість, але результати були позитивними та помітними.