- •Розділ I. Темперамент дитини
- •1.1 Визначення, поняття, компоненти темперамента
- •1.2 Психологічна характеристика темпераментів
- •1.3 Дитина в системі дошкільного виховання
- •1.4 Педагогіка і «завтрашній день» дитини
- •Розділ I I. Особливості темперамента дитини
- •2.1 Розвиток темперамента у дошкільному віці
- •2.2 Характеристика дітей з різними типами темперамента
- •2.3 Облік властивостей темперамента у виховно-освітньої роботі з дошкільнятами
- •2.4 Експерементальні дослідження особливостей спілкування дошкільнят різного темперамента
- •Розділ III. Поведінка дитини в дошкільному навчальному закладі
- •3.1 Адаптація у дошкільному закладі
- •3.2 Типові психологічні проблеми дітей-дошкільнят
- •3.3 Практична частина
- •Питання
- •Висновки
- •Психологічні типи темпераменту. Особливості виховного підходу до дітей з різними типами темпераменту.
2.4 Експерементальні дослідження особливостей спілкування дошкільнят різного темперамента
Дослідження типів темпераменту
Проведення дослідження: Типи темпераменту дітей визначаються в процесі спостереження за їх поведінкою і діяльністю протягом дня.Спостереження доповнюються результатами з вихователями та батьками. Узагальнені дані заносяться в таблицю і співвідносяться з характеристикою типів темпераменту.
2. Анкетування батьків за допомогою анкети
«Що заважає Вашій дитині?», Дозволяє оцінити поведінку дитини всіма членами сім'ї.
Бажано, щоб на питання анкети відповіло як можна більше дорослих. У родині це можуть бути як батьки дитини, так і його бабусі, дідусі, старші брати і сестри, інші члени сім'ї, які приймають участь у вихованні малюка. Чим більше дорослих візьме участь в анкетуванні, тим більше даних для аналізу буде у психолога.
При обробці експертних оцінок можна виявити:
• найбільш актуальні проблеми розвитку кожної дитини (критерії, що набрали найбільшу кількість балів за всіма експертними оцінками);
• умови, що сприяють прояву емоційно-особистісних особливостей (при порівнянні балів, отриманих з одного й того ж критерію в експертнихоцінках членів сім'ї та педагогів; наприклад, може виявитися, що ті чи інші якості дитини проявляються тільки вдома, значить, ймовірно, цьому сприяють сімейні взаємини, місцем докладання корекційних заходів у такому випадку стає сім'я. Або може спостерігатися зворотна ситуація, коли прояву цих особливостей сприяє обстановка в дитячому саду;
• найбільш актуальні проблеми групи (сума балів за кожним критерієм, набраних усіма дітьми групи); ці дані допоможуть визначити пріоритети в корекційно-розвиваючої роботи з даною групою при проведенні фронтальних занять;
• дітей «групи ризику» (діти, які набрали найбільші суми балів за всіма критеріями, у всіх експертних оцінках);
• вихованців, при взаємодії з якими у конкретних педагогів можуть виникнути труднощі (набрали найбільшу кількість балів в експертній оцінці педагога); такі дані можуть допомогти у виборі індивідуального підходу до дитини. Тоді педагог, який відчуває найменші труднощі у спілкуванні з даними малюком, бере на себе більшу частину індивідуальної роботи.
Метод соціометричних вимірів
Вже в середній групі дитячого саду існують досить міцні виборчі відносини. Діти починають займати різне положення серед однолітків: одні більш предпочитаемости для більшості дітей, а інші - менш. Ступінь популярності дитини у групі ровесників має велике значення. Від того, як складаються дитячі відносини, залежить подальший шлях особистісного і соціального розвитку людини.
Становище дітей в групі в психології виявляються социометрическими методами, які дозволяють виявити взаємні (невзаємні) виборчі уподобання. Дитина в уявних ситуаціях здійснює вибір бажаних і непредпочітаемих членів своєї групи. 19
Соціометрична техніка застосовується для діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їх зміни, покращення і вдосконалення.Метод соціометрії відноситься до ефективних інструментів соціально-психологічного дослідження малих груп і колективів. Крім того, він виступає також і методом вивчення особистості як елемента групи. Цінність соціометрії підвищується при її комплексування з іншими методами дослідження особистості та групи.
Термін «соціометрія» означає вимір міжособистісних взаємин у групі. Основоположник соціометрії відомий американський психіатр і соціальний психолог Дж. Морено. Найбільш загальною задачею соціометрії є вивчення неофіційного структурного аспекту соціальної групи і що панує в ній психологічної атмосфери. Социометрический тест дозволяє, звичайно, дослідити ці проблеми приблизно і лише з певним ступенем надійності. Однак, доповнені даними спостережень і експерименту, він виступає зручним засобом для швидкого і технічно досить простого проникнення у внутрішню будову групи. Одноактна соціометрія дає лише «зріз», приблизну «фотографію» групової структури, а багатоактного -характер її зміни.
Соціометричні дослідження можуть дати цінний матеріал для теоретичної та практичної розробки необхідних заходів соціального розвитку колективів.
Тільки з урахуванням групових факторів може бути вироблена дійсно наукова і ефективна система управління розвитком і вдосконаленням соціальних відносин у колективі. Соціометрія дозволяє в певних відносинах вивчити ці фактори і тим самим зробити посильний внесок у вирішення завдань прикладної та експериментальної соціальної психології.