Іі. Музично-теоретичний аналіз

Хорова мініатюра Лесі Дичко «Лісові далі» написана у простій двочастинній формі і складається зі вступу та двох періодів неквадратної побудови.

Перший період «А» неквадратної побудови (7+6+12) складається з трьох речень («а», «b» і «c»). У хоровій фактурі першого речення (4-10 такти) першого періоду автор використовує явище «мажоро-мінор» – на тонічному органному пункті «h moll» звучить паралельний «D dur», хроматичний нижній півтон до квінтового тону тонічного тризвуку і паралельний рух терцквартакордів першого, сьомого і шостого ступенів «D dur» (8-9 такти). У хоровій фактурі другого речення (11-16 такти) першого періоду автор використовує паралельних рух неповних септакордів у верхніх голосах (11 такт), рух паралельних секст між партіями тенорів і сопрано (13 такт), прохідні звуки і прохідний хід між партіями сопрано і тенорів (16 такт). У хоровій фактурі третього речення (17-28 такти) першого періоду автор використовує низхідний рух паралельних секстакордів між партіями тенорів і альтів (17 такт), висхідний рух паралельних секстакордів між партіями сопрано й альтів (17 такт), висхідний рух паралельних секст між партіями тенорів і альтів (21 такт), підголоски у партії баритонів (18 і 20 такти) і партії тенорів (27 такт), неакордовий звук, висхідний і низхідний рух паралельних квартсекстакордів тощо.

Другий період «B» неквадратної побудови (6+4+7) складається з трьох речень («d», «e» і «a1»). У хоровій фактурі першого речення (29-34 такти) другого періоду автор використовує неакордові звуки, висхідний і низхідний рух паралельних терцій між партіями тенорів і альтів (29-30 такти), висхідний верхній тетрахорд натурального «fis moll» у партії альтів, рух паралельних секстакордів і квартсекстакордів (32-33 такти) відносно «D dur». У хоровій фактурі другого речення (35-38 такти) другого періоду автор використовує висхідний рух паралельних квартсекстакордів (32-33 такти) відносно «h moll» між партіями сопрано, альтів і тенорів, неакордові звуки, прохідні звуки у басах. У хоровій фактурі третього речення (39-45 такти) другого періоду автор використовує явище «мажоро-мінор» – на тонічному органному пункті «h moll» звучить паралельний «D dur», хроматичний нижній півтон до квінтового тону тонічного тризвуку тощо.

Пропонуємо показ умовної схеми музичної форми даного хорового твору:

Умовна схема музичної форми.

Проста двохчастинна форма, що складається з вступу

і двох періодів неквадратної побудови:

Вступ 1 період «А» 2 період «B»

1 речен. 2 речен. 3 речен. 1 речен. 2 речен. 3 речен.

«а» «b» «c» «d» «e» «a1»

Такти 1-3 4-10 11-16 17-28 29-34 35-38 39-45

«h moll» «h moll» «G dur» «D dur» «h moll» «fis moll» «D dur» «h moll» «h moll»

«D dur» «D dur»

Хорова мініатюра Лесі Дичко «Лісові далі» написана в тональності натурального «h moll». Однак, автор використовує у першому реченні першого періоду вказане явище «мажоро-мінор», коли на тонічному органному пункті «h moll» звучить паралельний «D dur»; у другому реченні першого періоду – відхилення у «G dur» і повернення до «D dur»; а в третьому реченні – тональність «h moll». У хоровій фактурі першого речення другого періоду автор використовує відхилення у «fis moll» і повернення до «D dur», у другому реченні другого періоду – натуральний «h moll»; а в третьому реченні другого періоду – явище «мажоро-мінор» із закінченням на основному тоні «h moll». При цьому прийоми ладотональної змінності, фактурних контрастів, перехрещення голосів і модуляції у хоровій фактурі ми не спостерігаємо.

У першому періоді розмір перемінливий – і складний чотири четверті та п’ять четвертей, і простий – три та дві четверті. Відповідно метроритм також змінюється – чотирьох, п’яти, трьох і двохдольний. У другому періоді розмір також перемінливий, простий – три, дві і одна четверті та складний – чотири четверті. Відповідно метроритм також змінюється.

Фактура хорового твору досить складна, має риси насиченого акордово-гармонічного викладу з елементами підголоскової поліфонії.

Гармонія першого речення першого періоду насичена повними тризвуками першого, другого і сьомого ступенів «D dur» та терцквартакордами першого, шостого і сьомого ступенів «D dur». Гармонія другого речення першого періоду наповнюється як тризвуками четвертого ступеня, секстакордами другого ступеня, терцквартакордами першого, шостого і сьомого ступенів, так і септакордами четвертого ступеня, квінтсекстакордом другого ступеня, домінантовим секундакордом і неповним домінантовим нонакордом відносно «D dur». У гармонічному викладі третього речення першого періоду застосовуються тризвуки першого, другого, третього і п’ятого ступенів (мінорна домінанта) відносно натурального «h moll» та їх обернення і септакорд четвертого ступеня та його обернення.

Гармонія першого речення другого періоду насичена повними тризвуками першого ступеня відносно «fis moll» і тризвуком сьомого ступеня, секстакордами та квартсекстакордами четвертого і п’ятого ступенів відносно «D dur». Гармонія другого речення другого періоду наповнюється як тризвуками першого, третього і сьомого ступенів відносно натурального «h moll», такт і септакордом шостого ступеня. У гармонічному викладі третього речення другого періоду застосовуються тризвуки першого, другого і сьомого ступенів «D dur» на тлі органного тонічного пункту «h moll». Детальний аналіз гармонії дивіться у нотному прикладі на сторінці № 24-25.

Темп даної хорової мініатюри Andantino (італ андантіно) – більш скоріше, ніж Andantе (анданте) – не поспішаючи, повільно, але повільніше, ніж Allegretto (аллєгретто) – помірно швидко. Темпоритм насичений агогічними відтінками та підпорядковується будові літературної фрази (амфібрахій, ямб, хорей, дактиль) і розвитку наскрізної дії драматургії хорового твору. У визначених ознаках темпу у співаків є можливість виразно усвідомити звучання акорду і прирівняти свій голос до загальної звучності.

Мелодична лінія a cappella Лесі Дичко «Лісові далі» характеризується наспівністю і ліризмом. Вона насичена як плавними висхідними і низхідними секундовими та терцовими інтонаціями, так і висхідними квінтовими і септовими та низхідними квартовими стрибками.