c3162c7d6d25960f63d95f0740a3113dCivil'ne-pravo,-metod.2015
.pdf9.Які правила про відповідальність перевізника за незбереження вантажу та прострочку його доставлення? Відповідальність вантажовідправника та вантажоотримувача за порушення умов угоди перевезення та транспортного законодавства.
10.Які особливості має угода перевезення пасажирів та багажу? Як відповідає перевізник за шкоду, завдану пасажирові під час перевезення та у разі неподання або несвоєчасного подання транспортного засобу для перевезення?
11.Визначте зміст та особливості угоди буксирування.
12.Яке співвідношення має загальна та окрема аварії при морському перевезенні
вантажу?
13.Які угоди відносяться до допоміжних транспортних угод? Надайте їхню стислу характеристику.
Практичні завдання.
Завдання 1. Складіть схему видів транспортних угод з урахуванням нового цивільного
законодавства.
Завдання 2. Покажіть правову природу чартеру. Назвіть його види, які застосовуються на морському та повітряному транспорті (коротенькі тези).
Завдання 3. На підставі аналізу транспортного законодавства складіть таблицю різночитання у регулюванні відповідальності перевізника за прострочку у доставленні вантажу. Дайте вашу оцінку: яке рішення є найбільш вірним.
Задача №1. Завод органічної хімії уклав договір про перевезення сірчаної кислоти з Управлінням залізниці 15 січня. У лютому кислота була залита в цистерни і закрита кришками. Після прибуття в місце призначення вантажоодержувач ( він же відправник вантажу) - завод знайшов нестачу кислоти на загальну суму 3300 грн.
Заводом був пред'явлений позов до залізниці про стягнення суми нестачі. Свій позов завод обґрунтовував тим, що перевізник відповідальний за нестачу кислоти і зобов'язаний виплатити йому зазначену суму. Залізниця заперечувала проти позову і вказувала, що нестача утворилася в результаті випару кислоти через кришки цистерн, а про такі властивості кислоти завод її не попередив.
В обґрунтування своїх доводів залізниця надала відповідний акт експертизи. Яке рішення повинне винести суд?
Задача №2. Сошенко А. слідував автобусом далекого прямування за маршрутом КиївОдеса, що належить АТП-0730 м.Києва. Не доїжджаючи 15 кілометрів до Одеси, автобус зненацька виїхав на смугу зустрічного руху, зіштовхнувся з автомашиною, що їхала назустріч, і перекинувся. У результаті цього Сошенко А. отримав травму, довго знаходився на лікуванні і втратив у заробітку.
По видужанні він звернувся до АТП з вимогою відшкодувати йому втрачений заробіток, тому що АТП, будучи власником джерела підвищеної небезпеки, зобов'язане відшкодувати йому втрачений заробіток навіть за відсутності провини.
Однак АТП заперечувало проти відшкодування збитку, посилаючись на те, що на автобусі на одному з коліс була поставлена нова гума, що зненацька розірвалася і з цієї причини автобус виїхав на смугу зустрічного руху і перекинувся. Сошенкові А. був пред'явлений висновок експертизи, що підтвердив зазначені обставини.
Як варто вирішити суперечку?
Задача №3. Торгова компанія “Транстрейдер” уклала угоду морського перевезення з Одеським торговим портом на перевезення 50 тис. тон золотої руди. В угоді були передбачені умови, у відповідності з якими перевізник не несе відповідальності за загибель вантажу у випадку стихійного лиха на морі.
Під час перевезення торгове судно було уражене ракетою, яка збилась з курсу під час проведення військових випробувань Російським флотом.
У зв’язку з пошкодженням судна більша частина вантажу була втрачена. “Транстрейдінг” вимагав від порта відшкодувати збитки, так як судно перевізника перевозило вантаж занадто близько до району військових випробувань, а втрата вантажу виникла не по природним причинам.
Порт відмовився відшкодувати збитки на підставі того, що ця обставина прирівнюється до передбачених в угоді.
Питання:
1.Як вирішити цей спір, якщо угодою не передбачені форс-мажорні обставини?
2.У відповідності з якими нормами вирішується даний спір?
3.Вирішити спір по суті.
Задача №4. Дніпропетровський річковий порт прийняв на себе зобов’язання здійснити перевезення вантажу в м. Київ. Днем доставки вантажу в угоді річкового перевезення було зазначене 10-те червня. П’ятого липня вантажеотримувач подав позов до суду про втрату вантажу оскільки вантаж досі не отримано.
Питання:
1.Який порядок пред’явлення позовів до перевізників?
2.Чи можна вважати вантаж втраченим?
3.Яку відповідальність несе річковий порт за втрату вантажу?
Задача №5. АТП “Промінь” уклало угода з підприємством “Темп” на перевезення вантажу і повинно було за угодою доставити його в 30-ти денний строк на ВАТ “Красний луч”. В силу стихійного лиха АТП “Промінь” не змогло своєчасно доставити вантаж у місце призначення. В зв’язку з цим ВАТ “Красний луч” зазнало збитків та звернулося з позовом до суду до підприємства “Темп”, а останнє в свою чергу до АТП “Промінь”.
Питання:
1.Хто є відповідачем?
2.Яке рішення має винести суд?
Задача №6. Родина Коваленко переїжджала з одного міста в інше й скористалася послугами залізниці, уклав з останньою угода перевезення майна. Перед цим родина застрахувала майно у страховій компанії “Оранта”. Під час транспортування вантажу відбулося зіткнення двох вантажних потягів, в результаті чого цілісність вантажного вагону порушилась й частина майна втрачена, а інша пошкоджена.
Вирішить справу по суті.
Задача № 7. Дніпропетровській трубний завод уклав угоду про перевезення устаткування з залізницею від 17.05.08р.
28.05.08р. залізниця подала вагони у кількості, не передбаченій угодою, та яка значно перевищували максимальну переробну технічну здатність пунктів завантаження вантажовідправника, в результаті чого мав місце простій вагонів на одну добу.
За угодою вантаж повинен бути доставлений в пункт призначення 01.06.08р. але в зв’язку з тим, що раптово відбулося пошкодження вагонів вантаж прибув тільки 03.06.08р.
Заводом було пряд’явлено позов до залізниці про стягнення штрафу за прострочку доставки вантажу.
В свою чергу залізниця заперечує проти позову посилаючись на те, що затримка у доставці вантажу була викликана тим, що вібулося пошкодження вагонів з вини вантажовідправника під час здійснення завантаження та подало позов до останнього про відшкодування шкоди за пошкодження вагонів та стягнення штрафу за простой вагонів.
Питання:
1.Визначте яку відповідальність буде нести завод, а яку залізниця у випадку спричинення заводом пошкоджень вагонів?
2.Вирішити спір по суті.
Тема 10. Договори про надання фактичних та юридичних послуг
1.Угода доручення.
2.Угода зберігання.
3.Угода комісії.
4.Угода охорони об’єктів.
У цю тему входить розгляд таких угод, як угода доручення, угода зберігання та угода комісії.
Виходячи з цього необхідно висвітлити поняття, характер, предмет, сторони в даних угодах, а також співвідношення угод комісії і доручення. Треба виділити умови і вимоги, від яких залежить форма цих угод, а також питання про відповідальність сторін у цих угодах, особливо зупинитися на відповідальності зберігача, що здійснює професійну (підприємницьку) діяльність по збереженню , тому що вона має підвищений розмір.
Треба зважити на те, що угода доручення відноситься до угод щодо надання юридичних послуг, оскільки повірена особа здійснює юридичні дії від імені і за кошт довірителя і через це усі юридичні наслідки виникають для довірителя. Угода доручення може бути укладена як у письмовій формі, так і у вигляді доручення (довіреності). Яка форма буде застосовуватися – проста письмова чи нотаріально посвідчена – залежіть від того, для виконання яких юридичних дій надається доручення (представництво у суді, укладання угод купівлі-продажу нерухомості, розпорядження автомобілем і т. ін.).
В угодах зберігання сторонами виступають поклажодавець та зберігач, а сама угода відноситься до угод щодо надання фактичних послуг. При розгляді цієї теми треба з’ясувати всі суттєві умови, форму угоди, відповідальність зберігача у разі пошкодження або знищення об’єкту угоди.
Угода комісії також відноситься до угод щодо надання фактичних послуг. Сторони називаються комітент (фізична дієздатна особа) та комісіонер (спеціалізована юридична особа, або фізична особа – підприємець). Необхідно зважити на те, що форма цієї угоди – завжди проста письмова. До цієї угоди, окрім положень ЦК України застосовуються також Правила комісійної торгівлі, які студенти повинні опрацювати, особливо стосовно строків, через які відбувається зниження ціни зданої на комісію речі. Окремо необхідно надати характеристику угоді комерційної комісії.
Контрольні питання до теми.
1.Яке законодавче регулювання відносин зберігання, як одного з різновидів зобов’язань про надання послуг? Хто та в якому порядку може здійснювати функції зберігача?
2.Як оформлюється угода зберігання?
3.Які підстави та межі відповідальності зберігача за втрату, нестачу або ушкодження майна?
4.Які ознаки покладені в основу видової класифікації зобов’язань зі зберігання? В чому полягають особливості договірних відносин, які виникають зі зберігання на товарному складі? Які основні цивільно-правові характеристики складських документів, що оформлюють (підтверджуюють) зберігання на товарному складі ви можете назвати.
5.Які є спеціальні види зберігання та в чому виявляються особливості їх цивільноправової регламентації? У чому полягають особливості зобов’язань зберігання, що виникають в силу закону?
6.Яке призначення та сфера застосування угоди доручення як однієї з основних різновидів зобов’язань про надання юридичних послуг?
7.Які ознаки дозволяють називати угоду доручення угодою про представництво? Яким чином пов’язані правила про угоду доручення з інститутом комерційного представництва? Яке співвідношення мають поняття “представник – представлений”, “довіритель – повірений”? Хто та в якому порядку може здійснювати функції повіреного?
8.У чому знаходить вираження особисто-довірчий (фідуціарний) характер угоди доручення?
9.У чому виявляються відмінні ознаки угоди комісії від угоди доручення як зобов’язань, що опосередковують надання юридичних послуг?
10.У чому полягають особливості угоди комісії, що оформлює відносини торгівельного посередництва?
11.В якому порядку та за яких умов підприємець може здійснювати функції
комісіонера?
12.Яке майно може виступати об’єктом комісійних операцій та хто є власником права власності на майно, яке передано на комісію? В чому виявляється різниця у здійсненні повноважень повіреного та комісіонера?
Практичні завдання.
Завдання 1. Дайте у схематичній формі види угоди зберігання, використовуючи різні,
передбачені цивільним законодавством, підстави та критерії їх класифікації.
Завдання 2. Складіть іменний документ про зберігання, який видається банком
поклажодавцю, при зберіганні цінностей у банку та в індивідуальному банківському сейфі. Завдання 3. Зробить порівняльний аналіз та вкажіть відмінні особливості угод
доручення та комісії.
Завдання 4. Складіть звіт повіреного про виконання доручення з продажу житлового будинку.
Завдання 5. Перерахуйте у письмовій формі особливості комісійної торгівлі окремими видами продукції та товарів.
Задача № 1. Між відкритим акціонерним товариством “Дорога” та приватним підприємством “Стиль” було укладено угоду доручення, за якою повірений (ПП) зобов’язувався розробити та здійснити комплекс організаційних заходів, які б забезпечили отримання кредиту довірителем (ПАТ) у розмірах, що відповідають його потребам. Повірений виконав угоду, але не у повному обсязі, оскільки ПАТ було надано кредит на меншу суму, ніж та, що була зазначена в угоді доручення. На пропозицію ПАТ про дострокове розірвання договору ПП відповіді не надало і умови угоди доручення не довиконало. ПАТ звернулося до суду із позовом про розірвання угоди.
Питання:
1.Що могло входити до комплексу організаційних заходів, що розроблялися ПП і які б забезпечили отримання кредиту ПАТ?
2.Чи є правомірним укладання подібних угод?
3.Яке рішення має прийняти господарський суд?
Задача № 2. Між двома приватними підприємцями було укладено угоду доручення на купівлю-продаж та перевезення із-за кордону автомобіля. Податкова інспекція подала позов до суду про визнання угоди недійсною з таких підстав:
1.Угодою, всупереч положенням законодавства, передбачалася винагорода повіреному за виконання доручення;
2.Угоди доручення взагалі заборонені у зв’язку із виданням Президентом Указу від 4 березня 1998 р. № 167/98 “Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами”.
Питання:
1.Чи поширюються норми зазначеного Указу Президента України на угоди доручення? Які санкції передбачені за невиконання суб’єктами підприємництва вимог цього Указу?
2.Чи мають право громадяни-підприємці передбачати винагороду за угодами доручення, що укладені між ними?
3.Яке рішення має прийняти господарський суд?
Задача № 3. Між закритим акціонерним товариством “Ясень” та приватним підприємством “Медаліст” було укладено угоду, за якою підприємство “Медаліст” здійснювало пошук партнерів для реалізації продукції товариства і від свого імені укладало з ними (партнерами) угоди на її постачання. Але коли відповідного партнера було знайдено, а угода – укладена, виявилося, що продукція, яку виробило товариство “Ясень” є неякісною. Проте партнер погодився прийняти неякісну продукцію зі знижкою її вартості на 50 %. Після відвантаження продукції підприємство повідомило товариство про зниження ціни внаслідок недоліків продукції. Товариство ж наполягало на поверненні йому вартості продукції, яку було передбачено первинною угодою між ним і підприємством.
Питання:
1.Чим відрізняється інститути доручення і комісії, комісії і консигнації? Яка угода була укладена між товариством і підприємством?
2.Чи мало право підприємство без погодження із товариством знижувати ціну на його продукцію?
3.Яке рішення має прийняти суд у випадку звернення до нього товариства?
Задача №4. Між товариством з обмеженою відповідальністю “Либідь” та юридичною фірмою “Схід” була укладена угода, за якою фірма зобов’язувалася здійснювати комплексне юридичне обслуговування товариства. За свої послуги фірма щомісячно оплатою наперед отримувала фіксовану суму, а також відсоток від виграних судових справ. Одного дня фірма отримала лист від товариства, в якому останнє повідомляло про відкликання угоди і укладення нової з іншою юридичною компанією. Юридична фірма звернулася до господарського суду.
Питання:
1.Яка природа угоди на комплексне юридичне обслуговування?
2.Чи передбачений цивільним законодавством інститут відкликання угоди? Як вирішуються спори про примусове розірвання угоди?
3.Яке рішення має прийняти господарський суд?
Задача №5.
У серпні Сидоренко В. доручив своєму знайомому Петренку Я. продати на Центральному ринку 4000 кг кавунів за середньоринковою ціною.
Однак Петренко Я. замість продажу на ринку продав кавуни своєму сусіду по 1 грн. за 1 кг і повернув виторг Сидоренку В.
Через кілька днів Сидоренку В. стало відомо, що на ринку ціна на кавуни в середньому складала 2 грн. за кг, про що він одержав довідку у відділі цін ринку.
Він зажадав у Петренка Я. доплатити йому різницю у вартості кавунів, як збиток, заподіяний йому неналежним виконанням їхньої угоди.
Петренко Я. відмовився від відшкодування збитків, пояснивши це тим, що він вирішив в інтересах самого Сидоренка В. не транспортувати кавуни на ринок щоб уникнути їхнього побиття і реалізував їх своєму сусідові.
Як варто вирішити суперечку між Сидоренко В. і Петренко Я. ?
Задача №6. Рябов В. працював на заводі "Промбуддеталь" як начальник відділу постачання й у листопаді 2005 р. заводом йому було видане доручення на право одержання запасних частин для автомобілів заводу на складі СТО вантажних автомобілів.
Однак Рябов В. запасні частини не одержав, а одержав карбюратори для автомобілів співробітників заводу.
Завод вирішив, що Рябов В. не виконав доручення у відповідності з вказівками заводу і пред'явив позов у суд про стягнення з нього збитків у зв'язку з неналежним виконанням доручення заводу.
Суд по цих вимогах у позові заводу відмовив.
Чи правомірні вимоги заводу й у зв'язку з чим суд у позові відмовив ?
Тема 11. Договір страхування
1.Поняття страхування та правова база його регулювання.
2.Класифікація зобов’язань зі страхування.
3.Договір страхування: поняття, зміст, форма, різновиди.
4.Добровільне страхування.
5.Обов’язкове страхування.
6.Майнове та особисте страхування.
Студенти повинні знати основні положення, що відносяться до кожного з питань даної теми. Для цього необхідно вивчити Закон України «Про страхування», а також відповідні статті ЦК України, що стосуються страхування.
Належним чином повинні бути розглянуті види страхування (добровільне (або договірне) та обов'язкове), поняття співстрахування і перестрахування, основні права й обов'язки страхувальника і страховика, страховий ризик і страховий випадок. Повніше треба вивчити питання про обов'язкове майнове й особисте страхування.
Треба звернути увагу на те, що тільки резиденти України можуть виступати страховиками, а страхувальниками - повністю дієздатні фізичні особи та юридичні особи. Страхові платежи можуть бути внесені лише в національній валюті України.
Необхідно чітко уявляти усі суттєві умови угод страхування (страхових полісів, страхових сертифікатів) та знати форми цих угод. Слід також розмежовувати повноваження страхових агентів та страхових брокерів.
При розгляді різновидів страхування необхідно знати: категорії працівників, що підлягають обов’язковому страхуванню; різновиди добровільного страхування (майнове, особисте), а також класифікацію майнового та особистого страхування фізичних осіб. Окремо слід з’ясувати випадки обов’язкового страхування, пов’язані з підприємницькою діяльністю (страхування сільськогосподарських культур, страхування морських та повітряних перевезень і т. ін.).
Характеризуючи особисте страхування, необхідно знати межі вікових обмежень страхувальників, а також терміни, на які можуть укладатися угоди страхування життя та здоров’я, пенсійне страхування. При цьому важливим є перелік захворювань, за наявності яких угода особистого страхування взагалі не може бути укладена.
Контрольні питання до теми.
1.Які суттєві умови властиві цивільно-правовому зобов’язанню зі страхування? У чому полягають загальні положення та відмінності обов’язкового, договірного, особистого та майнового страхування?
2.Які суб’єкти беруть участь в зобов’язанні зі страхування? Визначте правове положення кожного з них.
3.Що являє собою об’єкт страхового цивільно-правового зобов’язання? Яке поняття та співвідношення страхового ризику та страхового випадку? Назвіть умови та встановите порядок виконання страхового зобов’язання?
4.Перерахуйте положення, які відрізняють регресні вимоги при страхуванні від суброгації.
5.Дайте характеристику договору перестрахування.
Практичні завдання.
Завдання 1. Складіть проект договору страхування конкретної партії товару, яка знаходиться на території складу (терміналу) виходячи з наступних даних:
•страховик надає страховий захист на випадок: пожару, удару блискавки, вибуху побутового газу, землетрусу, бурі, урагану, граду, лівня, пошкодження водою, крадіжки зі взломом, грабежу, зловмисних дій третіх осіб, вандалізму;
•строк договору може бути від одного місяця до одного року з пролонгацією по закінченні строку;
•страхова сума в період страхування може бути збільшена за заявою страхувателя;
•страхова премія для товарів складає від 1 до 2,5%, а для під’ємно-транспортного обладнення від 1 до 2% від страхової вартості майна, що страхується.
При складанні проекту договору необхідно звернути увагу страхувателя на можливість отримання страхового відшкодування в повному об’ємі тільки, якщо на момент настання страхового випадку заявлена страхова сума застрахованого товару не менш ніж його дійсна
вартість, а страхова премія сплачена вчасно у відповідності з дебет-нотой страховика. Завдання 2. Відобразіть у схемі структуру договірних зв’язків при обов’язковому та
договірному медичному страхуванні.
Задача №1. Між акціонерним комерційним банком “Адоніс” і науково-виробничим підприємством “Баришівка” було укладено кредитний договір. Відповідальність позичальника за неповернення кредиту було застраховано шляхом укладення договору страхування між ним і Національною акціонерною страховою компанією “Оранта”. НВП “Баришівка” кредит не повернуло і АКБ звернувся з претензією до НАСК “Оранта” про відшкодування суми боргу. Але правління страховика претензію не визнало зазначивши у відзиві, що за договором відшкодування НВП “Баришівка” зобов’язувалось перерахувати страхові платежі в два етапи. Фактично ж на рахунок “Оранти” від НВП надійшла лише частина першого платежу. Отже, страховик вважав, що відносини страхування не склалися. Банк не погодився і звернувся до арбітражного суду із позовом до НАСК “Оранта”.
Питання:
1.З якого моменту набирає чинності договір страхування?
2.Яким чином можна перевірити сплату позичальником страхових платежів? Як банк може впевнитися, що договір страхування набрав сили?
3.Яке рішення має прийняти господарський суд?
Задача №2. Громадянин Малов уклав зі страховим товариством «Захист» угоду страхування житлового будинку терміном на 3 роки. Після закінчення двох років з моменту укладання угоди страхування, застрахований об'єкт був пошкоджений у результаті пожежі.
Страхове товариство відмовило Малову у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи це тим, що за 3 місяці до настання страхового випадку застрахований будинок був зданий в оренду і Малов, порушуючи умови угоди, не повідомив страховика про здачу будинку в оренду.
Малов звернувся до суду з позовом про стягнення із товариства «Захист» суми страхового відшкодування.
Питання:
1.Вирішить спір по суті.
2.Укажіть підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування.
3.На який термін може бути застрахований житловий будинок?
Задача №3. Ушаков мав дружину та двох дітей Василя та Петро. Василь жив окремо та був у поганих стосунках з батьком. Ушаков склав заповіт, за яким все майно заповідав дружині та Петру, у тому числі за угодами страхування. Ушаков мав декілька угод: страхування життя, страхування від нещасних випадків, страхування авто. Під час дії цих угод Ушаков поїхав у відпустку в інше місто, де зустрів старого фронтового товариша Родіонова, якому був зобов’язаний життям. Повернувшись з відпустки Ушаков звернувся в страхову компанію і склав розпорядження про призначення Родіонова вигодонабувачем за всіма трьома угодами страхування. Через декілька тижнів Ушаков помер.
Сини Ушакова пред’явили позов до Родіонова та страхової компанії про визнання недійсним такого розпорядження. Вони твердили, що розпорядження, яке не має нотаріальної форми, не може змінити заповіт. Син Василь вказав також, що він був ще до смерті батька визнаний інвалідом ІІ-ої групи. Оскільки заповідач не може позбавити непрацездатних дітей обов’язкової частки, то він вимагав частину сум за всіма угодами страхування.
Питання:
1.Чи правомірні вимоги спадкоємців по скасуванню розпорядження їхнього батька стосовно Радіонова?
2.Як будуть розподілені страхові суми?
Задача №4. Під час слідування міжміським автобусом відбулася аварія, в результаті якої загинув пасажир Петренко, на утриманні якого перебували дружина-інвалід ІІ-ої групи та двоє неповнолітніх дітей. Дружина звернулася в управління міжміських перевезень з вимогою про відшкодування шкоди спричиненої смерттю годувальника. Управління запропонувало звернутися в страхові органи. За заявою дружини, страхова компанія встановила, що Петренко прямував у відрядження за терміновим завданням, прибувши на автовокзал за декілька хвилин до відправлення автобусу та не встиг купити квіток. Через це страхова компанія відмовила у виплаті страхового забезпечення. Дружина Петренко звернулася з позовом до суду.
Розв’яжіть суперечку.
Тема 12. Правове регулювання розрахунково-кредитних відносини
1.Поняття розрахункових і кредитних зобов'язань.
2.Договори банківського рахунку і грошового внеску.
3.Зобов'язання по здійсненню безготівкових розрахунків.
4.Договір позики.
5.Кредитні правовідносини.
6.Вексель і вексельні зобов'язання.
Уцій темі необхідно розглянути в першу чергу поняття грошових і розрахункових зобов'язань, їх види. Багато принципових питань регулювання розрахунків і кредитування передбачені в Законі України «Про банки і банківську діяльність».
Велика увага повинна бути приділена договорам банківського рахунка, порядку їх відкриття і закриття, їх різновидам (бюджетний, контокорентний, поточний, спецпозичковий, кореспондентський).
Узв'язку з усе більшим включенням у сферу кредитних і розрахункових відносин населення окремо варто розглянути угоди банківського вкладу (до запитання, термінові, термінові з попереднім повідомленням, умовні, на поточні рахунки, виграшні, іменні, на пред'явника). Стосовно юридичних осіб необхідно розглянути угоду депозитного рахунку.
Особливо варто виділити питання про зобов'язання щодо здійснення безготівкових розрахунків, їх принципи, використанні різних форм розрахункових документів (платіжних доручень, чеків, акредитивів, платіжних вимог, поштових переказів).
Угода позики являє собою один з різновидів розрахунково-кредитних правовідносин і регулюється ЦК України. Треба розглянути лише поняття, форму і зміст цієї угоди.
Окремо студенти зобов'язані проробити питання про кредитні зобов'язання, поняття, види і принципи кредитування, а також кредитні санкції. У питанні про вексель і вексельні зобов'язання варто засвоїти основні вимоги, що пред’являються до векселя як виду цінних паперів, види векселів, порядок передачі й акцепт векселя, поняття індосаменту та індосанту, а також порядок сплати та протесту векселя.
Контрольні питання до теми.
1.Які ознаки спільного та відмінного у договорі найму та кредитному договорі? Які підстави виникнення позичкових зобов’язань?
2.Що є предметом договору позики та які його головні елементи? Як оформлюється договір позики? Хто може виступити сторонами договору позики? Які правили визначення, нарахування та стягнення процентів у оплатних договорах позики?
3.Які окремі різновиди зобов’язань позики ви знаєте? У чому полягають особливості їх цивільно-правового регулювання?
4.Які основні цивільно-правові характеристики кредитного договору, як самостійного різновиду позичкових відносин? У чому виявляється специфіка товарного та комерційного кредиту?
5.Яке місце та призначення зобов’язання, яке виникає на підставі договору фінансування під уступку грошової вимоги (факторингу), в системі зобов’язань з надання фінансових послуг? Яка сфера застосування зобов’язань факторингу та їх роль у практиці міжнародної торгівлі? Які джерела регулювання цих зобов’язань ви знаєте?
6.У чому полягає сутність та правова природа зобов’язань факторингу і які умови здійснення факторингової діяльності?
7.Як співвідносяться цивільне та банківське право?
8.Які ознаки кредитної організації? У чому різниця між банком та небанківською кредитною організацією?
9.Що розуміється під терміном “банківська операція” в теорії цивільного права та як вона співвідноситься з терміном “банківська угода”? Як правові особливості банківської угоди ви знаєте? По яких критеріях здійснюється розмежування банківських та небанківських угод?
10. Які існують класифікації банківських угод? Які види угод можуть укладати кредитні організації?
Практичні завдання.
Завдання 1. Обґрунтуйте у письмовому вигляді дійсність або нікчемність позичкових листів (розписок), виданих:
1)батьком дочці у якості посагу;
2)сином батьку у якості дару;
3)одним партнером іншому замість суми, програної в грі на більярді;
4)покупцем продавцю замість суми, яка підлягає сплаті за придбаний дім;
5)замовником підряднику замість платні за виконану роботу.
Завдання 2. Дайте письмову характеристику відмінностей векселя та інших боргових
зобов’язань.
Завдання 3. Складіть проект договору про відкриття кредитної лінії.
Завдання 4. Використовуючи законодавство України, правові акти Президента, Кабінету міністрів України (КМУ), а також нормативні акти Національного банку України (НБУ), складіть:
а) перелік документів, необхідних для відкриття юридичною особою розрахункового рахунку в банківській установі;
б) послідовність дій, необхідних для відкриття в банківській установі розрахункового рахунку новоствореною юридичною особою.
Завдання 5. Використовуючи нормативні акти НБУ, складіть схему ліцензій на здійснення банківської діяльності, які існують на сьогоднішній день, з вказівкою операцій, які вони (ліцензії) дозволяють здійснювати.
Завдання 6. Використовуючи законодавство України, складіть перелік підстав для списання коштів з банківського рахунку без згоди клієнта (безспірне списання).
Задача № 1. Публічне акціонерне товариство “Лубнимедторг” звернулося до акціонерного комерційного банку “Трансавтобанк” із проханням про видачу значного кредиту строком на 5 років. Банк погодився видати кредит, але у проекті договору, що його було надіслано позичальнику, запропонував включити до нього умови про заборону позичальникові протягом всього строку дії кредитного договору продавати чи передавати в оренду основні засоби товариства, укладати договори поруки та гарантії, а також передавати у позику грошові кошти товариства без згоди банку. Товариство не погоджувалось на такі умови, вважаючи, що вони обмежують його правосуб’єктність, а отже, є недійсними. Проте директор товариства підписав договір і разом із протоколом розбіжностей передав у банк. Банк вирішив звернутися до господарського суду.
Питання:
1.У якому порядку вирішуються переддоговірні спори між сторонами?
2.Чи правомірно включати вищенаведене положення в договір? Чи буде воно недійсним у разі його включення?
3.Яке рішення має прийняти господарський суд?
Задача № 2. Котюк звернувся до банку з метою отримання кредиту і отримав його під заставу будинку і земельної ділянки, що до нього прилягала і належала Котюку на праві приватної власності. Між сторонами було укладено два договори – Кредитний та договір застави.
Через певний час банк запропонував замінити договір застави договором купівліпродажу зазначених об’єктів. Банк посилався на те, що у випадку застави законодавством передбачається реєстрація заставленого майна, а у випадку неповернення Котюком кредиту необхідно чекати на рішення суду для звернення стягнення на заставлене майно, що суттєво ускладнює сам процес. Підписання договору купівлі-продажу більшою мірою