56. Поняття, склад природно-заповідного фонду.

Приро́дно-запові́дний фонд Украї́ни — ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Державне управління природно-заповідним фондом України здійснює Міністерство екології та природних ресурсів України.

До природно-заповідного фонду України належать:

1. Природні території та об'єкти:

   1. біосферні заповідники,

   2. природні заповідники,

   3. національні природні парки,

   4. регіональні ландшафтні парки,

   5. заказники,

   6. пам'ятки природи,

   7. заповідні урочища;

2. Штучно створені об'єкти:

   1. ботанічні сади,

   2. дендрологічні парки,

   3. зоологічні парки,

   4. парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

56. Загальна характеристика правового режиму природно-заповідного фонду.

Правовий режим природно-заповідного фонду України визначений відповідним Законом України «Про природно-заповідний фонд України», в преамбулі якого фактично визначено поняття природно-заповідного фонду, а саме: природно-заповідний фонд становлять …

Відповідно до статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать:

1. Природні території та об'єкти: 2. Штучно створені об'єкти:

Щодо режиму власності:

• міжнародного(Біосферні заповідники),

• загальнодержавного(природні заповідники та національні природні парки),

• регіонального(Регіональні ландшафтні парки).

• місцевого(Регіональні ландшафтні парки) значення.

Всі інші території та об'єкти природно-заповідного фонду можуть бути загальнодержавного чи місцевого значення.

За юридичним статусом - ті, яким наданий статус юридичної особи, і ті, що не володіють таким статусом. Зокрема, відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, а також ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки загальнодержавного значення є юридичними особами. Ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки місцевого значення та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва відповідно до законодавства України можуть бути визнані юридичними особами або ж не мати такого статусу. Статус юридичної особи не надається заказникам, пам'яткам природи і заповідним урочищам.

Території та об'єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватися:

• у природоохоронних цілях;

• у науково-дослідних цілях;

• в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;

• в освітньо-виховних цілях;

• для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

При цьому встановлені основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.

Порядок здійснення відповідних видів діяльності на території природно-заповідного фонду регламентується рядом нормативно-правових актів, а саме:

• Положення про наукову та науково-технічну діяльність природних і біосферних заповідників та національних природних парків.

• Положення про екологічну освітньо-виховну роботу установ природно-заповідного фонду.

• Інструкцією про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом:

• встановлення заповідного режиму;

• додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності;

• здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання;

• встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів;

• проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері;

• проведення інших заходів з метою збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду