- •1.Еколого-правова політика України на сучасному етапі розвитку.
- •2. Становлення та розвиток екологічного права України.
- •3. Поняття та предмет екологічного права.
- •4. Об'єкти екологічного права.
- •5. Принципи екологічного права України.
- •6. Система екологічного права. Загальна та особлива частини екологічного права та їх основні правові інститути.
- •7. Поняття та особливості джерел екологічного права.
- •8. Конституція України як джерело екологічного права.
- •9. Закони України в системі джерел екологічного права.
- •10.Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» як джерело екологічного права.
- •10. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.
- •11. Роль судової практики у регулюванні екологічних відносин.
- •12. Імплементація міжнародних актів у національне екологічне законодавство.
- •13. Поняття та види екологічних прав громадян.
- •14. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
- •15. Право на екологічну інформацію.
- •16. Право загального та спеціального природокористування
- •17. Право на участь у прийнятті екологічно-значимих рішень.
- •18. Право на відшкодування шкоди, заподіяної екологічними правопорушеннями.
- •19. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.
- •20. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •21. Обов’язки громадян у сфері охорони довкілля.
- •22. Поняття, зміст,види управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •23. Система та повноваження органів управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •24. Компетенція органів місцевого самоврядування в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів
- •25.Правовий статус Міністерства екології та природних ресурсів у сфері охорони довкілля
- •27. Основні функції управління у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •28. Поняття,зміст та види кадастрів природних ресурсів
- •29. Екологічний моніторинг.
- •30. Поняття види зміст екологічних стандартів
- •31. Поняття і види екологічного нормування
- •32.Екологічне планування, прогнозування та програмування
- •33. Екологічний контроль.
- •34. Екологічне ліцензування.
- •35. Екологічний аудит.
- •36. Правове регулювання оцінки впливу на довкілля.
- •37. Поняття, зміст екологічної експертизи.
- •38. Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
- •39. Державна екологічна експертиза: правове значення та порядок проведення.
- •40. Громадська екологічна експертиза.
- •41.Поняття, зміст та правове значення висновку екологічної експертизи
- •42.Особливості здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті
- •43. Екологічна безпека, як складова національної безпеки України.
- •44. Поняття та зміст екологічної безпеки.
- •45. Вимоги екологічної безпеки щодо планування та забудови територій.
- •46.Поняття і зміст Генеральної схеми планування територій України
- •47.Поняття і зміст,система благоустрою населеного пункту
- •48. Вимоги екологічної безпеки щодо продуктів харчування та продукції сільськогосподарського виробництва.
- •49. Екологічні вимоги щодо використання атомної енергії та забезпечення раціональної безпеки.
- •50. Поняття і види юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.
- •51. Поняття, склад та особливості екологічного правопорушення.
- •52. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •53. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •54.. Відшкодування шкоди заподіяної довкіллю.
- •55. Відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю чи майну громадян внаслідок екологічного правопорушення.
- •Атмосферне повітря як об’єкт правого регулювання, охорони та використання
- •Стандартизація і нормування в галузі використання та охорони атмосферного повітря.
- •1. Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря.
- •Правові заходи охорони атмосферного повітря.
- •Управління та контроль у галузі охорони атмосферного повітря.
- •Поняття відходів та їх класифікація.
- •Правовий режим безхазяйних відходів.
- •Основні принципи і напрями державної політики у сфері поводження з відходами.
- •Права та обов’язки суб’єктів у сфері поводження з відходами.
- •Правовий режим відходів та основні правила поводження з ними.
- •Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами.
- •Юридична відповідальність у сфері поводження з відходами.
- •Поняття та ознаки екологічної мережі України.
- •Структурні елементи національної екологічної мережі.
- •Поняття, склад природно-заповідного фонду.
- •Загальна характеристика правового режиму природно-заповідного фонду.
- •Правовий режим природних та біосферних заповідників.
- •Правовий режим національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.
- •Правовий режим заказників.
- •Правовий режим пам’яток природи.
- •Правовий режим штучно створених об’єктів природно-заповідного фонду.
- •Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.
- •Поняття та види права користування тваринним світом.
- •Правове регулювання використання об’єктів тваринного світу у напіввільних умовах та в неволі.
- •Відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону тваринного світу.
- •Поняття та склад лісового фонду.
- •Поділ лісів на категорії та їх правовий режим.
- •Право власності на ліси.
- •Право користування лісами. Загальне і спеціальне лісокористування.
- •Тимчасове лісокористування.
- •Постійне лісокористування.
- •Поняття і зміст побічних лісокористувачів.
- •Правові заходи охорони лісів.
- •Правовий режим зелених насаджень в населених пунктах.
- •Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •Води як об’єкт використання та правової охорони.
- •Склад водного фонду України.
- •Право загального і спеціального водокористування.
- •101. Правове регулювання оренди водних об’єктів.
- •Поняття, ознаки ита види спеціального водокористування.
- •Права та обов’язки водокористувачів.
- •Спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення.
- •Умови скидання зворотних вод у водні об’єкти.
- •Особливості користування річками та їх класифікація.
- •Поняття і правовий режим прибережних захисних смуг, смуг відведеннч і берегових смуг водних шляхів.
- •Правові заходи охорони вод.
- •Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •Поняття надр як об’єкту використання і правової охорони. Державний фонд надр.
- •Право користування надрами.
- •Гірничий відвід: поняття та порядок його надання.
- •Правове регулювання геологічного вивчення надр.
- •Правове регулювання видобування корисних копалин.
- •Права та обов’язки користувачів надр. Плата за користування надрами.
- •Підстави припинення користування надрами.
- •Правові заходи охорони надр.
- •Угоди про розподіл продукції: поняття, зміст, суб’єкти.
- •Державне управління і контроль в галузі використання і охорони надр.
- •Відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •Земля як об’єкт використання та правової охорони.
- •Категорії земель та особливості їх правового режиму.
- •Порядок передачі земель у власність. Приватизація земельних ділянок.
- •124. Порядок надання земельних ділянок у користування.
- •125. Права і обов’язки власників землі та землекористувачів.
- •126. Правове регулювання оренди земельної ділянки.
- •127. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
- •128. Державне управління в галузі використання і охорони земель.
- •129. Зміст правової охорони земель.
- •130. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
Правовий режим відходів та основні правила поводження з ними.
Основні правила поводження з відходами передбачають ряд заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу їх шкідливої дії на довкілля. Для цього законодавець визначає основні принципи державної політики у сфері поводження з відходами.
З метою запобігання негативному впливу відходів на довкілля забороняється:
а)здійснювати будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів;
г)приймати рішення про розміщення і розвиток міст та інших населених пунктів без визначення технічних та інших заходів щодо створення умов для утилізації чи видалення побутових відходів;
д)передавати чи продавати небезпечні відходи громадянам, підприємствам, установам та організаціям, якщо вони не забезпечують утилізації чи видалення цих відходів екологічно безпечним способом;
е)залучати дітей і підлітків до організованого збирання відходів (як вторинної сировини), небезпечних для здоров'я;
є) порушувати строки переробки відходів, ввезених в Україну, відповідно до встановлених квотами умов;
ж)порушувати встановлені квоти на ввезення в Україну відходів як вторинної сировини;
з) ввезення в Україну відходів з метою їх зберігання чи захоронення.
Поводження з відходами передбачає необхідність дотримання спеціальних вимог щодо зберігання та видалення відходів.
Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з Державною санітарно-епідеміологічною службою України.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Всі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на довкілля відповідно до переліку небезпечних властивостей поділяються на класи і підлягають обліку.У разі порушення суб'єктом господарської діяльності ліцензійних умов поводження з небезпечними відходами ліцензія анулюється .
Перевезення небезпечних відходів - паспорта відходів, ліцензії на поводження з ними та з дотриманням вимог, визначених законодавством для перевезення небезпечних вантажів,страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути завдані ним під час такого перевезення.
Суб'єкти господарської діяльності, на території яких зберігаються небезпечні відходи, згідно з чинним законодавством визнаються об'єктами підвищеної небезпеки.
Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами.
Основними функціями управління є:
-стандартизація і нормування у сфері поводження з відходами;
-державний облік та паспортизація відходів; ведення реєстру місць видалення відходів;
-моніторинг місць утворення, зберігання та видалення відходів;
-контроль і нагляд у сфері поводження з відходами та деякі інші.
-юридична відповідальність.
Стандартизація і нормування у сфері поводження з відходами здійснюється за двома напрямами. Стандартизації підлягають поняття та терміни, які використовуються у сфері поводження з відходами, вимоги до класифікації відходів та їх паспортизації.
Нормування у сфері поводження з відходами, що встановлює:
— граничні показники утворення відходів у технологічних процесах;
— питомі показники утворення відходів, використання та втрат сировини у технологічних процесах;
— інші нормативи, передбачені законодавством.
Нормативи у сфері поводження з відходами розробляються відповідними мін, цовв, п, у, о. за погодженням зі спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами.
Державному обліку та паспортизації підлягають в обов'язковому порядку всі відходи, які утворюються на території України і на які поширюється дія Закону України «Про відходи». ґрунтується на даних спостережень за утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними.
Паспортизація відходів ведеться підприємствами з метою їх вичерпної ідентифікації та визначення оптимальних шляхів поводження з ними і передбачає складення і ведення паспортів, відходів, паспортів місць видалення відходів, реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відповідно до державного Класифікатора відходів.
Ліцензування. Відповідно до законодавства про відходи деяківиди діяльності у цій сфері допускаються тільки на підставі ліцензії. До такихвидів належать будь-які операції у сфері поводження з небезпечними відходами;збирання і заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини; встановленняпорядку видачі дозволу на транскордонне перевезення небезпечних відходів;встановлення порядку ввезення, вивезення і транзиту через територію Україниокремих видів відходів; здійснення діяльності у сфері поводження зрадіоактивними відходами.
Моніторинг місць утворення, зберігання та видалення відходів. Його здійснюють виробники відходів, їх власники, а також Міністерствоекології та природніх ресурсів з метою визначення та прогнозування впливу відходів на довкілля, своєчасного виявлення негативних наслідків, їх відведення та подолання.
Державний контроль і нагляд здійснюють Кабінет Міністрів України, відповідні органи Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та місцевого самоврядування, а такожспеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері поводження з відходами. До останніх належать Міністрество екології та природних ресурсів,Державна санітарно-епідеміологічна служба України. Державне регулювання безпеки під час поводження з радіоактивними відходами здійснюють, крім того, МОЗУкраїни; МВС України, інші органи державної виконавчої влади згідно ззаконодавством.
До повноважень місцевих державних адміністрацій та органівмісцевого самоврядування у сфері поводження з відходами належить серед іншогоздійснення контролю за використанням відходів з урахуванням вимог безпеки дляздоров’я людей і навколишнього природного середовища; складання і ведення реєстру об’єктівутворення, організація збирання івидалення побутових відходів
Органи місцевогосамоврядування, крім того, приймають рішення про відвід земельних ділянок длярозміщення відходів і будівництва об’єктів поводження з відходами.
МінЕкоПриродних ресурсів - проведення державноїекологічної експертизи, видача дозволів на здійснення операцій з відходами; контроль за веденням первинногообліку щодо поводження з відходами та їх паспортизацією.
Державна санітарно-епідеміологічна служба України - здійснення державногосанітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням державних санітарних норм,правил, гігієнічних нормативів під час поводження з відходами; проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи і видача їївисновків щодо об’єктів поводження з відходами;
Заходи економічного стимулювання діяльності у сферіповодження з відходами здійснюються шляхом:
— встановлення пільг щодо оподаткування прибутку відреалізації продукції, виготовленої з використанням відходів;
— пріоритетне державне кредитування;
— виділення спеціальних державних субсидій на зменшення відсотків за банківські кредити, пов’язані з інвестиціями, що спрямовуються наутилізацію відходів і виготовлення відповідного устаткування;
— виділення дотацій з Державного бюджету України,республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів тафондів
Крім державного контролю, існує ще так званий первинний виробничий контроль у сфері поводження з відходами, здійснення якого покладається на виробників відходів.
громадський контроль у сфері поводження з відходами- інспектори з охорони НПС відповідно до законодавства України.
Нагляд за додержанням законів у сфері поводження з відходами здійснюють генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури в межах повноважень, передбачених законодавством.
