56. Стандартизація і нормування в галузі використання та охорони атмосферного повітря.

Регулюється ЗУ « Про охорону атмосферного повітря» Розділ II

Ст .4

Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог до охорони атмосферного повітря від забруднення та забезпечення екологічної безпеки.

Спрямовані на:

забезпечення безпечного навколишнього природного середовища та запобігання екологічним катастрофам;

реалізацію єдиної науково-технічної політики в галузі охорони атмосферного повітря;

встановлення єдиних вимог до обладнання і споруд щодо охорони атмосферного повітря від забруднення;

забезпечення безпеки господарських об'єктів і запобігання виникненню аварій та техногенних катастроф;

впровадження і використання сучасних екологічно безпечних технологій.

Відповідно до ЗУ «Про охорону атмосферного повітря»

Види нормативів:

1. Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря.

-нормативи якості атмосферного повітря- відображають гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища;

-граничнодопустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів.

Нормативи розробляються відповідно до інструкції, яка затверджується Мінекології та природніх ресурсів. + міжвідомча комісія, затверджуються. Їх перегляд один раз на п'ять років .

2.Нормативи впливу на господарюючих суб'єктів, шляхом обмеження їх діяльності, пов'язаної з негативним впливом на атмосферне повітря, певною граничною величиною є:

— нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;(ГДВ) . Вони встановлюються на одиницю маси за одиницю часу, а також на одиницю продукції чи сировини. перегляду не рідше ніж один раз на 10 років.

— нормативи граничнодопустимого рівня фізичних та біоло­гічних факторів стаціонарних джерел(ГДР); встановлюються для кожного стаціонарного джерела за всіма створюваними ними видами фізичних і біологічних факторів.

— нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел; Вони розробля­ються з урахуванням сучасних технічних рішень щодо зменшення утворення забруднюючих речовин, зниження рівнів впливу фізич­них факторів, очищення відпрацьованих газів та економічної доцільності.

— технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.Поточні технологічні нормативи — для діючих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва, перспективні технологічні нормати­ви — для нових і таких, що проектуються, будуються.

Щодо стандартів:

Стандарти — це документи, розроблені та затверджені уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим / Закон України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 p. № 2408-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 31. - Ст. 145.

— нормативи граничнодопустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

— нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів

Державні стандарти у галузі охорони атмосферного повітря є обов'язковими до виконання і визначають поняття, терміни, загальний і обов'язковий напрям єдиного підходу до визначення стану атмосферного повітря, режим використання й охорони атмосферного повітря, вимоги щодо запобігання шкідливому впливу на атмосферне повітря, інші вимоги.

Нормативи встановлюють межі допустимого шкідливого впливу на атмосферне повітря, відповідно до стандартів