61. Розпорядники бюджетних коштів, їхня класифікація, функції, права та обов’язки

РОЗПОРЯДНИК БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення витрат бюджету.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу розпорядниками бюджетних коштів у залежності від обсягу наданих їм прав є:

головні розпорядники бюджетних коштів; ƒ розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня.

ГОЛОВНІ РОЗПОРЯДНИКИ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ – це бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Головним розпорядникам надано право розподіляти бюджетні кошти між нижчестоящими розпорядниками, а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління.

РОЗПОРЯДНИК БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ НИЖЧОГО РІВНЯ – розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та/або діяльність якого координується через нього.

Таблиця 1 Система головних розпорядників бюджетних коштів (ст. 22 Бюджетного кодексу)

ГОЛОВНИМИ РОЗПОРЯДНИКАМИ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ В ОСОБІ ЇХ КЕРІВНИКІВ Є:
по Державному бюджету	1) установи, уповноважені забезпечувати діяльність ВРУ, Президента України, КМУ; 2) міністерства; 3) Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України; 4) Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або КМУ на реалізацію державної політики у відповідній сфері.
	по бюджету АР Крим	1) уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради АР Крим та Ради міністрів АР Крим; 2) міністерства та інші органи влади АР Крим.
по місцевим бюджетам	по інших місцевих бюджетах	1) місцеві державні адміністрації; 2) виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради); 3) структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад. У випадку, якщо місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Головний розпорядник бюджетних коштів виконує такі основні функції:

— розробляє плани діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди;

— організовує та забезпечує на наступні за плановим два бюджетні періоди складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подає їх Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу);

— отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;

— затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів);

— розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами;

— розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм;

— здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі;

— здійснює контроль за своєчасним поверненням у повному обсязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитування бюджету, а також кредитів (позик), отриманих державою, та коштів, наданих під державні (місцеві) гарантії;

— здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів;

— забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності;

— забезпечує доступність інформації про бюджет.

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня виконують такі основні функції:

— готують запити щодо обсягів видатків до проекту Держбюджету України та подають їх відповідному головному розпоряднику;

— отримують від головного розпорядника відомості про обсяги асигнувань, складають кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації;

— подають кошторис на затвердження головному розпоряднику і повідомляють про це відповідний орган Державної казначейської служби;

— здійснюють видатки шляхом оплати рахунків через органи Державної казначейської служби;

— подають головному розпоряднику та відповідному органу Держ казначейської служби звіт про використання коштів;

— координують свою діяльність через головного розпорядника та вирішують з ним усі питання, пов’язані з виділенням асигнувань.

Одержувачі бюджетних коштів відповідно до законодавства наділені такими функціями:

— готують запити щодо обсягів видатків до проекту Держ бюджету України та подають їх відповідному розпоряднику;

— отримують від розпорядника відомості про обсяги асигнувань;

— подають звіт про використання коштів розпоряднику;

— вирішують з розпорядником усі питання, пов’язані з виділенням асигнувань.

Права і обов’язки розпорядників бюджетних коштів визначаються Бюджетним кодексом України, щорічними законами про державний бюджет, іншими законодавчими та нормативними актами України. 

Нижчестоящі розпорядники коштів поділяються, в свою чергу, на розпорядників коштів 2-го та 3-го ступенів.

Розпорядниками коштів другого ступеня є керівники, які підпорядковані головному розпоряднику і одночасно мають у своєму підпорядкуванні розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Розпорядниками коштів третього ступеня є керівники, які підпорядковуються розпоряднику коштів вищого рівня і не мають у своєму підпорядкуванні розпорядників нижчого рівня, одержують кошти лише для безпосереднього витрачання на виконання своїх функцій.