53 Видатки бюджетів на розвиток інфраструктури країни

Важливим напрямком бюджетних видатків, доцільність якого не викликає заперечень майже в жодного з економістів, є спрямування їх у розвиток інфраструктури країни. До інфраструктури зазвичай відносять галузі національної економіки, що обслуговують інші сфери економіки країни (транспорт, зв’язок, телекомунікації, інформатика і житлово-комунальне господарство).

Вигідне географічне розташування України сприяє розвитку транзитних потужностей, тому перспективним можна вважати спрямування бюджетних інвестицій у створення розвинутої транспортної інфраструктури. Формування сучасної потужної мережі трубопроводів, автомобільних доріг, залізниць, облаштування шляхів водного і повітряного сполучення суттєво покращить реалізацію транзитного потенціалу, що позитивно вплине як на бюджетні надходження, так і на стимулювання сукупного попиту.

Практиці формування бюджетних видатків на розвиток інфраструктури властиві значні проблеми, проявом яких є незадовільний стан основних фондів галузей інфраструктури, посилення невідповідності рівня бюджетних послуг потребі господарюючих суб’єктів, що призводить до перешкоджання подальшому економічному зростанню в країні. З огляду на зазначене, сьогодні особливої актуальності набуває питання радикального реформування бюджетних видатків на розвиток інфраструктури.

Зважаючи на обмеженість бюджетних ресурсів, їх доцільно концентрувати насамперед на тих інвестиційних проектах, які неможливо реалізувати без залучення коштів бюджету. Через це, інвестиційні потреби державних чи комунальних підприємств, які належать до галузей інфраструктури, здебільшого можливо забезпечувати за рахунок підвищення ефективності їхньої фінансово-господарської діяльності. Вирішити це завдання можна, зокрема, за допомогою встановлення тарифів на економічно обґрунтованому рівні, застосування яких дасть змогу одержувати доходи, які забезпечуватимуть не лише поточні витрати підприємств, але й їхню інвестиційну діяльність.

Необхідною умовою підвищення ефективності бюджетних видатків на розвиток інфраструктури є поліпшення бюджетного планування, ширше застосування формалізованих методик оцінювання доцільності бюджетних інвестицій, підвищення бюджетної прозорості. Як засвідчує досвід розвинених країн, оцінити економічну ефективність різних інвестиційних проектів можна за допомогою методу „вигоди-витрати”. Враховуючи складність застосування аналізу інвестиційних проектів „вигоди-витрати” та відсутність практичного досвіду, в найближчій перспективі повноцінне використання методу в Україні буде значно утрудненим. З огляду на зазначене поширення мають набути спрощені підходи до оцінювання ефективності бюджетних видатків, такі як застосування системи критеріїв визначення пріоритетності тих чи інших видатків.

54 Видатки бюджету на науку та інновації

Наука є головною умовою розвитку науково-технічного прогресу суспільства, підвищення добробуту його членів, забезпечення стабільності й ефективності економіки. Обсяг коштів на фінансування державних наукових і науково- технічних програм затверджується законом про Державний бюджетУкраїни на наступний рік по кожному пріоритетному напряму розвитку науки і техніки.

Видатки на науку порівняно з видатками за іншими напрямами мають ряд особливостей:

- по-перше, видатки на наукову і науково-технічну діяльність згідно з Бюджетним кодексом України є захищеними статтями видатків, тобто їх обсяг не може змінюватися в разі скорочення затверджених бюджетних призначень, вони належать до видатків розвитку;

- по-друге, розмір бюджетного фінансування наукової і науково- технічної діяльності не може бути меншим за 1,7 % валового внутрішнього продукту України (ст. 34 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність");

- по-третє, видатки на фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв'язки державного значення здійснюються з Державного бюджету України.

Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки в Україні:

1. фундаментальні наукові дослідження з найважливіших проблем науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства й держави

2. інформаційні та комунікаційні технології

3. енергетика й енергоефективність

4. раціональне природокористування

5. науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань

6. нові речовини і матеріали