10. Суб'єкти авторського права.

Суб'єкти авторського права — фізичні та юридичні особи, які є носіями суб'єктивних майнових та немайнових прав та обов'язків. Зазвичай суб'єктів авторських прав поділяють на дві групи за способом набуття авторського права — первинні та вторинні суб'єкти авторського права.

1. Первинні

Це автор. Це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір. Якщо твір створено декількома авторами, то має місце співавторство. Є два види співаторства: роздільне і нероздільне. Критерій – можливість відокремлення творчого внеску кожного із співаторів.

2. Похідні (правонаступники) – особи, до яких права перейшли за законом або договором.

- Спадкоємці. Переходять до них тільки майнові права.

Стаття 29. Перехід авторського права у спадщину

1. Майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора.

2. Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.

- Особи, що уклали з автором авторський договір і отримали майнові права.

- Роботодавці творів. Роботодавець стає субєктом АП у разі створення службового твору. Службовим є твір, створений атором-працівником в ході виконання службових обовязків згідно з трудовим договором чи службовим завданням. Робітнику належать тільки майнові права.

Наприклад, написання підручника заплановано в індивідуальному плані на рік викладача, то викладач є похідним субєктом. Якщо ніде не передбачено, то він буде первинним субєктом.

Розподіл авторських прав між роботодавцем та автором регулюється в законодавстві не однозначно. Є 2 підходи:

1. Ст. 429 ЦК.

Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

2. Ст. 16 Закону

Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Норма закону є спеціальною, оскільки регулює лише авторські відносини, а кодекс всі права інтелектуальної власності. Однак, відповідно до Постанови ВГСУ «Про деякі питання вирішення спорів пов’язаних із захистом прав ІВ» визначає, що треба застосовувати ст. 429 ЦКУ.

Між первинним та вторинним суб'єктами існує певна різниця, яка полягає у такому:

—обсяг повноважень вторинного суб'єкта авторського права

на твір більш звужений, аніж у автора твору;

—за характером права вторинного суб'єкта є похідними,

оскільки перейшли від автора;

—спадкоємці як суб'єкти авторського права на твір набувають це право у силу закону або відповідно до заповіту. За законом або за заповітом спадкоємцю належить право на опублікування, відтворення і розповсюдження твору, право на винагороду. Спад-коємець може вирішити питання про використання виданих творів, а також вирішити долю ще не оприлюднених творів;

—різниця прав спадкоємця та автора проявляється не лише в їх обсязі, але й у терміні дії. Авторське право на твір для спадкоємців діє упродовж 70 років після смерті автора (ст. 446 ЦК України).

Специфічними суб'єктами авторського права на твір, які окре-мо не визначені у ст. 435 ЦК України, але наявність яких випливає зі змісту ст. 433 ЦК України та права яких закріплені у статтях 19 і 20 Закону України «Про авторське право і суміжні права», є упо-рядники та перекладачі.