Практична робота №1

Тема. Правила техніки безпеки для шкільних кабінетів, обладнаних ТЗН

Мета роботи: 1) засвоїти основні вимоги техніки безпеки, елект­робезпеки, пожежної безпеки під час використання ТЗН; 2) ознайоми­тися з вогнегасниками типів ОУ, ОХП-10, ОП-1 і правилами їх застосування; 3) вивчити основні вимоги санітарно-гігієнічних норма­тивів.

Обладнання: вогнегасники типів ОУ, ОХП-10, ОП-1, протипожежне обладнання лабораторії, запобіжники різних типів.

Студенти повинні знати. Правила техніки безпеки при роботі з апаратурою, правила пожежної та електробезпеки.

Студенти повинні вміти. Користуватися основними засобами пожежної безпеки, перевіряти готовність цих засобів до роботи.

Література. О.М.Царенко. Лабораторний практикум до спецкурсу «Технічні засоби у навчально-виховному процесі початкової школи» / За ред. С.П.Величка. - Кіровоград: КДПУ, 1998. - 57 с.

Теоретичні відомості

Правила електробезпеки при роботі з ТЗН

Переважна більшість технічних засобів, які використовуються у за­гальноосвітніх школах, розраховані на мережу змінного електричного струму напругою 220В. Це потребує неухильного додержання правил електробезпеки:

1. Перед вмиканням приладу в мережу необхідно переконатися у справності запобіжників та відповідності їх розрахунковому струму. Ігнорування цієї вимоги може не тільки вивести з ладу прилад, але й стати причиною пожежі та інших трагічних випадків.

2. Не можна вмикати у розетку прилад із знятими фальшпанелями та захисними кришками, бо це відкриває доступ до деталей, які знаходять­ся під напругою. Крім того, зняття кришок приводить до забруднення внутрішніх частин приладів, що стає причиною порушень нормальної роботи кінематичних та електричних їх вузлів.

3. Під час пошкодження технічних засобів у процесі їх експлуату­вання розпочинати ремонт можна лише при умові відключення апара­тури від мережі.

4. Не можна встановлювати нові запобіжники у прилади, що знахо­дяться під напругою.

5. При ввімкненому телевізорі забороняється знімати захисну криш­ку і вмикати телевізор без неї. У телевізорах є елементи, що живляться напругою 6000-27000В (у залежності від модифікації). Навіть після вим­кнення телевізора, кінескоп та конденсатори зберігають небезпечний потенціал протягом 5-20 хвилин.

6. Усі прилади, які знаходяться у кабінеті технічних засобів, повинні обов'язово заземлятися (за виключенням тих, заземлення яких не пе­редбачається підприємством-виробником).

7. Для захисту кінодемонстратора від ураження електричним стру­мом кіноустановка має бути заземлена (корпус проектора і підсилювача з'єднують провідником із спеціальним контуром). Для виконання на кіно­установці профілактичних робіт треба мати гумові діелектричні рука­виці та галоші. На підлозі біля кінопроекторів кладуть гумові діелектричні ковдри або доріжки.

Заземленням називають умисне з'єднання струмопровідних частин приладу із заземлюючим пристроєм.

Заземлювач - це провідник чи група з'єднаних між собою про­відників, які мають надійний контакт із землею.

Заземлювачі бувають природними і штучними. До природних відно­сяться металеві конструкції будівель та споруд, які з'єднані із землею, а також прокладені у землі неізольовані металеві трубопроводи (за вик­люченням трубопроводів із горючими рідинами та вибухонебезпечни­ми газами). Як штучні заземлювачі використовують вертикально забиті в землю металеві труби або стержні.

Заземлення струмопровідних частин технічних засобів, електроус­тановок, обладнання та іншої навчальної техніки, які не знаходяться під напругою, називають захисним. Захисне заземлення використовують з метою запобігти ураження електричним струмом. Коли виявляється, що корпус приладу знаходиться під напругою, то його слід негайно вимк­нути, навіть при наявності надійного заземлення.

Крім дотримання правил електробезпеки слід уникати доторкання руками до зубчастих барабанів, які обертаються, бо вони можуть пора­нити пальці. Кінопроекційні, проекційні, «звукові» та електронні лампи сильно нагріваються і можуть викликати опіки. Тому лампи необхід­но замінювати на нові після вимикання та охолодження. При юстиру­ванні освітлювально-проекційних систем уникайте прямого попадання світла, щоб запобігти ураження очей потужним пучком світла.

При проходженні через тіло людини електричний струм може вик­ликати опіки, судоми, припинення дихання, людина може втратити свідомість і в результаті може наступити смерть. Тому, кожному вчите­лю необхідно не лише добре знати і дотримуватись правил експлуату­вання різних електричних приладів (ТЗН, пристроїв тощо), а й вміти правильно надати першу допомогу потерпілому. Якщо учень доторк­нувся до струмопровідної частини приладу або провідника, які знахо­дяться під напругою, потерпілого якнайшвидше слід звільнити від дії струму, попередньо вимкнувши живлення устаткування. Якщо це немож­ливо, то надівають гумові рукавиці та галоїді або стають на гумову ков­дру і обережно, взявши потерпілого за одяг, відтягують його від предмету, який знаходиться під напругою. Потім потерпілого переносять у при­міщення, яке добре провітрюється, створюють доступ повітря до груд­ної клітки і кладуть його на спину, трохи піднявши голову. Якщо він втратив свідомість, то йому дають нюхати нашатирний спирт. Коли ж він дихає рідко та судомно, або дихання відсутнє - негайно роблять штучне дихання.

Горіння та його фактори. Причини виникнення пожеж на вузькоплівкових кіноустановках.

Вузькоплівковий фільм виготовляють на ацетилцелюлозній основі, яка погано горить, проте, дотримання правил техніки пожежної безпе­ки є обов'язковим. Причинами виникнення пожежі може стати:

- непридатність до експлуатування електромережі у приміщенні;

- перевантаження з'єднувальних провідників, наявність струмопровідних елементів із пошкодженою ізоляцією, що стає причиною короткого замикання;

- недотримання правил пожежної безпеки глядачами (учнями).

Горіння — це хімічна реакція сполучення горючої речовини з кис­нем, при якій змінюється хімічний стан цієї речовини, внаслідок чого виділяється тепло і випромінюється світло. Горіння характеризується такими факторами: наявністю кисню; наявністю горючого матеріа­лу; температурою займання. У приміщенні (класній кімнаті) завжди є горючий матеріал (парти, столи, стільці тощо). Повітря у своєму складі

завжди має кисень. У зв'язку з цим, постійно існує вірогідність виник­нення пожежі.

Працюючу апаратуру залишати без нагляду не дозволяється. У при­міщенні для перегляду кінофільмів забороняється палити, зберігати легкозаймисті речовини та запалювати вогонь. Особливу увагу необхід­но приділяти стану запобіжників у лінії живлення кіноустановки та якості контактів у місцях з'єднання провідників із електричними розет­ками. Запобіжник у колі живлення навчальної техніки запобігає нагріван­ню провідників при їх перевантаженні чи короткому замиканні.

Коротке замикання - це явище, при якому опір електричного кола стає дуже малим, внаслідок чого сила струму зростає (по закону Ома), провідники нагріваються, а ізоляція на них розплавляється і займаєть­ся.

Запобіжники підбирають на певну величину струму, але так, щоб при збільшенні сили струму у 1.5-2 рази проти розрахункової, вони швидко розплавлялися і, таким чином, розривали електричне коло.

Погані контакти при з'єднанні провідників електричного кола створю­ють порівняно великий опір для струму. У місцях цих контактів провідни­ки нагріваються, що теж може стати причиною пожежі.

На рис.40 зображено будову запобіжника типу Бозе, який являє со­бою скляну або керамічну трубку з металевими контактами на кінцях, всередині якої знаходиться провідник із легкоплавкого металу. У ви­падку збільшення сили струму вище розрахункової, про­відник у запобіжнику миттєво розплав­ляється. Усі запобіж­ники типу Бозе встановлюються у спеціальні гнізда-контакти.

К оли запобіжник виходить з ладу, перш ніж його замінити новим, треба вимкнути напругу і з'ясувати причину аварії. Запобіжники вико­ристовують відповідно до величини сили струму, яка вказана у техніч­ному паспорті приладу. Не можна застосовувати замість запобіжників «жучки» та провідники різних перерізів. При займанні ізоляції елект­ричних провідників необхідно негайно вимкнути напругу і лише потім починати гасити пожежу. Кіноустановку дозволяється вмикати тільки у розетку, яка має запобіжник.

Протипожежне обладнання кіноустановки

Під час демонстрування фільму біля апаратури повинен обов'язково бути протипожежний інвентар: відро із сухим просіяним піском; сукня­на або азбестова тканина (кошма) розмірами 1,5x1,5м; вогнегасник. У випадку виникнення вогню його засипають піском, збиваючи полум'я. При цьому доступ кисню із повітря припиниться і горіння відбуватися не буде. Якщо предмет, що горить, покрити суцільним шаром піску не­можливо, то застосовують тканину. Накривши нею предмет, перекрива­ють доступ кисню.

Для гасіння твердих предметів, які не знаходяться під напругою, мож­на користуватися водою. Гасити горючі рідини водою не дозволяється , бо вони легші за воду і спливають на поверхню, продовжуючи горіти. На початку виникнення пожежі найкраще користуватися вогнегасника­ми, які бувають таких типів: пінні - типу ВХП, вуглекислотні - типу ОУ, та порошкові - типу ОП-1 («Момент»).

Вогнегасники

Вогнегасник ВХП-10 (рис.41) - хімічний густопінний, являє собою стальний балон червоного кольору.

З аряд складається із кислотної (суміш сірчаної кислоти та сірчано­кислого або хлорного заліза) і лужної (водний розчин двовуглекислої соди) частин. Для приведення його в дію необхідно прочистити отвір 10, піднести якомога ближче до місця пожежі і повернути до кінця ру­коятку на кришці. Після цього перевертають вогнегасник дном догори і спрямовують струмінь піни на предмет, що горить. Вогнегасна дія піни полягає у тому, що вона огортає предмет, знижує його температуру й ізолює його від доступу повітря. Біля кожного вогнегасника повинен бути паспорт, де зазначено тип, рік випуску, дату зарядки, вид заряду (літній, зимовий).

Вогнегасник ВХП-10 забороняється використовувати для гасін­ня електроустановок, які знаходяться під напругою (вода і суміш електропровідні)!