Поняття «Утримання будівель та споруд»

Широке поняття “утримання” включає в себе проектування, зведення і експлуатацію будівель, споруд, інженерних об'єктів та мереж. Залежно від призначення території, об’єкту, споруди чи будівлі, при розробці проектної документації на утримання (будівництво, ремонт, реконструкція, модернізація, реставрація чи знесення) згідно з діючими містобудівельними нормами необхідно передбачити:

• певний набір, обсяг, розміри приміщень та їх орієнтацію;

• функціональні зв’язки між ними відповідно до передбачених технологічних процесів;

• міцність будівлі і її конструктивних елементів;

• герметичність об’ємів;

• захисні (тепло-, звуко-, волого- і пилонепроникні) та інші експлуатаційні якості. Передбачені проектом вимоги матеріалізуються під час зведення і повинні постійно підтримуватися в процесі експлуатації.

Складові утримання наведені на схемі:

				Утримання
Проектування				Спорудження			Експлуатація
				Капремонт, реконструкція, модернізація, технічне переоснащення

Л1. Загальні положення

Будинки зводяться для забезпечення потреб людей. Незалежно від їх призначення всі вони мають відповідати наступним експлуатаційним вимогам:

• гарантувати безпеку для здоров'я і життя людей, майна та довкілля;

• будівельні конструкції та будинки в цілому повинні мати достатню міцність для того, щоб сприймати експлуатаційне навантаження без руйнування;

• будинки повинні бути придатними до нормальної експлуатації, відповідати вимогам протипожежної, екологічної, санітарної безпеки; бути економічними в експлуатації і мати привабливий зовнішній вигляд;

• конструкції мають бути ремонтопридатними.

Для довготривалого зручного використання будинків за їх призначенням необхідно забезпечити грамотну технічну їх експлуатацію, що дозволяє підтримувати будинки в належному стані.

Технічна експлуатація – це динамічний процес протягом всього терміну експлуатації будинків, інженерних систем та при будинкових територій. При цьому виконується цілий ряд технічних та економіко-організаційних заходів щодо підтримання будівельних конструкцій і будинків у задовільному стані, придатному до нормальної експлуатації. Ці заходи на протязі нормативного терміну служби повинні забезпечити надійну роботу всіх конструктивних елементів будинків, а також внутрішніх систем інженерного обладнання при мінімальних затратах на їх експлуатацію.

Задачі експлуатації будинків полягають: в забезпеченні безвідмовної роботи будівельних конструкцій; дотриманні нормальних санітарно-гігієнічних умов і правильного використання інженерного обладнання; дотриманні температурно-вологісного режиму в середині приміщень; проведенні своєчасного ремонту; підвищенні ступеня благоустрою та інше.

В процесі експлуатації технічний стан будинків змінюється, що переважно виражається в погіршенні кількісних характеристик роботоспроможності, зокрема надійності конструкцій. Погіршення технічного стану будинків відбувається в результаті зміни фізико-технічних параметрів матеріалів, характеру сполучення між ними, а також розмірів і форм конструкцій. Причиною зміни технічного стану будинків являються також руйнування, моральне зношення та інші види втрат роботоспроможності конструктивних матеріалів.

Поряд з умовами нормальної експлуатації повинні розглядатися небезпеки, які самі по собі або у сполученні з іншими факторами можуть призвести до порушення роботоспроможності конструкцій. Ці небезпеки можуть бути наслідками:

• недосконалості норм проектування;

• недоліків проектування, виготовлення, зведення або експлуатації, що виникають внаслідок грубих помилок персоналу, в тому числі через відсутність інформації, прорахунки та нерозуміння;

• різких змін технологічного процесу, що викликають істотні зміни технологічних навантажень і впливів;

• перевантажень, що виникають при недотриманні технології виготовлення конструкцій, при стихійних лихах, техногенних аваріях та інших виняткових подіях.

Небезпечні впливи повинні враховуватись протягом усього періоду будівництва та експлуатації об'єкта.

Якщо розглянути повний період експлуатації будинків, то його можна розділити на три періоди: припрацьовування, нормальної експлуатації, інтенсивного зношування.

На рисунку 1.1 показана крива інтенсивності відмов конструкцій як функції часу експлуатації, де виділені ці три періоди.

Рисунок 1.1 – Інтенсивність відмов конструкцій як функція часу експлуатації: 1 – період припрацьовування; 2 – період нормальної експлуатації; 3 – період інтенсивного зносу (раптові і зношуванні відмови)

Період будівництва і перший період після завершення будівництва характеризується припрацьовуванням всіх елементів в єдину складну систему будинку. В цей період можуть проходити різні деформації конструкцій будинку (зсув, усадка, температурні деформації і т.д.).

Після закінчення періоду припрацьовування конструкцій і елементів будинків (після ремонту дефектних ділянок) в період нормальної експлуатації число відмов знижується і стабілізується.

Основними в цей період є раптові деформації, які залежать від умов роботи і експлуатації конструкцій.

Причиною раптових деформацій можуть бути непередбачені концентрації навантажень, повзучість матеріалів, незадовільна експлуатація, температурно-вологісні впливи, неправильне виконання ремонтних робіт.

Третій період – це період інтенсивного зносу, який пов‘язаний із старінням матеріалу конструкцій, зниженням його пружних властивостей.

Конструкції і обладнання навіть при нормальних умовах експлуатації мають різні терміни служби і зношуються нерівномірно.

Термін служби будинків, як і інших основних фондів міського господарства, визначаються довговічністю основних конструкцій. Будівельні конструкції житлових і громадських будинків за ознакою довговічності підрозділяються на дві групи:

• незмінювані конструкції, від довговічності яких залежить термін служби будинку в цілому;

• конструкції будинку, які повністю або частково замінюються кілька разів під час служби основних незмінюваних конструкцій будинку.

Таким чином, для оцінки і забезпечення надійності та конструктивної безпеки будинків, які експлуатуються, важливим є прогноз ресурсу всіх конструкцій та терміни їх служби, так як в основному вони визначають міжремонтні періоди, обсяги і види ремонтів.