18. Здоровий сон важливий
Щоб продуктивно працювати, ваш мозок потребує відпочинку. Сон по 5 годин на день добрий тільки в теорії, а на практиці такий ритм життя буде повільно вбивати наш організм. З урахуванням того, наскільки знижується продуктивність від недосипання, набагато ефективніше спати по 8 годин на день, працюючи при цьому на 30% краще, ніж намагатися «вкрасти» додаткові дві години і потім весь день відчувати себе як зомбі.
12.3.2. Принципи і правила планування часу
На роботу, як правило, витрачається стільки часу, скільки його мається в розпорядженні. П ланування являє собою проектування процесів праці на майбутній часовий період. Щоб правильно виконувати свої функції і досягти своїх цілей, варто ясно уявляти собі, наскільки обмежений наявний бюджет часу.
Чим краще людина уявляє свій часовий бюджет і сукупність задач, що поставлені перед нею, тим більше вона готова передоручати менш важливі справи, зменшувати їхню кількість чи відкладати їх на більш пізні терміни. До найбільш важливих принципів і правил планування часу варто віднести наступні: - основне співвідношення "60:40" - планувати варто 60% свого часу, тому що завжди виникають справи, які важко передбачити заздалегідь; - аналіз видів діяльності і витрати часу - документування і перевірка того, як фактично витрачається час; - складання загального списку усіх задач на майбутній плановий період з доданням невиконаних задач попереднього періоду; - регулярність - системність - послідовність - доведення справи до кінця; - реалістичне планування - планувати стільки задач, скільки реально можна виконати; - цілеспрямованість - плани складаються не для полегшення життя, а для досягнення мети; - заповнення часових втрат - незаплановані витрати часу заповнювати негайно, у той же день; - перенос незробленого - невиконані задачі включати в план наступного періоду; - фіксація результатів, а не дій - у формулярі записувати результати, досягнення, цілі, кількісні і якісні характеристики; - встановлення часових норм - відводити на всі задачі стільки часу, скільки в дійсності необхідно; - терміни виконання - встановлювати точні терміни для всіх видів діяльності; - встановлення пріоритетів (ступеня важливості) - точно визначити, якій справі який пріоритет віддається; - рятування від поспішності - відрізняти важливе від спішного: саме термінова (спішна) справа не завжди буває найважливішою, однак саме спішні і "невідкладні" справи займають велику частину робочого часу; - делегування справ - визначити відразу, які справи варто виконувати особисто, а які можна передоручати; - повторний огляд - переробка - систематична перевірка плану щодо повної реалізації наміченого і коригування планів; - часові блоки і спокійні години - резервувати тривалі безупинні періоди часу для великих задач і більш короткі проміжки для декількох дрібних справ; - рутинна робота - планувати час для читання звітів і іншої обов'язкової нетворчої роботи; - альтернативи - плануючи роботу, пам'ятати, що завжди є інший шлях чи рішення; - розмаїтість - чергування виконання довгострокових і короткострокових планів; - узгодження власних планів із планами заступників і помічників; - письмова форма - усі плани фіксуються в спеціальних формулярах.
Мета́ або ціль — означає стан в майбутньому, котрий можливо змінити відносно теперішнього та варто, бажано або необхідно досягнути. Тим самим мета є бажаною кінцевою точкою процесу, як правило дії людини. З досягненням мети пов'язаний успіх проекту, або важливої роботи. Наприклад: мета візиту, мета підприємства.
Цілепокладання
Мета - управлінська конструкція, постановка і реалізація якої відноситься до однієї з основних складових процесу стратегічного управління. Вибір мети визначає функціонування і розвиток об'єкта управління, і являє собою один з найбільш відповідальних етапів у процесі вироблення і прийняття стратегічного рішення. Відповідно до обраної метою проводиться аналіз управлінської ситуації, розробляються прогнози, формується стратегія розвитку об'єкта управління, приймаються стратегічні плани, оцінюються результати прийнятих раніше рішень і зроблених дій.
Мета як управлінська конструкція, поряд з тим, що має самостійне значення, є важливою складовою частиною таких управлінських конструкцій, як концепція, стратегія, стратегічне рішення.
Управління будь-яким об'єктом передбачає постановку цілей і їх досягнення. Будь-яка організація створюється для досягнення певних цілей. Без постановки мети, яку необхідно досягти, немає управління. Право постановки цілей і організація процесу їх досягнення належить суб'єкту управління - керівнику. При постановці цілей, як правило, передбачається можливість їх досягнення, яка оцінюється завдяки досвіду і управлінському професіоналізму тих, хто цілі ставить. У ефективно діючої організації, як правило, ставляться реальні, досяжні цілі, забезпечені необхідними технологіями, ресурсами, системою управління.
Постановка мети здійснюється на підставі бачення сформованої управлінської ситуації, тенденцій її розвитку і завдань, що стоять перед організацією. У процесі стратегічного управління доводиться вирішувати різноманітні проблеми, а значить, ставити досить багато простих, складних, легко- і важкодосяжних, важливих і менш важливих, довгострокових і короткострокових цілей.
Стратегічне управління організацією починається, по суті, з визначення стратегічних цілей, тобто довготривалих цілей, що стоять перед об'єктом управління і визначають його розвиток.
Мета - це управлінська конструкція, що характеризує положення об'єкта управління, до досягнення якого прагне суб'єкт управління.
Знамените висловлювання Ніколо Макіавеллі "мета виправдовує засоби" не може застосовуватися беззастережно. При постановці цілей і визначенні шляхів їх досягнення необхідно враховувати чинні закони, правила, домовленості, компроміси, нарешті, етичні норми, відповідні внутрішній культурі організації.
Кожна управлінська ситуація визначається поточним становищем, в якому знаходиться об'єкт управління. Процес цілепокладання полягає в тому, що суб'єкт управління визначає бажане положення об'єкта управління, до досягнення якого слід прагнути (рис. 4.6).
Рис. 4.6. Процес цілепокладання