- •1.Поняття про здоровʼя, його інтегративний зміст. Складові здоровʼя.
- •2. Показники життя в Україні та інших країнах світу
- •4.Недостатній рівень рухової активності - гіподинамія як фактор ризику.
- •5. Харчування і здоровʼʼя. Критерії раціонального харчування.
- •6. Вітаміни та мікроелементи, їх значення для нормального функціонування організму людини.
- •Мікроелементи: Zn, Mn, Co, Cu, f, Br, j.
- •7. Чинники інвалідності та інвалідизації
- •8. Структура захворюваності серед мешканців села та міста.
- •9, Вплив на стан здоровя людини соціальних та екологічних чинників.
- •10. Науково обгрунтованний спосіб життя як основа фізичного здоровя.
- •12. Хвороба, як порушення життєдіяльності організму. Причини, перебіг, прояви.
- •13. Поняття про біологічний та паспортний вік.
- •14.Карантін, дезінфекція в дитячому колективі при виникненні інфекційних хвороб.
- •15. Основні та окремі види захворюваності
- •16. Соціальні та психофізіологічні причини вживання наркотичних речовин.
- •17 Біологічні, психологічні та соціальні основи формування сімї.
- •18.Вживання наркотичних речовин як фактор, що обумовлює виникнення спадкових хвороб.
- •19. Особливості інфекційних хвороб. Поняття епідемії та пандемії.
- •20.Здоровий спосіб життя та його складові компоненти.
- •21. Поняття» інфекція», «патогенність».
- •22. Періоди перебігу інфекційної хвороби.
- •23. Класифікація інфекційних захворювань.
- •24.Реактивність і резистентність організму.
- •25. Імунітет як чинник специфічної резистентності організму.
- •26. Дезинфекція та її різновиди.
- •27.Загартування, як чинник оздоровлення дітей та підлітків
- •28. Небезпеки здоровю дітей та підлітків, спричинені вживанням алкоголю.
- •29. Характеристика і профілактика наркоманії та токсиманії школярів.
- •30. Небезпеки здоровя дітей та підлітків, пов’язані з палінням.
- •31. Захворюваність на віл/ снід в Україні.
- •33. Механізми та шляхи передачі віл інфекції.
- •34. Поняття про діагностику сніДу.
- •35.Профілактика та заходи попередження віл-сніДу.
- •36.Теорія походження віл- інфекції.
- •37. Єпідемія віл інфекції як глобальний процес.
- •38.Єтіологія та патогенез вірусу імунодефіциту людини.
- •39. Стадії та клінічні прояви віл – інфекції.
- •40. Основні принципи лікування віл/сніДу
- •41. Екстрена профілактика зараження віл.
- •42.Профілактика передачі віл від матері до дитини.
- •43. Харчування дітей з віл інфекцією.
- •44. Стигма та дискримінація повязані з віл/сніДом
- •45. Послідовність надання першої допомоги при ймовірнім контакті з віл.
- •47. Планування сімї, як основа народження здорової дитини.
- •48. Венеричні хвороби та снід, як результат випадкових статевих стосунків.
- •49. Соціальні, психологічні та фізіологічні причини різних форм девіантної поведінки.
- •50. Добова норма рухової активності дітей різного віку. Рівень фізичного навантаження,критерії.
8. Структура захворюваності серед мешканців села та міста.
9, Вплив на стан здоровя людини соціальних та екологічних чинників.
Соціальні фактори: мир, дах над головою соціальна справедливість, освіта, харчування, прибуток, стабільна екосистема,сталі ресурси.
Екологічні: ступінь забрудненості грунту,вплив якісті води на здоровя людини,вплив шума на здоровя населення,вплив електромагнітних полів.
Людинаце біологічна істота, тому всі природні фактори та умови, у яких вона живе, впливають на її здоров'я. Активна трудова діяльність упродовж багатьох тисяч років розвинула й ускладнила взаємозв'язок людини і природи. Лише шляхом пристосування до навколишнього середовища людина залишається жити на Землі. Сьогодні природне середовище, в якому діє людина, змінюється швидше порівняно з адаптивністю людини, що негативно відбивається на ії здоров’ї.
На людину впливають різні природні, економічні, соціально-культурні, психологічні фактори, що позначаються на її здоров'ї. У зв'язку з цим екологія людини трактує адаптованість до нових умов як сукупність соціально-біологічних параметрів, необхідних для стійкого існування організму в конкретному екологічному середовищ
Особливо негативно познаяилась тяжка екологічна ситуація
Забрудненість навколишнього середовища, поряд із токсичними ефектами, таїть у собі небезпеку генетичних змін (на потреби промисловості спалюється 10 млрд. т. палива, у повітря потрапляє біля 20 млрд. т. вуглекислого газу, 300 млн. т. чадного газу, 50 млн. т. окису азоту, сотні млн. т. пилу, велика кількість шкідливих та канцерогенних речовин). Забруднення атмосфери стало великою проблемою для міст. Осідання викидів на крапельках води зумовлює появу димних туманів — смогу. Л. Батонн писав: "Станеться одне з двох, або люди зроблять так, що у повітрі стане менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей"Надходження великої кількості окисів азоту та сірки зумовлює появу кислотних дощів, які забруднюють територію на великих відстанях від джерел їхнього викиду. Такі дощі знищують рослини та тварин, пошкоджують людські споруди та конструкції Промислові викиди в атмосферу фреонів зменшують товщину озонового шару навколо Землі, який захищає живу природу від губної дії ультрафіолетових променів із космосу.
Особливо негативно позначилась на стані здоров'я населення нашої країни аварія на Чорнобильській атомній станції.На територіях, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, зараз проживає 2,5 млн. людей. Але практично все населення України більшою чи меншою мірою стикається з чорнобильськими радіонуклідами аварії на ЧАЕС вже у трьох тисяч осіб. Зокрема, виявлено значний вплив радіаційного опромінення на через воду, їжу, промислову продукцію. Медики встановили зв'язок змін у стані здоров'я з участю в ліквідації наслідків прискорення темпу старіння організму у людей віком до 50 років. Встановлено, що жінки більш чутливі
На території нашої держави екологічна криза почала виявлятись ще з середини 80х років XX ст. Саме цей час умовно можна вважати початком безконтрольного періоду експлуатації природи, а отже, і її забруднення. Щорічно у природний обіг вводилося близько 1,5 млрд. тон первинної сировини. У результаті цього обсяг накопичених відходів від добувної, енергетичної,металургійної та інших галузей промисловості становив близько 15 млрд. тон. Це майже 300 тон на кожного громадянина України.
