TSA_IMRO_Метрология 2

Продовження таблиці 11.3

Закінчення табл. 11.3

Покроковий процес виконання процедури установки параметрів, що настроюються представлений у таблиці 11.4.

Процедура «нач. усл.» використовується для безударного включення контролера в роботу на діючих об'єктах промисловості. При цьому керуючі сигнали, що надходять на виконавчі механізми, установлюються такими, щоб положення регулюючого органа в момент включення контролера залишилося на колишньому рівні.

Процедура «ппзу» використовується для перезапису конфігурації системи з ОЗУ в особливу область пам'яті контролера, відкіля її можна видалити тільки за допомогою спеціального пристрою.

Таблиця 11.4 – Установка настроюваних параметрів

Закінчення таблиці 11.4

Дві останні процедури в даній роботі не розглядаються.

Після виконання процедури «настр» виключають пульт настроювання ПН-1 за допомогою вимикача на зворотній його стороні.

На лицьовій панелі контролера натискають з утриманням комбінацію клавіш + ( або ) і установлюють величину завдання (верхній ЦИ) регуляторові РАНЕЙ 2 близько 50%. При цьому варто зазначити, що зміна показань ЦИ відбувається спочатку повільно, а потім з наростанням швидкості. Регуля-

тор РАН 1 у першому варіанті роботи використовується як модель об'єкта з відповідною передатною функцією.

Як збурюючий вплив у даній лабораторній роботі застосований ручний задатчик типу РЗД-22. Його можна інтерпретувати як датчик витрати, тиска або температури. Крім того, збурювання, що надходить у систему можна моделювати шляхом перестановки завдання регуляторам або зміни їх коефіцієнтів настроювання.

Для виконання лабораторної роботи потрібно нанести збурювання перестановкою задатчика РЗД-22 з одного положення по шкалі: (1,5 – 2,5 мА) в інше (3 – 4мА). Далі необхідно зняти показання контролера на нижньому ЦИ через рівні проміжки часу (10 ÷ 20 с). Показання знімаються при висвітленні на ЛИ «вх». Після закінчення перехідного процесу (при сталій рівності показань верхнього і нижнього ЦИ) запис показань припиняють. Результати роботи заносяться в таблицю 11. За даними таблиці будується крива перехідного процесу.

Після практичного розгляду приклада, приведеного вище, пропонується як контрольне завдання виконати технологічне програмування контролера згідно з даними, зазначеним на схемі конфігурації (рис 11.2)

Результати роботи з варіанта 2 необхідно представити у виді відповідної таблиці з побудовою графіка перехідного процесу.

11.5 Контрольні питання

1.Скільки процедур програмування використовується при програмуванні контролера «Ремиконт – Р130»?

2.Який порядок програмування в процедурі «алг»?

3.Які входи мають алгоритми?

4.Що таке реквізити алгоритму?

5.Який порядок програмування в процедурі «конф»?

6.Порядок підготовки контролера до технологічного програмування.

Рисунок 11.2 – Другий варіант конфігурації.

12. ВИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМАТИЧНОЇ І ВИПАДКОВОЇ СКЛАДОВИХ ПОХИБКИ МАНОМЕТРА

12.1 Мета роботи

Засвоїти методику оцінки систематичної і випадкової складових похибки манометрів, навчитися визначати оцінки складових основної похибки манометрів та його ціну розподілу, провести порівняння визначеної оцінки основної похибки з наведеною у паспорті.

12.2 Опис лабораторного стенду

На рис. 12.1 наведена схема лабораторного стенду. Він складається з електронного автоматичного потенціометра типу КСП-3, зразкового манометра 2, що вимірює тиск на виході пневматичного регулятора приладу КСП-3, буферної ємності 3, джерела 4 регульованої напруги (ИРН), фільтра очищення повітря 5, редуктора тиску живлення 6, блока манометрів 7 приладу КСП-3 і манометра 8, що проходить випробування.

Рисунок 12.1 – Схема лабораторного стенду

12.3 Порядок виконання роботи

Ознайомтесь із схемою лабораторного стенду. Включити електро- і пневмо живлення стенду та встановити тиск живлення стислого повітря редуктором 6 по манометру 7 (Pжив) на рівні 0,14 МПа. Відкрити прилад і встановити диск настроювання часу ізодрому на відмітку «∞» (повернути диск за часовою стрілкою до упору), а стрілку межі пропорційності – на відмітку «40 %». Вказівник

задатчика, що знаходиться на передній панелі приладу встановити посередині шкали діаграмного паперу (50%).

Далі встановити необхідну позначку тиску, PД, в якій буде проводитись оцінка похибки манометра, що підлягає випробуванню. Значення PД’ тиску для оцінки похибки задається викладачем (0,06; 0,08 або 0,1 МПа). При цьому виконують два ряди спостережень величини PД’, яка подається за допомогою ИРН на манометр 2 і 8 прилад при випробуванні. При виконанні спостережень першого ряду значення тиску за допомогою ИРН повільно і плавно підводять до потрібного з боку менших значень PМ1; PМ2;….PМn; (n ≈ 5 ÷ 6 – кількість вимірів для кожного ряду), а для другого ряду – з боку більших значень PБ1; PБ2;….PБn. результати досліджень заносяться у таблицю 12.1

12.4 Обробка результатів випробувань

Визначити значення абсолютних похибки ∆Мі, ∆Бі для кожної реалізації за формулами

Визначити середнє значення похибки

Знайти оцінку систематичної складової основної похибки ∆ с

Значення оцінки середньоквадратичного відхилення випадкової складової основної похибки визначити за рівнянням:

Таблиця 12.1 – Результати випробуванні розрахунків для манометра

Кількість параметрів 1 2 3 4 5 6 Сума

Значення тиску при підході до відмітки PД з боку менших значень PМn, МПа

Значення тиску при підході до відмітки PД з боку більших значень PБn, МПа

Значення абсолютної похибки ∆Мі, МПа

Значення абсолютної похибки ∆Бі, МПа

n

(∆Mi − ∆М )2 + ∑(∆Б − ∆Б)2

Визначити оцінку варіації В

Знайти інтервал основної похибки манометра при випробуванні у точці

PД

де к – коефіцієнт, що залежить від заданої ймовірності (к = 1,1 для довірчої ймовірності 0,95).

Провести порівняння визначеної основної похибки з наведеній у паспорті. Зробити висновок про можливість його використання. Скласти звіт про роботу, який повинен включати: номер, назву, а також ціль лабораторної роботи, схему установки, результати іспитів і розрахунків, висновок про придатність манометра до використання.

12.5. Контрольні питання

1)Який метод визначення оцінки систематичної складової похибки застосований у роботі?

2)Перелічити основні методи визначення систематичної похибки.

3)Розкрити суть кожного методу визначення систематичної похибки.

4)Чим може бути обумовлена систематична похибка?

5)Навести класифікацію систематичних похибок.