TSA_IMRO_Метрология 2

зазначити, що для розширення діапазону вимірів вольтметра 7 установлені резистори. При цьому максимальний діапазон вимірів становить 34 В.

4.4. Порядок виконання роботи

4.4.1. Перевірка вихідних напруг і дії зворотних зв'язків блоку

При виконанні роботи №4 тумблери Т8 і Т7 повинні перебувати в положенні “Викл.”. Ознайомитися зі схемою лабораторного стенда. Блок керування 4 перевести в режим “А”. Включити живлення стенда, встановивши тумблер Т0 у положення “Вкл.”. Замкнути тумблер ТЗ і розімкнути тумблери Т1, Т2, Т 4- Т6. Висунути блок органів настроювання регулятора 3 з коробки натисканням на кнопку фіксації, вивчити маркування перемикачів і потенціометрів. Після цього встановити всі ручки настроювання в середнє положення, а ручку потенціометра “tи” – на мінімальну оцифрованну мітку. Установити задатчиком 1 по мілліамперметру 5 вхідний сигнал на рівні 0,1 мА й виміряти вихідну напругу U7-8 за вольтметром 7, а за вольтметром 8 зафіксувати сигнал неузгодженості. Задатчиком 2 установити по мілліамперметру 6 вхідний сигнал на рівні 0,2 мА й виміряти вихідну напругу U 8-9 за вольтметром 7, а за вольтметром 8 – сигнал неузгодженості. При цьому повинні загорятися сигнальні лампочки регулятора: у першому випадку – червона “Б”, а в другому – зелена “М”. У кожному випадку після першого тривалого включення повинен установитися пульсуючий режим роботи регулятора.

Обмірювані вольтметром 7 напруги повинні перебувати в межах 24±2 В. Поступово, переводячи ручку “tи” вправо до відмови, переконатися, що тривалість вихідних імпульсів збільшується. Результати всіх вимірів занести в лабораторний журнал.

4.4.2. Перевірка швидкості зв'язку

Блок керування 4 перебуває в положенні “А”, а тумблер Т0 у положенні “Вкл”. Ручки всіх перемикачів і потенціометрів блоку 3, задатчиків 1 і 2 установити в крайнє ліве положення, а перемикачі Ті й Усв – у крайнє праве поло-

ження. Вставити штекери в гнізда Г и Д, тумблер ТЗ – розімкнути, а тумблери T1, T2, Т 4-Т6 замкнути. Установити задатчиком 1 по мілліамперметру 5 вхідний сигнал +0,4 мА. Розімкнути тумблер Т6, а потім (через 1-2 с) тумблер Т4. Зафіксувати за допомогою секундоміра час першого включення ∆tв1 за вольтметром 7.

Після відключення блоку 3 (див. шкалу вольтметра 7) тумблери Т4 і Т6 знову замикають. Експеримент повторити три рази й визначити середнє значення ∆tв1. При цьому величина ∆tв1 повинна перебувати в межах 2,5-4,5 с, що відповідає швидкості зворотного зв'язка, обмірюваної по входу блоку 2-3 % у секунду.

Змінити полярність вхідного сигналу, що досягається замиканням тумблерів T1, T 4-T6 і розмиканням тумблерів Т2 і ТЗ. Розімкнути тумблер Т6, а потім T1, попередньо встановивши задатчиком 2 по мілліамперметру 6 вхідний сигнал – 0,4 мА. Час ∆tв1 вимірюють аналогічно вищевикладеному. Слід зазначити, що фіксацію часу можна проводити й по сигнальних лампочках блоку.

4.4.3. Перевірка максимального часу інтегрування

Блок керування 4 перебуває в положенні “A”, а тумблер Т0 у положенні “Вкл”. Замкнути тумблери T1, Т2, T 4-T6 і розімкнути тумблер Т3. При цьому ручки потенціометрів задатчиків 1,2 і блоки 3 установлюють у крайнє ліве положення. Задатчиком 1 по мілліамперметру 5 установити вхідний сигнал +0,1 мА, перемикач “Ті” – у положення “2000” для блоків 1-го виконання й у положення “510” для блоків 2-го виконання, перемикач “Vсв” – у положення “0,43”. Через час не менш 5 с розімкнути тумблер Т6, а через 1-2 с тумблер Т4. За допомогою секундоміра зафіксувати час першого включення ∆tв1, а потім – середнє арифметичне значення тривалостей трьох наступних включень ∆tв і за другим секундоміром – середнє арифметичне значення трьох пауз між включеннями ∆t0, починаючи із другої. Обчислюють за результатами вимірів час інтегрування

При цьому Тімакс повинне становити 1600 2400 і 1400 2600 с для блоків відповідно групи А и Б 1-го виконання й 408 612 і 357 663 с для блоків відповідно групи А и Б 2-го виконання.

4.5. Контрольні питання

1)Призначення, характеристика, улаштування і принцип дії регулюючого блоку Р21.

2)Перелічити основні органи настроювання регулятора Р21 відповідно до функціональної схеми регулятора.

3)Яка послідовність перевірки вихідних напруг, дії зворотних зв'язків, швидкості зв'язку інтегрування?

4)Зобразити структурну схему АСР хіміко-технологічного параметра із застосуванням блоку Р21.

5)Яким чином можна виключити дію зворотних зв'язків регулятора Р21?

5.ПРИДБАННЯ НАВИЧОК І ПРИЙОМІВ РОБОТИ НА ТРЕНАЖЕРІ ТИПУ "ТОНУС" ПРИ КЕРУВАННІ ОБ'ЄКТОМ ЗА ДОПОМОГОЮ

ОДНОКОНТУРНИХ СИСТЕМ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

5.1. Мета роботи

oознайомитися з основними функціями, реалізованими за допомогою тренажера;

o вивчити пристрій тренажера й характеристику використовуваних у стенді технічних засобів автоматизації;

oосвоїти основні правила користування тренажером при здійсненні керування об'єктом за допомогою одноконтурних електронних автома-

тичних систем регулювання (АСР).

5.2. Опис схеми тренажера

5.2.1. Перелік схем автоматизації й функцій, реалізованих за допомо-

гою тренажера

Тренажер призначений для навчання студентів основним правилам і прийомам роботи зі схемами автоматики й технічних засобів КВП і А.

За допомогою тренажера забезпечується відпрацьовування наступних функцій схем автоматизації: контролю, сигналізації, керування й імітації аварійних ситуацій.

Функції автоматичного контролю й сигналізації:

o реєстрація параметрів на вторинному приладі А-542 по виклику;

oіндикація параметрів (змінна, завдання) на цифровому індикаторі станцій керування регулятором типу СУРА;

oконтроль величини керуючого сигналу регулятора (задатчика ручного керування) по стрілочному індикаторі СУРА;

oсигналізація відхилення параметрів від заданих значень видачею світлозвукового сигналу.

Керуючі функції:

oавтоматична стабілізація параметра на заданому значенні за допомогою одноконтурної АСР;

o автоматичне регулювання параметра за допомогою каскадної схеми керування;

o автоматичне резервування АСР за допомогою ЕОМ;

o резервування АСР за допомогою ручного задатчика РЗД-22;

o керування об'єктом за схемою безпосереднього цифрового керування від ЕОМ і дистанційного керування ( Нцу-Ду).

Функції імітації аварійних ситуацій: імітація відмов станції СУРА, регулятора й датчика.

5.2.2. Пристрій тренажера й характеристика застосовуваних основ-

них технічних засобів автоматизації

Тренажер виконаний на одній стійці пульта оперативного керування ПОУ-12Р1, призначеного для розміщення на ньому органів керування, індикаторів, приладів контролю й регулювання, що забезпечують у складі системи ведення технологічного процесу. Усередині основного каркаса встановлені скоби для джгутів, плати (клемники) для підключення електричних кабелів, розподільні коробки для включення за допомогою тумблерів електричного живлення приладів. На розподільній коробці встановлені запобіжники для захисту від короткого замикання електричних кіл живлення засобів КВП і А.

На рис. 5.1. зображений вид приладової панелі, на якій розміщені наступні засоби КВП і А:

1 – прилад аналоговий, двоканальний типу А-542; 2-4, 11 – блок аналоговий регулюючого типу РБАМ; 5, 6 – блок прецизійного інтегрування типу БПИ; 7 – блок кондуктивного поділу типу БКР-1;

8 – модуль ручного задатчика типу РЗД-22 у комплекті з мілліамперметром типу М-4224;

9, 10 – станція керування аналоговим регулятором СУРА-1 і СУРА-2; 12 – блок аналогово-релейного перетворення типу ЛОЗ;

13– модуль задатчиків у комплекті з мілліамперметром типу М-4224 (включає ручки керування 13-1, 13-2, 13-3);

14– пристрій комутуючий, що включає в себе перемикачі типу ПГК ( 14-

1, 14-2);

15– тумблери перемикачі типу ТП-1,2 ( 15-1, 15-2, 15-3);

16, 18 – панель розподілу (перемикач); 17 – панель керування;

19 – елементи системи сигналізації (кнопка КОС, КСС, сигнальні армату-

ри);

20 – тумблер включення БКР-1;

Основним технічним засобом, установленим на стенді, є станція керування СУРА двох модифікацій. СУРА-1 використовується при реалізації режимів автоматичного регулювання й ручного керування виконавчим механізмом. СУ- РА-2 додатково здійснює перемикання АСР у режим керування відЕОМ.

На рис. 5.2. зображена схема розміщення органів керування й засобів контролю станцій СУРА-1, які забезпечують виконання наступних функцій:

o індикації величини регульованого параметра (або по виклику від кнопки 5 - сигналу завдання) на цифровому приладі 3;

o формування сигналу завдання за допомогою реостатного задатчика станції керування 6;

o видачі регулюючому блоку величини неузгодженості між сигналами завдання й змінної (регульований параметр) з індикацією наявності й ступеня неузгодженості світлодіодами 1;

o ручного (дистанційного) керування вихідним сигналом станції

oкерування командним сигналом на виконавчий механізм за допомогою задатчика 7 з індикацією сигналу;

oненаголошеного перемикання режимів роботи контуру за допомогою кнопок 9 з індикацією режиму роботи на світлодіодах 2.

Рисунок 5.2 – Загальний вигляд лицьової панелі станції СУРА-1

Аналоговий регулюючий блок типу РБАМ (див.рис. 5.1.) забезпечує формування керуючого впливу на об'єкт керування (виконавчий механізм), величина якого визначається поточними значеннями змінної (регульованого параметра) і завданням, а також настроювальними параметрами регулятора. Відмінною рисою РБАМ є автоматичне відстеження на виході сигналу, що йде на виконавчий механізм від потенціометричного датчика СУРА (режим “Ручн.”), що

забезпечує ненаголошене включення режиму автоматичного регулювання. Блок 12 аналогово-релейних перетворень ЛОЗ призначений для форму-

вання дискретних сигналів у випадку перевищення параметрів значень, що відповідають заданим установкам сигналізації.

Блок 7 кондуктивного поділу БКР-1 використовується для здійснення гальванічного поділу вхідних і вихідних електричних кіл і перетворення вхідного сигналу 0-10 В у вихідний сигнал 4-20 мА.

Блок 5,6 прецизійного інтегрування типу БПИ призначений для безперервного відстеження вихідного сигналу регулятора РБАМ і підтримки цього сигналу на виході. Крім того, блок БПИ використовується для реалізації ланки чистого запізнювання в складі об'єкта керування.

5.2.3. Опис схеми тренажера при управлінні об'єкта за допомогою

одноконтурної системи автоматичного регулювання

Схема одноконтурної автоматичної системи регулювання зображена на рис. 5.3. Нумерація позицій елементів АСР відповідає прийнятої на рис. 5.1.

14-1

1

А-542

Рисунок 5.3 Структура одноконтурної АСР