МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Кафедра фінансів

Реферат на тему: „Продуктивні сили і сучасний стан економіки Харківської області”

Виконала: Студентка Гр.БФ- 33б

Преснякова Анна

Перевiрила: Канд. екон. наук

Н.В. Ульянченко

Вступ………………………………………………………………………………………..........................................3

Розділ І. Місце області в економіці України………………………………………………………………………..4

Розділ ІІ. Економічна оцінка природно-ресурсного і виробничого потенціалу

2.1. Рельєф……………………………………………………………………………………….................................5

2.2. Клімат……………………………………………………………………………………………………………..5

2.3. Природно-економічний потенціал (наявність покладів руд, родовищ різних видів сировини; ґрунти, водні і лісові ресурси, рекреаційні ресурси)………………………………………………………………………..6

Розділ ІІІ. Населення і трудові ресурси…………………………………………………………………..................7

Розділ ІV. Промисловий і агропромисловий комплекси області

4.1. Промисловість (гірничодобувна, залізорудна, кам’яновугільна, паливно-енергетична, металургійна, машинобудівний комплекс, хімічна, деревообробна промисловість, будівельна індустрія)…………………………………………………………………………………………………....................8

4.2. Агропромисловий комплекс………………………………………………………………………..................10

4.2.1. Рослинництво…………………………………………………………………………………………………10

4.2.2. Тваринництво…………………………………………………………………………………………………10

4.2.3. Харчова промисловість …………………………………………………………………………………..10

4.3. Транспортний комплекс……………………………………………………………………………………….16

4.4. Невиробнича сфера……………………………………………………………………………………………..20

Розділ V. Екологічна ситуація в області…………………………………………………………………………...22

Висновок…………………………………………………………………………………………………………… 24

Список використаної літератури………………………………………………………………………….. ………

Вступ

Продуктивні сили і сучасний стан економіки Харківської області. Актуальність теми. Сучасне розміщення продуктивних сил певною мірою є результатом територіального поділу праці, зумовленого економічними, соціальними, природними та національно-історичними особливостями окремих регіонів і їх географічним положенням. Територіальна диференціація у просторовому розподілі населення і засобах виробництва зумовлює передусім актуальність проблем раціоналізації розміщення виробництва.

Продуктивні сили розміщуються під впливом певних економічних законів, або за економічною та економіко-географічною літературою – закономірностей розміщення виробництва, які є просторовим виявом відповідних економічних законів.

На основі пізнання законів і закономірностей розробляються принципи розміщення продуктивних сил та розвитку економіки регіонів. Вони являють собою сукупність головних ідей та вихідних положень що формують першооснову розміщення продуктивних сил, результат наукового пізнання дії закономірностей розміщення окремих об’єктів, галузей та територіально господарських комплексів.

Мета роботи: дослідження регіональних особливостей та розвитку продуктивних сил Харківської області.

Об’єктом дослідження: Харківська область.

Предмет: регіональні особливості розвитку продуктивних сил області.

Завдання дослідження:

• охарактеризувати природно-ресурсний потенціал Харківської області;

• дослідити історичні моменти розвитку області;

• проаналізувати сучасний стан економічного розвитку області;

дослідити проблеми та перспективи розвитку РПС Харківської області.

Методи дослідження: загальнонаукові (спостереження, аналіз, синтез,

індукція, дедукція, порівняння, узагальнення)

Розділ І

Місце області в економіці України

Ха́рків- місто на сході України на Слобожанщині, адміністративний центр Харківської області. Населення — 1 450 тис. осіб, площа міста — 350 км². Разом з прилеглими містами та районами формує Харківську агломерацію з населенням понад 2 млн осіб.

Харків — один з найбільших промислових центрів України й колишнього СРСР, третій після Москви і Ленінграду центр машинобудування. Тут є великі машинобудівні і металообробні заводи, також підприємства енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості (45% всієї продукції м.): Харківський тракторний завод, Завод імені Малишева (випускає магістральні тепловози), Харківський електротехнічний завод «Укрелектромаш» (генератори для парових і гідравлічних турбін), Харківський моторобудівний завод «Серп і Молот» (двигуни до зернових комбайнів), Харківський верстатобудівний завод, авіаційний, велосипедний заводи, «Турбоатом», «Електроважмаш», «Південкабель» тощо. Працюють підприємства хімічної промисловості (заводи пластичних мас, медичних пластмас, хімічних реактивів, лакофарбові, фармацевтичні тощо), деревообробної, будівельних матеріалів, меблів; розвинута поліграфічна промисловість, харчова (кондитерська фабрика «Харків'янка», Харківська бісквітна фабрика, 2 броварні, жировий комбінат, 2 м'ясокомбінати тощо), парфумерно-косметична фабрика, Харківський ювелірний завод. З легкої промисловості найрозвиненіша швейна, трикотажна, шкіряно-взуттєва (Харків мав найбільшу фабрику в колишній УРСР), канатний завод. Кількість промислових робітників на 1961 р. перевищувала 350 000, у 1980 р. доходить до півмільйона.

За 2009 р. суб'єктами промислової діяльності реалізовано продукції у відпускних цінах підприємств (без ПДВ і акцизу) на суму 22,1 млрд грн., у тому числі: машинобудівної галузі — на 6,0 млрд грн., харчової галузі — на 4,8 млрд грн., підприємствами з виробництва та розподілення електроенергії, газу і води — на 5,1 млрд грн., хімічної та нафтохімічної промисловості — на 1,8 млрд грн.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізації промислової продукції в місті мають (на середину 2009 року), зокрема:

Харківське відділення ВАТ «САН ІнБев Україна» — 6,5%;

ВАТ «Турбоатом» — 3,5%;

ТОВ «Техноком» — 3,2%;

ДП «Електроважмаш» — 3,1%;

ВАТ «Харпідшипник» — 1,8%;

ЗАТ «Харківський плитковий завод» — 1,8%;

ЗАТ «Новий стиль» — 1,6%;

ЗАТ «Завод „Південкабель“» — 1,5%;

Філія «Харківський молочний комбінат» — 1,4%;

ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» — 1,4%;

ТОВ «Фармацевтична компанія „Здоров'я“» — 1,4%.

Розділ ІІ. Економічна оцінка природно-ресурсного і виробничого потенціалу

2.1. Рельєф

Рельєф області є хвилястою рівниною з легким нахилом на південно-захід

(до басейну Дніпра) й на південно-схід (до басейну Дону). В

північно-східну частину області заходить Середньоросійська височина, а в

південну - відроги Донецького кряжу.

75% водних ресурсів області приходиться на басейн Дону. Головна водна

артерія - Північний Донець - є правою притокою Дону. Загальна

протяжність 867 водотоків складає 6.4 тисячі км, причому 156 річок мають

довжину більш за 10 км. В області є озера, найбільше з них - Лиман. В

області створено біля 50 водоймищ, найбільші з них - Краснооскольське,

Печенізьке, Краснопавлівське. На території області проходить траса

каналу Дніпро-Донбас.

Харківська область поділена на 25 територіально-адміністративних

районів, в області - 16 міст, 62 селища міського типу й 1861 село та

хутір. Найбільші міста - півторамільйонний Харків, Ізюм і Лозова. Серед

інших найбільш значні - Куп'янськ, Чугуїв, Балаклея, Богодухів, Зміїв.

Харківська область розташована в двох природно - кліматичних зонах :

степ і лісостеп.

2.2. Клімат

Клімат - помірно-континентальний, зима нестійка, продовжується біля 130

днів. Морози чергуються з відлигами, хоча в окремі роки зима буває

суворою, з великою кількістю снігу, більш тривалою, ніж звичайно.

Область відноситься до зони з недостатньою зволоженістю.

2.3. Природно-економічний потенціал (наявність покладів руд, родовищ різних видів сировини; ґрунти, водні і лісові ресурси, рекреаційні ресурси)

Ґрунти Харківщини різноманітні. Переважають потужні українські чорноземи

й сірі опідзолені льосові ґрунти.

Харківська область, на жаль, не багата на водні ресурси. Річки області

(їх біля 200) в основному невеликі. Головна річка - Сіверський Донець -

протікає по території області на протязі 370 км.

Сіверський Донець живлять підземні води й атмосферні опади. В нього

Донець живлять підземні води й атмосферні опади. В нього

впадають Оскол (найбільший з притоків), Уди, Лопань, Харків, Мжа.

В західній частині області найбільшими є річки Мерла, Коломак, Орель,

Берестова, Самара, які належать до басейну Дніпра.

Чималі запаси води мають озера. Найбільш великі з них - Лиман, Чайка,

Світличне, Камишовате. Крім того, в долині Сіверського Донця створені

два великих штучних водоймища - Печенізьке й Червонооскольське.

Ліси займають 318 тисяч гектарів. В лісах і парках Харківщини росте

більш за 1000 видів і форм дерев та кущів. Переважні лісові породи - дуб

черешчатий і сосна звичайна. Нерідко зустрічається ялина. Із

порід-супутників поширені липа, клен, ясень. На достатньо вологих

ґрунтах ростуть береза, вільха, верба, осина, тополя. В лісах чимало

дикоростучих плодових дерев - яблунь, груш.

Такі кущі як ліщина, бересклет, калина, глід, бузина, терен буяють в

підлісках і на узліссях. Види порід харківських лісів за останні роки

збагатились за рахунок культивування різноманітних екзотичних рослин -

сосни веймутової, оксамиту амурського, айви японської, дуба червоного.

Розпоряджаються лісами вісім заготівельних лісових господарств, два

учбово-досвідних лісових господарства, лісомеліоративна станція й два

державних мисливсько-лісові господарства. Ліси області розподілені між

62 лісництвами. Велику допомогу лісівникам в оновленні землі подають

вчені НДІ лісового господарства і агромеліорації.

Під керівництвом відділу селекції УкрНДІХА в Зміївському заготівельному

лісовому господарстві створений селекційно-насінницький комплекс, який

покликаний забезпечити елітним насінням всі лісові господарства

Харківщини.

Компонентна структура Природно-економічного потенціалу Харкiвщини:

Питома вага ресурсу в природно-економічного потенціалу, %
Мiнеральнi	Воднi	Земельнi	Лiсовi	Фаустичнi	Рекреацiйнi
14,10	11,44	54,64	3,89	0,62	15,31

Розділ ІІІ. Населення і трудові ресурси

1.Чисельність наявного населення м. Харкова, за оцінкою, на 01.02.2013р. становила 1451,5 тис.осіб. За січень 2013р. чисельність населення збільшилась на 500 осіб, що в розрахунку на 1000 наявного населення складало 4,1 особи. Збільшення чисельності населення відбулось виключно за рахунок міграційного приросту (1043 особи або 8,5 особи на 1000 наявного населення), водночас зафіксовано природне скорочення (543 особи або 4,4 особи на 1000 наявного населення)

В національній структурі Харкова переважають українці (близько

65%), росіяни, євреї, поляки, білоруси, армени, татари, німці та інші. Харків –

багатонаціональне місто.

2.В Харкові сформувались досить суперечливі соціально-трудові відносини:

- унітінізація доходів;

- галузева розбалансованість ринку праці;

- наявність значного прихованого безробіття.

В Харкові переважає інтенсивне відтворення трудових ресурсів, яке

пов'язане зі зміною їхньої якості. Це — зростання освітнього рівня

працівників, їхньої кваліфікації, фізичних та розумових здібностей тощо.

Перехід до ринкової економіки на сучасному етапі характеризується

поступовим зрушенням в структурі зайнятості населення за галузями,

сферами та секторами економіки України.

Принципи розміщення продуктивних сил є основою для побудови

економічної політики. Випливаючи із закономірностей, принципи

ілюструють шлях найдоцільнішого вирішення проблеми розміщення

виробництва.

Безробіття - це соціально-економічне явище,при якому частина робочої сили

(економічно активне населення) не зайнята у сфері економіки. Тобто у

реальному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої

сили над попитом на неї. В Україні вперше у 1991 році з прийняттям Закону

"Про зайнятість населення" законодавчо визначається безробіття. Згідно з 27

нашим законодавством, безробітними вважаються люди працездатного віку,

які втратили роботу з незалежних від них причин, не мають заробітку, а

також ті громадяни, що виходять вперше на ринок праці, зареєстровані в

центрах зайнятості, шукають роботу і здатні приступити до праці. За

статистичними даними у місті Харкові рівень безробіття не дуже високий,але

політика міста спрямована на подолання цієї проблеми

Розділ ІV. Промисловий і агропромисловий комплекси області