Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсак методичка2017.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
195 Кб
Скачать
☆

5.5 Розрахунок потреби в кормах для с.-г. Птиці.

Потреба в кормах для дорослої птиці визначають виходячи із середньорічного поголів’я, а для молодняку – із поголів’я по періодам вирощування протягом року (Табл. 5.8).

Таблиця 5.8

Норми річної потреби концентрованих кормів для птиці

на 1 голову, кг

Вид птиці

Норми кормів, кг

Кури яєчних порід

50

Кури м’ясних порід

65

Індики

50-52

Качки

106-125

Гуси

132

5.6 Розрахунок потреби води для сільськогосподарських тварин

Вода на тваринницьких підприємствах використовується для напування тварин, підготовки кормів до згодовування, охолодження молока, обробки молочного посуду і доїльних апаратів, догляду за тілом тварин, прибирання приміщень, для санітарно-гігієнічних і господарських заходів, а також на протипожежні заходи.

На основі норми добової потреби води для даної видової і вікової групи тварин (додаток 5) розраховують потребу води на добу і на рік в цілому по фермі за такою схемою (Табл.5.9).

Таблиця 5.9

Розрахунок потреби води для ферми великої рогатої худоби (приклад)

Статево-вікова група тварин

Кількість тварин, голів

Добова норма на одну тварину

Загальна потреба на добу, м3

Загальна потреба на рік, м3

Корови

150

100

15,0

5475,0

Нетелі

50

60

3,0

1095,0

Молодняк

100

30

3,0

1095,0

Телята

100

20

2,0

730,0

Всього по фермі

400

-

23,0

8395,0

Висновок: з розрахунків видно, що для забезпечення підприємства водою необхідно 23 м3 води на добу. Для цього встановлюють водопровід із водонапірною баштою БР-15 А об’ємом 29 м3.

6. Розрахунок виходу гною за рік на фермі

Твердий гній вологістю 70-80% при підстилковому утриманні та роздільному способі видалення тимчасово зберігаються і знезаражується у гноєсховищах. Їх споруджують на кожній фермі з підвітряного боку відносно тваринницьких приміщень, нижче за рельєфом і на відстані 100-200 м від них. У фермерських господарствах гноєсховища влаштовують на відстані 20-25 м від тваринницьких приміщень і не ближче 15-20 м від колодязя. Їх будують за типовими проектами підземного, напівпідземного та надземного типів ємкістю у розрахунку на кількість маси гною, яка нагромаджується за весь стійловий період утримання тварин. Тривалість компостування гною складає від 1 до 6 місяців залежно від способу зберігання.

Кількість гною, який накопичується від тварин можна обчислити за такими нормативами (Табл.6.1 та додаток 6).

Таблиця 6.1

Розрахункові нормативи для будівництва гноєсховищ

Статево-вікова група тварин

Кількість гною від однієї тварини, кг

Площа гноєсховища на одну тварину, м2

на добу, кг

за рік, т

Корови

35-40

8-12

2,5

Молодняк

10-15

2-3

0,8

Телята

5-10

1-2

0,6

Свиноматки

6

2-3

0,4

Свині на відгодівлі

3

1-2

0,5

Вівці

4

1-2

0,3

Коні

25-30

8

1,75

Птиця

-

1

0,3

Знаючи добовий вихід гною на фермі від усього поголів’я і тривалість його зберігання, більш вірогідну площу гноєсховища розраховують за формулою:

F = (G х Дзб):(h х p), де

F – площа гноєсховища, м2;

G – добовий вихід гною від усіх тварин на фермі, кг/добу;

Дзб – тривалість зберігання гною у гноєсховищі, діб

h – висота укладання гною, h = 2-2,5 м;

p – об’ємна маса гною, кг/м3

Об’ємна маса (кг/м3) гною при механічній системі видалення становить: свинячого – 900, великої рогатої худоби – 700, овечого – 600, пташиного – 800; при утриманні на глибокій підстилці – великої рогатої худоби – 500, овечого – 450, пташиного – 550; при гідравлічній системі видалення – свинячого – 1100, великої рогатої худоби – 1000.

Висновок: на основі проведених розрахунків встановлюють добовий вихід гною від тварин даного приміщення і ферми в цілому та необхідний транспорт для його перевезення до гноєсховища.