2.2 Синонімія

Синоніми (few гр. synônymos «однойменний») – слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються. Наприклад: веселка - райдуга; фонтан - водограй; врода - краса, красота, вродливість; мить - момент; метелиця - заметіль, сніговійниця, сніговиця, завірюха, хуртовина, хурделиця; крізь, через; наче, ніби.

За ступенем синонімічності синоніми поділяють на абсолютні й часткові.

Абсолютні (повні) синоніми – синоніми, які повністю збігаються за значенням, тобто не різняться ні відтінками значень, ні емоційним забарвленням, ні сполучуваністю. Вони можуть взаємозамінюватися абсолютно в усіх контекстах. Наприклад: мовознавство і лінгвістика, століття і сторіччя, орфографія і правопис, коцюба і кочерга.

Здебільшого абсолютні синоніми трапляються в термінології. У звичайному мовленні вони є тимчасовим явищем, бо, як правило, набувають різних семантичних і стилістичних відтінків, а інколи й зовсім змінюють значення. Так, скажімо, слова народний і вульгарний були абсолютними синонімами (ще й досі вираз вульгарна латина рівнозначний виразові народна латина), однак зараз ці слова семантично розійшлися: слово вульгарний набуло значення «грубий».

Часткові синоніми – синоніми, які не повністю збігаються. Вони можуть різнитися відтінками значень, емоційно-експресивним забарвленням, стилістичними функціями. Відповідно серед них виділяють семантичні, стилістичні й семантико-стилістичні синоніми.

Семантичні, або ідеографічні (від idea «поняття» і graphe «пишу»), синоніми – синоніми, які різняться відтінками значень. Наприклад: шлях і дорога (шлях – це велика проїзна дорога, тоді як дорога – будь-яке місце для проїзду й місце для проходу, навіть дуже вузьке), страх і жах (жах – це дуже великий страх).

Стилістичні (емоційно-ескпресивні) синоніми – синоніми, які різняться емоційно-експресивним забарвленням. Наприклад: їсти і жерти; обдурити, надути, обвести, облапошити; працювати, трудитися;

Семантико-стилістичні синоніми – синоніми, які одночасно різняться відтінками значень і стилістичним забарвленням, тобто поєднують ознаки першої й другої групи. Наприклад: іти, плестись (повільно, важко), перти (інтенсивно). Оскільки ідеографічні, стилістичні й семантико-стилістичні синоніми різняться відтінками значень і емоційно-експресивним забарвленням, то вони характеризуються різною сполучуваністю і не завжди можуть взаємозамінятися.

У синонімічні відношення слово вступає не в цілому, а окремими значеннями, тому багатозначне слово може одночасно належати до декількох синонімічних рядів. Наприклад: вільний, незалежний, непоневолений, самостійний; вільний, безперешкодний, незаборонений; вільний, невимушений, несилуваний, непримусовий, неофіційний, природний, безпосередній, натуральний; вільний, незайнятий, незаповнений, (про посаду) незаміщений, (про місце) вакантний, порожній; вільний, невузький, нетісний, просторий, широкий; вільний, неодружений, нежонатий. Сукупність усіх синонімів певного змісту називають синонімічним рядом. Члени кожного ряду ідентифікуються семантично і стилістично відносно домінанти ряду, тобто слова семантично найбільш простого, стилістично нейтрального і синтагматично найменш закріпленого. Домінанта найповніше втілює семантику ряду: лікар – доктор, ескулап; говорити – казати, мовити, розмовляти, балакати, гомоніти, базікати, патякати, плести, ляпати, молоти, бубоніти тощо. Синоніми – це багатство мови. Чим краще людина володіє синонімічними засобами мови, тим краще вона говорить і пише. Синоніми допомагають точніше висловити думку, передати її різні відтінки, показати ставлення мовця до предмета мовлення, викликати певну реакцію слухача. Українська мова вирізняється серед інших надзвичайним синонімічним багатством.