2.1 Омонімія
Омоніми (від гр. homos «однаковий» і onyma «ім'я») – слова, які звучать однаково, але мають різні значення. Наприклад: 1) топити – палити; 2) топити - нагріваючи, робити рідким; 3) топити - силою занурюючи у воду, змушувати опускатися на дно. Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів. У випадку багатозначності одне слово має декілька пов'язаних між собою значень, у випадку омонімії маємо декілька різних слів, значення яких між собою не пов'язані: вони не мають спільних елементів смислу (сем) і асоціативних зв'язків. Порівняємо багатозначне слово земля і омоніми билина (перший варіант) та билина (другий варіант). Слово земля має значення: 1) «планета, яка обертається навколо Сонця»; 2) «верхній шар земної кори»; 3) «речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори»; 4) «суша (на відміну від водяного простору) «; 5) «ґрунт»; 6) «країна, край». Між усіма цими значеннями є щось спільне: вони пов'язані семою простору, і неважко пояснити, як кожне похідне значення розвивалося на основі іншого. Між значеннями омонімів билина першого варіанту - стебло трав'янистої рослини і билина другого варіанту - російська народна епічна пісня про богатирів та їх подвиги, нічого спільного немає.
Розрізняють повні й неповні омоніми. Повні омоніми мають абсолютний збіг форм при їх змінюванні (див. вищенаведені омоніми 1)топити, 2) топити і 3) топити.). Неповні омоніми збігаються не в усіх формах. Так, скажімо, омоніми: образ - ікона й образ - обличчя, художній засіб, тип, що мають розбіжність у формах родового відмінка однини (образа й образу).
За походженням омоніми поділяють на гомогенні й гетерогенні. Гомогенні омоніми (від гр. homogenes «однорідний») – омоніми, які виникли внаслідок розпаду одного слова на два. Такий розпад зумовлений втратою (розірванням) зв'язків між окремими значеннями колись багатозначного слова. Так, слово порох колись було багатозначним. Тепер значення цього слова «пил» і «вибухова речовина, яку застосовують для стрільби» настільки розійшлися, що між ними навіть не виникає асоціацій. Ці значення сформували два омонімічні слова – порох1 і порох2. Гомогенні омоніми називають ще етимологічними.
Перехід від полісемії до омонімії є тривалим і поступовим, через що словники такі факти трактують неоднаково. Так, скажімо, слова журавель - колодязь і журавель – птах, одні словники подають як омоніми, а інші – як одне багатозначне слово.
Гетерогенні омоніми (від гр. heterogenes «неоднорідний») – омоніми, які виникли внаслідок збігу етимологічно різних слів.
Гетерогенними є українські омоніми балка - яр (тюркського походження і балка - дерев'яна колода.
Крім власне омонімів існують суміжні з омонімією явища до яких відносять омоформи, омофони й омографи.
Омоформи (від гр. homos «однаковий» і лат. forma «форма» - слова, в яких збігаються тільки окремі форми. Так, наприклад, числівник три збігається з дієсловом терти лише в одній формі другої особи наказового способу (три олівці, три йому руки).
Омофони (від гр. homos «однаковий» і phone «звук») – слова, які вимовляються однаково, але різняться написанням.
Омографи (від гр. homos «однаковий» і grapho «пишу») – слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному. Наприклад: мука і мука, замок і замок та ін.
Омоніми в деяких випадках призводять до непорозуміння. Саме на цій їх властивості будуються каламбури (гра слів) і анекдоти. Мова іноді намагається усунути омонімію. Так, скажімо, замість лічити (застосовувати ліки для припинення захворювання) стали використовувати форму лікувати, бо лічити має омонімічне лічити (рахувати); замість засипати (від спати) – форму засинати, щоб диференціювати це слово від омонімічного засипати (від сипати).
Крім внутрішньомовної, існує міжмовна омонімія. Міжмовні омоніми – слова двох мов, які мають однакову чи майже однакову форму, але різняться значенням. Наприклад: укр. уродливий (гарний) – рос. уродливый (потворний), укр. луна (відгомін, відлуння) – рос. луна (місяць).
Міжмовні омоніми ще називають «фальшивими друзями перекладача», бо нерідко перекладач, довірившись звучанню слова, опиняється в смішному становищі. Так, Т. Шевченка «Пішла луна гаєм» один із відомих російських поетів переклав «Пошла луна лесом», а інший В.Сосюри «Нарозі дзвенів трамвай» передав як «По розам звенел трамвай». Саме тому вивчення міжмовної омонімії є важливим для перекладознавства і практики викладання іноземних мов.