Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міністерство освіти та науки.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
37.7 Кб
Скачать

Міністерство освіти та науки

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Іноземна філологія

Середня освіта (англійська мова)

Реферат на тему:

«Моносемія і полісемія. Омонімія, синонімія, антонімія, паронімія,тематичні класи слів.»

Виконала: Стойко Ольга

Луцьк 2017

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ОДНОЗНАЧНІСТЬ ТА БАГАТОЗНАЧНІСТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ……………………………………………………………………………….5

1.1 Полісемія і Моносемія. Їх визначення та порівняння……………………....5

РОЗДІЛ 2. ТЕМАТИЧНІ КЛАСИ СЛІВ……………………………………..…..7

2.1 Омонімія……………………………………………………………………….7

2.2 Синонімія……………………………………………………………………...9

2.3 Антонімія……………………………………………………………………..11

2.4 Паронімія……………………………………………………………………..13

Висновок………………………………………………………………………….15

Список використаної літератури………………………………………………..17

ВСТУП

Лексична семантика української мови останніми десятиріччями активно й усебічно вивчається науковцями. Предметом дослідження в сучасній лінгвістиці стають різні лексико-семантичні категорії: моносемія (однозначність слів) та полісемія (багатозначність слів). Специфіка лексико-семантичної категорії моносемії розкривається саме при порівнянні її з полісемією.

Наявність у мовній одиниці більш як одного значення за умови семантичного зв’язку між ними або переносу спільних чи суміжних ознак чи функцій з одного денотата на інший дозволяє говорити про таку мовну категорію, як полісемія. Проблемою полісемії як одного з центральних питань мовознавства займалися представники різних напрямів семасіології, однак вона й досі остаточно не розв’язана. 

Викликає суперечки явище полісемії в термінології. Традиційно багатозначність термінів розглядають як явище негативне. Однак система живої мови перебуває в безперервному, але постійному русі та розвитку, саме тому окремі її елементи одержують нову характеристику і набувають нового значення й статусу. Отже, багатозначність термінів є природною властивістю, що може проявлятися у вигляді семантичної варіативності й у вигляді полісемії.

Питання співвідношення явищ полісемії та моносемії має велике значення для лексикології та лексикографії. Розв’язання  його  сприятиме  глибшому  розумінню  цих  понять,  фактичних  меж  поширення,  шляхів розрізнення. Особливо важливо при перекладі неоднозначних слів правильно зрозуміти їх семантичний відтінок, адже широке значення неможливо розкрити, переклавши його одним-єдиним словом. Моносемія та полісемія іноді спричиняють мовну неоднозначність, заважають прозорому сприйняттю, завуальовують  зміст  висловлювання.  Як  правило,  певні  труднощі  виникають  при  розумінні  полісемантів  та специфічних моносемантів української мови іноземцями або ж наймолодшими її носіями – дітьми.

РОЗДІЛ 1. ОДНОЗНАЧНІСТЬ ТА БАГАТОЗНАЧНІСТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

    1. Полісемія і Моносемія. Їх визначення та порівняння

У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або моносемічними (від гр. monos "один" і sema "знак"), а слова з двома і більше значеннями - багатозначними, або полісемічними.

Моносемія – однозначність. В українській мові більшість слів належить до багатозначних, тобто є полісемічними. Однак, значна частина слів – однозначні, або моносемічні.

У період свого виникнення, слово завжди має одне значення, тобто за походженням кожне слово – однозначне, а здатність виражати різні значення ним набувається з часом. До однозначних слів належить більшість спеціальних наукових термінів (економічних – інвестиції, ціни; мовознавчих – підмет, присудок; літературознавчих – метафора, ямб; медичних – грип, астма та ін.), назви тканин (вельвет, шовк), деталі та механізми (шайба, плейєр), власні назви (Київ, Європа).

Полісемія (від гр. polysemos "багатозначний") - наявність різних лексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різних контекстів.

Так, наприклад, слово сопілка є моносемічним, бо воно має одне значення "український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами", а слово поле - багатозначним, полісемічним, бо воно має в українській мові десять значень: 1) "безліса рівнина, рівний великий простір" (широке зелене поле); 2) "оброблювана під посів земля" (засівати поле, поле пшениці); 3) "значна площа, відведена під що-небудь" (поле аеродрому, футбольне поле); 4) "простір, у межах якого відбувається якась дія" (поле бою, поле сил тяжіння, магнітне поле); 5) "поприще, сфера діяльності" (поле діяльності, поле науки, поле культури); 6) "основа, на яку нанесено візерунок, зображення, напис тощо; фон, тло" (блакитне поле плаката, темне поле фотографії); 7) "смужка вздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при написанні або друкуванні, берег (позначки на полях книжки); 8) "відігнуті краї капелюха" (поля капелюха); 9) "родовище корисних копалин" (рудне поле); 10) "сукупність мовних одиниць, об'єднаних спільністю змісту" (лексико-семантичне поле, асоціативне поле слова, граматичне поле часу).

Деякі слова мають більше двадцяти значень. Так, слово брати вживається в 22, а йти - у 30 значеннях.

Загалом полісемія дуже поширене явище в усіх мовах світу. Так, зокрема, за даними І.В. Арнольд, тисяча найуживаніших слів англійської мови має 25 тисяч значень.

Окремі лексичні значення слова називають лексико-семантичними варіантами. Лексико-семантичні варіанти багатозначного слова мають семантичну спільність (спільні елементарні смисли - семи). Деякі мовознавці, як, наприклад, P.O. Якобсон, схильні вважати, що для кожного полісемічного слова можна вивести "загальне значення", однак реально, незважаючи на семантичний зв'язок між значеннями полісемічного слова, всі його значення об'єднати в одне загальне не можна, бо кожне зі значень співвідноситься з різними предметами, явищами тощо.

Слово завжди виникає з одним значенням, яке називається первинним. Первинне значення є прямим, оскільки прямо називає позначуваний предмет. Багатозначність слова розвивається на основі перенесення назви з одного предмета на інший. Нове значення є завжди переносним, похідним від первинного, мотивованим через пряме. Наприклад: хлопчик біжить і час біжить; ніс людини і ніс човна.

РОЗДІЛ 2. ТЕМАТИЧНІ КЛАСИ СЛІВ